Україна підтримала американський “мирний план”

Уряд України погодився на мирний договір, досягнутий за підтримки адміністрації Трампа. Ця угода покликана зупинити російську агресію, яка триває майже чотири роки.

Про це повідомляє “CBS News”, посилаючись на американського чиновника.

Він і секретар РНБО України Рустем Умєров повідомили, що основні домовленості щодо плану досягнуті, проте деякі деталі все ще потребують уточнення.

Умєров висловив сподівання, що президент України Володимир Зеленський відвідає Вашингтон до кінця листопада для остаточного узгодження угоди.

“Українці погодилися на мирну угоду… Залишаються невеликі нюанси, які потрібно обговорити. Однак вони дійшли мирної угоди”, – сказав американський чиновник “CBS News”.

Ця новина була оприлюднена до візиту міністра армії США Дена Дрісколла в Абу-Дабі, де він провів переговори з представниками російської влади.

На брифінгу для преси у вівторок міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва цінує зусилля США щодо врегулювання українського конфлікту. Однак, за його словами, Росія діє професійно і не поширює інформацію до досягнення офіційних домовленостей. Лавров підкреслив, що Росія очікує від США звіту про результати консультацій з Україною та Європою.

В Абу-Дабі військовий представник США поінформував CBS News, що Дрісколл провів кілька годин на переговорах з російськими офіційними особами. Зустрічі тривали протягом усього дня.

“Міністр Дрісколл сповнений оптимізму. Ми сподіваємося скоро отримати відповідь від росіян. Процес обіцяє бути швидким”, – додав він.

США і Росія провели таємні переговори в Абу-Дабі

У понеділок, 24 листопада, міністр армії США Ден Дрісколл зустрівся з російською делегацією в Абу-Дабі на секретних переговорах.

За інформацією “ABC News”, про це стало відомо завдяки даним з джерел.

Зустріч стала продовженням переговорів між США і Україною, що відбулися цими вихідними в Женеві з метою перезапуску мирного процесу. Дрісколл мав намір організувати ще одну зустріч з російськими представниками наступного дня. Склад російської делегації поки не розголошується.

За інформацією ABC News, участь Дрісколла в дипломатичних переговорах стала ключовим елементом нової ініціативи адміністрації президента США Дональда Трампа, узгодженої з віце-президентом Джей Ді Венсом два тижні тому. Хоча залучення чиновника такого рівня до дипломатичних переговорів не є звичним, у Вашингтоні вважають, що військовий представник може бути підходящим для обох сторін.

У поїздці Дрісколла супроводжували кілька американських генералів високого рангу, але вони не брали участі ні в переговорах у Женеві, ні в зустрічах в ОАЕ.

Зеленський зустрінеться з Віткоффом у Туреччині

Президент України Володимир Зеленський відвідає Туреччину 19 листопада і зустрінеться з американським спецпосланцем Стівом Віткоффом.

Про це повідомляє “Reuters” із посиланням на свої джерела.

Зеленський повідомив, що після візиту до Іспанії планує відправитися до Туреччини в середу. За його словами, Україна готова активізувати переговори про завершення конфлікту з Росією.

“У нас є готові рішення, які ми можемо запропонувати нашим партнерам. Всіма силами наближати закінчення війни – це перший пріоритет України. Ми продовжуємо роботу над відновленням обмінів і поверненням полонених”, – зазначив президент.

Як стало відомо пізніше, Reuters уточнило, що Віткофф відвідає Туреччину в середу і візьме участь у запланованих переговорах із Зеленським.

У Кремлі сподіваються на мир з Україною протягом року

У Кремлі вважають, що мир між Росією і Україною може настати протягом року. Представники вважають, що Вашингтон і Москва можуть знайти спільну мову і дійти згоди.

Про це повідомляє “Reuters” з посиланням на російського спецпредставника Кирила Дмитрієва.

“Ми впевнені, що рухаємося до миру, і як миротворці зобов’язані зробити все можливе, щоб це здійснилося”, – заявив Дмитрієв на інвестиційній конференції в Саудівській Аравії.

Посадовець висловив упевненість у можливості досягнення миру з Україною протягом наступного року. За його словами, Росія і США знаходяться на порозі “дипломатичного врегулювання” конфлікту.

Дмитрієв заявив, що співпраця Росії, США і Саудівської Аравії, які володіють найбільшими запасами природних ресурсів, нібито зміцнить світову безпеку.

“Сьогодні люди зайняті регіональним конфліктом навколо Росії. Важливо, щоб він не переріс у глобальне протистояння. Для цього потрібно діяти ефективніше, ніж раніше”, – додав він.

Рубіо змінив ставлення США до Росії – Bloomberg

Позиція США щодо Росії, особливо введення нових санкцій, змінилася завдяки держсекретареві Марко Рубіо.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом декількох місяців президент США Дональд Трамп відмовлявся вводити санкції проти Росії, вважаючи, що зможе досягти угоди з президентом РФ Володимиром Путіним через дипломатичні канали.

Цього тижня він несподівано змінив свою позицію, скасувавши зустріч у Будапешті та наклавши санкції на великі нафтові компанії Росії — “Роснефть” і “Лукойл”.

В агенції поінформували, що такі зміни стали наслідком заяв Марко Рубіо, який поінформував Трампа про те, що позиція Росії щодо припинення конфлікту не зазнала змін.

За інформацією з джерел, Рубіо відмовився від зустрічі з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим за підсумками телефонної розмови. Під час бесіди він усвідомив, що Росія має намір затягувати переговори про припинення конфлікту і прагне до продовження бойових дій.

Здатність Рубіо змінити позицію адміністрації Трампа свідчить про його значний вплив. Його підхід також відрізняється від стратегії спеціального представника Трампа з питань Росії Стіва Віткоффа.

Немає жодних ознак того, що вплив Віткоффа на Трампа в питанні Росії ослаб. Однак деякі джерела стверджують, що його переговори з Путіним та іншими російськими високопосадовцями перед самітом на Алясці створили враження готовності Кремля до поступок, хоча це було не так.

Згідно з інформацією з джерел, зустріч Трампа і Путіна в серпні була напруженою. Путін наполягав на обговоренні питання українських територій, що викликало невдоволення Трампа, і він був готовий покинути саміт.

Таким чином, підготовку зустрічі в Будапешті цього разу здійснював саме Марко Рубіо.

Незважаючи на складнощі першого саміту, Трамп погодився на нову зустріч з Путіним після тривалої телефонної розмови. В останні дні Росія направила США свій мирний план, який включав значні територіальні поступки з боку України.

“Минулого разу США знадобилося провести зустріч на Алясці, щоб усвідомити негнучкість Росії. Цього разу розуміння прийшло до зустрічі, що стало значним прогресом”, – зазначила Ліана Фікс, старша наукова співробітниця Ради з міжнародних відносин.

У Росії також спостерігалася певна плутанина. За повідомленням обізнаного джерела, після телефонної розмови між Трампом і Путіним російські офіційні особи вирішили, що американський лідер погодився на передачу Донбасу Україні в обмін на невеликі територіальні поступки.

Після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським Дональд Трамп запропонував заморозити конфлікт на поточних позиціях фронту. Однак Кремль ще до саміту на Алясці відкинув цю ідею. Сергій Лавров обговорив ці розбіжності з Марко Рубіо.

До цього моменту процес підготовки до майбутнього саміту в Угорщині вже йшов шкереберть. Той факт, що цього разу за організацію саміту відповідав Рубіо, а не Віткофф, став ковтком свіжого повітря для багатьох європейських політиків. Вони висловлювали занепокоєння, що за Віткоффа США могли б занадто зблизитися з Росією, що, в свою чергу, посилило б тиск на Україну.

За інформацією від джерел, перед зустріччю Трампа із Зеленським, Віткофф намагався переконати Трампа піти на поступки Росії і передати їй Донбас.

Хоча саміт був скасований і введені санкції, Рубіо не виключив можливості продовження взаємодії з Росією.

“Ми завжди відкриті до діалогу, якщо це допоможе досягти миру. Президент вже кілька місяців говорив, що буде змушений вдатися до певних заходів, якщо не вдасться просунутися в мирному врегулюванні. Сьогодні він прийняв рішення діяти”, – сказав Рубіо.

Американські спецслужби допомагають Україні в плануванні ударів по НПЗ в Росії

США кілька місяців допомагають Україні наносити удари по російських енергетичних об’єктах. Це робиться, щоб послабити військові можливості Кремля і змусити російського лідера почати переговори.

Про це повідомляє “Financial Times” з посиланням на джерела.

З липня до Києва почала надходити американська розвідувальна інформація з більш високим ступенем деталізації. Ці дані дозволили українській стороні поліпшити картографування російської системи протиповітряної оборони і точніше планувати маршрути для нанесення ударів.

Київ отримав дані від американських спецслужб, які дозволили українським військовим наносити удари по ключових російських об’єктах енергетики, включаючи НПЗ, розташовані далеко від лінії фронту. У серпні та вересні значно зросли темпи атак на російські нафтогазові об’єкти та трубопровідну інфраструктуру.

Внаслідок ударів, завданих Україною, в Росії зросли ціни на енергоносії. Це змусило скоротити експорт дизельного палива і почати імпортувати бензин з Білорусі та Китаю.

Надання розвідданих США Україні вказує на те, що Трамп все більше втрачає довіру до Росії, оскільки немає ознак готовності Путіна до переговорів.

Трамп зміцнив свою підтримку України, що проявляється в обміні розвідданими. Його невдоволення діями Росії посилилося, і він заявив про необхідність змусити росіян відчути наслідки своїх дій.

Розвідка США допомагає Києву розробляти маршрути, висоту і час для проведення операцій, що дозволяє українським дронам з великою дальністю дії ефективніше уникати російської системи протиповітряної оборони.

Один представник американської адміністрації повідомив, що Україна вибрала свої цілі для ударів, а Вашингтон забезпечив розвіддані про слабкі місця цих об’єктів. Згідно з інформацією з інших джерел, США спільно з Україною визначають пріоритетні цілі.

Вашингтон давно передає розвідувальні дані Києву. Адміністрація президента Джозефа Байдена схвалила використання американських ракет HIMARS і ATACMS для ударів по цілях на російській території після того, як Північна Корея розмістила там свої війська.

США офіційно не визнали своєї прямої причетності до атак України на російські енергетичні об’єкти. Вашингтон виявляє обережність у своїх діях, щоб уникнути загострення конфлікту.

Недавній успіх ЗСУ в нанесенні ударів вглиб російської території обумовлений значним технологічним оновленням безпілотних літальних апаратів і зростанням їх виробництва в Україні. Це дозволило Києву збільшити кількість одночасно запущених дронів.

Основні удари завдаються Службою безпеки України та силами безпілотних систем. Однак в атаках також беруть участь інші розвідувальні та військові підрозділи.

За інформацією дослідницької групи Energy Aspects, Україна здійснила атаки щонайменше на 16 із 38 нафтопереробних заводів Російської Федерації, причому деякі з них піддавалися нападам неодноразово.

Запит на мир: українці дедалі частіше схиляються до переговорів

Незважаючи на триваючу повномасштабну війну з Росією, в українському суспільстві дедалі виразніше звучить запит на дипломатичне врегулювання – не капітуляцію, а пошук компромісів за умов жорстких гарантій.

Цей запит формується під тиском війни, виснаженням ресурсів, втратою життів і зростаючими очікуваннями, що подальша ескалація лише поглиблюватиме руйнування.

“Запит на переговори величезний. Він був зовсім іншим на початку війни… Тоді ми були дуже згуртовані – 73 % говорили, що треба воювати до повернення Криму і Донбасу. Але з кожним новим заміром, коли війна затягувалася, ми прийшли до зовсім протилежної думки”, – зазначив Директор соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович в ефірі “Тема з Мосейчук”

За його словами, зростає прагматизм у суспільстві: люди вже не сприймають війну як довгоочікувану «героїчну кампанію», а як трагічне й виснажливе випробування.

Дані соцопитувань підтверджують цю трансформацію. Згідно з дослідженням групи “Рейтинг” 21-23 серпня 2025 року, 59 % українців підтримують припинення бойових дій і пошук компромісу, тоді як 20% виступають за продовження війни до повернення Криму і Донбасу, а 13 % – за повернення до кордонів 23 лютого 2022 року. Водночас 82 % вважають, що переговори – реалістичний шлях завершення війни: із них 62 % підтримують компроміс із залученням інших країн, 20 % – прямі перемовини з РФ. Крім того, 75 % респондентів вважають, що припиняти вогонь можна лише за умови міжнародних гарантій безпеки.  Дослідження Gallup у липні 2025 року виявило, що 69 % українців виступають за якомога швидше завершення війни шляхом переговорів, у той час як 24 % підтримують продовження бойових дій до перемоги. 

У цьому контексті 80 % опитаних, коли запитують про реальний сценарій завершення війни, вважають, що рішення слід шукати через посередництво третіх держав чи міжнародні механізми. Лише п’ята частина з них виступає за прямі переговори з Росією, а 60 % – за дипломатичне врегулювання з участю інших сторін. Лише 11 % респондентів вірять, що війну можна завершити виключно воєнним шляхом.

“Ніякого миру будь-якою ціною. Це не про відновлення стосунків із росіянами. За яких умов ми можемо погодитися на мир? Тільки за умови надання надійних гарантій безпеки”, – підкреслює Антипович.

Ця напруга – між прагненням миру і незгодою на поступки – віддзеркалює глибоку дискусію серед громадян. З одного боку, втома від війни, людські втрати, зруйнована інфраструктура й економіка поступово підштовхують суспільство до пошуку виходу не лише на полі бою, а через дипломатію. З іншого – страх втратити державність, недовіра до Росії, історичні травми та тривога, що домовленості можуть бути порушені, утримують частину населення від готовності до компромісів.

У цій ситуації також посилюється критика еліт і слабкість політичного дискурсу. У суспільстві часто лунають звинувачення, що тоді як звичайні громадяни мобілізуються, несуть втрати, інколи родини урядовців чи політиків перебувають за кордоном. Це породжує недовіру та відчуття подвійних стандартів. Якщо настала складна військова ситуація, деякі побоюються, що ті, хто закликав до затяжної війни, можуть дистанціюватися або навіть “залагодити виїзд”, залишивши населення в кризі.

Міжнародний чинник – не менш важливий. Україна систематично підкреслює, що будь-який мирний формат можливий лише із гарантіями безпеки, надійним міжнародним контролем і збереженням територіальної цілісності. Ідеї “коаліції охочих” або формат міжнародних миротворчих сил обговорюються не тільки дипломатами, але й у публічному просторі, як спроба знайти третю сторону, яка зможе забезпечити механізми контролю й стримування. Проте переговори – чи їх імплементація – залежать від готовності РФ, від позицій великих держав, а також від внутрішньої політичної волі України. Крім того, суспільство виступає категорично проти “мирних планів Росії”: за даними КМІС, 76 % опитаних категорично проти таких планів. 

Сьогодні українське суспільство перебуває на етапі поступової трансформації: якщо на початку вторгнення домінували перспективи повної перемоги і бойового патріотизму, то зараз у багатьох переважають прагматизм, страхи та прагнення зменшити ризики подальшого зруйнування. Запит на переговори, який ще рік тому здавався маргінальним, вже став важливим фактором суспільної легітимації політики. Але він не означає безумовних поступок – безпекові гарантії, міжнародний контроль, справедливий механізм забезпечення виконання домовленостей — це ті “червоні лінії”, яких громадськість не готова поступитися.

Врешті, влада, політики та дипломати, які ігноруватимуть цей запит чи намагатимуться вести переговори “за зачиненими дверима”, ризикують втратити підтримку і довіру громадян. У майбутніх перебігах переговорів громадська думка має відігравати роль не лише тиску, але й індикатора – наскільки запропонований формат відповідає очікуванням суспільства. Якщо компромісне рішення знехає ці очікування, воно може стати джерелом внутрішньої поляризації, соціального розчарування й політичної нестабільності.

Зеленський повідомив про майбутню розмову з Трампом

Президент України Володимир Зеленський повідомив про заплановану розмову з президентом США Дональдом Трампом найближчими днями.

Зеленський зробив цю заяву на прес-конференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

Президент України заявив, що йому необхідно провести розмову з Трампом, щоб обговорити тиск на Росію, яка відмовляється від двосторонніх переговорів. США вже отримали відповідні сигнали.

“Він [Трамп] кілька тижнів тому сказав, що дасть якусь відповідь, сказав, що через кілька тижнів — це може бути два або три тижні. Ми сьогодні або днями будемо говорити з президентом Сполучених Штатів і уточнимо це питання”, — зазначив Зеленський.

Трамп незадоволений відсутністю прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні

Президент США Дональд Трамп серйозно стурбований відсутністю прогресу у врегулюванні конфлікту в Україні. Він розмірковує про необхідність особисто організовувати зустріч між українським і російським лідерами.

“CNN” повідомляє про це, посилаючись на джерело в адміністрації Трампа.

Трамп висловив невдоволення темпом переговорів і відсутністю прогресу після зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним.

Через кілька днів після саміту в Алясці Трамп запросив до Білого дому президента України Володимира Зеленського, а також європейських лідерів. Після цього він знову зв’язався з Путіним, щоб обговорити можливість встановлення миру.

Однак з тих пір динаміка прогресу значно знизилася. Американський лідер публічно став применшувати свою значимість у справі завершення війни і в зусиллях з організації переговорів між українцями і росіянами.

“Нехай це буде їх вибір. Для танго завжди потрібні двоє”, – відповів Трамп журналістам на питання про узгодження зустрічі РФ із Зеленським.

Поки Трамп тихо обурюється, Путін не виявляє жодних ознак припинення обстрілів України. В ніч на 28 серпня цього тижня окупанти провели масовану атаку на Київ, в результаті якої загинули 25 осіб, включаючи чотирьох дітей.

“Трамп не зрадів цій новині, але й не здивувався”, – заявили в Білому домі, коментуючи атаку.

Незважаючи на свою схильність до публічних засуджень, Трамп зберігає мовчання з приводу останніх подій. Зокрема, він не висловився на тлі обстрілу, який призвів до пошкоджень будівель Євросоюзу та Британської ради в українській столиці.

Президент США раніше попередив Путіна про “серйозні наслідки”, якщо Росія не припинить військові дії. Минулого тижня Трамп заявив, що через “два тижні” зможе визначити, чи готова Росія до переговорів. Також він згадав, що може повністю припинити участь у переговорному процесі, і, за інформацією з джерел, цей варіант досі не виключений.

Трамп заявив, що по завершенні двох тижнів прийме рішення про подальші дії. Він відповів на питання про можливу бездіяльність, сказавши, що “перевірить, хто винен”.

“Я зрозумію, якщо є причини. Я впевнений у своїх діях. Подивимося, чи проведуть вони зустріч. Цікаво буде дізнатися. А якщо ні, то чому? Я ж сказав їм, що це необхідно. Але через два тижні все проясниться, і я зрозумію, що робити далі», – заявив господар Білого дому.

Основне питання полягає в тому, чи вдасться Сполученим Штатам організувати зустріч між Зеленським і Путіним, на чому наполягає Трамп як у публічних, так і в приватних бесідах. Високопоставлені представники адміністрації Трампа також стверджують, що такий захід є важливим кроком для початку переговорів про припинення конфлікту.