Приховані борги Кремля: фінансова криза може змусити Росію шукати завершення війни

Війна в Україні залишається головним чинником, який визначає як міжнародну політику, так і внутрішню стабільність Росії. Втім, окрім відкритих витрат бюджету й офіційних зведень про державний оборонний кошторис, у РФ діє масштабна, але менш помітна “тіньова” схема фінансування воєнних потреб.

Американський дослідник Крейг Кеннеді у своєму звіті докладно проаналізував, як саме Кремль покриває ці витрати і чому це стає дедалі складнішою проблемою для Москви.

“Подвійна стратегія”: офіційні витрати і прихована схема

За словами Крейга Кеннеді, російський уряд вдається до двосторонньої тактики. З одного боку, він зберігає відносну “стабільність” офіційного оборонного бюджету, щоби демонструвати контроль над фінансами. З іншого — використовує позабюджетну модель: ухвалений у лютому 2022 року російський закон дозволяє держорганам примушувати банки надавати пільгові кредити підприємствам, пов’язаним із військовими замовленнями.

Коротше кажучи, загальні витрати Росії на війну значно перевищують офіційні бюджетні показники. Держава непомітно фінансує половину своїх витрат шляхом суттєвого нарощування боргу, змушуючи банки кредитувати оборонні підприємства на умовах, продиктованих державою, — наголошує Кеннеді.

Як наслідок, за період вторгнення корпоративний борг у РФ, за підрахунками дослідника, зріс на аномальні 71% (понад 400 млрд доларів). Більш як 70% нового кредитування пішло в сектори, пов’язані з війною — оборонні заводи, нафтогазові компанії, логістичні структури, що обслуговують армію.

Небезпечне зростання боргу: чому фінансувати війну стає складніше

Якщо офіційні статті російського бюджету на оборону стабільні, то прихована схема позик “гримить” дедалі голосніше, викликаючи занепокоєння у самого Центробанку РФ. У другій половині 2024 року ситуація загострилася:

1. Інфляційний тиск. Позики, які підприємства отримують під держгарантії і «під дулом указів Кремля», не зважали на зростання відсоткової ставки. Тому Центробанк був змушений різко підвищити ставку — вище 21%. Це завдає сильного удару по “звичайному” бізнесу, не пов’язаному з війною.

2. Ризик кредитного “пухиря”. Російські банки, які від початку вторгнення працювали в умовах “пом’якшеної регуляторної політики”, набрали величезний портфель “пільгових кредитів» оборонним заводам та іншим “пріоритетним” замовникам Кремля. Тепер є серйозна загроза, що ці кредити можуть стати неповернутими або “токсичними”, особливо коли війна затягується і джерела фінансування вичерпуються.

3. Можливі “аварійні” виплати. У попередні періоди (2016–17, 2019–20) схожі позабюджетні схеми вже ставали банкрутними. Тепер обсяги фінансування в рази більші, й уряд може зіткнутися з необхідністю колосальної докапіталізації банків та списання боргу — в масштабах, порівнянних із половиною цілого федерального бюджету.

Чому це важливо для переговорів: фінансова дилема Москви

Кеннеді наголошує, що ці кредитні ризики не лише ставлять під удар російський банківський сектор, а й можуть змусити Кремль прискорити пошук компромісу у війні:

Чим довше триває війна, тим більше накопичується борг… і тим більше шанс, що раптово вибухне системна кредитна криза. Це може докорінно похитнути “образ” фінансової стабільності та спроможності Росії витримувати конфлікт.

Москві доводиться або різко скорочувати позабюджетні вливання, що ускладнює продовження війни в нинішньому темпі, або «йти до кінця» і ризикувати колапсом кредитної системи. На думку аналітика, Кремль може бути змушений обирати варіант, за якого домовленість про “перемир’я” включатиме вимогу зняття чи послаблення санкцій — і це одна з причин, чому Москва переймається переговорами.

Що робити Україні та Заходу?

Автор звіту пропонує Україні та її союзникам скористатися вразливістю Росії:

1. Посилити санкції, особливо енергетичні, щоб ще більшою мірою обмежити доходи Кремля. Тоді Москва не зможе виправдати й погасити “тіньовий” корпоративний борг без масштабних внутрішніх реструктуризацій.

2. Демонструвати рішучість у продовженні військової допомоги, даючи чітко зрозуміти, що “втягування” Заходу у розтягнуту війну не зіграє на користь Росії. Якщо Кремль усвідомить, що його ресурси вичерпуються швидше, ніж партнерські можливості Заходу, йому доведеться переоцінити плани.

3. Уникати обіцянок щодо пом’якшення санкцій на етапі тимчасового припинення вогню чи перемир’я. Лише всеосяжне мирне врегулювання з компенсаціями та гарантіями для України може стати приводом для розмов про часткове скасування обмежень.

На переконання Кеннеді, російська пропаганда наголошує, нібито санкції не дієві, бюджет міцний, а військове виробництво зростає. Проте прихований борг, який доводиться “вшивати” у банківський сектор, — це “бомба уповільненої дії”. Якщо ж Україна й Захід виявлятимуть системну наступальну економічну лінію, Кремль навряд чи довго витримає гру з постійним друком грошей і примусом банків до «пільгових» кредитів.

Прихований корпоративний борг, який Росія генерує задля компенсації офіційних витрат на війну, стає дедалі більшою загрозою для фінансової системи країни. Якщо криза перекинеться на великі банки й загрожуватиме економічною катастрофою, це може кардинально вплинути на готовність Кремля йти на поступки. Україна ж, розуміючи цю “тіньову” залежність РФ від позабюджетної схеми, може більш впевнено будувати свою тактику та стратегію на міжнародній арені, наполягаючи на посиленні санкцій і демонстрації, що ресурси Заходу довгостроково перевершують обмежені можливості Росії.

Швейцарія готова стати майданчиком для зустрічі Трампа і Путіна щодо миру в Україні

У Швейцарії висловили готовність організувати зустріч російського президента Володимира Путіна та новообраного президента США Дональда Трампа на своїй території для обговорення шляхів встановлення миру.

Про це заявив керівник служби інформації швейцарського МЗС Ніколя Бідо, повідомляє Le Temps.

Бідо зазначив, що країна готова підтримати будь-які дипломатичні зусилля, спрямовані на досягнення миру.

Після саміту в Бюргенштоку Україна, Росія та США регулярно інформувалися про нашу готовність підтримати будь-які дипломатичні ініціативи, що сприяють завершенню війни, — додав він.

Наразі невідомо, чи погодяться сторони на пропозицію Швейцарії. Кремль раніше підтвердив зацікавленість у можливих переговорах. Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Путін готовий до переговорів без попередніх умов.

Нагадаємо, 9 січня Дональд Трамп повідомив, що Путін прагне зустрітися з ним для обговорення шляхів завершення війни в Україні.

Пожежа на нафтобазі в Енгельсі: полум’я досі не вдається загасити

У ніч на 8 січня українські безпілотники здійснили атаку на нафтобазу в місті Енгельс Саратовської області Росії, і пожежу досі не вдалося повністю ліквідувати.

Губернатор регіону Роман Бусаргін повідомив у своєму Telegram-каналі, що площу займання вдалося скоротити на 80%, однак вигоряння палива триває.

Кількість диму значно знизилася. Фахівці вживають усіх необхідних заходів для ліквідації пожежі, — зазначив Бусаргін.

Нафтобаза, яку було атаковано, є важливим логістичним об’єктом для забезпечення військового аеродрому Енгельс-2, де базується стратегічна авіація Росії.

У Генштабі Збройних сил України підтвердили, що Сили безпілотних систем разом із Головним управлінням розвідки Міністерства оборони завдали удару по нафтопродуктовій базі Комбінат Крістал.

Експерти припускають, що атака могла бути спрямована на резервуари зі специфічним паливом підвищеної щільності марки Т-8В, яке використовується для стратегічних бомбардувальників Ту-160.

Нафтобаза “Комбінат Крістал” є ключовим елементом логістичної інфраструктури для забезпечення російської військової авіації, що робить її стратегічно важливим об’єктом.сненні авіаційних атак.

Кремль планує вимагати “відкату” НАТО на переговорах з Трампом – FT

Кремль має намір обговорювати нові угоди про безпеку з адміністрацією Дональда Трампа, які передбачатимуть “відкат” НАТО до східних кордонів.

Про це повідомляє газета Financial Times із посиланням на російські джерела.

У публікації зазначається, що ключовою метою Росії на можливих переговорах є укладення угод, які гарантуватимуть, що Україна ніколи не стане членом НАТО, а військовий альянс під керівництвом США скоротить свою військову присутність у східній Європі.

За словами колишнього високопоставленого кремлівського чиновника і іншої особи, яка обговорювала це питання з президентом Росії, головна мета — змінити правила міжнародного порядку так, щоб не було загроз для Росії, — йдеться в статті.

Колишній кремлівський чиновник також зазначив, що Трамп нібито прагне обмежити вплив НАТО.

Трамп у будь-якому разі хоче згорнути НАТО. Світ змінюється, все може статися, — додав він.

Нагадаємо, Дональд Трамп раніше заявляв, що “розуміє” побоювання Путіна щодо наближення НАТО до російських кордонів. Також він розкритикував президента США Джо Байдена за обіцянки прийняти Україну в альянс, назвавши це однією з причин війни.

Росія стягує 60 тисяч військових на Курщині, але Україна не прагне чужих територій – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський повідомив про значну концентрацію російських військових на Курському напрямку.

Про це повідомляє “360.ua”

За словами голови держави, зараз у цьому регіоні перебуває близько 60 тисяч солдатів РФ. Водночас він наголосив, що операції Збройних сил України в Курській області не мають на меті окупацію чи захоплення чужих територій.

Президент підкреслив, що дії української армії спрямовані виключно на захист держави та її громадян.

Це був тактичний успіх України, але не для окупації. Нам не потрібні їхні території, землі чи люди. Ми лише хочемо жити спокійно у себе вдома без війни. Ось це і є наша головна мета, — заявив Зеленський.

Він також нагадав, що Росія раніше намагалася окупувати північні регіони України, зокрема Харківську та Сумську області. Це змусило українські Сили оборони вдатися до превентивних заходів для захисту цих територій. За словами президента, загроза захоплення таких великих міст, як Харків та Суми, могла призвести до катастрофічних наслідків для мирного населення.

Ми мусили діяти на випередження. Ми побачили велике скупчення їхніх військ, які готувалися до окупації Сум, і зробили перший крок. Це дуже сильно допомогло нам стримати ворога, — зазначив український лідер.

Президент додав, що наразі Росія перекинула значну частину своїх сил із Харківського напрямку до Курської області. Це дало українським силам можливість ефективніше протистояти агресору на Харківщині, що є важливим успіхом для оборони країни.

Байден: Українці мають реальний шанс перемогти у війні

Президент США Джо Байден висловив оптимізм щодо війни в Україні, заявивши, що українці мають реальний шанс на перемогу.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на офіційні заяви глави Білого дому.

Сьогодні я мав довгу розмову з президентом України Володимиром Зеленським. І думаю, що доки ми продовжуватимемо тримати західну Європу єдиною щодо України, є реальний шанс, що українці можуть перемогти, – заявив Байден.

За його словами, ціна, яку Росія платить за участь у війні, “неймовірно висока”. Президент США наголосив, що, за останніми оцінками, втрати Росії складають понад 600 тис загиблих і поранених, включаючи іноземних бійців, яких Москва залучила до війни.

Байден також зазначив, що США надали Україні всі можливі ресурси, які він міг виділити як президент.

І я знаю, що є значна кількість демократів і республіканців, які вважають, що ми повинні продовжувати підтримувати Україну, – додав він.

Ця заява Байдена стала черговим сигналом про готовність США і далі підтримувати Україну у протистоянні з Росією, акцентуючи на єдності західних країн у цьому питанні.

Цукерберг заявив, що спецслужби США мають “безліч способів” читати повідомлення в месенджерах

Засновник Meta Марк Цукерберг в інтерв’ю популярному блогеру Джо Рогану у його подкасті заявив, що спецслужби США володіють широким арсеналом методів для доступу до повідомлень у месенджерах, включно з тими, що мають шифрування.

Джо Роган нагадав про заяву телеведучого Такера Карлсона, який стверджував, що його повідомлення у месенджері Signal читали американські спецслужби. За словами Карлсона, саме так вони дізналися про його плани взяти інтерв’ю у президента Росії Володимира Путіна.

Цукерберг засумнівався, що Signal міг бути зламаний безпосередньо:

Я сумніваюся, що вони зламали Signal, адже шифрування там дуже якісне, як і в WhatsApp. Вони використовують спільне шифрування з відкритим кодом. Але ваш телефон могли зламати і отримати доступ до всього, що там є, — пояснив він.

Засновник Meta підкреслив, що зашифровані повідомлення не бачить навіть сама компанія, яка володіє месенджером.

Коли ви пишете у WhatsApp, немає точки, де сервери Meta можуть бачити зміст ваших повідомлень, — зазначив Цукерберг.

За його словами, навіть у разі злому серверів компанії зловмисники не отримають доступу до повідомлень завдяки шифруванню. Це зроблено для того, щоб унеможливити крадіжку даних усіх користувачів. Однак, якщо зламано сам пристрій, захист месенджера стає неефективним.

Хтось на кшталт АНБ чи ЦРУ, ймовірно, має способи зробити це… багато способів, — додав Цукерберг.

Він також порадив видаляти старі повідомлення, щоб у разі злому телефону доступ до них був неможливий.

Заява Цукерберга викликала жваві обговорення у суспільстві, адже вона вкотре піднімає питання приватності даних та можливостей сучасних спецслужб.

Білий дім заявив, що Україна та Росія не готові до переговорів про завершення війни

Росія та Україна наразі не готові до переговорів про припинення війни.

Про це заявив координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі під час спеціального брифінгу, присвяченого новим антиросійським санкціям.

У відповідь на запитання журналістів про те, чи нові санкції США можуть стати частиною стратегії для переговорів щодо завершення війни, Кірбі наголосив, що ці заходи не передбачаються як “розмінна монета” для майбутніх домовленостей.

Це [запровадження санкцій] не робилося з розрахунком на те, що стане розмінною монетою, яку можна забрати зі столу, коли Україна захоче сісти за цей стіл переговорів. Зараз немає очікувань, що будь-яка зі сторін готова до переговорів, – заявив Кірбі.

До нового санкційного списку США увійшло понад 200 компаній та фізичних осіб, пов’язаних із російським енергетичним сектором, а також більше 180 суден. Під обмеження потрапили “Газпром Нєфть”, “Сургутнєфтєгаз”, “Інгосстрах”, “АльфаСтрахування”, спільне підприємство “Росатома” і “Норнікеля”, “Полярний літій” та інші.

Байден готує нові санкції проти Росії – Reuters

Президент США Джо Байден цього тижня оголосить про новий пакет санкцій проти Російської Федерації.

Як повідомляє Reuters із посиланням на свої джерела, ці кроки спрямовані на посилення позиції України на полі бою та створення умов для потенційних переговорів із РФ у 2025 році, коли розпочне роботу новообраний президент Дональд Трамп.

Помічники Байдена заявляють, що їхньою метою є поставити Україну в максимально вигідне становище до зміни адміністрації в Білому домі, щоб мати вагомі важелі впливу під час ймовірних дипломатичних переговорів із Росією.

Поки що деталі майбутніх санкцій не розголошуються. Проте, за інформацією Reuters, адміністрація Байдена вже інформує помічників Трампа про заплановані кроки.

Джерела агентства також повідомляють, що нові обмеження можуть включати санкції проти китайських компаній, які допомагають Росії, та додаткові заходи щодо російських нафтових доходів, які фінансують війну проти України.

Один зі співрозмовників уточнив, що санкції можуть бути спрямовані проти двох російських нафтових компаній, понад 100 танкерів, нафтотрейдерів і страхових компаній, які забезпечують експорт російської нафти.