Перемир’я в Україні приховує в собі ризики для всієї Європи

Незважаючи на численні заяви про “швидкий мир”, немає підстав вважати, що 2026 рік стане іншим, ніж 2025-й. Війна триватиме, а позитивні прогнози здаються радше політичними мріями, ніж реальністю.

Про це пише “The Independent”.

Російська сторона прагне домогтися через дипломатичні канали того, чого не вдалося досягти за 11 років конфлікту. Найважливішим елементом стратегії Москви залишається президент США Дональд Трамп.

“Росія активно просуває свої інтереси, змушуючи Україну і Європу приймати нові реалії — як на полі бою, так і за переговорним столом”, — зазначає видання.

У 2025 році Дональд Трамп тричі намагався вмовити Україну погодитися з російськими умовами під приводом укладення угоди про припинення вогню. Щоразу уникнути найгіршого розвитку подій вдавалося виключно завдяки оперативним дипломатичним зусиллям лідерів європейських країн. При цьому кожен новий етап переговорів об’єктивно зміцнював позиції Москви.

У листопаді був представлений так званий “російський план з 28 пунктів”. Хоча його не відхилили повністю, він був прийнятий як основа для подальших обговорень. У підсумку навіть пропозиція про скорочення чисельності Збройних сил України, яка раніше в Європі вважалася неприйнятною, тепер фактично отримала мовчазну згоду.

“Рішення війни буде знайдено не на передовій. І, можливо, не в Україні”, – констатують у матеріалі

В аналізі видання зазначається, що бойові дії в Україні не припиняються не через відсутність втрат або тиску, а тому що ключові гравці, включаючи як прихильників України, так і союзників Росії, не готові рішуче змінити існуючий баланс сил. Китай, Іран і Північна Корея цілеспрямовано підтримують Москву, прагнучи до того, щоб конфлікт виснажував Захід, але не призводив до глобальної війни.

Для України основна проблема залишається незмінною: цілі сторін кардинально розходяться.

“Росія хоче ліквідувати Україну як вільну і незалежну державу. Україна хоче вижити”, – зазначають у виданні.

Експерти попереджають, що тимчасове припинення вогню може надати Кремлю шанс для перегрупування військ і підготовки до нового наступу, як це вже відбувалося в Грузії та Сирії. Будь-яке зменшення активності бойових дій може призвести до того, що в Європі виникне помилкове відчуття безпеки, що, в свою чергу, може відстрочити посилення обороноздатності.

Висновок залишається однозначним: незважаючи на гучні заяви про “90% готовності до миру”, на даний момент не існує реального шляху до завершення конфлікту.

“Поки Росія вважає, що продовження війни принесе їй більше вигоди, ніж згода на запропоновані умови, надії на мир немає”, – йдеться в матеріалі.

Для дипломатичного врегулювання конфлікту Україна повинна бути готова до виборів — заявив Зеленський

Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що підготовка до виборів є ключовим елементом дипломатичної стратегії щодо врегулювання конфлікту з Росією.

Він заявив про це на брифінгу.

Зеленський зазначив, що проведення виборів в умовах військового конфлікту викликає труднощі, пов’язані з питаннями безпеки та чинним законодавством, яке це забороняє. Однак Україна не може ігнорувати цей процес, оскільки він є частиною переговорного процесу.

“Не може бути жодних причин, які зупиняють нас у дипломатичному треку. І я не хочу, щоб ми були звинувачені американською стороною, що Росія йде на якісь компроміси, а Україна не йде. І тому я сказав нашим парламентарям, ви повинні готувати цей трек. Це не означає, що вони будуть. Але готувати цей трек нам потрібно”, — сказав Зеленський.

Президент заявив, що участь у виборах не слід розглядати як поступку Росії.

«Може так статися, що війна буде продовжуватися, якісь події будуть продовжуватися, і якісь вимоги можуть бути. Це не означає, що Україна повинна йти на вимоги Росії. Ми суверенна держава. Але, тим не менш, ми маємо знаходити якийсь компроміс, щоб не втратити Америку в переговорному процесі. Не втратити партнерів. Я маю на увазі безумовно дуже важливу позицію Європи», — сказав президент.

Він наголосив, що Україна вживе всіх необхідних заходів для встановлення миру.

“Ми готові зробити з нашого боку все. Я не тримаюся за крісло і не буду. Якщо це допомагає нам закінчити війну, давайте це робити”, — зазначив Зеленський.

Президент також зазначив, що запросив підтримку у партнерів для організації голосування.

“Я сказав, ми готові до виборів, але, якщо під час війни, допомагайте нам щодо припинення вогню. Окремо допомагайте нам щодо підтримки інфраструктури для проведення виборів”. — сказав він.

Навроцький оцінив характер відносин між Україною і Польщею

Президент Польщі переконаний у необхідності “нового початку” у відносинах з Україною. На його думку, це має стати основою для міцного партнерства.

Кароль Навроцький зробив цю заяву в інтерв’ю “RMF24”.

“Ця співпраця очевидна в моїх відносинах з президентом Володимиром Зеленським. Але вперше Польща також озвучила конкретні очікування від України”, – зазначив Навроцький.

Він зазначив, що візит Зеленського до Варшави свідчить про прагнення України зміцнити зв’язки з Польщею.

“У відносинах з Україною залишилися невирішені питання, і я наполягаю на їх врегулюванні в рамках нашого партнерства”, – додав він.

Навроцький зазначив, що спільний стратегічний інтерес у контексті загрози з боку Російської Федерації є цілком зрозумілим, і це одне з небагатьох питань, які зближують його, прем’єр-міністра Дональда Туска та польський уряд.

Колишній радник Камали Гарріс висловив сумніви в американських гарантіях безпеки для України

Колишній радник віцепрезидента США Камали Гарріс з питань національної безпеки в адміністрації Джо Байдена висловлює сумніви щодо гарантій безпеки, які нинішня адміністрація США готова надати Україні.

Філіп Гордон написав про це в колонці для “New York Times”.

За його словами, суть запропонованої угоди полягає в тому, що Україна може відмовитися від претензій на Донбас, якщо США нададуть їй тверді гарантії безпеки. Ці гарантії повинні виключити можливість повторного нападу Росії на українську територію.

Він вважає, що така угода стане “стратегічною помилкою”, оскільки будь-які обіцянки безпеки від президента Дональда Трампа “не мали б навіть найменших підстав для довіри”.

“Для забезпечення своєї безпеки Україні вигідніше було б вимагати реальної допомоги в зміцненні обороноздатності, ніж гарантій безпеки, яким ніхто, включаючи президента Росії Володимира Путіна, не повірить”, — написав дипломат.

Колишній радник Гарріс заявив, що в проєкті угоди, який обговорюється США з українською владою, умови нової гарантії безпеки поширюються тільки на “значні, навмисні і тривалі” збройні атаки з боку Росії. Цей підхід, на його думку, надасть Трампу можливість відмовитися від підтримки гарантії в разі, якщо він вважатиме новий напад незначним, випадковим або тимчасовим.

У зв’язку з цим дипломат згадав, як президент США був готовий повірити в напад на резиденцію Путіна, а також про вересневу заяву Трампа про те, що російські безпілотники, які вторглися в Польщу, “могли виявитися помилкою”.

Гордон вважає, що для України важливіше повернути контроль над Запорізькою АЕС, отримати доступ до понад 200 млрд доларів заморожених російських коштів, а також новий пакет озброєнь та інвестиції від США.

Він вважає, що всі ці заходи цілком здійсненні, якщо Україна висуне їх як умови для будь-якого мирного договору, а Трамп сприйме їх як спосіб завершення конфлікту. Ці кроки також не повинні бути непосильними для Росії, якщо передбачають значні територіальні поступки, зазначає дипломат.

Вибори у воєнний час можуть пройти невдало з багатьох причин

Проведення виборів в особливий період або під час воєнного стану пов’язане з ризиками для безпеки. Це може знизити явку виборців і відлякати міжнародних спостерігачів.

Про це заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

“Як забезпечити проведення виборчого процесу і голосування в умовах обстрілів, постійних повітряних тривог, можливої зміни лінії фронту. Це дуже складні питання. Не знаю, як на них давати відповіді”, – сказав Діденко.

В умовах воєнного стану, обстрілів і тривог необхідно забезпечити дотримання принципів і стандартів виборчого процесу. Важливо гарантувати рівність кандидатів, надати доступ до засобів масової інформації та забезпечити свободу агітації.

“Голосування військовослужбовців: у повоєнний період – складне завдання, в період воєнного стану воно складніше в рази, в десятки разів, мабуть. І ми розуміємо, що досить велика кількість військовослужбовців просто не зможе проголосувати, якщо бойові дії триватимуть”, – зазначив голова ЦВК.

Він також підкреслив проблему безпеки. На його думку, якщо військові збираються разом для голосування, це може спричинити додаткові атаки, що, в свою чергу, збільшує ризик для їхнього життя.

Ще однією проблемою є забезпечення функціонування виборчої інфраструктури в нестандартних умовах, включаючи випадки відключення електроенергії.

“Виборчий процес – швидкоплинний. Строки короткі, чітко визначені. І збити Центральну виборчу комісію, наприклад, на стадії реєстрації, прийому документів, забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів дуже нескладно, організувавши ту ж атаку, тривогу”, – підкреслив Діденко.

Він також зазначив, що, з точки зору закону, повернути ці терміни може виявитися не тільки неможливим, але й вкрай скрутним, не порушуючи хід виборів.

Голова ЦВК підкреслив, що всі процедури, розроблені комісією для голосування за кордоном, вимагають певного періоду для підготовки.

“Якщо ми говоримо про вибори в особливий період в короткі строки, то навіть за максимального сприяння і допомоги іноземних держав може бути дуже складно розширити можливості для голосування шляхом створення додаткових виборчих дільниць”, – сказав Діденко.

Він підкреслив, що попереду масштабна робота, яку належить виконати нашим посольствам і консульствам спільно з представниками інших країн. Цей процес вимагає часу і узгодження.

Зустріч Трампа із Зеленським демонструє значний прогрес у мирних переговорах – Axios

Зустріч між президентом України Володимиром Зеленським і президентом США Дональдом Трампом, яка вже запланована, демонструє істотний прогрес у мирних переговорах.

Про це повідомило американське видання Axios із посиланням на власні джерела.

Зустріч президентів двох країн, на думку видання, свідчить про значне просування в переговорному процесі. Раніше Трамп заявляв, що готовий зустрітися із Зеленським тільки тоді, коли буде впевнений у наближенні до мирного врегулювання. Також повідомляється, що запланована зустріч відбудеться після консультацій у Флориді між радниками Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також провідними переговірниками з Росії та України.

“Ми просунулися далі у співпраці з росіянами та українцями. За останні два тижні було досягнуто більшого прогресу, ніж за весь минулий рік. Ми прагнемо до мети і рухаємося в правильному напрямку”, – сказав американський посадовець.

За словами високопосадовця, переговори з Умєровим і російським послом Кирилом Дмитрієвим пройшли “позитивно й конструктивно”.

У грудні розвідка виявила понад 150 іноземців з 25 держав в армії РФ

Росія активно залучає іноземців до участі в бойових діях проти України. Тільки в грудні розвідка виявила понад 150 громадян з 25 держав, завербованих російською армією.

Таку заяву зробив глава Служби зовнішньої розвідки України Олег Іващенко.

За його словами, ще приблизно 200 осіб мають намір приєднатися до окупаційної армії.

Іноземців найбільше залучають з країн пострадянського простору та Глобального Півдня. Серед них Білорусь, Таджикистан, Узбекистан, Куба, Кенія та Китай.

Глава СЗРУ вказав, що головною причиною, яка спонукає іноземців до співпраці, є грошові виплати, спрощений процес отримання громадянства та амністія для осіб, які мають судимість.

“Москва цілеспрямовано грає на економічній нестабільності бідних країн і обмежених шляхах легальної міграції, перетворюючи ці фактори на засіб контролю та тиску”, – підкреслив він.

Керівник української розвідки стверджує, що участь іноземців у конфлікті має явну політичну підоснову. На його думку, Росія прагне представити війну як протистояння, що виходить далеко за рамки двостороннього конфлікту.

“Присутність громадян Китаю, Куби чи африканських країн активно використовується в пропагандистських наративах як доказ підтримки з боку незахідного світу”, – додав Іващенко.

Папа Римський закликав до миру в Україні у своєму різдвяному посланні

Папа Римський Лев XIV у своїй першій різдвяній проповіді звернувся до теми війни в Україні та закликав міжнародну спільноту активніше працювати над припиненням збройних конфліктів у різних регіонах світу.

Про це повідомляє BBC.

Промову Urbi et Orbi понтифік виголосив у Різдво перед вірянами у Ватикан. У зверненні він наголосив на необхідності миру, взаємної поваги та готовності сторін конфліктів до діалогу.

“Нехай стихне гуркіт зброї, і нехай конфліктуючі сторони, за підтримки міжнародного співтовариства, знайдуть в собі сміливість для чесного, відкритого і шанобливого діалогу”, – сказав Папа, говорячи про Україну.

Окрім українського питання, Лев XIV згадав і про інші війни та гуманітарні кризи у світі, підкресливши, що страждання цивільного населення не можуть бути виправдані жодними політичними чи військовими аргументами.

Він закликав світових лідерів ставити людське життя та гідність вище за геополітичні інтереси.

Понад 40% артилерії ЗСУ на фронті представлені САУ “Богдана”

Українські 155-мм артилерійські системи “Богдана” становлять близько 40% всієї артилерії, що застосовується ЗСУ на передовій.

Про це розповів заступник начальника штабу командування Ракетних військ і артилерії ЗСУ Андрій Журавльов в інтерв’ю “РБК-Україна”.

Журавльов зазначив, що “Богдани” вважаються одними з найнадійніших артилерійських систем. Їх готовність до бою на передовій зазвичай становить близько 80%. Крім того, ці системи можуть використовувати різні типи боєприпасів, що полегшує постачання.

“Богдани” лідирують серед артилерійських систем ЗСУ на передовій, нарівні з іншими сучасними установками, такими як французькі CAESAR, британські M777 і шведсько-британські Archer.

Експерти вважають, що така перевага стала можливою завдяки значному збільшенню виробництва українських артилерійських систем за останні роки. Це стало результатом підтримки з боку партнерів і активного розвитку оборонної промисловості.

Офіцери збройних сил підкреслюють, що “Богдани” мають високу мобільність, значну вогневу потужність і можливість ефективно діяти в умовах інтенсивних бойових операцій. Це набуває особливого значення в умовах скорочення поставок західних артилерійських систем.

За останні роки Україна істотно збільшила випуск “Богдан”. Ще в 2023 році передбачалося, що щомісяця буде вироблятися кілька одиниць.

До 2025 року обсяги виробництва значно зросли, досягнувши десятків одиниць на місяць. Важливу роль у цьому процесі відіграла підтримка з боку західних партнерів, які активно інвестували в розвиток українського оборонно-промислового комплексу.