Поточний шатдаун загрожує побити рекорд за тривалістю в історії США – Джонсон

Спікер Палати представників Конгресу США Майк Джонсон попередив, що нинішня криза з фінансуванням може затягнутися довше за всі попередні випадки в історії Сполучених Штатів.

Про це пише видання Associated Press.

Джонсон дав зрозуміти, що не має наміру вступати в діалог з представниками Демократичної партії доти, доки вони не знімуть свою основну вимогу, тож Вашингтон наближається до одного з найтриваліших закриттів федеральних структур за всю історію країни.

Відзначається, що мова йде про те, що демократи домагаються збереження програми доступної медицини, тоді як республіканці категорично не сприймають такий підхід.

Спікер палати також додав, що йому невідомі деталі масових звільнень серед федеральних службовців, ініційованих адміністрацією американського лідера Дональда Трампа.

На даний момент засідання в Палаті представників призупинені, а глава республіканської більшості не поспішає повертати конгресменів до столиці.

Тим часом в Сенаті США на цьому тижні обидві партії спробують знайти компроміс і прийняти тимчасове рішення, щоб частково відновити фінансування державних органів.

Відомо, що попередній шатдаун тривав 35 днів — до 25 січня 2019 року, що перевершило рекорд 21-денного призупинення роботи уряду в 1995-1996 роках і стало найтривалішою паузою в роботі федеральних структур в американській історії.

Зеленському пропонують позбавити Труханова громадянства: петиція набрала голоси

Президента Володимира Зеленського наполегливо просять ініціювати процедуру припинення громадянства у мера Одеси Геннадія Труханова.

Відповідне звернення з’явилося на сайті петицій 13 жовтня.

Відомо, що вже до ранку 14 жовтня кількість підписів склала понад 25 тис, що достатньо для офіційного розгляду ініціативи. Ініціатором виступив Мирослав Откович — журналіст і військовослужбовець.

У поясненні до своєї ініціативи він посилається на численні публікації у відкритих джерелах, де фігурують результати розслідувань із твердженнями про наявність у Труханова російського паспорта та російського податкового номера.

Откович зазначає, що в умовах повномасштабної війни подібна інформація може загрожувати національній безпеці та підриває довіру одеситів до місцевої адміністрації.

Крім того, автор петиції дорікає Труханову за публічний захист наративів, вигідних країні-агресору, а також за спроби зберегти пам’ятники, пов’язані з символікою окупантів.

Українського лідера просять ініціювати перевірку щодо можливого подвійного громадянства Труханова і, якщо інформація підтвердиться, задіяти передбачені законом заходи.

Стратегічна пастка: як повітряна ескалація підсилює руйнування всередині України

З наближенням зими Росія знову масовано атакує енергетичну інфраструктуру України, прагнучи занурити країну в темряву і холод. Лише за один тиждень жовтня 2025 року росіяни запустили по Україні понад 3 100 дронів, 92 ракети та 1 360 плануючих бомб – небачений досі шквал ударів.

Українська енергосистема знову зазнає серйозних випробувань: за оцінками, ще наприкінці 2024 року близько 80% енергоінфраструктури було пошкоджено або зруйновано. Хоча минулої зими енергетики зуміли утримати систему від повного колапсу, нині масштаби повітряних атак Росії зростають. Український прем’єр вже повідомила, що одна з останніх атак стала “однією з найбільших за час війни”, спричинивши масштабні аварійні вимкнення світла по всій країні .

Паралельно Україна дедалі активніше відповідає ударами по російських тилових об’єктах. За останні місяці за допомогою дронів і крилатих ракет завдано серії ударів по нафтопереробних заводах та паливних складах у глибині РФ. Лише протягом одного тижня вересня українські безпілотники вразили нафтові об’єкти в Башкортостані, Волгоградській області, Саратові та Самарській області Росії – тобто на відстанях у сотні кілометрів від фронту. Президент Володимир Зеленський відкрито називає пожежі на російських НПЗ “найефективнішими санкціями, які діють найшвидше”, адже обмеження нафтової галузі Росії безпосередньо обмежує її здатність вести війну. Дійсно, такі атаки б’ють по болючих точках: в Росії намітився паливний дефіцит, ціни на бензин зросли на понад 20% за рік, а оператор трубопроводів навіть попереджав про можливе скорочення нафтовидобутку через удари (щоправда, згодом це заперечили офіційно).

Однак мало хто каже, що така активізація українських ударів по нафтових об’єктах РФ має і зворотний бік – Москва використовує їх як привід для ще жорсткіших ударів у відповідь, які в умовах ресурсної переваги зовсім не на користь України. Російське керівництво фактично каже, що ескалація обстрілів української енергетики пов’язана з ударами по об’єктах на території РФ. Зокрема, Путін заявив, що Росія “довго терпіла”, поки українці били по її енергетичних об’єктах, а потім “почала завдавати ударів у відповідь” і робить це “серйозно”.

Асиметрія сил: Україна програє в “ракетно-дроновій” дуелі

Нинішнє протистояння показало серйозну асиметрію ресурсів двох сторін. Росія має величезний арсенал ракет і дронів та налагоджене виробництво боєприпасів, що дозволяє їй здійснювати атаки мало не щоночі. За даними українських посадовців, противник вже використовує “сотні дронів і десятки ракет щоночі”, намагаючись виснажити українську протиповітряну оборону. Навіть за наявності західних систем ППО (Patriot, NASAMS, IRIS-T тощо) повністю закрити небо над такою великою країною неможливо.

Керівник найбільшої приватної енергокомпанії ДТЕК Максим Тимченко відверто зазначає: якщо росіяни запустять 600-800 дронів за раз, жодна ППО не зможе гарантувати перехоплення всіх цілей.

“Перший, другий дрон зіб’ємо, а п’ятий, десятий – проб’є [оборону]”, погоджуються експерти.

Ця реальність ілюструє вразливість України: навіть збиваючи значну кількість ворожих ракет і дронів, вона не може захиститися від усіх ударів, особливо коли атаки масовані і затяжні.

Водночас можливості України завдавати ударів у відповідь по інфраструктурі РФ набагато скромніші. Київ поступово отримує від західних партнерів далекобійні засоби (британські Storm Shadow/SCALP, нещодавно – обмежену кількість американських ATACMS), проте їхня дальність і кількість обмежені. Україна наполягає на наданні їй ще більш далекобійних систем – зокрема, мова заходила про крилаті ракети Tomahawk із радіусом до 2500 км, здатні дістати будь-яку ціль у глибині РФ.

Але такі плани мають одразу декілька проблема: по-перше, вони викликають нервову реакцію Москви. Кремль заявив про “надзвичайне занепокоєння” через можливу передачу Україні ракет Tomahawk, назвавши нинішній момент війни “дуже драматичним” через ескалацію з усіх сторін. Кремль попередив, що постачання Україні далекобійних Tomahawk (які потенційно можуть нести ядерний заряд) означатиме пряму участь США у конфлікті і перехід війни на “якісно новий рівень ескалації”. По-друге, навіть поява потенційних Tomahawk в дійсності не переломить ситуацію в “повітряному протистоянні” на користь ЗСУ – РФ все одно матиме більше засобів та можливостей для ураження. 

Проблеми із захистом енергооб’єктів: від нестачі ресурсів до корупції

Перед українським керівництвом постала дилема: як захистити розгалужену енергетичну інфраструктуру від повторюваних обстрілів? За два роки війни було вжито цілу низку заходів – від розосередження обладнання і мобільних ремонтних бригад до посилення ППО навколо критичних об’єктів. Однак прямі заходи фізичного захисту (укриття, бронювання трансформаторів тощо) не працюють. Ще на початку 2024 року група західних інженерів та військових радників розробила проєкт захисних конструкцій для українських електропідстанцій і успішно випробувала його на полігоні. Було рекомендовано терміново звести бетонні укриття – так званий “третій рівень захисту” – щоб убезпечити ключові підстанції від російських ракет . Але минуло дев’ять місяців, а ці захисні споруди так і не було збудовано.

Причини цього – не лише у величезній вартості робіт, але й, як виявилося, у корупційних факторах. Керівник Держагентства відновлення інфраструктури Мустафа Найєм, відповідальний за програму укриттів, у червні 2024 року подав у відставку на знак протесту, звинувативши уряд у свідомому гальмуванні проекту. За його словами, урядовці створювали “штучні перешкоди” і відмовлялися виділяти кошти, через що працювати над захистом енергооб’єктів було неможливо. Агентство запросило фінансування в розмірі €1,4 млрд на побудову укриттів, проте гроші так і не були виділені. Найєм стверджує, що блокування коштів лобіювали особисті інтереси: підрядники відмовилися продовжувати роботи, не отримавши авансування, а в оточенні прем’єра, ймовірно, очікували неформальних “відкатів”. Його команда підозрює, що проект затримали саме через те, що хабарі не були сплачені потрібним чиновникам. Скандал призвів до відставок: було звільнено голову правління “Укренерго”, але критики вважають це лише політичним жестом, тоді як реальні корупційні проблеми нікуди не зникли. Таким чином, частина бюджетних коштів на захист енергосистеми могла бути банально змарнована або залишилася на папері – результатом є якраз те, що обіцяний захист досі не забезпечено.

Але навіть якби програма укриттів реалізувалася повністю, це не гарантувало б абсолютної безпеки. Фізично убезпечити великі електростанції від потужних ракетних ударів неможливо. Експерти зазначають, що жодного бетону не вистачить, аби накрити ТЕС чи ТЕЦ настільки товстим “саркофагом”, щоб він витримав прямі влучання важких ракет.

“Потрібно метрів чотири бетону, щоб втримати конструкцію від руйнування. Уявіть, скільки треба бетону, наприклад, над київською ТЕЦ”, – пояснює Іван Ступак, додаючи, що навіть якщо звести таке укриття, росіяни рано чи пізно його проб’ють багаторазовими ударами.

Частковий ефект можуть дати хіба що захисні споруди навколо менших об’єктів – трансформаторних підстанцій, розподільчих пунктів тощо. Так, деякі підстанції обклали мішками з піском, над ними встановили надземні бетонні “арки” для захисту від уламків. Однак на 100% не вдасться захистити жоден об’єкт: навіть укриття, яке витримає перші два удари, може зруйнуватися від наступних хвиль атаки.

Висновки: чи має перспективу подальша повітряна ескалація зі сторони України?

Третій сезон цієї своєрідної “війни інфраструктур” чітко продемонстрував: поставити Росію на коліна суто ударами по її енергетиці Україні не вдалося. Попри сміливі атаки дронами на нафтові об’єкти ворога, у відповідь українці отримують набагато потужніші удари по своїй території та гра не на користь ЗСУ. В умовах, коли російський ресурс ракет і дронів значно переважає український, а система ППО не здатна закрити небо від масованих нальотів, симетрична ескалація виглядає малоефективною і навіть небезпечно програшною. Кожен крок до підвищення дальності і сили ударів (наприклад, гіпотетичне отримання ракет Tomahawk) ризикує спровокувати новий виток ескалації з боку РФ та призвести до ще більших руйнувать на території самої України. Ворог вже зараз діє на виснаження, намагаючись зруйнувати критичну інфраструктуру і позбавити нас економічної стійкості та світла. За таких умов українське керівництво має ретельно зважувати користь і шкоду від кожного рішення.

Україна повинна і надалі чинити опір агресору, шукати вразливі місця у його військовій машині – у тому числі завдавати ударів по об’єктах, важливих для російського військового постачання. Проте робити ставку на “повітряну дуель” з ворогом, який переважає ресурсами, – стратегічно ризиковано. Нинішня повітряна ескалація нагадує війну на виснаження, в якій Росія має більше “боєприпасів” для ударів. У цьому сенсі продовження інфраструктурної війни може призвести лише до нових руйнувань в Україні, не наблизивши вирішальної перемоги. Отже, потрібен перегляд стратегії: ставки варто робити на ті напрямки, де Україна може мінімізувати свою вразливість і максимально послабити противника, не даючи йому можливості легко компенсувати наші удари. Повітряна ескалація заради ескалації не гарантує успіху, тоді як раціональна, зважена стратегія оборони і наступу дозволить Україні вистояти і перемогти у протистоянні з сильнішим ресурсно ворогом. 

Американські спецслужби допомагають Україні в плануванні ударів по НПЗ в Росії

США кілька місяців допомагають Україні наносити удари по російських енергетичних об’єктах. Це робиться, щоб послабити військові можливості Кремля і змусити російського лідера почати переговори.

Про це повідомляє “Financial Times” з посиланням на джерела.

З липня до Києва почала надходити американська розвідувальна інформація з більш високим ступенем деталізації. Ці дані дозволили українській стороні поліпшити картографування російської системи протиповітряної оборони і точніше планувати маршрути для нанесення ударів.

Київ отримав дані від американських спецслужб, які дозволили українським військовим наносити удари по ключових російських об’єктах енергетики, включаючи НПЗ, розташовані далеко від лінії фронту. У серпні та вересні значно зросли темпи атак на російські нафтогазові об’єкти та трубопровідну інфраструктуру.

Внаслідок ударів, завданих Україною, в Росії зросли ціни на енергоносії. Це змусило скоротити експорт дизельного палива і почати імпортувати бензин з Білорусі та Китаю.

Надання розвідданих США Україні вказує на те, що Трамп все більше втрачає довіру до Росії, оскільки немає ознак готовності Путіна до переговорів.

Трамп зміцнив свою підтримку України, що проявляється в обміні розвідданими. Його невдоволення діями Росії посилилося, і він заявив про необхідність змусити росіян відчути наслідки своїх дій.

Розвідка США допомагає Києву розробляти маршрути, висоту і час для проведення операцій, що дозволяє українським дронам з великою дальністю дії ефективніше уникати російської системи протиповітряної оборони.

Один представник американської адміністрації повідомив, що Україна вибрала свої цілі для ударів, а Вашингтон забезпечив розвіддані про слабкі місця цих об’єктів. Згідно з інформацією з інших джерел, США спільно з Україною визначають пріоритетні цілі.

Вашингтон давно передає розвідувальні дані Києву. Адміністрація президента Джозефа Байдена схвалила використання американських ракет HIMARS і ATACMS для ударів по цілях на російській території після того, як Північна Корея розмістила там свої війська.

США офіційно не визнали своєї прямої причетності до атак України на російські енергетичні об’єкти. Вашингтон виявляє обережність у своїх діях, щоб уникнути загострення конфлікту.

Недавній успіх ЗСУ в нанесенні ударів вглиб російської території обумовлений значним технологічним оновленням безпілотних літальних апаратів і зростанням їх виробництва в Україні. Це дозволило Києву збільшити кількість одночасно запущених дронів.

Основні удари завдаються Службою безпеки України та силами безпілотних систем. Однак в атаках також беруть участь інші розвідувальні та військові підрозділи.

За інформацією дослідницької групи Energy Aspects, Україна здійснила атаки щонайменше на 16 із 38 нафтопереробних заводів Російської Федерації, причому деякі з них піддавалися нападам неодноразово.

РФ змінила підхід до атак на українську енергетику: подробиці від Міненерго

Російські загарбники переглянули свої методи нанесення ударів по енергетичній інфраструктурі України, тому тепер ворог діє більш вибірково.

Про це повідомив в ефірі телемарафону перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов.

Він пояснив, що якщо на початку вторгнення окупанти наносили удари по великих вузлах електропередачі практично синхронно, то зараз віддають перевагу ударам по об’єктах у різних областях по черзі.

Некрасов також додав, що його відомство задіє всі можливі сили — від місцевої влади і рятувальників до енергетиків і аварійних служб, щоб оперативно повертати світло і тепло після атак ворожих військ.

Крім того, заступник голови Міненерго звернувся до громадян з проханням економити електроенергію і по можливості не використовувати енергоємні прилади, щоб прискорити відновлення роботи енергосистеми.

Орбан вирішив запустити кампанію проти військових ініціатив ЄС: деталі

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан оголосив про початок збору підписів у своїй країні, спрямованого проти військових прагнень Євросоюзу.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook.

За його словами, на них чекає напружена осінь, оскільки Європа все стрімкіше прямує до збройного конфлікту. Він вважає, що європейські лідери прагнуть домогтися того, щоб “Європа платила, українці воювали, а Росія виснажувалася”.

Орбан нагадав, що на зустрічі Європейського політичного співтовариства 2 жовтня в Копенгагені він чітко дав зрозуміти, що Будапешт не підтримує такий сценарій, проте після цього проти Угорщини розгорнулася ціла кампанія.

Глава угорського уряду зазначив, що у відповідь на дії структур ЄС в його країні стартує збір підписів проти “військових планів Брюсселя”. Він запевнив, що Угорщина охопить кожне село і кожне місто, адже зараз країні потрібні всі прихильники миру.

Зеленський поспілкувався з Трампом: обговорили атаки РФ на енергетику та посилення ППО

Президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з американським колегою Дональдом Трампом, під час якої детально розповів про масовані удари РФ по українських об’єктах енергетики. Вони приділили особливу увагу питанням зміцнення системи ППО.

Про це повідомив український лідер на своїй сторінці в Telegram.

Першим про початок розмови поінформував керівник Офісу президента Андрій Єрмак, написавши, що у Зеленського йде розмова з Трампом.

Пізніше глава держави сказав, що розмова вийшла дійсно змістовною і корисною. Він привітав Трампа з його успіхами і угодою по Близькому Сходу, яка стала реальним досягненням, зазначивши, що якщо там вдалося припинити вогонь, значить, і інші війни, в тому числі російська агресія проти України, цілком можна зупинити.

Зеленський сказав, що довів до відома президента США інформацію про нові атаки РФ на критичну інфраструктуру України. Крім того, він висловив вдячність Трампу за його намір підтримувати Київ.

Під час бесіди сторони розглянули шляхи посилення української ППО, а також обговорили майбутні спільні кроки в цьому напрямку. Український лідер додав, що є перспективні пропозиції та ідеї, які здатні зміцнити захист його держави.

Він також підкреслив, що для досягнення миру необхідна готовність Москви до справжнього дипломатичного діалогу.

В Україні стартує нова Держсистема евакуації мешканців прифронтових районів

Кабінет міністрів запускає Державну інформаційну систему координації евакуації та надання підтримки громадянам з тимчасово окупованих і прикордонних територій.

Про це поінформувала прем’єр-міністр Юлія Свириденко.

Вона пояснила, що впровадження цієї платформи дасть можливість чітко визначити зони відповідальності між різними відомствами, задіяними в евакуаційних заходах, а також відстежувати потреби переміщених осіб.

Свириденко додала, що завдяки цьому вдасться значно підвищити якість послуг, які надаються людям у транзитних пунктах і тимчасових притулках.

Вона уточнила, що тепер процес евакуації відбуватиметься за чітко вибудуваною схемою. Міністерство розвитку за посередництва Коордштабу візьме на себе загальне керівництво, а Мінсоцполітики займеться соціальною підтримкою та поверненням евакуйованих до місцевих громад.

Тим часом ДСНС відповідатиме за питання безпеки, інформування та технічний супровід евакуації, а органи місцевої влади — за організацію пунктів збору, реєстрацію, транспортування та побутову допомогу.

Глава уряду також зазначила, що Національна соціальна сервісна служба координуватиме роботу мультидисциплінарних команд, до яких входять соцпрацівники, психологи, юристи та медичні фахівці.

“Укрзалізниця” призупиняла рух трьох поїздів через загрозу мінування

Рано вранці 11 жовтня три потяги далекого прямування були змушені зробити незаплановану зупинку після надходження інформації про можливе мінування.

Про це повідомила прес-служба “Укрзалізниці”.

Там уточнили, що повідомлення про загрозу стосувалося таких маршрутів: Київ – Варшава, Дніпро – Київ і Тернопіль – Київ. У компанії було прийнято рішення про невідкладну і вимушену зупинку поїздів та евакуацію пасажирів на безпечну відстань.

На місце прибули фахівці з розмінування та представники правоохоронних структур, які ретельно перевірили вагони на наявність вибухівки. Небезпечних предметів виявлено не було, після чого рух поїздів відновили.

В “Укрзалізниці” уточнили, що затримка в дорозі цих поїздів далекого прямування не перевищила однієї години.