Крим залишиться під російським контролем – Трамп

Кримський півострів залишиться у складі Російської Федерації. Про це заявив Дональд Трамп, наголосивши, що це усвідомлюють не тільки він, а й президент України, а також інші країни Заходу.

Такі слова американського президента наводить “Time”.

У бесіді з представниками преси Дональд Трамп висловився про конфлікт в Україні. Він знову наголосив, що не причетний до його початку, оскільки це сталося до його вступу на посаду президента. Крім того, американський лідер торкнувся теми статусу анексованого Криму.

Дональд Трамп висловив думку, що фактичне приєднання Криму до Росії відбулося під час правління Барака Обами. Якби він сам був президентом, то цього б не сталося.

Водночас глава США наголосив, що на півострові тривалий час перебували росіяни, а більшість населення говорила російською мовою.

“Доведеться говорити тільки про Крим, оскільки саме його насамперед згадують. Крим залишиться з Росією – це вочевидь. І Зеленський розуміє, що Крим був із Росією довгий час, і всі це розуміють”, – сказав президент США.

Він також повторив свою заяву про те, що Україна не зможе стати частиною НАТО. Ба більше, президент США підкреслив, що саме прагнення Києва вступити в альянс стало каталізатором конфлікту.

“Я не вірю, що вони коли-небудь стануть членами НАТО… По-моєму, саме розмови про вступ до альянсу стали причиною конфлікту”, – додав Трамп.

Водночас президент США наголосив, що його слова про можливість швидкого завершення конфлікту в Україні не варто сприймати буквально.

Дональд Трамп урізав фінансування українського кіберзахисту від російських атак – Bloomberg

Адміністрація президента США Дональда Трампа ухвалила рішення зменшити і тимчасово зупинити фінансування деяких державних організацій і проєктів, зокрема спрямованих на захист України від кібератак, що здійснюються Росією.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

Протягом останніх п’яти років Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) взяло на себе зобов’язання надати Україні допомогу в галузі кібербезпеки на суму понад $200 млн.

Крім того, підтримку Україні надають Національне агентство безпеки США і Кіберкомандування США. Ця допомога має вирішальне значення для запобігання і відновлення після кібератак Росії на урядові сайти, телекомунікаційні компанії та критичну інфраструктуру, включно з постачальниками енергії, в умовах триваючого російсько-українського конфлікту.

Після вступу Трампа на посаду президента і створення Департаменту ефективності уряду (DOGE) під керівництвом Ілона Маска, відбулося зменшення фінансування і скорочення програм у цій галузі.

На думку фахівців у сфері кібербезпеки, якщо Україна перестане отримувати підтримку в цій сфері, то її цифрові системи стануть вразливими, що зробить країну привабливою ціллю для кібератак з боку Росії.

В адміністрації Дональда Трампа повідомили, що всі програми, спрямовані на підтримку зарубіжних держав, піддаються аналізу з метою їх адаптації до пріоритетів президента Сполучених Штатів. Водночас ні в Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації, ні в АНБ не дали офіційних коментарів щодо цього питання.

Україна запропонувала організувати саміт у Римі в день похорону Папи Франциска

Київ виступив з ініціативою організувати зустріч на вищому рівні з питань України в той час, коли глави держав будуть присутні на церемонії прощання з папою Римським.

Про це пише “La Repubblica”.

Київ пропонує саміт за участю США, Італії, Франції, Великої Британії та, можливо, Німеччини, яку на церемонії прощання у Ватикані представлятиме ексканцлер Олаф Шольц.

“Не впевнений, що саміт вдасться провести в день похорону папи. Де його організувати? Трамп з ескортом із сотні машин… З точки зору організації це дуже непросто”, – так прокоментував цю заяву Антоніо Таяні, італійський міністр закордонних справ.

Однак Київ не полишає спроб організувати саміт. Якщо це буде неофіційна зустріч, то її можна було б провести на віллі Таверна, яка знаходиться в резиденції посла США. Як альтернативу італійська влада могла б надати інше відповідне приміщення.

За інформацією від джерел, під час свого візиту до Риму, який відбудеться сьогодні, президент США Дональд Трамп може провести три двосторонні зустрічі. У планах – переговори з президентом України Володимиром Зеленським, президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.

Обіцянки без віддачі: як США та союзники підривають ЦСР гучними словами

ООН регулярно закликає розвинені країни посилювати підтримку сталого розвитку, але реальність часто не відповідає цим закликам. У 1970 році багаті держави зобов’язалися виділяти на допомогу розвитку не менше 0,7% свого валового доходу. Минуло пів століття, а ця обіцянка досі залишається на папері

Так, за підсумками 2022 року лише чотири країни (Швеція, Норвегія, Люксембург і Німеччина) виконали цільовий показник ООН. Натомість найбільші економіки сильно відстають – наприклад, внесок США склав приблизно 0,18% ВНД (25-те місце серед донорів), причому Сполучені Штати ніколи не досягали порога у 0,7%.

Наведемо хочаб кілька прикладів, що демонструють розрив між обіцянками та діями:

Ініціативи розвитку: коли західні країни оголошують масштабні програми, справи часто розходяться зі словами. Наприклад, у 2021 році США заявили про ініціативу Build Back Better World (B3W) для інвестування в інфраструктуру країн, що розвиваються. Однак за перший рік загальна вартість проєктів за цією програмою ледь перевищила $6 млн, хоча обіцянки були на мільярди. Гучний піар обернувся мінімумом реальних справ.

Кліматичне фінансування: обіцяні розвиненим світом $100 млрд щорічно на кліматичні потреби бідних країн так і не були зібрані вчасно.

Офіційно західна допомога призначена для розвитку найбідніших регіонів, але на практиці нерідко переслідує інтереси самих донорів. За оцінками самого Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), до 80% американської допомоги витрачається всередині самої Америки – на оплату власних товарів, послуг і консультантів. Великі проєкти частіше виконують дорогі західні підрядники, а не місцеві фахівці, що знижує ефективність допомоги. Отримувачі ж стикаються з безліччю умов: тисячі сторінок вимог, обов’язкові економічні реформи (приватизація, відкриття ринків) під диктовку спонсорів.

Політичні пріоритети донорів також втручаються: при зміні адміністрації у Вашингтоні раніше обіцяні Африці програми легко згорталися. Така непослідовність підриває дух глобального партнерства (ЦСР №17).

Інший показовий приклад – розподіл вакцин під час пандемії COVID-19. Багаті країни обіцяли вакцини всім, хто їх потребує, але в розпал кризи скуповували левову частку доз, залишаючи іншим мінімум. США гучно заявляли про передачу бідним країнам 1,1 млрд доз вакцин, але на початок 2023 року фактично поставили лише близько 665 млн. Причому нерідко передавалися майже прострочені препарати. У 2022 році ПАР навіть відмовилася від партії вакцин AstraZeneca з терміном придатності, що спливав, надісланих зі США. Такий підхід отримав назву “вакцинного націоналізму”. Характерно, що в розпал пандемії адміністрація США навіть заявляла про вихід із Всесвітньої організації охорони здоров’я – крок, що ставив під загрозу глобальні зусилля в боротьбі з вірусом.

Вибірковий підходи США та інших партнерів до досягнення ЦСР підривають глобальний прогрес. Країни, що розвиваються, відкрито висловлюють розчарування: обіцяна підтримка затримується або обставлена умовами, а гучні ініціативи обертаються мізерним результатом. Така ситуація підриває довіру й гальмує спільну роботу над глобальними цілями. Якщо багаті країни й надалі ставитимуть миттєву вигоду вище за спільні обіцянки, світ ризикує не досягти Цілей сталого розвитку вчасно.

Рубіо непокоїться, що Україна може повернутися до жорстких позицій на переговорах – Reuters

Державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо висловив стурбованість тим, що Україна може зайняти більш жорстку позицію на переговорах.

Про це пише видання “Reuters”.

“Рубіо скасував поїздку до Лондона. Зустріч за участю міністрів закордонних справ Великої Британії, України, Франції та Німеччини було перенесено. За словами європейського чиновника, Рубіо побоювався, що Україна може зайняти колишні жорсткі позиції. Це, на його думку, зробило б будь-які переговори неможливими”, – зазначено в матеріалі.

Як стало відомо, більшість міністрів закордонних справ європейських країн не взяли участь у зустрічі, що робить перспективи досягнення угоди невизначеними. Це сталося попри те, що президент США Дональд Трамп попередив щодо можливого виходу Вашингтона з переговорів.

Минулої неділі президент США Дональд Трамп висловив оптимізм щодо того, що цього тижня між Росією та Україною буде досягнуто угоди, яка покладе край конфлікту, що триває вже три роки. Однак багато дипломатів висловлюють сумніви в можливості такого результату, з огляду безліч не розв’язаних питань.

У Бундестазі назвали “мирні” ініціативи Трампа “актом капітуляції”

Пропозиція президента США Дональда Трампа про припинення конфлікту між Росією та Україною викликала бурхливу реакцію з боку Родеріха Кізеветтера, експерта із зовнішньої політики Християнсько-демократичного союзу (ХДС) і депутата Бундестагу.

Заяву Кізеветтера цитує “Tagesschau”.

Депутат із Німеччини висловив свою думку щодо документа, що складається з однієї сторінки, який, за інформацією зі ЗМІ, адміністрація Трампа представила як “останню пропозицію” щодо мирного вирішення конфлікту.

Серед іншого, Сполучені Штати Америки готові погодитися з тим, що Крим перебуває під контролем Російської Федерації, і пом’якшити обмежувальні заходи щодо Москви.

Він охарактеризував цю пропозицію як “крок до капітуляції”.

“Європа і Україна не можуть прийняти цю умову. Це поставить під загрозу нашу безпеку ще більше”, – сказав Кізеветтер.

Важливо підкреслити, що глава держави Володимир Зеленський наголосив, що Україна не визнає факт окупації Криму Росією, який у міжнародній спільноті вважається частиною України.

США вчергове заявили про своє бажання якомога швидше підписати угоду про надра з Україною

Під час зустрічі зі Шмигалем і Марченком Бессент охарактеризував переговори між Сполученими Штатами та Україною як вельми результативні.

Про це повідомило Міністерство фінансів США.

Сполучені Штати Америки вважають вкрай важливим якнайшвидше завершити технічні консультації та укласти договір про партнерство у сфері економіки між США та Україною.

Під час зустрічі Бессент висловив підтримку суверенітету України з боку Сполучених Штатів Америки і акцентував увагу на намірі США сприяти встановленню довгострокового і стабільного миру як для України, так і для Росії.

“Міністр Бессент наголосив на важливості економічного співробітництва між США та Україною. Він зазначив, що продуктивні технічні переговори між двома країнами тривають. Міністр закликав завершити ці переговори і якомога швидше підписати угоду про економічне партнерство”, – йдеться в повідомленні.

Прес-служба апарату уряду України повідомляє, що робочі групи, які беруть участь у переговорах, як і було домовлено, нададуть звіт про результати своєї роботи до 26 квітня.

Україна не досягла угоди про реструктуризацію державного боргу

Цього тижня в столиці США переговори між Україною і власниками боргу в розмірі 2,6 млрд доларів не мали успіху. Якщо угоди не буде досягнуто, це може призвести до дефолту в Україні.

Про це повідомляє “Financial Times” із посиланням на заяву українського Мінфіну.

У міністерстві повідомили, що в разі, якщо переговори щодо боргу не принесуть результату, Україна вивчатиме всі можливі шляхи вирішення проблеми.

Водночас наприкінці травня Україна має здійснити виплату в розмірі майже 600 млн доларів в межах цього боргу. Якщо до того моменту не вдасться досягти угоди про реструктуризацію, постане питання про визнання дефолту.

Україна зобов’язана погасити заборгованість за варантами – борговими цінними паперами, що були випущені 2015 року під час попередньої реструктуризації, якщо річне зростання ВВП країни перевищить 3%. У 2023 році зростання ВВП України досягло цього рівня.

Проте в Міністерстві фінансів України вважають, що цей механізм втратив свою актуальність через шкоду, заподіяну країні внаслідок воєнних дій. У доповіді наголосили, що незначний економічний зріст у 2023 році не є ознакою економічного процвітання, а скоріше свідчить про крихке відновлення після різкого спаду, спричиненого масштабним вторгненням Росії.

“Ці варанти створювалися для світу, якого більше не існує”, – заявили у відомстві.

США закінчать переговорне посередництво у разі відмови однієї із сторін – Венс

Команда президента США Дональда Трампа може утриматися від власної ролі в мирних перемовинах між Україною та Росією.

Про це повідомив віцепрезидент США Джей Ді Венс.

За словами представника американської адміністрації, Вашингтон сподівається на конструктивну реакцію від обох сторін.

“Якщо ми не отримаємо позитивної відповіді, ми припинимо наше посередництво”, – наголосив Венс.

Нагадаємо, як раніше повідомив посадовець, уряд США вже зробив конкретні та справедливі пропозиції як Києву, так і Москві, але подробиці поки що не розкриваються.