“РФ не нападе знову”: Трамп заявив про готовність США підтримати Україну в майбутньому

Президент США Дональд Трамп висловив готовність взяти на себе зобов’язання щодо захисту України, якщо виникне така необхідність, оскільки впевнений, що Росія не зважиться на новий наступ.

Про це він розповів в інтерв’ю журналістам The New York Times.

Видання уточнює, що Трамп відповідав на питання, чи готовий він втрутитися у військовий конфлікт заради захисту Києва, якщо Кремль порушить можливе перемир’я і відновить агресію.

Говорячи про потенційні гарантії безпеки для української сторони, Трамп зазначив, що роль Вашингтона в такому випадку буде скоріше допоміжною.

Він також натякнув, що, як і раніше, бачить зацікавленість Москви в пошуку мирного виходу з ситуації. При цьому він не став називати можливі терміни закінчення війни і не дав обіцянок щодо розширення підтримки Києва.

Крім того, Трамп розповів, що обидва президенти воюючих країн у різні періоди зривали спроби укласти мир. Зараз він вважає, що обидві сторони готові до угоди, але це ще належить перевірити.

Україна вимагає екстреного засідання Радбезу ООН через удар РФ ракетою “Орєшнік” по Львову

Україна ініціює термінове засідання Ради Безпеки ООН, засідання Ради Україна-НАТО та активізацію реакції з боку ЄС, Ради Європи та ОБСЄ через застосування окупантами балістичної ракети середньої дальності “Орєшнік” по території Львівщини.

Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на своїй сторінці в мережі Х.

За словами глави української дипломатії, атака такого масштабу в безпосередній близькості від кордонів ЄС і НАТО – це сигнал для всієї Європи і виклик для єдності трансатлантичних партнерів. Україна наполягає на жорсткій відповіді на кроки країни-агресора.

Він зазначив, що українська сторона вже інформує США, союзників в Європі, а також всі зацікавлені держави і міжнародні структури про деталі цього небезпечного інциденту по дипломатичних каналах.

Сибіга також додав, що нічний ракетний обстріл став черговим свідченням того, що Росія ігнорує будь-які спроби мирного врегулювання, а тому вимагає рішучої відповіді у вигляді жорстких санкцій для Кремля і нових пакетів оборонної допомоги для українців.

Крім того, керівник МЗС звернувся із закликом до міжнародної спільноти публічно засудити агресивні дії РФ.

Трамп впевнений у можливості домовитися з Росією про вигіднішу ядерну угоду

Президент США Дональд Трамп висловив упевненість у тому, що здатний домогтися від РФ вигіднішої угоди щодо контролю над ядерною зброєю, ніж та, що діє зараз і незабаром втратить чинність.

Про це він розповів у бесіді з журналістами The New York Times.

Він прокоментував швидке завершення терміну дії ключової угоди з Росією про ядерні озброєння, до закінчення якої залишилося чотири тижні. Якщо документ перестане діяти, Вашингтон і Москва вперше за останні п’ятдесят років отримають повну свободу в нарощуванні своїх ядерних запасів.

Американський лідер сказав, що якщо термін закінчився, то Білий дім просто підпише більш вигідний контракт.

Він також підкреслив, що Пекін, який зараз швидше за всіх нарощує ядерний потенціал, повинен стати учасником будь-яких майбутніх домовленостей, додавши, що варто залучити до цього процесу ще кілька країн.

Варто нагадати, що мова йде про угоду СНО-3, підписану Росією і США в 2010 році для обмеження стратегічних наступальних озброєнь, тобто ядерних боєголовок і засобів їх доставки. Цей договір перестане діяти 5 лютого.

У Львові атаковано об’єкт критичної інфраструктури: РФ підтвердила застосування “Орєшніка”

В ніч з 8 на 9 січня російські окупанти обстріляли Львів балістичною ракетою “Орєшнік”. Близько 23:47 в місті прогриміло не менше п’яти потужних вибухів.

Про це поінформувало Повітряне командування “Захід”.

Мер міста Андрій Садовий уточнив, що під удар потрапив об’єкт, який має ключове значення для функціонування інфраструктури. Обійшлося без постраждалих серед населення, житлові квартали та цивільні будівлі не зазнали пошкоджень.

За даними Повітряних сил, агресор застосував балістичну ракету, що летіла зі швидкістю близько 13 000 км/год.

Пізніше російське військове керівництво заявило, що запуск “Орєшніка” нібито став відповіддю на атаку по резиденції глави Кремля Володимира Путіна.

У Міноборони країни-агресора повідомили про масовану атаку високоточним озброєнням великої дальності з суші та моря, включаючи мобільний ракетний комплекс середньої дальності “Орєшнік” і безпілотники, по критично важливих об’єктах України.

У відомстві загарбників цинічно оголосили про “досягнення цілей”, нібито були вражені виробничі потужності з випуску БПЛА і об’єкти енергетики.

В Україні 9 січня запровадять графіки відключення електроенергії

У п’ятницю, 9 січня, в усіх регіонах України будуть впроваджені графіки погодинних відключень електроенергії, а також графіки обмеження потужності для промислових споживачів.

Про це повідомило “Укренерго”.

Енергетики попереджають, що ситуація в енергосистемі може змінюватися, тому час та обсяг відключень за конкретними адресами слід уточнювати на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Вони також закликають споживачів ощадливо використовувати електроенергію, коли вона з’являється за графіком.

Основною причиною запровадження цих обмежень є пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак. Це може призвести до нестабільності в енергопостачанні, що вимагає від населення та промисловості адаптації до нових умов.

Енергетичні компанії вже вживають заходів для стабілізації ситуації, але закликають громадян бути готовими до можливих змін у графіках постачання електроенергії.

Суд дозволив Шуфричу вийти з СІЗО під заставу у 33 млн грн

Київський апеляційний суд ухвалив рішення, яке дозволяє народному депутату Нестору Шуфричу, підозрюваному у державній зраді, залишити слідчий ізолятор у разі внесення застави в розмірі понад 33 млн грн.

Про це повідомляє Hromadske.

Як повідомив адвокат парламентаря Віктор Карпенко, раніше Шуфрич понад два роки перебував під вартою без права внесення застави. Втім 6 січня суд змінив запобіжний захід, визначивши альтернативу у вигляді грошової застави. Станом на 8 січня кошти ще не внесли, тому депутат залишається у СІЗО. Захист зазначає, що заставу планують сплатити.

Нестора Шуфрича підозрюють у фінансуванні російських силових структур та співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, після окупації Криму він уклав договір охорони належної йому нерухомості з незаконним воєнізованим формуванням окупаційної влади, пов’язаним із росгвардією, та переказував кошти на його рахунки. Загальна сума таких платежів, за даними правоохоронців, становила близько 650 тис руб.

Крім цього, слідчі заявляють, що депутат був завербований ФСБ РФ і виконував завдання осіб з оточення колишніх високопосадовців, які після 2014 року виїхали до Росії. Шуфричу інкримінують фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України, а також державну зраду. Окрему підозру за підривну діяльність в інформаційній сфері йому оголосили у вересні 2023 року.

НАТО та союзники формують наступальні кіберможливості проти РФ та КНР

Наприкінці листопада – на початку грудня 2025 року в Таллінні (Естонія) відбулися найбільші щорічні навчання НАТО Cyber Coalition 2025. У них взяли участь близько 1 300 фахівців із 29 країн Альянсу, а також семи держав-партнерів, представники Європейського Союзу, академічного середовища та промисловості.

Під час навчань відпрацьовувалася інтеграція кібероперацій у загальновійськові місії та зміцнення колективної стійкості в кіберпросторі. 16-та Повітряна група кіберсил США виступала союзним компонентом кібероборони, координуючи дії в чотирьох часових поясах і відпрацьовуючи сценарії відбиття атак на критичну інфраструктуру, хмарні сервіси, державні мережі й навіть космічні системи.

16-та Повітряна група кіберсил США сьомий рік поспіль виконувала роль головного “кіберкомпонента” Альянсу та продовжила ініціативу зі спільної підготовки операторів – американських кіберфахівців інтегрували до румунських і грузинських груп для підвищення взаємосумісності та готовності. Як зазначив командувач 16-ї ПГ генерал-лейтенант Томас Хенслі, такі навчання “зміцнюють нашу конкурентну перевагу, підвищують спільну готовність і дозволяють краще захищати Батьківщину”. За його словами, мережа союзників і партнерів у кіберсередовищі є “асиметричною перевагою, якій противники ніколи не зможуть протистояти”.

Під час Cyber Coalition 2025 перевірялися механізми колективного реагування: оператори навчалися виявляти атаки, обмінюватися інформацією та координувати активні заходи.

“Ці навчання дозволяють тренуватися пліч-о-пліч із союзниками, виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть наших рубежів”, – сказала провідна планувальниця навчань від ВПС США Кендіс Санчес.

Навчальні сценарії включали опрацювання кібератак на об’єкти цивільної та військової інфраструктури, хмарні сервіси та навіть космічні системи – у комплексі вони вимагали синхронізованих дій усього Альянсу.

Активна кібероборона та нові підходи НАТО

НАТО водночас дедалі більше підкреслює, що колективна оборона в кіберпросторі має бути проактивною. За словами генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, кіберпростір офіційно визнаний “сферою операцій”: створено інтегрований Центр кібероборони НАТО, де цілодобово працюють військові, цивільні та приватні експерти для підвищення обізнаності та загальної стійкості. Альянс нарощує інвестиції в кібербезпеку й напрацьовує спільні заходи реагування на загрози.

“Ніхто не стоїть сам у НАТО… ми всі разом у цю цифрову епоху протистоїмо тим, хто хоче нам зашкодити”, – заявив Рютте.

На нещодавній конференції НАТО з кібероборони в Тирані обговорювалися більш рішучі та превентивні підходи: Альянс проголосив необхідність «накладати витрати на зловмисних кіберакторів», тобто не обмежуватися пасивним захистом, а за потреби проводити операції у відповідь проти противника.

НАТО посилює розвідку та спільні навчання з протидії широкому спектру загроз, обираючи не просто спостерігання за ситуацією, а активну участь у плануванні та реалізації превентивних заходів.

“Альянс і надалі стоятиме єдиним фронтом, обмінюючись інформацією та захищаючи ключові об’єкти”, – заявили представники НАТО.

Так, нещодавно Парламентська асамблея НАТО закликала рішуче протидіяти китайським кампаніям. Союзники зазначають, що Пекін тісно взаємодіє з Москвою та може впливати на громадську думку й ключові інститути західних держав. Об’єднуючи зусилля з такими партнерами, як Австралія, Японія та Південна Корея, НАТО планує спільні навчання й обмін даними для протидії цьому зростаючому виклику.

Підсумки та перспективи

Таким чином, НАТО та союзники переходять до нової парадигми кібероборони, у якій захист від загроз стає не просто обороною, а операціями-вилазками. Навчання Cyber Coalition демонструють, що країни готові діяти синхронно, поглиблюючи взаємодію та спільне планування. За словами організаторів, ці тренування “дозволяють виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть нашої території”.

У найближчі роки НАТО продовжить розвивати спеціалізовані ресурси кібероборони – від централізованого моніторингу до нових “кіберструктур” – і збільшувати фінансування. Це відповідає зобов’язанням, ухваленим на останньому саміті: союзники спрямовують значну частку бюджетів на модернізацію кіберможливостей і захист критичних об’єктів. У підсумку сучасна колективна оборона в кіберпросторі передбачає не лише відбиття атак, а й можливість “захищатися на випередження”, проактивно не допускаючи загроз і змушуючи агресора рахуватися з наслідками.

Сікорський назвав умову справедливого завершення війни в Україні

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що справедливе завершення війни в Україні можливе лише за умови, якщо російські еліти визнають помилковість повномасштабного вторгнення та відмовляться від ідеї відновлення Російської імперії.

Про це він заявив в інтерв’ю TVP World.

За словами очільника польської дипломатії, будь-які спроби досягти швидких компромісів можуть створити ризики для безпеки України та призвести до відновлення агресії в майбутньому. Він наголосив, що мир має бути не формальним, а таким, який унеможливить нову війну.

“Ми здобудемо справедливе вирішення лише тоді, коли російські еліти дійдуть висновку, що первісне вторгнення було помилкою і що мета відбудови Російської імперії є недосяжною”, – наголосив Сікорський.

Міністр зазначив, що керівництво РФ досі переконане, ніби час працює на нього, попри значні людські втрати та зростаючий економічний тиск. На його думку, саме поєднання жорстких санкцій і стабільної військової підтримки України здатне змусити Москву переглянути свою стратегію.

“Подальша деградація російської економіки посадить Росію за стіл переговорів. Путін досі мріє про підкорення усієї України, що є недосяжним”, – переконаний глава МЗС Польщі.

Сікорський також застеріг від повторення дипломатичних помилок минулого та наголосив, що сценарій нових Мінських домовленостей є неприйнятним.

“Нам не потрібен Мінськ-3”, – заявив він.

За словами міністра, будь-яке врегулювання має гарантувати Україні захищені кордони та право на інтеграцію до Європейського Союзу. Окремо Сікорський прокоментував роль Китаю, зазначивши, що Пекін постачає Росії товари подвійного призначення, але не надає летальної зброї.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.