Галущенко розкрив деталі витрат на будівництво енергоблоків ХАЕС

Міністр енергетики України Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив, що будівництво двох енергоблоків Хмельницької атомної електростанції вже обійшлося Україні у значну суму.

Про це повідомляє “Укрінформ” з посиланням на джерело.

За словами міністра, загальні витрати на конструкції сягають приблизно 1 мільярда доларів, а обладнання, придбане раніше, оцінюється у близько 1,5 мільярда доларів.

Галущенко наголосив, що частина обладнання була закуплена ще у попередні роки. Проте, як зазначив міністр, процес придбання ускладнювався через наявність проросійських сил у владі Болгарії, яка мала надати необхідні блоки.

Лише завдяки візиту президента Володимира Зеленського у 2023 році вдалося досягти домовленостей, що діятимуть до березня 2025 року. Водночас міністр застеріг, що в Болгарії знову формується проросійський уряд, що може вплинути на виконання угоди.

Галущенко підкреслив, що Україна має унікальний шанс завершити будівництво енергоблоків завдяки наявним ресурсам, конструкціям і обладнанню. Він закликав не втратити цю можливість, яка є спадком попередніх поколінь енергетиків. Проте міністр зазначив, що затверджений кошторис не відповідає сучасним економічним реаліям.

Він також висловив надію, що парламент ухвалить зареєстрований Кабінетом Міністрів законопроєкт “Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків № 3 та № 4 Хмельницької АЕС”.

Це тотальна блокада: нардеп Бакумов заявив про зловживання ТЦК

Народний депутат Олександр Бакумов з трибуни Верховної Ради заявив про масові порушення з боку працівників територіальних центрів комплектування (ТЦК) у Харкові.

За його словами, співробітники ТЦК у балаклавах блокують дороги, застосовують насильство до адвокатів та вдаються до фільтрації населення, що створює напругу серед містян.

“Це тотальна блокада вулиць бетонними блоками, коли авто навіть не можуть виїхати. Це схоже на якусь, вибачте, фільтрацію населення. Такі засоби і методи неприйнятні”, – наголосив депутат.

Він також підкреслив, що подібних дій немає в жодному іншому місті України. За словами Бакумова, через страх мобілізації чоловіки у Харкові змушені залишатися вдома, що призводить до масового закриття малого бізнесу.

Після заяви нардепа харківські пабліки повідомили, що комітети Верховної Ради зберуться на спільне засідання для обговорення питання дотримання прав і свобод громадян під час мобілізації в Харкові.

Громадськість очікує на відповідь від правоохоронних органів і влади, адже такі методи мобілізації не лише порушують права громадян, але й підривають довіру до державних інституцій.

Нардеп Микола Тищенко з’явився у Верховній Раді після завершення терміну домашнього арешту

Народний депутат Микола Тищенко, звинувачений у незаконному позбавленні волі військовослужбовця, 8 січня відвідав засідання Верховної Ради, незважаючи на попередній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Про це повідомили народні депутати Ірина Геращенко, Олексій Гончаренко та Ярослав Железняк.

Згідно з інформацією, термін домашнього арешту Тищенка завершився 23 грудня 2024 року. Того ж дня він не з’явився на судове засідання, пославшись на погане самопочуття.

6 січня суд мав обрати новий запобіжний захід, однак засідання перенесли на 10 січня через клопотання адвоката про відвід судді.

Контекст справи

20 червня 2024 року у Дніпрі сталася резонансна сутичка за участю нардепа. За словами блогера Ігоря Лаченкова, люди з оточення Тищенка побили й незаконно утримували військовослужбовця Дмитра Павлова (“Сина”), коли той гуляв із дитиною та друзями. Причиною конфлікту стала суперечка між Павловим і Тищенком. Павлов нібито запитав у нардепа, хто ці озброєні люди без розпізнавальних знаків, що супроводжували його.

Тищенко стверджував, що інцидент стався під час обшуків на нелегальних ботофермах і що «на представників поліції напали». Нардеп опублікував відео, де поліцейський у його супроводі спілкується з Павловим. Він також заявив, що Павлов ударив слідчого і намагався втекти.

Поліція Дніпра не підтвердила версію Тищенка. За їхніми даними, невідомі в камуфляжі побили 33-річного Павлова та незаконно утримували його. У зв’язку з цим відкрили два кримінальні провадження: через умисне легке тілесне ушкодження та незаконне позбавлення волі.

Згодом стало відомо, що поліцейський, який перебував із Тищенком у Дніпрі, був зі столичної поліції та згодом був звільнений.

25 червня Миколі Тищенку оголосили підозру в незаконному позбавленні волі, і того ж дня його відправили під домашній арешт.

Ще одному фігуранту справи, ймовірно, охоронцеві Тищенка, також повідомили про підозру в незаконному позбавленні волі та катуванні. Поліція затримала одного з нападників на Павлова.

Судове засідання для переобрання запобіжного заходу нардепу відбудеться 10 січня.