Південна Корея відкликала з України ще вісім дипломатів

Південна Корея відкликала з України вісім дипломатів. При цьому співробітники, необхідні для роботи дипломатичних установ, залишаються в Україні.

Про це заявив міністр закордонних справ країни Чо Хьон.

Глава південнокорейського відомства пов’язав це рішення з загрозою повітряних ударів та невирішеними суперечностями між Сеулом і Києвом.

На початку жовтня Південна Корея відкликала посла після розбіжностей навколо заяви Володимира Зеленського про передачу полонених військовослужбовців КНДР Сеулу. Південнокорейська сторона заявила нібито про порушення домовленості про нерозголошення, українська сторона повідомила, що такої домовленості не було.

Чо Хьон зазначив, що продовжує спілкуватися з главою МЗС України. За його словами, Сеул має намір і надалі брати участь у наданні гуманітарної допомоги та заходах з відновлення країни.

Сеул продовжує роздувати історію з полоненими військовими КНДР

Південна Корея залишилася незадоволеною вибаченнями України після оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовополонених.

Глава південнокорейського МЗС Чо Хьон заявив, що отримане від Києва пояснення не відповідає очікуванням його країни.

За словами міністра, він підтримував контакти з головою українського МЗС Андрієм Сібігою. У повідомленнях, надісланих Сеулу, українська сторона принесла вибачення, однак південнокорейська влада визнала їх недостатніми.

Чо Хьон заявив, що уряд має намір розглянути подальші заходи. Серед можливих варіантів пролунала навіть пропозиція відкликати посла Південної Кореї в Україні Пак Кі Чхана. Остаточного рішення з цього питання поки що немає.

Приводом для дипломатичного спору стала публічна заява Володимира Зеленського про передачу Південній Кореї двох полонених військовослужбовців КНДР. У Сеулі оприлюднення цієї інформації визнали проблемою і зажадали від Києва пояснень.

Південна Корея зажадала від України пояснень щодо розголошення про передачу північнокорейських полонених

Адміністрація президента Південної Кореї зажадала від Києва офіційних пояснень та вибачень після оприлюднення інформації про передачу Сеулу двох північнокорейських військовослужбовців, які потрапили в полон в Україні. У Сеулі заявили, що ці відомості мали залишатися конфіденційними.

Про це пише Reuters.

Про передачу полонених Володимир Зеленський повідомив під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН. Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон після цього висловив жаль, заявивши, що сторони раніше домовилися не розголошувати цю інформацію. В офісі президента України, за даними ЗМІ, існування домовленості про конфіденційність заперечують.

“Подальше заперечення Україною існування будь-якої угоди про конфіденційність було неправдивим і підірвало довіру між двома урядами”, — заявили в адміністрації президента Південної Кореї.

У Сеулі пояснили необхідність збереження таємниці питаннями безпеки самих полонених та їхніх сімей, а також дипломатичними та національними інтересами країни. Ц зв’язку з цим південнокорейська влада заявила, що розглядає можливість вжиття додаткових заходів.

Південна Корея не поспішає передавати Україні системи ППО

Влада Південної Кореї дотримується обережного підходу до можливих поставок озброєння Україні, зокрема засобів протиповітряної оборони.

У Сеулі заявили, що рішення щодо передачі військової продукції ухвалюються з урахуванням внутрішнього законодавства країни.

При цьому південнокорейська сторона продовжує надавати Києву допомогу в інших сферах. Йдеться про підтримку енергетики, відновлення інфраструктури та охорону здоров’я. В уряді країни заявляють, що готові й надалі розглядати заходи щодо сприяння Україні.

Раніше Володимир Зеленський закликав Південну Корею надати Україні системи ППО. Своє прохання він пов’язав із співпрацею Росії та КНДР, стверджуючи, що Москва може залучити десятки тисяч північнокорейців для вивчення досвіду бойових дій.

За словами Зеленського, Київ у обмін готовий розвивати з Сеулом співпрацю у сфері безпілотних технологій у рамках Drone Deal. Він також визнав, що південнокорейське законодавство накладає обмеження на подібні поставки, проте консультації з цього питання тривають.

Таким чином, незважаючи на звернення Києва, Південна Корея поки що не оголошувала про готовність передавати Україні озброєння або системи ППО і продовжує дотримуватися стриманої позиції в питаннях прямої військової допомоги.

Україна проводить наступ у Курській області, але не досягла успіхів – WP

Україна розпочала нову наступальну операцію в Курській області, проте значного прогресу поки не досягла.

Про це пише The Washington Post, аналізуючи ситуацію на фронті.

У статті зазначається, що глава президента України Володимира Зеленського раніше заявив у соцмережах, що Росія “отримує по заслугах”.

Втім, майже через тиждень після початку операції досягнення залишаються обмеженими. Українським військам вдалося здобути скромні успіхи на окремих ділянках, однак Росія стабільно просувається на лівому фланзі, беручи в полон українських військових.

Газета наголошує, що Україна “поступово втрачає території”, оскільки Росія зосереджує значні сили для їх повернення. Українські військові, які перебувають у Курській області, підтвердили виданню, що останні дні були надзвичайно складними.

Росіяни атакували з різних напрямків одночасно. У деяких місцях їм вдалося просунутися, — розповів один із військових.

Особливу загрозу для Збройних Сил України становлять підрозділи з Північної Кореї, які Росія залучила до бойових дій. Ці війська, за підтримки російської артилерії та безпілотників, діють великими групами, ігноруючи дрони та продовжуючи наступ навіть зазнаючи втрат.

Український військовий Олег зазначив, що ця тактика виявилася ефективною, дозволяючи російським військовим уникати участі в найнебезпечніших місіях.

“Минулого місяця 400-500 північнокорейських солдатів атакували нашу позицію, чисельно перевершуючи нас щонайменше в шість разів. Битва тривала вісім годин, доки ми не вичерпали боєприпаси і не були змушені відступити”, — розповів він.

На думку The Washington Post, утримання Україною ділянки в Курській області може стати ключовим елементом майбутніх переговорів про мир. Водночас українські чиновники вважають, що відступ із регіону може створити загрозу масштабного наступу 60-тисячного угруповання російських військ, розміщених у цьому районі.