У Болгарії стався вибух на складі оборонної компанії EMCO

В ніч на 12 вересня в Болгарії стався вибух на складі зброї оборонної компанії EMCO поблизу села Царева Левада.

Як повідомляє Reuters, після вибуху на об’єкті спалахнула пожежа. За попередніми даними, постраждалих немає.

Міністр внутрішніх справ Болгарії Іван Демерджієв заявив, що пожежу вдалося взяти під контроль, а обставини події розслідуються.

“Ми розглянемо попередні випадки, коли подібні пожежі траплялися на складах цієї компанії, а також в інших компаніях, щоб знайти можливий зв’язок або подібну закономірність”, — сказав він.

Демерджієв підкреслив, що влада поки що не виключає зовнішнього втручання. При цьому конкретних даних про причини нинішнього вибуху або можливих причетних осіб він не навів.

У серпні на підприємстві EMCO поблизу міста Трявна вже сталася серія вибухів, після якої евакуювали близько 300 осіб. Тоді, за попередньою оцінкою болгарської влади, причини інциденту могли бути внутрішніми.

Reuters зазначає, що EMCO очолює болгарський торговець зброєю Еміліан Гебрев. За даними прокуратури Болгарії, об’єкти компанії раніше ставали цілями російських агентів. У 2024 році болгарська влада видала ордери на арешт шести громадян Росії, звинувачених у причетності до знищення збройових складів EMCO у 2011–2020 роках. На деяких об’єктах зберігалися боєприпаси, призначені для експорту в Україну та Грузію.

Україна втратила $1,2 млрд через провальні оборонні закупівлі

Україна втратила близько 1,2 млрд доларів через шахрайство, марнотратство та неналежне управління у сфері оборонних закупівель.

Журналісти The New York Times стверджують, що отримали конфіденційні матеріали Державної аудиторської служби та внутрішнього аудиту Міноборони за 2024–2025 роки.

Згідно з наведеними NYT даними, сім із десяти найбільших військових підрядників продовжували отримувати нові замовлення, незважаючи на кримінальні розслідування, невиконані контракти або проблеми з їхньою реалізацією. Аудитори також виявили 18 компаній, які отримували нові контракти після зриву попередніх, причому шість із них не виконали жодної угоди.

Окремо в матеріалах йдеться про приблизно 126 млн доларів втрат через відмову від дешевших пропозицій та переплати. Серед наведених прикладів — закупівлі однакових турецьких ракет за цінами, що суттєво відрізнялися.

У матеріалах також згадуються 233 тисячі непридатних мінометних боєприпасів і випадки закупівлі озброєння без підтвердження необхідних випробувань. В одному з епізодів ракета вибухнула в пусковій установці й серйозно пошкодила український вертоліт Мі-8 під час бойової операції.

Естонія не змогла поставити Україні боєприпаси на суму 183 млн євро

Естонія не змогла передати Україні боєприпаси на суму 183 млн євро, які закуповувалися за рахунок доходів від заморожених російських активів та внесків країн-донорів. Обставини цих закупівель тепер мають намір перевірити представники Єврокомісії.

Про це пише Postimees.

Загалом Естонія уклала 19 контрактів на постачання Україні 28 типів боєприпасів. На закупівлі було виділено 585 млн євро, з яких уже використано 346 млн. За ці кошти придбано близько 160 тис боєприпасів, переважно артилерійських снарядів калібру 122–155 мм.

Проблеми виникли з сімома контрактами, які в підсумку було повністю розірвано. Державний центр оборонних інвестицій Естонії встиг перерахувати постачальникам 72 млн євро авансу, однак боєприпаси за цими угодами так і не отримав. Ще десять контрактів виконано, а дві угоди загальною вартістю 57 млн євро продовжують реалізовуватися.

У вересні до Естонії мають прибути представники Єврокомісії, які перевірять відбір постачальників та використання виділених коштів. За підсумками розслідування країні може знадобитися повернути 60–70 млн євро. На тлі скандалу міністр оборони Естонії Ханно Певкур оголосив про відставку.

Велика Британія виділить Україні £100 млн на посилення ППО перед зимою

Велика Британія виділить Україні 100 млн фунтів стерлінгів — близько 116 млн євро — на новий пакет засобів протиповітряної оборони. До нього увійдуть, зокрема, ракети-перехоплювачі для систем Patriot.

Про це “Європейській правді” повідомили в британському уряді.

Окрім засобів ППО, Україна отримає великокаліберні артилерійські боєприпаси та безпілотники. У британському уряді розраховують, що ці поставки допоможуть українській армії протистояти російським ударам у зимовий період.

Озброєння закуповуватиметься через механізм PURL, у рамках якого союзники фінансують придбання американської зброї для подальшої передачі Україні. Ракети для Patriot та інше обладнання ППО планується поставити до початку зими.

У Лондоні заявили, що новий пакет має посилити захист критичної інфраструктури, населення та військових. Рішення було ухвалено після візитів британського прем’єр-міністра та міністра оборони до Києва, де українська сторона наголошувала на необхідності додаткової підтримки перед зимою.

Раніше Україна закликала країни НАТО терміново посилити її протиповітряну та протиракетну оборону. У Повітряних силах ЗСУ також повідомляли про дефіцит ракет як для Patriot, так і для інших наземних та авіаційних систем ППО.

Федоров запропонував США українські технології безпілотників в обмін на ракети для Patriot

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров запропонував Сполученим Штатам допомогу в розвитку безпілотних технологій в обмін на додаткові перехоплювачі для систем ППО Patriot.

Про це він розповів в інтерв’ю Financial Times.

За словами Федорова, Україна готова поділитися з американською стороною накопиченим досвідом у сфері безпілотників. Зокрема, мова може йти про створення масштабної системи застосування дронів та розвиток відповідних військових технологій.

Натомість Київ розраховує отримати додаткові ракети-перехоплювачі для комплексів Patriot. Федоров підкреслив, що посилення протиповітряної оборони набуває особливого значення напередодні зими та на тлі триваючих російських повітряних атак.

Федоров також виступив за розширення технологічного співробітництва з іншими західними державами. Серед потенційних партнерів він назвав США та Францію, з якими допускає консультативну роботу у сфері військових технологій та інновацій.

Окремо колишній міністр згадав Італію, яка, на його думку, має необхідні Україні можливості у сфері протиповітряної оборони. При цьому Федоров, який перебуває у Вашингтоні, не повідомив, чи планує він зустрічі з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа.

Велика Британія передасть Україні секретні дані для виробництва ракет Storm Shadow

Велика Британія має намір надати Україні закриту технічну інформацію, необхідну для локалізації виробництва крилатих ракет Storm Shadow, французький варіант яких відомий як SCALP.

Про це йдеться у заяві уряду Великої Британії.

Мова йде про передачу українській стороні конфіденційних даних щодо конструкції та технологій виробництва ракет. Такий крок має дозволити Україні налагодити випуск окремих компонентів і в перспективі збільшити самостійність у виробництві далекобійного озброєння.

За даними видання, відповідні домовленості є частиною розширення оборонного співробітництва між Лондоном і Києвом. Велика Британія розглядає розвиток української оборонної промисловості як один із способів забезпечити країну озброєнням на тривалий період.

Storm Shadow/SCALP — це авіаційна крилата ракета великої дальності, яка вже використовується українськими збройними силами. Передані Великою Британією та Францією ракети застосовувалися Україною для ударів по віддалених цілях.

Локалізація виробництва має знизити залежність Києва від безпосередніх поставок готових ракет із європейських запасів. При цьому терміни початку виробництва Storm Shadow/SCALP в Україні та передбачувані обсяги випуску поки що не називаються.

У Литві побудують завод боєприпасів для поставок в Україну

Українська оборонна компанія DEMZ побудує в Литві підприємство з виробництва боєприпасів. На першому етапі його продукцію планують постачати українській армії, а згодом — збройним силам країн-союзників.

Про це пише Delfi.

Угоду про реалізацію проєкту DEMZ уклала з Міністерством економіки та інновацій Литви. Виробничі майданчики розмістять в Алітусі та Пренайському районі. В Алітусі задіють існуючу інфраструктуру, а в Пренайському районі побудують новий завод.

Підприємство випускатиме продукцію за стандартами країн НАТО. Будівництво нового об’єкта планують розпочати восени 2026 року, а запуск виробництва заплановано на кінець 2027 року.
Проєкт також передбачає дослідження та розробку нових технологічних рішень. Компанія розраховує створити нові робочі місця та організувати спеціальні програми підготовки співробітників різних спеціальностей.

Раніше Україна та Литва вже домовлялися про створення спільного виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема гексогену RDX. Тоді назва компанії та місце розташування майбутнього підприємства не розголошувалися з міркувань безпеки.

Правозахисники виступили проти передачі Україні старих касетних боєприпасів із Туреччини

Human Rights Watch закликала владу США не дозволяти Туреччині передавати Україні велику партію касетних боєприпасів, які десятиліттями зберігалися на турецьких складах. Йдеться про озброєння, частина якого була виготовлена за американськими ліцензіями, виданими ще в 1987 році.

Відповідна заява оприлюднена на сайті организації.

Передбачувана угода оцінюється в 256 млн доларів. До неї входять 12 пускових установок M270, 70 ракет ATACMS M39, понад 2,5 тис. ракет M26 та 47 тис. артилерійських снарядів M509A1 калібру 203 мм. Загалом ці боєприпаси містять понад десять мільйонів суббоєприпасів.

У HRW вважають, що вік цих боєприпасів і високий ризик відмови окремих елементів створюють додаткову загрозу для цивільного населення. Організація нагадала, що касетні боєприпаси вражають значні площі, а нерозірвані елементи згодом можуть роками залишатися небезпечними.

З повідомлення, надісланого Конгресу США 6 серпня, випливає, що американська адміністрація готова дозволити передачу. Туреччина пояснює це прагненням позбутися старих запасів озброєння та спрямувати кошти на модернізацію своєї армії, тоді як Україна розраховує використовувати ці системи для посилення вогневих можливостей.

США не є учасником Конвенції щодо касетних боєприпасів, проте з 2009 року в американському оборонному бюджеті діє обмеження на їхній експорт. Human Rights Watch закликає Конгрес скористатися своїми повноваженнями та заблокувати цю угоду.

В Україні понад мільярд доларів “зависли” у сплачених, але невиконаних військових контрактах

Українське Агентство оборонних закупівель накопичило прострочену дебіторську заборгованість за контрактами на постачання озброєння та військової техніки на суму понад 1 млрд доларів. Йдеться про кошти, які держава вже перерахувала за продукцію, що не була поставлена у передбачені договорами терміни.

Про це повідомляє видання Clash Report.

Станом на 1 січня 2026 року сума такої заборгованості становила 45,8 млрд гривень, або близько $1,07 млрд. Серед продукції, яка не надійшла до українських підрозділів вчасно, називалися боєприпаси, бронетехніка та безпілотники.

Частину проблем у сфері закупівель українські чиновники пояснюють тим, що терміни виконання одразу кількох великих контрактів закінчилися наприкінці 2025 року. Крім того, влітку минулого року російські удари пошкодили два великі підприємства українського ВПК, через що було призупинено контракти на суму понад 20 млрд гривень.

До кінця липня 2026 року обсяг простроченої заборгованості вдалося скоротити приблизно втричі — до 14,6 млрд гривень. Це сталося після відновлення роботи пошкоджених підприємств та виконання частини раніше затриманих поставок.

При цьому ще близько 11,2 млрд гривень залишаються заблокованими через судові розгляди з чотирма постачальниками за контрактами, укладеними у 2024 році. Таким чином, значна частина коштів, виділених на оборонні закупівлі, як і раніше, пов’язана з проблемними або невиконаними угодами.