Рада виконала всі умови для початку переговорів про європейську інтеграцію України

Руслан Стефанчук на засіданні Ялтинської європейської стратегії (YES) в Києві повідомив, що Верховна Рада виконала умови для початку переговорів про вступ України до євроатлантичних структур.

Відповідний допис голова ВР зробив у Facebook

Він розповів, що брав участь у щорічній конференції YES, яка відбулася в Києві і є значущою платформою для діалогу між Україною та її міжнародними партнерами. На сесії, присвяченій питанням реформ, корупції та євроатлантичної інтеграції, Стефанчук зазначив, що навіть в умовах війни Україна продовжує впроваджувати необхідні законодавчі зміни, оскільки саме вони є ключем до вступу в ЄС і НАТО.

Верховна Рада виконала всі необхідні умови для початку переговорів і зараз активно розробляє нові ініціативи. Серед них — цифровізація, впровадження прозорого регулювання та реалізація Антикорупційної стратегії.

“Європейська інтеграція для нас — не гасло, а стратегічний вибір. Ми вже підготувалися до відкриття першого переговорного кластера «Основи процесу вступу до ЄС» та подали позиційні документи за всіма напрямами”, — написав Стефанчук.

Спікер Верховної Ради підкреслив, що українці продемонстрували свою здатність вирішувати найскладніші завдання. Робота з європейськими партнерами з просування Справедливого світу та забезпечення членства України в ЄС і НАТО буде продовжуватися.

Рада не підтримала закони для виконання умов Ukraine Facility.

Верховна Рада не схвалила два законопроекти, критично важливі для проведення реформ в рамках Ukraine Facility.

Про це розповів депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк.

Перший законопроект № 9363 спрямований на цифровізацію виконавчого провадження в Україні. Документ був схвалений у першому читанні у Верховній Раді в листопаді 2024 року. Законопроект пропонує внести зміни до законів “Про нотаріат”, “Про банки і банківську діяльність” та “Про виконавче провадження”. Основна мета цих поправок — автоматизація процесів у виконавчому провадженні. Зокрема, планується спрощення процедури зняття арешту з рахунків після сплати боргу, а також поліпшення обміну інформацією між різними державними структурами.

Також у жовтні 2024 року парламент підтримав законопроект № 5837, який змінює підхід до державного нагляду за бізнесом. Документ вводить добровільне страхування для підприємців, попереджувальний аудит і електронний кабінет. Міністерство економіки стверджує, що пропонований законопроект спрямований на поліпшення умов для ведення бізнесу та підтримку малого і середнього підприємництва. Це частина стратегії з дерегулювання, що реалізується в рамках урядової програми відновлення та спрощення ведення бізнесу.

Документ пропонує запровадити систему добровільного страхування цивільної відповідальності для підприємців. Для застрахованих осіб із середнім або низьким рівнем ризику кількість планових перевірок буде скорочена. Також у документі пропонується запровадити обов’язковий аудит діяльності як превентивний захід, який дозволить усувати порушення без застосування штрафних санкцій.

Обидва законопроекти не отримали повної підтримки в другому читанні. Вони є частиною пакету реформ, які Україна повинна впровадити в рамках програми Ukraine Facility для отримання фінансової допомоги від Європейського Союзу. Відмова від прийняття цих законів може ускладнити виконання зобов’язань і поставити під загрозу подальші виплати за програмою.

В Україні можуть запустити мобільні ТЦК: що відомо

В Україні можуть з’явитися мобільні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП), які замінять стаціонарні установи у зв’язку з безпековою ситуацією.

Про це повідомив народний депутат Федір Веніславський.

За словами депутата, створення таких центрів не суперечить чинному законодавству. В українських законах немає вимоги щодо фіксованого місця розташування ТЦК, тому мобільний формат є цілком правомірним.

В умовах, коли російська армія регулярно обстрілює об’єкти військової інфраструктури, зокрема стаціонарні ТЦК, мобільні центри дозволять зменшити ризики для населення та персоналу. Веніславський підкреслив, що це частина гібридної війни з боку РФ, спрямованої на залякування громадян.

Він зазначив, що закон про мобілізацію, ухвалений у 2023 році, а також впровадження цифрових технологій значно полегшують роботу таких структур. Завдяки цифровим базам даних та сучасним засобам зв’язку мобільні ТЦК зможуть працювати оперативно та ефективно.

Остаточне рішення щодо запуску мобільних ТЦК ухвалюватиме керівництво Верховної Ради та Збройних Сил України.

Рада визнала факт депортації українців в рамках польської операції “Вісла”

Верховна Рада України схвалила закон про визнання депортованими громадян країни, які в рамках операції “Вісла” були насильно переселені з території Польської Народної Республіки.

Євгенія Кравчук, народний депутат від фракції «Слуга народу», повідомила про це у Facebook.

Вона звертає увагу на те, що за прийняття законопроекту № 2038, який вносить зміни до деяких законів України та визнає депортованими громадян України, які були примусово переселені з території Польської Народної Республіки в 1944–1951 роках, проголосувало 284 народних депутати України.

У той час було насильно переміщено близько 750 тис осіб. Вона продемонструвала фотографію свого дідуся Антона і бабусі Марії Худзиків, які в 1945 році були змушені покинути своє рідне село під Перемишлем і переїхати на Тернопільщину.

Вона зазначила, що сьогодні, нарешті, Верховна Рада України визнала це переселення насильницьким переміщенням.

“Нагадаю, що в 1944-1951 роках відбулася примусова депортація українців з території Польщі в рамках операції “Вісла”, а також інших переселень, які відбувалися на основі двосторонніх угод між СРСР та Польщею”, – написала Кравчук.

Вона стверджує, що це, по суті, засудження дій комуністичного режиму того часу. Переселення, яке мало бути добровільним, стало примусовою депортацією. Це призвело до репресій, втрати будинків і навіть до втрати життя для деяких людей.

Відповідно до нового закону, люди, які були переселені, отримують статус депортованих. Їм належить компенсація у вигляді одноразової грошової виплати. У разі смерті такої людини, виплата буде здійснена її спадкоємцям – дружині або чоловікові, а також дітям.

У Верховній Раді сталася бійка між народними депутатами Гончаренком і Гетманцевим

Під час сесії Верховної Ради біля трибуни сталася сутичка між народним депутатом від “Європейської солідарності” Олексієм Гончаренком і головою Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, депутатом від “Слуги народу”.

Про це стало відомо з прямої трансляції парламентського засідання.

Гончаренко спробував заблокувати трибуну, заявивши про неприпустимість внесення змін до законопроєкту №13157, ініційованих Данилом Гетманцевим. До нього підійшов інший депутат, який намагався відтіснити колегу.

Між парламентарями зав’язалася словесна перепалка з взаємними вигуками та жестами. Спікер Руслан Стефанчук намагався заспокоїти учасників інциденту.

Як пояснив член комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко, конфлікт розгорівся через обговорення законопроєкту “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”.

За його словами, частина депутатів вважає, що положення цього документа можуть загрожувати малому та середньому бізнесу в агросекторі.

Після завершення суперечки Гончаренко знову закликав обмежити доступ до парламентської трибуни.

Зеленський висунув до парламенту кандидатуру на посаду генпрокурора

Глава держави виступає за те, щоб підтримати Руслана Кравченка в голосуванні за кандидатуру генерального прокурора, який наразі обіймає посаду керівника податкової служби.

Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук у Facebook.

“Відповідно до пункту 11 частини першої статті 106 та частини третьої статті 131-1 Конституції України до Верховної Ради України надійшло подання президента України Володимира Зеленського про надання згоди на призначення Кравченка Руслана Андрійовича на посаду генерального прокурора”, – написав голова ВР.

Стефанчук підкреслив, що український парламент обговорить це питання на одному з найближчих пленарних засідань.

Руслан Кравченко наразі обіймає посаду голови Державної податкової служби. До цього він обіймав посаду голови Київської обласної військової адміністрації. Вік Руслана Кравченка — 35 років.

“Важливо не скотитися в авторитаризм” – Кондратюк

У період повномасштабного військового конфлікту Верховна Рада не повинна ставати суто адміністративним органом, який бездумно штампує закони. На даному етапі необхідно зберегти в Україні баланс і рівновагу між різними гілками влади.

Таку позицію висловила віце-спікер парламенту Олена Кондратюк в інтерв’ю українським ЗМІ.

На її думку, навіть в умовах військового конфлікту, що охопив країну, необхідно підтримувати систему, яка буде обмежувати владу. Вона вважає, що наявність опозиції – це важливий інструмент контролю за діями уряду. Однак важливо не допустити переходу до авторитарного режиму і знайти баланс між свободою і контролем.

“Мене насправді вибішує, якщо можна так сказати, коли парламент має механічну роль. Тобто прийшов закон – його швидко проголосували, а потім доводиться змінювати, бо попереджали, що це зашвидко”, – наголосила Кондратюк.

Віце-спікер Верховної Ради зазначила, що ознакою відновлення парламентської самостійності є більш рішуча позиція депутатів, включаючи тих, хто входить до монобільшості.

“Я бачу, що зараз монобільшість хоче викликати міністра, заслухати. Якщо міністр не приходить – починається невдоволення. Це сигнал, що парламент хоче бути суб’єктом”, – зазначила Кондратюк.

Вона також запропонувала знову зробити роботу Верховної Ради відкритою і прозорою. Зокрема, мова йде про відновлення прямих трансляцій з пленарних засідань.

Кондратюк акцентувала увагу на тому, що навіть у період військового конфлікту Верховна Рада повинна залишатися місцем для відкритого політичного діалогу, а не для закулісних угод. Вона підкреслила, що парламент повинен бути доступним не тільки для союзників, які виступають з трибуни, звертаючись до громадян України, але і для всього суспільства всередині країни.

Рада скасувала ввізні мита та ПДВ на товари для виробництва дронів

Парламент прийняв у першому читанні та в цілому два законопроекти (№13305 і №13306), які передбачають скасування ввізних мит і податку на додану вартість для оптоволоконної продукції, що використовується у виробництві безпілотних літальних апаратів.

Голова парламентського комітету з фінансів, податків і митниці Данило Гетманцев повідомив про це в Telegram.

Як він повідомив, народні обранці схвалили проект закону №13305, який передбачає внесення змін до Митного кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від сплати ввізного мита товарів, необхідних для безпеки і оборони, а також усунення технічних невідповідностей.

Крім того, був затверджений проект закону №13306, який вносить зміни до Податкового кодексу України. Ці зміни стосуються звільнення від ПДВ операцій з ввезення товарів, які необхідні для забезпечення безпеки і оборони.

Гетьманцев зазначив, що вжиті заходи створять основу для створення та випуску безпілотних систем, необхідних для захисту України. Ці системи використовуватимуть оптичний кабель для управління та передачі відеозображення.

Рада прийняла зміни до Бюджетного кодексу заради угоди із США

Верховна Рада України внісла поправки до Бюджетного кодексу, які стосуються виконання угоди зі Сполученими Штатами Америки про створення американо-українського інвестиційного фонду для відновлення економіки.

Про це написав Ярослав Железняк.

Під час другого читання законопроекту його схвалили 309 народних обранців.

Депутат підкреслив, що на момент розгляду законопроекту в другому читанні його текст залишився практично без змін.

Внесок України включатиме половину коштів, які будуть отримані після набрання чинності угодою. Ці кошти будуть отримані від ренти на видобуток корисних копалин за новими ліцензіями, а також від видачі нових дозволів на використання надр. Крім того, частина коштів буде отримана від реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.