Молдова спільно з ЄС і США готує план повернення Придністров’я

Молдова за підтримки європейських партнерів і Сполучених Штатів працює над стратегією відновлення територіальної цілісності, що охоплює питання Придністров’я. Однак подробиці цього проекту поки що тримаються в секреті.

Про це повідомив віце-прем’єр з реінтеграції Валеріу Ківер, передає газета Newsmaker.

За словами Ківеря, влада республіки в тісній взаємодії з Брюсселем і Вашингтоном вибудовує “дорожню карту” щодо об’єднання країни.

Віце-прем’єр зазначив, що подібні питання вимагають особливої делікатності. Кожен крок повинен бути ретельно прорахований, щоб у перспективі він дав бажаний ефект. Розкривати всі деталі прямо зараз Кишинів не може, оскільки це може обернутися проти країни.

Він також уточнив, що коли прийде час, громадськість дізнається про результати цієї роботи.

Окупанти завдали масованого удару по енергетичному об’єкту Одеси

Вночі 4 грудня Одесу знову масово атакували ворожі дрони-камікадзе, в результаті чого постраждали шестеро людей.

Про це повідомив керівник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.

За його словами, в результаті обстрілу спалахнула пожежа на одному з ключових енергетичних об’єктів міста. Вогонь торкнувся адміністративної будівлі, а також були пошкоджені прилеглі багатоповерхівки та легкові автомобілі. Пожежу вдалося ліквідувати.

Кіпер стверджує, що у семи житлових будинків вибиті вікна і двері. За попередньою інформацією, шестеро людей отримали поранення, двох вдалося визволити із заблокованих квартир. Крім того, 33 жителям знадобилася психологічна підтримка.

Керівник міської військової адміністрації Сергій Лисак уточнив, що троє з постраждалих були доставлені до лікарні з травмами середньої тяжкості.

В результаті обстрілу частина Пересипського району залишилася без електропостачання. Тимчасово призупинили рух трамваї №1 і №20, а маршрут №7 курсує за скороченою схемою.

Британія і Норвегія об’єднають сили для контролю за суднами РФ в Атлантиці

Великобританія і Норвегія мають намір укласти новий оборонний документ, в рамках якого з’явиться спільний військово-морський флот. Його завданням буде відстежувати підводні човни Росії в північноатлантичному регіоні.

Про це оголосили британський прем’єр Кір Стармер і його норвезький колега Йонас Гар Стере на авіабазі Лоссімут, повідомляє The Independent.

Головна мета угоди – забезпечити захист стратегічно важливих підводних комунікацій і трубопроводів, які опинилися під загрозою через посилення присутності російських військових.

За даними британського Міноборони, за останні два роки кількість суден країни-агресора біля берегів Сполученого Королівства зросла на третину.

До складу об’єднаного флоту увійдуть не менше 13 кораблів, оснащених протичовновими технологіями, причому основу складуть фрегати Type 26, а не менше п’яти одиниць надасть Норвегія.

Озброєння Королівського флоту поповниться сучасними норвезькими протикорабельними ракетами, здатними вражати цілі на відстані понад 160 км. Крім того, Лондон приєднається до проектів Осло зі створення безпілотних морських платформ і підводних систем.

Британські морпіхи відправляться на тренування в суворі кліматичні умови Норвегії, щоб підвищити рівень підготовки. Також в планах проведення спільних маневрів двох країн.

Влада обох держав підкреслює, що новий договір дозволить надійніше убезпечити критично важливі об’єкти і посилить північні рубежі НАТО на тлі наростаючої загрози з боку Москви.

У США високо оцінили діалог з РФ і запросили українську делегацію до Вашингтона – Сибіга

Україна підтримувала зв’язок зі США після їхніх переговорів у Москві. Американці дали позитивну оцінку бесіді з главою Кремля Володимиром Путіним і запросили представників України відвідати Вашингтон у найближчому майбутньому.

Про це розповів міністр закордонних справ Андрій Сибіга, підбиваючи підсумки зустрічі глав МЗС країн НАТО, передає “Радіо Свобода”.

За його словами, після візиту до Москви відбувся контакт між керівником української делегації, секретарем РНБО Рустемом Умєровим і спеціальним представником американського лідера Стівом Віткоффом.

Сибіга уточнив, що оскільки це була телефонна розмова, то деталі обговорення, з огляду на питання безпеки, не могли бути розкриті. Процес вимагає особливої обережності.

Тим часом, за даними міністра, представники США повідомили, що, на їхню думку, переговори в Москві “зіграли позитивну роль” для просування мирних ініціатив.

Крім того, він додав, що Вашингтон запросив українську делегацію продовжити діалог вже на території Сполучених Штатів найближчим часом.

Сибіга також зазначив, що 3 грудня тривають консультації Умєрова з радниками з національної безпеки Великої Британії, Німеччини та Франції для подальшої координації дій та аналізу досягнутих результатів.

За інформацією глави МЗС, сторони дійсно “рухаються вперед” у питанні мирного врегулювання після зустрічей у Женеві та Маямі, тож тепер партнери працюють на основі 20-пунктного документа, який був підготовлений під час переговорів у Швейцарії.

Він підтвердив, що американська делегація уважно вислухала українську сторону, і документ продовжує доопрацьовуватися. На порядку денному залишаються найчутливіші питання, які поки що винесені за дужки і будуть розглядатися вже на рівні лідерів.

Рада затвердила у другому читанні держбюджет-2026: ключові положення

Сьогодні, 3 грудня, Верховна Рада остаточно схвалила проєкт державного бюджету на 2026 рік. За це рішення проголосували 257 народних обранців.

Про це відомо з трансляції засідання парламенту.

Перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко підкреслив, що Україна веде складні переговори із закордонними партнерами, і прийняття бюджету – це чіткий сигнал про злагоджену роботу влади та необхідність зовнішньої підтримки в обсязі 45 млрд дол у наступному році.

Згідно з повідомленням, у 2026 році дохідна частина бюджету України складе 2,92 трлн грн, з них на загальний фонд припадає 2,63 трлн грн.

До другого читання до кошторису включили надходження в розмірі 30 млрд грн за рахунок збільшення ставки податку на прибуток банків, так що тепер вона становить 50% замість колишніх 25%.

Загальні видатки державного бюджету визначені на рівні 4,78 трлн грн, з яких на загальний фонд виділено 4,39 трлн грн. Половина всіх витрат спрямовується на потреби оборони і безпеки – це 2,81 трлн грн, що еквівалентно 27,2% ВВП. З цієї суми 1,3 трлн грн призначено для грошового забезпечення захисників України.

У другому читанні збільшили фінансування резервного фонду на 19 млрд грн. Додатково чиновники передбачили кошти на поступове підвищення зарплат вчителям, оновлення пасажирських вагонів, компенсацію збитків підприємцям через війну, будівництво укриттів у дитячих садках та ряд інших напрямків.

Відзначається, що ліміт дефіциту бюджету на 2026 рік зріс до 1,9 трлн грн. За словами Марченка, це 18,5% від ВВП.

Україна ризикує втратити 10 млн жителів через війну з РФ – демограф

Вторгнення окупантів може обернутися для України втратою до 10 млн осіб, як через масову еміграцію, так і внаслідок інших демографічних наслідків.

Про це заявила керівниця Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова в бесіді з “РБК-Україна”.

За її словами, коли вона намагається оцінити, скільки людей Україна може втратити через війну, виходить “страшна цифра” – 10 мільйонів. Вона стверджує, що це і є та сама “демографічна прірва”.

Лібанова уточнила, що мова йде не тільки про безповоротні втрати, але і про тих, хто виїхав за кордон. Вона зазначила, що може помилятися щодо біженців.

Демограф додала, що в цю статистику входять не тільки померлі і ті, хто виїхав, але і ті діти, які не народилися через війну, а також наслідки російської окупації.

За її інформацією, поки неможливо з точністю сказати, як нинішні події позначаться на майбутньому країни, а ясність дасть лише післявоєнний перепис.

Лібанова підкреслила, що не вірить у “бебі-бум” після закінчення конфлікту, як це було після Другої світової війни. Тоді діти були економічно виправдані, а зараз витрати на виховання і утримання не можна порівняти з тими часами. Більш того, вимоги до якості життя стали вищими.

“3000 км по Україні”: УЗ запустила програму і вже озвучила кількість користувачів

“Укрзалізниця” запустила програму “3000 км по Україні”, яка в грудні проходить у тестовому форматі. Квитки доступні на поїзди, що курсують у всі області, які знаходяться поруч з лінією фронту.

Про це поінформували представники прес-служби перевізника.

За даними компанії, протягом першої години після старту проекту вже понад 30 тис громадян скористалися можливістю підключитися до програми.

В УЗ зазначили, що перші тисячі квитків з регіонів, прилеглих до зони бойових дій, “розлетілися”, а найбільшим попитом користуються напрямки із Запоріжжя та Харкова.

Відомо, що суть програми полягає в тому, що пасажири можуть використовувати ліміт у 3000 км поїздок у періоди, коли спостерігається низький попит і залишаються вільні місця. Для цього “Укрзалізниця” пропонує квитки в плацкартних і купейних вагонах, на регіональні маршрути, а також у другий клас поїздів Інтерсіті.

Бельгія знову розкритикувала план ЄК щодо надання репараційного кредиту для України

Ще до офіційного представлення ініціативи Європейської комісії про репараційний кредит для України Бельгія дала зрозуміти, що не підтримає цей варіант. Натомість держава пропонує Євросоюзу оформити колективний кредит на суму 45 млрд євро.

Про це пише видання Bloomberg.

Міністр закордонних справ Максим Прево назвав сценарій з репараційною позикою найгіршим з можливих через ризики. Він стверджує, що пропозиція компенсувати збитки за рахунок кредиту тягне за собою багато економічних, фінансових і юридичних небезпек.

За його словами, документ, який сьогодні представить Єврокомісія, не вирішує ключові питання Брюсселя, оскільки ризики лягають тільки на Бельгію.

Прево запевнив, що уряд завжди відкритий для діалогу, але його не чують. З цієї причини, як стверджує він, Бельгія продовжує наполягати на більш логічному джерелі фінансування, маючи на увазі пропозицію для ЄС самостійно позичити кошти для надання кредиту Києву.

За інформацією видання, тепер здається менш імовірним, що європейцям вдасться слідувати наміченому плану і узгодити виділення коштів до 18 грудня.

Морські дрони проти “тіньового флоту”: чому це має глобальні наслідки

28-29 листопада в Чорному морі сталися події, які можуть суттєво вплинути на російські схеми обходу нафтових санкцій.

Два танкери з російського “тіньового флоту” – KAIROS (IMO 9236004) та VIRAT (IMO 9832559) – що перебували під санкціями США, ЄС та Великої Британії, були уражені внаслідок двох окремих атак.  За даними джерел, обидва судна вразили українські морські дрони типу Sea Baby під час спільної операції СБУ та ВМС України. Обидва танкери прямували порожняком до російського порту Новоросійськ для завантаження нафти, отже на момент ударів не мали вантажу – це мінімізувало ризики для довкілля.

KAIROS – нафтовий танкер дедвейтом близько 115 тис тонн. До листопада 2025 року він ходив під прапором Гамбії, а після позбавлення реєстрації залишився без прапора (фактично stateless). Оператором судна значиться китайська компанія Alafia Trading Ltd (Шанхай). Британія та ЄС внесли KAIROS до санкційних списків. За даними моніторингових досліджень, за останні півтора року цей танкер здійснив щонайменше 8 рейсів із російською нафтою, перевізши сумарно близько 1,2 млн тонн сировини. Іншою мішенню став танкер VIRAT дедвейтом близько 105 тис. тонн. До листопада 2025 року він плавав під прапором Гамбії (раніше – Коморських Островів). Оператор судна – гонконзька компанія Glory Shipping HK Ltd, власник – East Honest Hong Kong Ltd. VIRAT перебуває під санкціями США, ЄС, Великої Британії та Канади. Він здійснив не менше 7 рейсів з російською нафтою загальним обсягом приблизно 0,8 млн тонн.

Чому саме ці судна? Тому що KAIROS і VIRAT – типовi представники так званого “тіньового флоту”. Йдеться про флотилію танкерів з непрозорою власністю, із “прапорами зручності”, та задіяних у сірому страховому секторі. Подібні судна нині забезпечують значну частку (за оцінками, до 25–35%) усього експорту російської нафти в обхід санкцій. Вони діють поза рамками міжнародних правил: ці танкери регулярно відключали AIS-транспондери (порушуючи вимоги безпеки SOLAS) і здійснювали перевалку нафти борт-оборт (операції STS) у невстановлених місцях, щоб приховати свої операції. Такі судна часто змінюють прапори, мають непрозору структуру власників і фактично становлять підпільну мережу, що дозволяє Москві продовжувати експорт нафти попри санкції.

Наразі міжнародна реакція на ці інциденти доволі стримана. Міністр транспорту Туреччини Адбулкадір Уралоґлу офіційно визнав, що мав місце “зовнішній удар” і “ймовірне застосування безпілотників”. Турецька адміністрація морських перевезень також оприлюднила фотографії пошкоджених танкерів. Водночас західні політики поки утримуються від публічних коментарів щодо цих ударів.

Навіщо це потрібно Україні? Експорт нафти через Чорне море має велике значення для російського бюджету. Орієнтовно 23% постачань російської сирої нафти йде саме через чорноморські порти. У абсолютних цифрах, за різними оцінками, це приблизно 1,5-1,8 млн барелів на добу. Тобто, залежно від кон’юнктури цін, Росія отримує від цього напрямку $100-130 млн виторгу щодня. За підрахунками Міжнародного енергетичного агентства, понад 31% усіх податкових надходжень до бюджету РФ у 2025 році формуються за рахунок нафтового сектору. Причому саме “тіньовий флот” відіграє ключову роль у транспортуванні тих обсягів, що продаються дорожче встановленого цінового порогу (price cap) і не страхуються західними компаніями. Фактично ця сіра флотилія дозволяє Кремлю щотижня заробляти близько $1 млрд, обходячи санкційні обмеження. Як відзначають аналітики, “тіньовий танкерний флот забезпечує Кремлю багатомільярдні доходи, маскуючись під прапорами третіх країн та приховуючи власників”. Удари по таких судах демонструють, що цей “тіньовий флот” більше не є недоторканним.

Які наслідки? По-перше, зросте страховий ризик для всіх судновласників, які продовжують возити російську нафту. А вищий ризик автоматично означає дорожче страхування і фрахт, отже – збільшення витрат на логістику та зменшення прибутків для РФ. Таким чином ефективність санкцій посилюється, адже тепер ризики для порушників – не лише юридичні, а й цілком фізичні (реальна загроза пошкодження чи знищення танкера, що порушує санкційний режим). Вже найближчими тижнями стане ясно, наскільки зростуть ставки фрахту для перевезення російської нафти і наскільки менш привабливим стане такий бізнес для трейдерів та перевізників. Іншими словами, прибутки від перепродажу російської нафти можуть помітно скоротитися.

Для України ж стратегічна мета залишається незмінною: домогтися повного міжнародного ембарго на російські нафту і газ дипломатичними та політичними методами. Але, на жаль, далеко не всі держави зважають на моральні аргументи, і не всі партнери сумлінно дотримуються юридичних зобов’язань. Чимало країн ставлять власну вигоду вище етики. Саме тому, поряд із санкційною дипломатією, доводиться вдаватися й до точкових силових акцій, які зменшують здатність Росії фінансувати агресію.

Морські безпілотники Sea Baby у цьому контексті – вже не просто технологія, а новий інструмент стримування, що скорочує доходи РФ від незаконної торгівлі нафтою ефективніше за будь-які протокольні заяви. Важливо й те, що сьогодні російський нафтовий експорт не є критично незамінним для світу – на глобальному ринку достатньо нафти, і країни можуть купувати її з інших джерел без участі держави-агресора. Тому поєднання санкцій, дипломатичного тиску та сучасних українських технологій повинно зрештою змусити міжнародних контрагентів Росії змінити свою поведінку і грати за правилами цивілізованого світу.