«Експансія Трампа»: чому риторика обраного президента США турбує світ та які наслідки для України

Обраний президент США Дональд Трамп нещодавно заявив про прагнення розширити територію Сполучених Штатів, викупивши Гренландію, повернувши контроль над Панамським каналом та навіть анексувавши Канаду.

Ці ідеї викликали широкий міжнародний резонанс та можуть створити нові ризики для світового порядку, а також безпосередньо вплинути на долю України.

Гренландія — це територія з особливим статусом, яка адміністративно належить Данії, але має широку автономію. Вона багата на природні ресурси (зокрема — рідкісноземельні метали) та займає стратегічне геополітичне положення в Арктиці.Трамп не першим із американських президентів звертається до ідеї купівлі Гренландії — ще у 1946 році США пропонували Данії 100 млн доларів золотом за острів. Проте і тоді, і зараз данська влада відповіла категоричною відмовою. Вони наголосили на прагненні гренландців до самовизначення та на небажанні «продавати» власну землю.

Панамський канал — важлива транспортна артерія між Тихим та Атлантичним океанами. США колись справді контролювали зону каналу до 1999 року, доки не передали її Панамі за міжнародними угодами. Тепер Трамп заявляє, що “надмірні тарифи” та “загроза китайського впливу” роблять необхідним “повернення” каналу під американську юрисдикцію. Офіційні представники Панами рішуче відкидають ці претензії, наголошуючи на суверенітеті своєї держави і прозорому управлінні стратегічним об’єктом.

Втручання у внутрішні справи Панами може створити прецедент, який поставить під сумнів міжнародні договори, що регулюють навігацію та економічну діяльність у цій зоні.

Найбільш неочікуваною виявилася заява Дональда Трампа щодо можливості включення Канади до складу США у форматі “51-го штату”. Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо виступив із різкою відмовою від подібних претензій, назвавши їх такими, що “підривають стратегічні відносини з найближчим сусідом”. Він наголосив: Канада зберігатиме власний суверенітет і ніколи не стане частиною Сполучених Штатів.

Аналітики звертають увагу на тісну інтеграцію між двома країнами, особливо у сфері торгівлі (USMCA). Проте будь-які спроби «поглинання» ставлять під загрозу цей баланс та можуть викликати внутрішні протести у самих США.

Заяви Трампа про “територіальну експансію” не лише підривають довіру до міжнародного права та принципу суверенітету, а й можуть стати прикладом для інших держав із територіальними амбіціями. Як зазначають експерти, це може підживити агресивну політику авторитарних режимів, в тому числі й Росії, та виправдовувати їхні зазіхання на сусідні території.

Якщо США як провідна демократія власним прикладом розпочнуть імперську риторику, це може спонукати інші країни ігнорувати норми ООН і розв’язувати конфлікти військовими методами. Розхитування таким чином світового порядку може призвести до масштабної дестабілізації.

Україна, яка й без того протистоїть агресії з боку Росії, може виявитися у складнішій ситуації. Якщо Вашингтон випромінюватиме сигнал, що суверенітет інших держав не такий уже “святий”, то Кремлю простіше буде аргументувати власні загарбницькі дії. Така зміна тональності з боку США здатна послабити міжнародний тиск на Росію і ускладнити дипломатичну підтримку Києва.

Окрім того, інші держави, які симпатизують позиції Москви, можуть використати “приклад США” для обґрунтування власних загарбань. Це створить черговий загрозливий прецедент для світової безпеки, а Україна залишиться серед тих, хто безпосередньо відчуває на собі наслідки таких тенденцій.

Наскільки серйозно Трамп чи його адміністрація готові втілювати озвучені наміри у життя, покаже час. Цілком можливо, що гучні заяви залишаться суто риторичними, аби підігріти інтерес виборців або заявити про себе з позиції сили. Утім, навіть якщо ці ідеї ніколи не втіляться, сам факт їхнього публічного озвучення розхитує дипломатичні норми та міжнародні відносини.

Україна та інші країни, що розраховують на підтримку чи союз зі Сполученими Штатами, мають уважно стежити за тональністю і реальними діями Вашингтона. Трансформація підходів до міжнародного права з боку “гегемона” може створити ефект доміно, коли інші держави почнуть відверто нехтувати принципами територіальної цілісності.

Таким чином, ініціативи Дональда Трампа щодо територіальної експансії, хоч і здаються малореалістичними, здатні вплинути на глобальну політику. Вони ставлять під сумнів основи післявоєнної архітектури безпеки й дають аргументи державам, що прагнуть вирішувати “територіальні питання” силовим шляхом. Для України це вкрай небезпечний сигнал, оскільки подібна риторика може послабити міжнародні механізми захисту і підживити наративи тих, хто прагне розширювати кордони всупереч волі сусідів.

Україна проводить наступ у Курській області, але не досягла успіхів – WP

Україна розпочала нову наступальну операцію в Курській області, проте значного прогресу поки не досягла.

Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на фронті.

У статті зазначається, що глава президента України Володимира Зеленського раніше заявив у соцмережах, що Росія “отримує по заслугах”.

Втім, майже через тиждень після початку операції досягнення залишаються обмеженими. Українським військам вдалося здобути скромні успіхи на окремих ділянках, однак Росія стабільно просувається на лівому фланзі, беручи в полон українських військових.

Газета наголошує, що Україна “поступово втрачає території”, оскільки Росія зосереджує значні сили для їх повернення. Українські військові, які перебувають у Курській області, підтвердили виданню, що останні дні були надзвичайно складними.

Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. У деяких місцях їм вдалося просунутися, — розповів один із військових.

Особливу загрозу для Збройних Сил України становлять підрозділи з Північної Кореї, які Росія залучила до бойових дій. Ці війська, за підтримки російської артилерії та безпілотників, діють великими групами, ігноруючи дрони та продовжуючи наступ навіть зазнаючи втрат.

Український військовий Олег зазначив, що ця тактика виявилася ефективною, дозволяючи російським військовим уникати участі в найнебезпечніших місіях.

“Минулого місяця 400-500 північнокорейських солдатів атакували нашу позицію, чисельно перевершуючи нас щонайменше в шість разів. Битва тривала вісім годин, доки ми не вичерпали боєприпаси і не були змушені відступити”, — розповів він.

На думку The Washington Post, утримання Україною ділянки в Курській області може стати ключовим елементом майбутніх переговорів про мир. Водночас українські чиновники вважають, що відступ із регіону може створити загрозу масштабного наступу 60-тисячного угруповання російських військ, розміщених у цьому районі.

У Покровську критична інфраструктура зруйнована: безпека та евакуація стають проблемою

Безпекова ситуація у Покровську значно погіршується через постійні обстріли російськими військами.

Про це повідомив голова місцевої військової адміністрації Сергій Добряк, пише “Гордон”.

За його словами, удари завдаються не лише по самому місту, а й по прилеглих селах, що призводить до катастрофічних наслідків для інфраструктури.

Внаслідок обстрілів майже вся критична інфраструктура міста знищена. Мешканці залишилися без електропостачання, газу, води та тепла. Попри це, евакуація населення триває вкрай повільно — за добу місто залишає лише 5–10 людей.

Це літні люди та певна маргіналізована частина суспільства. Велика кількість літніх осіб ніколи не виїжджала за межі свого села чи міста. Через це вони відчувають страх перед змінами. Однак ми помітили, що після обстрілів, коли людина виживає або отримує поранення, вона все ж вирішує евакуюватися, — пояснив голова адміністрації.

Нагадаємо, на сьогодні у Покровську залишається близько 7 тисяч осіб. Як зазначив Добряк, серед них немає дітей.

Лідер болгарської партії закликав до анексії частини України: реакція українського посольства

Лідер болгарської партії “Відродження” Костадин Костадінов виступив із провокаційною заявою, у якій озвучив територіальні претензії Болгарії на частину Одеської області України, зокрема на Південну Бессарабію.

За його словами, Україна нібито “розпадається”, а Болгарія повинна скористатися ситуацією, щоб повернути цей регіон під свій контроль.

Костадінов заявив, що Південна Бессарабія була частиною болгарської держави понад 450 років, а її корінне населення, за його словами, й досі складають болгари.

Джерело: Telegram-канали

Також політик висловив ідею “об’єднання Болгарії та Македонії в одне спільне державне утворення” та підкреслив, що Болгарія повинна претендувати на ці території на майбутньому мирному конгресі, який нібито вирішуватиме “долю української державності”.

Українське посольство в Болгарії вже відреагувало на цю заяву: дипломати закликали болгарську владу офіційно засудити слова Костадінова, назвавши їх “пропагандою кремлівських наративів”, які підривають стабільність у регіоні та суперечать міжнародному праву.

У заяві посольства також підкреслюється, що подібні висловлювання не відповідають позиції офіційної Софії та шкодять українсько-болгарським відносинам.

Енгельс під вогнем: як один удар оголив катастрофічні прорахунки російської ППО

Масований удар по нафтобазі в Енгельсі став не тільки маркером успішності українських атак у глибині російської території, а й додатково висвітлив вразливі місця в системі протиповітряної оборони РФ.

Формально саме Саратовська область, де розташований Енгельс, у радянські часи мала достатньо ешелоновану ППО, однак останні події свідчать, що до нинішнього стану речей це не має великого відношення.

Згідно з даними Генштабу ЗСУ, російські війська від початку повномасштабного вторгнення втратили понад тисячу одиниць систем ППО. У РФ зберігається надзвичайно низький темп виробництва нових зенітних ракетних комплексів, а ремонт і відновлення боєздатних систем також відбуваються повільно. Водночас росіяни продовжують втрачати близько трьох десятків одиниць ППО щомісяця, а здатні відновити чи виготовити лише кілька. У підсумку Росія входить у 2025 рік з критичним браком ефективних систем протиповітряного захисту.

Ані СРСР, ані сучасна Росія не могли повноцінно закрити свій неосяжний повітряний простір. Якщо порівнювати із часами «холодної війни», коли найсильніше прикривалися Московська область та стратегічні регіони, то нині можна побачити подібні «дірки» в захисті навіть там, де нібито мала б панувати багатоешелонована ППО.

Саратовщина вважалася досить захищеною, особливо із розміщеними тут базами стратегічної авіації. Проте кілька послідовних ударів імовірно українськими дронами чи ракетами по Енгельсу підтвердили, що «щільність» ППО залишилася привабливою лише на папері. Заяви російської сторони про те, що нібито «впали уламки» чи «атаки успішно відбиті», не переконують у реальній захищеності цих об’єктів.

Останнім часом спостерігається тенденція, коли Росія почала ставити на бойове чергування навіть експортні версії власних ЗРК чи «арктичні» комплекси, які раніше ніколи не розгортали в центральних регіонах. Це свідчить, що московське керівництво буквально «збирає по крихтах» будь-які засоби протиповітряної оборони. Яскравим прикладом став арктичний «Панцир-СА», випадково засвічений у репортажі росЗМІ, що тепер захищає Москву замість того, щоб перебувати в полярних широтах.

Удар по Енгельсу оголює не просто локальну нестачу ЗРК, а й системне вичерпання можливостей російської ППО. Москва входить у 2025 рік, намагаючись продемонструвати силу перед інавгурацією Дональда Трампа, але замість гучних «перемог», маємо критику зсередини й відсутність переконливих результатів на фронті. Можливо, російське командування розраховувало завдати серії резонансних успіхів, щоби переконати наступну адміністрацію США в необхідності «домовлятися». Проте в реальності Росія постає радше стороною, чия ППО тріщить по швах і не забезпечує надійного прикриття навіть на стратегічних об’єктах.

Завдяки системним діям ЗСУ з виявлення та виснаження російських систем ППО (як на полі бою, так і в глибокому тилу РФ), Київ отримує додаткові важелі для подальших атак і створення психологічного тиску на ворога. Якщо раніше Росія вважала, що «під парасолькою ППО» почувається безпечно, то приклад Енгельса і багатьох інших епізодів показує, що такі уявлення були завищеними. Україна ж, з огляду на слова президента Володимира Зеленського про нарощування власного виробництва дронів і ракет, відверто дає зрозуміти: потенціал для ударів лише наростає.

Удар по Енгельсу та інші успішні «прильоти» українських сил по тилових цілях РФ підтверджують дві ключові речі. По-перше, ППО Росії, попри всю пропаганду, має великі дірки й не встигає лататися через високі втрати. По-друге, для України відкривається дедалі більший простір застосування високоточних чи дронових ударів у глибині ворожої території, що психологічно «триматиме в тонусі» Кремль і демотивуватиме російську еліту.

На початку 2025 року Росія не демонструє жодних суттєвих зрушень у посиленні своєї ППО, натомість продовжує реагувати запереченнями та «відмовками». Для Києва це шанс активізувати подальший тиск, у тому числі через «удари у тил», і наполягати на тому, що російська загроза не така непохитна, як може здаватися багатьом на Заході. Усе це доповнює загальну картину, коли Україна поступово набуває наступальних спроможностей, а Росія намагається не втратити обличчя, але відчуває дедалі більший брак ресурсів і технологій, щоб бодай якось втримати власну безпеку.

Байден готує нові санкції проти Росії – Reuters

Президент США Джо Байден цього тижня оголосить про новий пакет санкцій проти Російської Федерації.

Як повідомляє Reuters із посиланням на свої джерела, ці кроки спрямовані на посилення позиції України на полі бою та створення умов для потенційних переговорів із РФ у 2025 році, коли розпочне роботу новообраний президент Дональд Трамп.

Помічники Байдена заявляють, що їхньою метою є поставити Україну в максимально вигідне становище до зміни адміністрації в Білому домі, щоб мати вагомі важелі впливу під час ймовірних дипломатичних переговорів із Росією.

Поки що деталі майбутніх санкцій не розголошуються. Проте, за інформацією Reuters, адміністрація Байдена вже інформує помічників Трампа про заплановані кроки.

Джерела агентства також повідомляють, що нові обмеження можуть включати санкції проти китайських компаній, які допомагають Росії, та додаткові заходи щодо російських нафтових доходів, які фінансують війну проти України.

Один зі співрозмовників уточнив, що санкції можуть бути спрямовані проти двох російських нафтових компаній, понад 100 танкерів, нафтотрейдерів і страхових компаній, які забезпечують експорт російської нафти.

Норвегія виділила понад $60 млн на закупівлю дронів для України

Норвегія оголосила про виділення 700 мільйонів норвезьких крон (понад $60 млн) на багатонаціональну ініціативу із закупівлі безпілотників для потреб України.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на пресреліз норвезького уряду.

Міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Ґрам під час засідання Контактної групи з питань оборони України (UDCG) підтвердив, що країна активно долучається до цієї ініціативи.

“Україна продовжує відчувати гостру потребу в додатковому військовому обладнанні для захисту від агресивної війни Росії. Безпілотники є критично важливою частиною цих зусиль як для захисту критичної інфраструктури, так і для використання на передовій”, – наголосив Ґрам.

У рамках ініціативи Норвегія співпрацює з Великою Британією та Міжнародним фондом для України (IFU). На двосторонній зустрічі міністр оборони Норвегії та його український колега Рустем Умєров обговорили подальшу співпрацю в оборонній сфері, зокрема нові поставки безпілотників.

Британський міністр прогнозує завершення війни в Україні до кінця квітня

Глава МЗС Великої Британії Девід Леммі висловив припущення, що війна в Україні може завершитися до кінця квітня 2025 року.

Про це він заявив під час коментаря для британських ЗМІ.

“Дональд Трамп ще не вступив на посаду. Судячи з того, що я бачив останніми днями, є ознаки невеликого зсуву в його розумінні, що угода може бути досягнута 21 січня. Думаю, тепер це малоймовірно. Виходячи з отриманої нами інформації, цей графік дійсно змістився приблизно до Великодня”, – зазначив Леммі.

Цьогоріч католики, протестанти та православні святкують Великдень 20 квітня.

Раніше очікувалось, що можливі мирні домовленості будуть досягнуті одразу після інавгурації нового президента США Дональда Трампа, яка запланована на 20 січня 2025 року. Проте, за словами Леммі, цей термін вже виглядає нереалістичним.

Рада продовжила термін повернення дезертирів до 1 березня 2025 року

Верховна Рада ухвалила рішення продовжити термін, протягом якого військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину (СЗЧ) або дезертирували, можуть повернутися на службу без покарання.

Про це повідомила заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук 9 січня.

Рішення було ухвалено після аналізу результатів першого етапу ініціативи. Як зазначили в Офісі президента, лише 10% військових, які залишили частини, скористалися можливістю повернутися без покарання.

Продовження терміну спрямоване на те, щоб дати шанс більшій кількості військових повернутися до лав ЗСУ, що є критично важливим для підтримки боєздатності армії.

У Державному бюро розслідувань наголосили, що військовослужбовці, які добровільно повернуться, будуть поновлені у службі з усіма соціальними гарантіями.

“Ця ініціатива спрямована на підтримку військових у складний час та надання другого шансу тим, хто з різних причин залишив службу. Влада розраховує, що новий термін дозволить значно збільшити кількість повернень до лав ЗСУ”, – зазначила Ірина Верещук.

Продовження терміну має на меті мотивувати військових, які з певних причин покинули службу, повернутися та долучитися до захисту України у складний період.