У Києві постраждала будівля польського консульства

У Києві в ніч на п’ятницю, 4 липня, російська атака пошкодила будівлю польського консульства.

Про це заявив глава МЗС Польщі Радослав Сікорський.

Він поділився інформацією про те, що спілкувався з послом в Україні Пйотром Лукасевичем, і підтвердив, що всі працівники консульського відділу перебувають у безпеці.

“Відновіть постачання зенітних боєприпасів в Україну і введіть жорсткі санкції проти агресора”, – звернувся він до президента США.

Сікорський підкреслив, що Україна гостро потребує систем протиповітряної оборони.

Президент Польщі анонсував зустріч із Зеленським та прокоментував євроінтеграцію України

Президент Польщі Кароль Навроцький зустрінеться з українським лідером Володимиром Зеленським у рамках запланованих переговорів.

Навроцький повідомив про це в інтерв’ю “Polsat News”.

“Я обов’язково зустрінуся з президентом Зеленським у межах запланованого циклу зустрічей. Як глава держави, я планую відвідати всіх наших сусідів… Польща та Україна мають багато спільних інтересів і цілей. Є також питання, які потребують обговорення”, – зазначив Навроцький.

Він торкнувся аграрних проблем і питання ексгумації жертв Волинської трагедії.

Президент Польщі наголосив, що зараз Україна не може вступити до НАТО. Країна перебуває у стані війни, а її членство в Альянсі спровокувало б конфлікт за участю всіх країн-учасниць.

“Я проти беззастережного прийняття України до Євросоюзу. Безумовно, ми потребуємо стратегічного співробітництва з Україною, але воно має ґрунтуватися на принципах партнерства”, – констатував Навроцький.

Він також підкреслив, що майбутнє України в рамках західних організацій відповідає інтересам Польщі.

Навроцький може змінити ставлення до України на посаді президента – Дуда

Після вступу на посаду новий президент Польщі Кароль Навроцький може переглянути свою позицію щодо України. Таке припущення висловив його попередник Анджей Дуда на прес-конференції за підсумками саміту НАТО в Гаазі.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

У період передвиборчої агітації Навроцький зробив низку висловлювань, які можна розцінити як антиукраїнські.

Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що у своїй діяльності на посаді глави держави він керувався принципами відповідального лідера в умовах агресії Росії проти сусідньої держави та її дій на території України.

На його переконання, коли Кароль Навроцький стане главою держави і побачить стан справ у країні з висоти свого становища, ситуація зазнає значних змін, і це буде зовсім не схоже на те, що відбувалося під час передвиборчої гонки.

“Це інші обов’язки – які у тебе з’являються після того, як ти складаєш присягу президента Польщі. Тому я щодо цього спокійний”, – заявив Дуда.

У Чехії та Польщі зростає напруженість щодо українців

Хоча європейські держави зацікавлені в українських біженцях як у джерелі робочої сили та поповненні населення, у деяких країнах ставлення до українців стає менш дружнім.

Про це повідомила Елла Лібанова, керівник Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України.

На думку Лібанової, в Чехії та Польщі ставлення до українців стає все більш негативним. Вона вважає, що це пов’язано, перш за все, з економічними причинами.

Фахівець із соціології пояснила, що українка, яка приїхала до Польщі з однією або двома дітьми, отримувала від держави більше підтримки, ніж польська мати-одиначка з такою ж кількістю дітей.

Лібанова пояснила, що різниця у виплатах обумовлена нижчим рівнем життя українських жінок, які не мали власного житла та багатьох предметів першої необхідності в країні прибуття. Однак, на її думку, цей факт залишився без уваги більшості поляків або чехів.

Водночас фахівець з демографії висловила переконання в тому, що країни, які прийняли українських біженців, прагнуть, щоб вони залишилися там на постійній основі. Це не тільки дає можливість використовувати додаткову робочу силу, але й допомагає вирішити проблему старіння населення в цих державах.

Євросоюз ухвалив рішення про тимчасовий захист для біженців з України

13 червня в Євросоюзі було ухвалено рішення про надання тимчасового захисту українським біженцям. Термін дії цього заходу було продовжено до 4 березня 2027 року.

Про це йдеться в заяві Ради ЄС.

“Сьогодні Рада одноголосно підтримала продовження тимчасового захисту для понад чотирьох мільйонів українців, які рятуються від російської агресії, до 4 березня 2027 року”, — йдеться в повідомленні.

Глава МВС і адміністрації Польщі, яка наразі головує в ЄС, Томаш Семоняк повідомив, що поки Росія продовжує свої агресивні дії проти України, Європейський союз буде підтримувати український народ.

“Ми продовжимо захищати мільйони українських біженців протягом року”, — додав Семоняк.

За його інформацією, польське головування запропонувало обговорити план поетапного зняття тимчасових заходів захисту в Євросоюзі після встановлення миру.

“Найближчим часом ми зосередимося на розробці спільних рішень для всього ЄС у цій сфері, особливо в контексті повернення людей в Україну”, — додав Семоняк.

З березня 2022 року Європейський Союз надав захист і притулок понад 4 мільйонам українців, які були змушені покинути свої домівки через конфлікт. Це стало можливим завдяки директиві про тимчасовий захист.

Система сприяє полегшенню роботи національних систем надання притулку, оскільки особи, які мають такий статус, звільняються від необхідності подавати індивідуальні клопотання про надання притулку.

“Продовження до березня 2027 року дає українцям, змушеним покинути свої домівки, зрозуміти: їм не потрібно подавати прохання про надання притулку”, — додали в Раді ЄС.

У МЗС розкритикували рішення Польщі встановити день пам’яті жертв Волинської трагедії

МЗС зазначило, що рішення Сейму Польщі оголосити 11 липня Днем пам’яті жертв так званого “геноциду ОУН і УПА на східних територіях Другої Польської Республіки” суперечить духу добросусідських відносин між Україною і Польщею.

Про це йдеться в заяві МЗС України.

“Такі односторонні кроки не сприяють досягненню взаєморозуміння й примирення, над якими тривалий час працюють наші країни, зокрема у форматі Спільної українсько-польської групи з питань історичного діалогу, яка діє за участю міністерств культури та інститутів національної памʼяті двох країн”, — йдеться у заяві.

В українському зовнішньополітичному відомстві звернули увагу на важливість неупередженого та об’єктивного розгляду складних моментів спільної історії.

“Шлях до справжнього примирення лежить через діалог, взаємну повагу і спільну роботу істориків, а не через політичні односторонні оцінки”, — підкреслили в МЗС України.

Відомство рекомендувало польській стороні не вживати заходів, які можуть призвести до погіршення відносин між країнами і звести нанівець результати, досягнуті завдяки продуктивному спілкуванню і спільній роботі України та Польщі.

На польсько-українському кордоні знайшли покинуті зенітні гармати

У Підкарпатському воєводстві Польщі виявили залишені без нагляду зенітні гармати. Ймовірно, вони були призначені для передачі Україні.

Про це повідомляє RMF24.

У Підкарпатському воєводстві, розташованому на кордоні з Україною, були виявлені безхазяйні зенітні установки. Про це повідомили польські засоби масової інформації.

На даний момент відомо, що ці установки належали приватній компанії, яка, судячи з усього, планувала їх транспортування в Україну.

У Республіці Польща правоохоронні органи ініціювали перевірку за фактом неналежного поводження зі зброєю та боєприпасами, яке було зафіксовано в одній з приватних організацій.

У свою чергу, Яцек Добжинський, представник польського міністра-координатора спеціальних служб, повідомив, що ця компанія мала ліцензію на торгівлю зброєю.

Під час військових дій на території України загинув польський журналіст

Кшиштоф Горжелак, відомий польський журналіст, загинув у бою з російськими військами в Україні. Йому було 45 років.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Кельца.

Журналіст, який стояв біля витоків створення місцевого порталу Кельце «Nasze Kielce», вирішив стати на захист своєї країни і приєднався до збройних сил України.

“Він був журналістом, яких зараз майже не зустрінеш. Нескорений і непідкупний, він до кінця шукав правду, незважаючи ні на що. Самостійно розслідував випадки зловживань владою в Кельці, повіті та воєводстві, включаючи найвищі рівні. Для нього правда була найвищою цінністю”, — йдеться в дописі.

У повідомленні йдеться, що загибель Кшиштофа “викликає сльози і змушує зрозуміти: ця війна зовсім близько, вона тут і зараз, вона — божевілля, і її потрібно якомога швидше зупинити”.

В Україні відбудеться поховання польського журналіста. У Польщі у нього залишилися близькі родичі: мати, батько, брат і дочка.

Туск звинуватив кандидата в президенти Польщі в державній зраді

Глава уряду Польщі Дональд Туск охарактеризував як зраду обіцянку кандидата в президенти Кароля Навроцького перешкодити вступу України до Північноатлантичного альянсу.

Глава польського уряду заявив про це в ефірі “TVN24”.

За словами Туска, це один із найрезонансніших інцидентів під час виборчої кампанії. Він підкреслив, що членство України в НАТО має ключове значення для безпеки Польщі.

“Як ви пам’ятаєте, були моменти, коли я, будучи прем’єр-міністром, і покійний президент Лех Качинський знаходили повне взаєморозуміння. Однак у більшості випадків між нами виникали розбіжності та політичне протистояння. Єдиним питанням, щодо якого ми були єдині, була Україна. Ми обидва підтримували її суверенітет, прозахідний курс і прагнення до членства в НАТО”, – сказав Туск.

На його думку, Польща не повинна підтримувати вимоги Путіна.