Розмова року: чи вийде Трампу зрушити Кремль з наміченого курсу?

Напередодні анонсованого телефонного дзвінка між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним у європейських столицях гуде тривога: Москва, схоже, не збирається знижувати градус конфлікту, а Вашингтон – навпаки – шукає “велику угоду”.

Західні аналітичні кола вже відкрито пишуть, що Кремль розраховує до кінця року продавити українську оборону й узяти під повний контроль щонайменше чотири прифронтові області. Джерела, близькі до російського керівництва, запевняють: план мінімум складається саме з такого пакета завдань, і на нього виділено як військовий, так і ресурсний резерв.

У Брюсселі це читають просто: Москва не прийде до розмови в позиції прохача, а отже, шансів на “значущі поступки” небагато. Саме тому Париж, Берлін і Варшава останні кілька днів буквально “бомбардували” Білий дім аргументами проти поспішного компромісу. Логіка проста: якщо у Кремля готовий довгий сценарій і навіть новий пакет санкцій не лякає, то будь-яка напівдоговірність лише закріпить вже здобуті Москвою позиції.

Українська сторона, за інформацією з дипломатичних джерел, покладала великі надії на те, що Трамп після зриву оголошеного режиму припинення вогню відповість Росії жорстким санкційним ударом. Однак у п’ятничній багатосторонній розмові – вона тривала понад годину – американський лідер так і не озвучив пакета обмежень. Володимир Зеленський, кажуть співрозмовники, виглядав виснаженим і розчарованим. Офіційно у Києві коментують стисло: “Робота з партнерами триває”.

Поставити крапки над “і” міг би законопроєкт сенатора-республіканця Ліндсі Ґрема – той самий, що передбачає секторальні санкції проти російської енергетики й заборону угод із суверенним боргом РФ. За відомостями з Єлисейського палацу, Державний департамент дав європейцям сигнал: якщо Кремль “не зробить руху” у напрямку деескалації, Трамп може дати “добро” Конгресу. На практиці це означало б новий виток фінансового тиску й, найімовірніше, східноєвропейський апгрейд системи санкцій ЄС.

Та чи переконає така перспектива Кремль? У Москві, судячи з витоків, настрої доволі впевнені: “витримали” сім пакетів обмежень – витримаємо й восьмий. Росія переорієнтувалась на азійські ринки, а китайський експорт палива та комплектуючих за останній рік лише зріс. Ба більше: близькі до Кремля експерти вважають, що нову санкційну лінію США не підтримають одностайно навіть усі європейці, адже у Берліна та Рима надто болючі спогади про падіння експорту після 2022-го.

На цьому тлі саме Трамп залишається “джокером” переговорного столу. Колишній президент неодноразово демонстрував готовність різко міняти тактику, якщо бачить для США економічну вигоду чи іміджевий зиск. Європейські столиці боязко припускають: господар Білого дому може оголосити якусь “рамкову домовленість”, що відкриє йому шлях до нобелівського ореолу миротворця, залишивши Київ із розмитими безпековими гарантіями. Звідси – інформаційний марафон, покликаний переконати Вашингтон: поспіх недоречний, інакше США ризикують “виглядати переможеними”.

Що у підсумку? Кремль входить у контакт із картами “затяжної кампанії” та самовпевненості у стійкості до санкцій. Європа нервує й намагається підсилити голос Зеленського, показуючи, що Москва лише імітує гнучкість. А Трамп, який звик мислити угодами, опиняється між ризиком історичної “поганої угоди” й спокусою підписати хоча б щось, аби цю історію завершити. В якій саме точці перетнуться ці вектори, стане ясно вже після завершення телефонної розмови.

Європа готується ввести найсуворіші санкції проти Росії

Європейський союз готує черговий пакет санкцій проти Росії, який передбачає понад сотню нових обмежень. Під санкції можуть потрапити підприємства військово-промислового комплексу РФ, тіньовий флот і держави, що постачають РФ товари, заборонені чинними обмеженнями.

Про це заявив експерт у галузі міжнародних відносин Станіслав Желіховський.

За його словами, на відміну від попередніх, новий пакет охоплюватиме раніше не затронуті сектори російської економіки. Зокрема, йдеться про посилення контролю за експортом до країн, які потенційно можуть бути посередниками у постачанні санкційної продукції до РФ.

Желіховський підкреслив, що ці санкції мають потенціал вплинути на військову промисловість Росії, однак вона, ймовірно, спробує адаптуватися і знайти нові канали обходу обмежень. У зв’язку з цим, за його словами, важливо, щоб до зусиль ЄС приєдналися Сполучені Штати Америки, які можуть забезпечити більш широкий міжнародний тиск на Росію та її партнерів.

Експерт також відзначив, що нові обмеження – це позитивний крок, проте недостатній для того, щоб Москва відчула критичну загрозу своїй військовій машині.

Україна припинила співпрацю з Росією в митних питаннях

Уряд України анулював угоду між двома країнами про взаємодію у сфері митного контролю.

Цю інформацію надав Тарас Мельничук, постійний представник уряду у Верховній Раді.

За офіційними даними, 16 травня перестала діяти угода, підписана 1993 року, яка регулювала митну взаємодію між двома країнами. Цей документ сприяв спрощенню та прискоренню пасажирських і вантажних перевезень, а також узгоджував роботу прикордонних митних служб і спрощував процедури митного оформлення.

Отже, Україна продовжує процес припинення дії угод з Росією в різних галузях міждержавних відносин.

В угоді було передбачено спрощення та прискорення пасажирських і вантажних перевезень між Україною та Росією, включно з оптимізацією процедур митного оформлення та узгодженням графіка роботи прикордонних митних служб.

Спецпредставник президента США Віткофф скасував поїздку в Кремль через позицію Путіна

Президент Росії не проявляє інтересу до мирного плану з 22 пунктів, який був розроблений Віткоффом за участю представників України та європейських країн. У зв’язку з цим американський політик змушений був перенести свій візит до Кремля.

Про це повідомили “Financial Times”.

Згідно з інформацією, отриманою від джерел, близьких до ситуації, ці 22 аспекти були детально розглянуті під час телефонної розмови між представниками України та США наступного дня.

Від української сторони в розмові брали участь Андрій Єрмак, керівник адміністрації президента України, і Рустем Умеров, міністр оборони України.

Американську сторону представляли Віткофф, державний секретар Марко Рубіо, який нині також є радником із національної безпеки, і Кіт Келлог, спеціальний представник президента США в Києві.

У відповідь на дії Росії Віткофф, котрий вже чотири рази спілкувався з Путіним з лютого, вирішив відкласти свої плани щодо зустрічі з російським лідером цього тижня, як повідомили джерела. За словами людини, близької до Віткоффа, ця поїздка не була запланована.

Американські сенатори закликали Конгрес посилити санкції проти Росії

Пропозиція сенаторів про суворіші санкції стала результатом зустрічі між Росією та Україною, яка відбулася в Туреччині 16 травня і не привела до значущих результатів.

Агентство Reuters повідомило, що зробили такі заяви демократ Річард Блюментал і республіканець Ліндсі Грем.

“Путін продовжить затягувати припинення вогню доти, доки його економіка не постраждає серйозно, аж до фінансової ізоляції”, – заявив Блюменталь.

Він запропонував проголосувати за законопроєкт про санкції, припустивши, що після переговорів у Стамбулі він отримає широку підтримку обох партій.

Грем, який наразі перебуває в Туреччині на зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, висловив підтримку законопроєкту і висловив невдоволення рішенням президента Росії не брати участі в переговорах з Україною.

“Про ігри Росії варто сказати: досить”, – наголосив республіканець.

Зокрема, 1 квітня сенатори США, серед яких були Грем і Блюменталь, презентували законопроєкт, спрямований на запровадження санкцій проти Росії. Цей документ був розроблений представниками обох партій і передбачає введення обмежень щодо Росії в разі, якщо дії Кремля перешкоджатимуть мирним зусиллям президента США щодо України.

Серед санкцій, які можуть бути застосовані відповідно до законодавства, – введення підвищених тарифів на імпорт товарів із держав, які купують російську нафту, газ, уран та інші продукти. Розмір мит може досягати п’ятисот відсотків від вартості товару.

Переговори у Стамбулі ознаменували тактичну перемогу РФ – NYT

Переговори в Стамбулі, присвячені врегулюванню українського конфлікту, стали тактичною перемогою для російської влади.

Про це пише видання “The New York Times”.

Редакція пояснює свій погляд тим, що переговори пройшли без укладення угоди про припинення вогню,

Під час прямих переговорів у Стамбулі Росія й Україна досягли угоди про масштабний обмін військовополоненими. Однак, як зазначає видання, сторонам не вдалося дійти компромісу з питання про тимчасове припинення вогню, якого домагалася Україна і більшість її західних партнерів. Також не вдалося домовитися про зустріч лідерів двох країн, що свідчить про збереження дистанції між ними в питанні врегулювання конфлікту.

“Від самого початку було зрозуміло, що стамбульські переговори навряд чи приведуть до значних проривів. Однак ця зустріч стала тактичною перемогою для Путіна, який розпочав переговори, не погодившись на припинення вогню, якого Україна та її західні союзники прагнули як обов’язкової умови для початку діалогу”, – йдеться в публікації.

Хоча на початку тижня були позитивні сигнали стосовно переговорів, президент США Дональд Трамп у четвер висловив думку, що не варто очікувати будь-яких значущих подій до його зустрічі з Володимиром Путіним.

У п’ятницю Трамп повідомив, що може зв’язатися з російським лідером телефоном або організувати особисту зустріч, щойно вони зможуть домовитися про це, зазначає видання.

Росія посилює територіальні претензії до України

У Кремлі не полишають спроб розширити свій вплив, прагнучи змінити кордони та послабити позиції України на світовій арені.

На цьому наголошують аналітики Інституту вивчення війни (ISW).

Експерти звертають увагу на те, що представники російської влади неодноразово підкреслювали, що вся територія Харківської області є частиною Російської Федерації. У травні 2024 року і березні 2025 року були зроблені наступальні дії з метою створення буферних зон у Харківській і Сумській областях.

Вимогу Росії про добровільну здачу Запоріжжя, Херсона і ще двох областей було висунуто виключно з метою викликати відмову українців.

“Ймовірно, це частина російської стратегії територіальної експансії. Однак не виключено, що Росія прагне розширити свої кордони”, – зазначають експерти.

Під час засідання Ради Безпеки Організації Об’єднаних Націй 17 лютого постійний представник Російської Федерації Василь Небензя висловив думку, що Україна повинна переглянути свої державні кордони і передати Москві додаткові території. Він наголосив, що території, які перебувають під контролем Росії, вже не можуть бути повернуті Україні і що Україна має відмовитися від будь-яких планів щодо вступу до військових альянсів.

“Ці заяви показують, що Кремль не готовий до реальних мирних переговорів. Москва продовжує тактику тиску. Вимоги Росії виходять за рамки колишніх дипломатичних позицій. Це свідчить про те, що Москва хоче не тільки утримати захоплені території, а й послабити українську державність”, – йдеться у звіті.

Очільник МЗС Туреччини розповів про підсумки переговорів у Стамбулі

За результатами переговорів між представниками України та Росії у Стамбулі, які відбулися в присутності міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, було оголошено про намір провести нову зустріч.

Про це він написав у соцмережі “Х”.

“Сьогоднішній день став важливим кроком до миру. Після довгих дипломатичних переговорів делегації Росії та України зустрілися в Стамбулі за підтримки Туреччини”, – написав Фідан.

Як повідомив міністр закордонних справ Туреччини, за підсумками зустрічі між Києвом і Москвою було ухвалено рішення про обмін 1000 на 1000 з метою зміцнення взаємної довіри.

Також учасники переговорів домовилися, що всі умови, які допоможуть досягти перемир’я, буде зафіксовано в письмовій формі і передано один одному.

“Вони домовилися зустрітися знову. Ми в Туреччині робитимемо все можливе для досягнення тривалого миру між Росією та Україною”, – підсумував Фідан.

Генсек НАТО розкритикував рівень російської делегації на переговорах

Глава Північноатлантичного альянсу Марк Рютте висловив думку, що рішення російського лідера направити на переговори в Стамбул 16 травня делегацію, не наділену достатніми повноваженнями, було помилковим.

Про це він заявив на саміті Європейського політичного співтовариства в Албанії.

“Йому передали м’яч. Тепер м’яч на його полі. Він повинен працювати разом. Йому слід сприймати бажання миру всерйоз”, – додав Рютте.

Водночас Марк Рютте висловив задоволення тим, що Україна бере участь у переговорах. Він зазначив, що це демонструє готовність країни до пошуку дипломатичних рішень.

“Вони направили делегацію, готову до переговорів про припинення вогню”, – наголосив Генсек.