РФ Архіви - Сторінка 2 з 3

Росія має намір провести суд над полоненим австралійцем

Posted on 20 Квітня, 202521 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Росіяни висунули офіційні звинувачення проти австралійця Оскара Дженкінса, який воював на боці України.

Про це повідомляє портал “9news.com”.

За інформацією джерела, ворожа сторона кваліфікує його участь у бойових діях як найманство, хоча паосол України в Австралії Василь Мірошниченко зазначив наступне:

“Дженкінс – не найманець, а військовослужбовець, який має контракт із ЗСУ. Відтак, відповідно до норм міжнародного права, він має розглядатися як військовополонений”.

У російських медіа стверджується, що австралієць з березня по грудень 2024 року нібито брав участь у бойових діях проти російської армії та отримував за це грошову винагороду в розмірі $11–15 тис на місяць.

Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе заявив, що уряд країни вживе всіх можливих заходів для захисту прав свого громадянина та веде роботу з дипломатичного врегулювання ситуації.

Північна Корея отримала мільярди від російського вторгнення в Україну

Posted on 16 Квітня, 202516 Квітня, 2025 by Іван Засядько

Внесок КНДР у протистояння Росії та України позитивно вплинув на економіку країни, принісши їй понад $20 млрд. Крім того, конфлікт дозволив Пхеньяну розширити свій арсенал високотехнологічного озброєння.

Про це повідомляє “Newsweek”, посилаючись на доповідь аналітичного центру Корейського інституту аналізу оборони (KIDA).

У доповіді KIDA наголошується, що основне джерело економічного благополуччя КНДР – це постачання боєприпасів до Росії. Крім того, країна отримує вигоду від відправки своїх солдатів для участі в бойових діях на Україні та надання технічної допомоги.

Однак, як зазначає видання, втрати Північної Кореї були суттєвими. За оцінками, з 11 тисяч осіб, відправлених Пхеньяном, загинуло близько 4 тисяч. В основному вони брали участь у боях на території Курської області.

У статті видання “Newsweek” йдеться про те, що, ймовірно, Північна Корея зацікавлена в отриманні від Росії як матеріальної, так і технологічної підтримки. Зокрема, йдеться про високотехнологічне озброєння, яке може сприяти зміцненню військового потенціалу КНДР і реалізації її стратегічних цілей.

У публікації вказується, що звіт KIDA містить результати аналізу, проведеного незалежними експертами з Open Source Center (OSC) і Reuters. Згідно з цими даними, у період із серпня 2023 року до березня 2025 року Північна Корея відправила в Росію понад 15 800 контейнерів із боєприпасами.

І OSC, і Reuters задіяли супутникові знімки і детальні тривимірні зображення. У результаті аналізу було встановлено, що 64 вантажі, доставлені чотирма російськими суднами, імовірно, містили від 4,2 до 5,8 млн окремих одиниць боєприпасів, вироблених у КНДР.

Віткофф оголосив про майбутню зустріч із представниками переговорних груп України та РФ

Posted on 16 Березня, 202516 Березня, 2025 by Оксана Яковенко

Спеціальний представник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф повідомив про заплановану зустріч із представниками України та Росії, які беруть участь у переговорах щодо врегулювання війни.

Про це Віткофф заявив в ефірі телеканалу CNN.

За словами посадовця, зустріч має відбутися вже наступного тижня. Він також зазначив, що російський президент Володимир Путін нібито поділяє позицію Дональда Трампа щодо необхідності припинення війни в Україні.

“Президент Путін поділяє позицію президента Трампа. Обидва лідери виступають за якнайшвидше завершення конфлікту”, — заявив Віткофф.

Окрім цього, спеціальний представник зазначив, що незабаром відбудуться зустрічі американських переговорних груп із представниками України, а також окремі переговори з російською стороною.

“У переговорах між Росією та США щодо ситуації навколо України намітилося зближення”, — додав Віткофф.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп неодноразово заявляв про свій намір виступити з ініціативами, спрямованими на врегулювання війни в Україні. Однак деталі таких планів залишаються невідомими.

Віткофф покинув Росію після завершення переговорів у Москві

Posted on 14 Березня, 202514 Березня, 2025 by Іван Засядько

По завершенні переговорів у Москві, спеціальний посланник США на Близькому Сході Стів Віткофф вилетів назад. Він має на меті обговорення подальших дій із президентом Дональдом Трампом.

Про це поінформував радник президента США Майк Волц в ефірі Fox News.

“Я мав спілкування із своїм колегою, спеціальним представником Віткоффом, що перебуває там. Він вертається до нас назад, аби ми мали змогу проаналізувати ситуацію та обсудити її з президентом Трампом, який прийматиме зважене рішення про подальші дії”, – зазначив він.

Волц не став розкривати подробиці в ефірі і не захотів випереджати події, пов’язані з діями президента. Однак він висловив стриманий оптимізм щодо можливого мирного врегулювання після переговорів між Україною і США в Саудівській Аравії та заяв президента РФ про підтримку перемир’я.

Жодного росіянина не акредитували: глава Мюнхенської конференції спростував заяви про участь РФ

Posted on 14 Лютого, 2025 by Тетяна Головач

Голова Мюнхенської безпекової конференції Крістоф Гойсген заявив, що жоден представник Росії не був акредитований на захід.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

За його словами, інформація про можливі переговори між представниками США та Росії у Мюнхені не відповідає дійсності.

“Ми не акредитували жодного представника російського уряду. Без акредитації сюди не потрапиш”, – наголосив Гойсген.

Він також уточнив, що німецький уряд не видавав жодних віз для офіційних осіб РФ.

Це суперечить заяві експрезидента США Дональда Трампа, який 13 лютого стверджував, що в рамках конференції відбудеться зустріч за участю представників України та Росії.

Крім того, на заході запланована зустріч президента України Володимира Зеленського та віцепрезидента США Джей Ді Венса.

За інформацією журналістів, її перенесли, оскільки США потрібен додатковий час для роботи над меморандумом про партнерство, який Україна допрацювала та передала американській стороні.

Ривок до Дніпра: чому захоплення Великої Новосілки може змінити розклад на фронті

Posted on 27 Січня, 2025 by Микола Донченко

Які реальні перспективи має російська армія після потенційної окупації Великої Новосілки? Чи справді кремлівське командування націлене на прорив у бік Запоріжжя та Дніпра, і як це загрожує ЗСУ?

За повідомленнями як російських, так і неофіційних українських джерел, війська РФ увійшли у Велику Новосілку — населений пункт на Донеччині, що довгий час відігравав роль одного з ключових вузлів оборони ЗСУ на південному напрямку.

Чому це важливо:

Велика Новосілка була частиною ешелонованого укріпрайону, що стримував потенційні наступальні дії РФ в цьому районі. Якщо росіянам вдасться закріпитися та розгорнути активні дії від Великої Новосілки далі на захід, це створить загрозу оточення українських підрозділів, аналогічно тому, як це сталося під Очеретиним 2024 року.

Нагадаємо, коли впала Очеретина, російське командування просунулося в тил укріпленням ЗСУ на заході, що призвело до падіння Карлівки, Українська та Горняка. Тоді українські захисники, котрі готували оборону більше “спереду”, були змушені відступати, аби не потрапити в оточення.

Потенційний вектор на Запоріжжя і Дніпро: міф чи реальність?

Від Великої Новосілки до Запоріжжя простягається приблизно 125 кілометрів. Якщо розглядати цю територію, варто врахувати:

Гуляйполе й Оріхів — ключові опорні пункти українського південного фронту. Вони розташовані південніше лінії потенційного прориву, тож можуть опинитися у невигідному тактичному становищі, якщо росіяни підуть у “глибину” степу та вийдуть їм у фланг.

Відсутність розгалужених укріплень (за даними військових джерел) на шляху від умовної західної межі Донецької області до передмість Запоріжжя та Дніпра. Втім, українська влада періодично звітує про будівництво ліній оборони, тому сказати, що там “повна порожнеча”, було б перебільшенням.

Відомо, що російський наступ такого масштабу потребує як мінімум двох умов:

Значних резервів у живій силі та техніці, щоб просуватися широким фронтом, уникаючи контрнаступальних ударів ЗСУ по флангах.

Синхронізації атак з іншим напрямками, щоби ЗСУ не могли зосередити всі сили саме тут.

На даний момент можна відзначити, що за два місяці російські війська демонструють чималий поступ на південному заході Донеччини — від Покровська до тієї ж Великої Новосілки. Порівняно з іншими ділянками фронту, де ситуація стабільніша, прогрес РФ саме тут видається відносно динамічним. Це свідчить або про брак у ЗСУ належних укріплень/резервів, або про суттєву концентрацію російських сил, або ж про обидва чинники водночас.

Покровськ: оточення замість лобового штурму

Якщо поглянути на мапу, російська армія в останні місяці не мала мети відкритого штурму Покровська — великого логістичного центру на Донеччині. Натомість ворог зосередився на поступовому обході міста з заходу і південного заходу з метою “перекрити” дороги, що ведуть до Павлограда (Дніпропетровська область), а згодом — просуватися на території сусідньої області, тиснучи таким чином на значну ділянку українського фронту.

Якщо їм вдасться сформувати плацдарм на заході, Покровськ опиниться у своєрідному напівоточенні й не зможе ефективно отримувати підкріплення чи боєприпаси. Це типовий російський “обхідний” маневр, який дозволяє уникати тривалих боїв за великі міста, натомість змушуючи ЗСУ відступати під загрозою оточення.

Поки що залишається невідомим, чи дійсно російське військово-політичне керівництво зробило ставку на наступ через степ у напрямку двох великих індустріальних центрів — Дніпра та Запоріжжя.

Слід зважити:

Відстань. Навіть якщо прорахувати найкоротші маршрути, від лінії Покровськ – Велика Новосілка до Дніпра чи Запоріжжя залишається 120–140 км. Для Росії це значний простір, насичений мінімум декількома “проміжними” українськими вузлами оборони.

Питання резервів. Надати достатньо живої сили та техніки, щоб упевнено просуватися так далеко, — величезний виклик, особливо якщо на інших напрямках (на півночі Донбасу) теж тривають бої.

Альтернативний варіант. Можливо, Кремль все ж націлений на північ Донеччини (Слов’янськ, Краматорськ та ін.), адже “взяття” Донецької області було одним із “символічних” завдань росіян. У такому разі потужний ривок на південному заході в майбутньому може здатися менш пріоритетним. Для ЗСУ було б переважно, щоб Росія витрачала сили у складних лісисто-річкових районах півночі, де оборонятися набагато простіше.

Однак, зважаючи на динаміку загрозливої активності РФ саме в південно-західній частині Донецької області, не можна виключати, що ворог серйозно планує “прорубати” коридор до території Запорізької чи Дніпропетровської областей. Ймовірно, Кремль прагне вийти на критичну лінію, яка фактично “розріже” угруповання ЗСУ.

Чому Україні варто готуватися до оборони

Запоріжжя та Дніпро — це найважливіші логістичні та промислові центри, забезпечують сполучення як усередині країни, так і з південними регіонами. Якщо росіянам вдасться бодай частково перерізати магістралі між Дніпром/Запоріжжям та фронтовими районами, оборона українського півдня опиниться під великим питанням.

Зміна пріоритетів ворожого командування. Поки що немає остаточного сигналу, чи вважають у Москві саме цей напрямок найголовнішим, проте успіх під Великою Новосілкою може підштовхнути російський Генштаб до подальшого тиску.

Сильна оборона step by step. Українське командування, найімовірніше, почне перекидати резерви на захід Донецької та північ Запорізької областей, аби закріпитися на чергових рубежах. Така стратегія може зупинити російський прорив ще далеко від Дніпра, але потребуватиме додаткових сил і засобів, яких може бракувати на інших критичних ділянках фронту.

Захоплення росіянами Великої Новосілки, за умов підтримки подальшого наступу та достатніх резервів, створює ризик масштабного просування на захід — у напрямку Запоріжжя та Дніпра. Водночас це не означає швидких успіхів для РФ: українська армія все ще може організувати ефективну оборону, зокрема у вузлових районах Гуляйполя, Оріхова та безпосередньо на підступах до Дніпра.

Якщо ж російський Генштаб вирішить зосередитися на інших цілях (як-от північ Донеччини), це дасть ЗСУ час зміцнити оборону на південно-західному напрямку. У будь-якому разі, падіння Великої Новосілки стало черговим “дзвіночком”, що південний відрізок фронту може перетворитися на найгарячішу точку року, і ЗСУ слід бути готовими саме тут витримувати масштабні маневри загарбників.

Зрештою, чи стане напрямок на Запоріжжя дійсним пріоритетом для Кремля — ще відкрите питання. Але враховуючи посилення атак і тенденцію обходу великих міст, поки саме цей сценарій виглядає для росіян найбільш вигідним у найближчій перспективі.

Дрони атакували авіаційні заводи та промислові об’єкти у низці областей РФ

Posted on 20 Січня, 202520 Січня, 2025 by Микола Донченко

У російському Татарстані зафіксовано атаки безпілотників на підприємства авіаційної промисловості.

Про це повідомляють місцеві пабліки.

Як пишуть очевидці, дрони намагалися вразити об’єкти стратегічного значення, зокрема авіаційний завод, що виготовляє стратегічні бомбардувальники, а також вертолітний завод.

Дані про влучання чи вибухи поки що не підтверджені. Відомо, що уламки збитих дронів були виявлені в житловій забудові. У Казані під час атаки лунала повітряна тривога, що підтверджено відеозаписами очевидців.

Окрім цього, у Калузькій області дрон влучив в об’єкт інфраструктури. Представники місцевої влади підтвердили факт удару та повідомили про займання. Причини й масштаби пошкоджень наразі уточнюються.

Ці атаки стали ще одним свідченням посилення небезпеки для російських промислових об’єктів, зокрема тих, що беруть участь у військовому виробництві. Удар по об’єктах авіаційної промисловості може вплинути на виробничі потужності Росії у військовій сфері.

Новий глава Мінфіну США оголосив про 100% підтримку посилення санкцій проти Росії

Posted on 17 Січня, 2025 by Тетяна Головач

Майбутній міністр фінансів США Скотт Бессент під час слухань у сенатському комітеті з фінансів заявив про свою повну підтримку посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє “News.online.ua”

За інформацією джерела, посадовець розглядає таке рішення як частину стратегії адміністрації Дональда Трампа для досягнення мирної угоди між Україною та Росією.

Скотт Бессент прямо звернувся до посадовців РФ, зазначивши, що вони мають бути готові до жорсткіших економічних обмежень:

“Якщо мене затвердять на посаді, і якщо президент Трамп попросить у рамках своєї стратегії завершення війни в Україні, я на 100% підтримаю посилення санкцій”.

Він наголосив, що насамперед посилення санкцій стосуватиметься російських нафтових гігантів. За словами Бессента, економічний тиск має досягти такого рівня, щоб примусити країну-агресора сісти за стіл переговорів.

Майбутній міністр також розкритикував санкційну політику адміністрації Джо Байдена, назвавши її недостатньо жорсткою.

Зниження віку мобілізації: чому Вашингтон вимагає від Києва нових солдат і що це означає для України

Posted on 15 Січня, 2025 by Микола Донченко

В українському дискурсі останніми днями почастішали заяви про можливе зниження віку мобілізації до 18 років — нібито цього домагаються американці, зокрема у командах як чинного президента Байдена, так і майбутнього радника Дональда Трампа Майкла Волтца.

Дональд Трамп і його оточення досі швидше критикували продовження війни, акцентуючи на “великих” втратах ЗСУ та необхідності припинити конфлікт ледь не протягом найближчих ста днів. Але Майкл Волтц — одна з ключових постатей, що може увійти до його майбутньої адміністрації, — раптом заявив, що Україні потрібно збільшити кількість солдатів. Для цього, мовляв, доцільно знизити вік мобілізації, оскільки саме у віковій категорії 18—25 років можна швидко “добрати” необхідні сотні тисяч новобранців.

На перший погляд, це суперечить тій же “ідеї сто днів”, яку озвучував радник Трампа зі зовнішньої політики Кіт Келлог. За логікою, якщо збираєшся припинити війну за кілька місяців, навіщо нарощувати мобілізацію і витрачати ресурси на навчання нових бійців?

Проблема дефіциту солдатів

Згідно з різними оцінками, РФ має перевагу у живій силі орієнтовно на 300 тис бійців. Колишній радник ОП Олексій Арестович вважає, що російське угруповання на Донбасі вдвічі перевищує кількість українських підрозділів на цій ділянці. Відповідно, Україні необхідні додаткові сили, якщо вона прагне втримати фронт, а тим більше — перейти в контрнаступ.

Але чи реально швидко покрити цей дефіцит, як припускають американці? Вже зараз ЗСУ зіштовхуються з проблемами: мобілізовані потребують навчання, тоді як російська пропаганда говорить про “чергові хвилі української мобілізації” з дедалі більшими труднощами реалізації. Більше того, низка джерел повідомляє про зростання випадків дезертирства та СЗЧ (самовільного залишення частини). Якщо Україні доведеться ще й масово мобілізувати молодь від 18 років, ситуація зі “зникненнями” тільки ускладниться.

Чому 18—25-річні?

Один із факторів, який випливає з аналізу слів Волтца: американці вважають, що саме категорію “18—25” найлегше призвати.

Причин декілька:

— Студенти й молодь часто реєструються в цифрових реєстрах, вважаючи, що їх особисто не зачепить призов. Тож держава має найповнішу базу щодо цієї категорії чоловіків.

— 18—25-річні мають менше “сімейних обставин” і мають кращий рівень здоров’я, зазвичай. США, можливо, розраховують, що саме ця група стане основою нових піхотних бригад і зможе більш ефективно тримати лінію фронту.

— Загалом політики можуть вважати, що молодь менш організована для опору призову, ніж старші вікові категорії. Принаймні, якщо вірити розрахункам західних експертів.

Та в реальному житті все може піти інакше. “Гладко було на папері — та забули про яри”: очікувано, що зі зниженням віку мобілізації значна частина молоді або “ляже на дно”, або взагалі покине країну до 18 років. Також збережуться корупційні схеми відкупу в ТЦК.

Позиція Банкової: вибори й небажання “зривати рейтинг”

Українська влада поки відмовляється знижувати вік призову, імовірно через побоювання, що це викличе негативну реакцію суспільства. Кілька місяців тому президент Зеленський уже заявляв, що “не дозволить забирати в армію” фахівців із критично важливих галузей (медиків, зв’язківців тощо). Та й загалом Банкова дотримується лінії, що до 20—21 року хлопці мають право довчитися.

Крім того, є побоювання, що якщо війна скоро припиниться, надмірні мобілізаційні заходи можуть виглядати невиправданими. А якщо, навпаки, війна затягнеться і вибори доведеться відкласти — зниження віку стане “черговим важким рішенням”, але вже без ризику передвиборних втрат. Тому команда Зеленського й не поспішає, залишаючи це питання “в повітрі”, але й не закриває його остаточно.

Що це означає для війни?

Якщо війна буде продовжуватися “у довгу”, то Зниження віку мобілізації може стати неминучим. Навіть з урахуванням дезертирства й відкупів, певну кількість людей вдасться призвати. США, вочевидь, підтримують такий крок як спосіб “наповнити фронт” і створити умови для довшого спротиву.

Якщо ж сторони зуміють знайти рішення “за 100 днів»”, тобто, якщо Трамп чи його близький до нього оточення всерйоз планують завершити конфлікт у короткі строки, знижувати вік мобілізації взагалі немає сенсу. Швидше за все, нові призовники й не встигнуть пройти підготовку.

Виходить, що заяви Волтца трохи суперечать гаслам про “швидке закінчення війни”. Або ж він озвучує лише позицію тієї частини республіканського істеблішменту, яка все ще підтримує “продовження війни проти РФ”. Натомість головне питання залишається: чи насправді Трамп, ставши президентом, буде проводити лінію на згортання підтримки України, чи все ж на більш жорсткі кроки для «стабілізації фронту» і посилення Києва?

У цьому сенсі існуючі суперечки довкола ідеї знизити вік мобілізації в Україні демонструють, наскільки неоднозначною є позиція США (як чинної адміністрації Байдена, так і команди Дональда Трампа). З одного боку, усі говорять про потребу “якнайшвидше зупинити кровопролиття”, а з іншого — пропонують варіанти подовження війни, вкидаючи нові “хвилі” призовників і збільшуючи інтенсивність бойових дій.

Для Києва зараз немає гострої потреби ухвалювати рішення про зниження віку — попри певні кадрові прогалини. По-перше, такі дії могли б викликати внутрішній протест і вдарити по рейтингу влади напередодні можливих виборів. По-друге, саме зменшення віку не вирішує фундаментальних проблем: зокрема, дезертирства, нестачі професійних інструкторів і глибокого виснаження суспільства.

Цілком можливо, що українська влада відкладе це питання принаймні до весни 2025-го, аби побачити, які реальні сигнали надійдуть із Вашингтона після інавгурації — чи то адміністрація Трампа, чи продовження Байдена, залежно від політичного сценарію в США.

Таким чином, ідея знизити вік мобілізації проявляється як суперечливий інструмент, що дає змогу виграти час у військовому сенсі, але водночас несе ризики загострення внутрішніх напружень і зменшення суспільної довіри до влади. Поки що Київ не готовий до такого кроку, але якщо війна перейде у ще затяжнішу фазу, потреба в нових хвилях солдат може перемогти політичні міркування.