Найближчими днями Україну очікує потужний обстріл – Reuters

Найближчим часом Україна може опинитися під ударом масованих обстрілів з боку Російської Федерації.

Про це повідомляє “Reuters”.

Представники США висловлюють побоювання з приводу того, що відповідні дії Кремля на нещодавню спецоперацію СБУ “Павутина” ще не проявилися повною мірою.

Передбачається, що Росія вдасться до дій у відповідь, використовуючи різні види зброї, включно з ракетами і безпілотними літальними апаратами, щоб компенсувати збитки, завдані її авіації.

За даними з джерел у Сполучених Штатах, реакція Російської Федерації може бути “асиметричною” – її дії та завдання відрізнятимуться від удару у відповідь України по російських військових літаках.

Представник американської адміністрації заявив, що напад, найімовірніше, відбудеться найближчими днями і включатиме використання авіації – ракет і безпілотних літальних апаратів.

На думку західних дипломатів, удари можуть бути завдані по символічних об’єктах, таких як урядові будівлі, щоб дати зрозуміти Києву певний сигнал.

Інший дипломат припустив, що атака буде “масштабною, нещадною і жорстокою”.

Деякі фахівці, серед яких Майкл Кофман із Фонду Карнегі за міжнародний мир, висловлюють думку про те, що як ціль може бути обрано Службу безпеки України. Москва може застосувати балістичні ракети середньої дальності для атаки по головному офісу СБУ в Києві або по регіональних підрозділах розвідки.

У небезпеці також перебувають підприємства оборонного сектора України.

Росія скорочує відставання від України у виробництві дронів завдяки Китаю

У Росії активно розвивається виробництво і поліпшуються характеристики безпілотних літальних апаратів завдяки підтримці з боку Китаю. Однак китайська влада заперечує факт надання допомоги.

Про це повідомляє “Politico”.

Росіяни успішно розвивають виробництво безпілотних літальних апаратів не тільки завдяки підтримці з Китаю, але й завдяки наявності значних фінансових коштів і виробничих потужностей, які знаходяться в глибині країни, далеко від зони бойових дій.

Співробітник Служби зовнішньої розвідки України Олег Александров повідомив, що китайські компанії експортують до Росії різні товари, включаючи обладнання, електронні компоненти, системи навігації, оптичні та телеметричні пристрої, а також двигуни, мікросхеми, процесорні модулі та плати управління. При цьому Китай офіційно дотримується нейтральної позиції в цьому питанні.

“Вони використовують так звані підставні компанії, змінюють назви, роблять усе, щоб не потрапити під експортний контроль і уникнути санкцій за свою діяльність”, – заявили в розвідці.

Китай неодноразово спростовував інформацію про те, що він поставляє Росії безпілотні літальні апарати або компоненти для виробництва зброї. У Пекіні вважають, що заяви України – це безпідставні звинувачення і політичні виверти.

Проте, Служба зовнішньої розвідки України стверджує, що Росія сильно залежить від поставок китайських комплектуючих для виробництва як тактичних, так і далеких безпілотних літальних апаратів.

Китайська підтримка дає Росії можливість потіснити Україну в сфері технологій і виробництва безпілотних літальних апаратів. У той час як Україна виробляє близько сотні дронів дальнього радіусу дії на день, Росія змогла збільшити виробництво до трьохсот одиниць і прагне до п’ятисот.

Нафта дешевшає через побоювання збільшення видобутку ОПЕК+

Вартість нафти на світовому ринку продовжує знижуватися через побоювання щодо збільшення обсягів видобутку країнами ОПЕК+ і загострення торговельних суперечностей між США і Китаєм.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Інвестори висловлюють побоювання з приводу того, що надлишок нафти на ринку і нові торговельні обмеження можуть негативно вплинути на світову економіку, посилюючи тиск на ринок енергоресурсів.

Вартість ф’ючерсів на нафту марки Brent впала на 0,4%, досягнувши позначки в $65,4 за барель. Ціна на нафту марки WTI також знизилася і склала $63,16 за барель.

Напередодні обидва види акцій зросли приблизно на 2%. Це було пов’язано з побоюваннями, що поставки можуть бути порушені через масштабні лісові пожежі в Канаді, а також з очікуванням того, що Іран не прийме пропозицію США щодо ядерної угоди, яка могла б пом’якшити санкції проти одного з найбільших світових постачальників нафти.

Незважаючи на існуючі ризики, ринок нафти не зміг продовжити зростання.

“Незважаючи на побоювання щодо поставок нафти з Канади й затяжні переговори між Іраном і США щодо ядерної програми, нафтові ринки не змогли скористатися ситуацією”, – підкреслює Цуесі Уено, старший економіст Інституту досліджень NLI.

Інвестори прагнуть зафіксувати прибуток, але виявляють обережність через потенційні ризики, пов’язані з введенням нових мит і торгових обмежень для світової економіки.

Наростає напруженість у торговельних відносинах між Сполученими Штатами Америки та Китайською Народною Республікою.

Лідер США Дональд Трамп заявив, що Китай не виконує умови угоди про скасування мит. У Білому домі заявили, що на поточному тижні може відбутися телефонна розмова між Трампом і головою КНР Сі Цзіньпіном.

На цьому тлі Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) переглянула свої очікування щодо зростання світової економіки. У звіті організації зазначається, що торгова війна, розпочата адміністрацією Трампа, все сильніше позначається на економіці США.

Удари українських дронів по Росії збільшують ризик ескалації – Келлог

Представник президента США по Україні повідомив, що ймовірність загострення конфлікту в Україні значно збільшилася після того, як українські війська застосували безпілотні літальні апарати для атаки на чотири авіабази, розташовані на території Росії.

Про це повідомляє “Reuters”.

“Рівень загрози зростає. Я говорю про те, що сталося на вихідних. Люди повинні усвідомити: у сфері національної безпеки атака на елемент системи виживання противника, наприклад, на ядерну тріаду, збільшує ризик. Адже неможливо передбачити, як інша сторона відповість на такі дії”, – заявив Кіт Келлог.

В агентстві підкреслюють, що Росія і Сполучені Штати Америки спільно контролюють приблизно 88% всієї ядерної зброї. В обох країнах є три основні способи застосування ядерних боєголовок, які називають ядерною тріадою: стратегічні бомбардувальники, міжконтинентальні балістичні ракети наземного базування і балістичні ракети підводного базування.

Келлог також зазначив, що пошкодження російських бомбардувальників на вихідних не становлять серйозної загрози, а ось психологічний вплив на Росію може бути значним. Особливо його турбують непідтверджені повідомлення про атаку України на військово-морську базу на півночі Росії.

НАТО не збирається розглядати вимоги Москви про припинення розширення

У НАТО не розглядають запити Російської Федерації про надання офіційних письмових зобов’язань щодо відмови від розширення на схід.

“Радіо Свобода” повідомляє, що високопоставлені чиновники Альянсу підтвердили цю інформацію.

За словами опитаних, це питання не порушувалося на жодній з останніх нарад. Під час бесіди з представниками ЗМІ було зазначено, що в низці міжнародних угод закріплено право держав самостійно вирішувати, до яких союзів приєднуватися.

Серед них можна виділити, наприклад, Північноатлантичний договір, який став основою для створення НАТО в 1949 році. Також варто згадати Віденську конвенцію про право міжнародних договорів, ухвалену 1969 року, і Гельсінський Заключний акт, підписаний 1975 року.

Джерело звертає увагу на Основоположний акт Росія-НАТО, підписаний 1997 року. Воно підкреслює, що, хоча цей документ уже не діє, він усе ще має значення.

У цьому документі зафіксовано основоположні принципи, які передбачають визнання суверенітету і недоторканності території всіх країн, а також непорушності кордонів і права народів на самовизначення.

“Можливо, це просто академічна дискусія”, – зазначив один зі співрозмовників

Під час розмови було зазначено, що в НАТО рішення ухвалюються на основі спільної згоди.

Рівень делегації РФ на переговорах свідчить про незацікавленість Кремля в результатах

Рішення Росії відправити на черговий етап мирних переговорів у Стамбулі представників, які обіймають невисокі посади, свідчить про те, що країна не прагне до конструктивного діалогу.

Про це йдеться в звіті експертів ISW.

“Російська влада наполегливо демонструє рішучість Кремля перед майбутніми переговорами в Стамбулі 2 червня. Вони дають зрозуміти, що ці зустрічі навряд чи приведуть до значущих результатів, які могли б сприяти встановленню міцного миру в Україні”, – зазначено в звіті.

В ході засідання РБ ООН, що сталося 30 травня, постпред Росії Василь Небензя підкреслив, що Російська Федерація має намір вести бойові операції проти України доти, доки це буде необхідно. Він також зазначив, що в України є два варіанти: чи то погодитися на умови Росії і укласти мир, чи то зазнати неминучої поразки в ході бойових дій.

Небензя також зазначив, що нещодавно Сполучені Штати усвідомили справжні причини конфлікту в Україні і повторив вимоги президента Росії Володимира Путіна до західних країн: припинити поставки зброї Україні і зупинити спроби створення збройних сил, які можуть стати причиною активізації бойових дій.

Офіційний представник Міністерства закордонних справ Російської Федерації Марія Захарова 29 травня повідомила, що склад російської делегації на майбутніх двосторонніх переговорах у Стамбулі 2 червня буде таким самим, як і на попередніх зустрічах у Стамбулі 15 і 16 травня.

“Рішення російської влади повторити старі вимоги і направити делегацію низького рівня на наступну зустріч в Стамбулі вказує на їх небажання брати участь в серйозних переговорах… ISW продовжує аналізувати, що Росія прагне затягнути мирні переговори, щоб підтримати свої наступальні операції в Україні і домогтися додаткових поступок від Києва і Заходу”, – зазначено в звіті.

Німеччина не чекає поразки Росії в конфлікті з Україною

Німеччина не прагне військової поразки Росії в конфлікті з Україною. Мета Берліна — дати Україні можливість захиститися від наступної російської агресії.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив про це в інтерв’ю газеті “Süddeutsche Zeitung”.

Він вважає, що, ймовірно, конфлікт буде врегульований за допомогою діалогу, і поразка Росії, яка володіє ядерним арсеналом, видається малоймовірною.

“Одне можна сказати точно: повної поразки Росії у вигляді капітуляції, з огляду на її ядерний потенціал, очікувати не варто. Тепер ми стали більш чесними в цьому питанні”, – заявив дипломат.

Однак, на думку Вадефуля, Україна має шанс зайняти більш вигідну позицію на майбутніх переговорах.

“Для нас важливо, щоб Україна сама прийняла це рішення, а не щоб за неї це зробили інші”, – підкреслив міністр.

Він також застеріг від переоцінки можливостей Збройних сил Російської Федерації. Незважаючи на значні втрати, російські війська не просуваються до мети, про яку неодноразово говорили російські політики і пропагандисти, – до повного контролю над Україною.

Допомога ЄС Україні дешевша за експорт з Росії

У 2025 році РФ може заробити на експорті сировини та енергоносіїв більше, ніж Європейський Союз витрачає на військову допомогу Україні.

Про це повідомляє видання “Bild”.

Згідно з інформацією, наданою редакцією, у 2025 році Російська Федерація отримає дохід від експорту енергетичних ресурсів і сировини в розмірі 233 млрд євро. З цієї суми понад 20 млрд буде отримано від країн Європейського Союзу.

Підкреслюється, що це значно перевищує обсяг коштів, які Євросоюз спрямовує на підтримку України в її протистоянні з російською агресією.

За даними “Bild”, тільки за останній місяць держави Європейського союзу придбали у Росії нафти, газу та урану на суму близько 2 млрд євро.

У публікації підкреслюється, що завдяки значним обсягам експорту енергоресурсів Росія здатна підтримувати розвиток і стабільне зростання своєї військової економіки.

Наступна зустріч з українського питання може відбутися в Женеві

Вашингтон отримав від Києва список умов, необхідних для припинення конфлікту. Наступна зустріч у рамках мирних переговорів може відбутися у Швейцарії.

Кіт Келлог, спеціальний посланник президента США з питань України заявив про це в ефірі “Fox News”.

Він звернув увагу на те, що Сполучені Штати Америки тепер чекають від Російської Федерації певного документа, який він називає “листом умов”. У цьому документі мають бути прописані кроки, які дадуть змогу досягти миру.

“Після завершення підготовки ми плануємо ще одну зустріч. Ймовірно, вона відбудеться в Женеві. Спочатку ми хотіли провести її у Ватикані, але російська сторона не висловила бажання брати участь. Тепер Женева може стати місцем, де зустрінуться Путін, Зеленський і Трамп. Їхня мета – узгодити ключові моменти і підписати документ, який міг би покласти край війні”, – додав спецпосланець американського президента.