AfD та BSW зміцнюють свої позиції в Німеччині на тлі виступів проти допомоги Україні

Представник “Альтернативи для Німеччини” Тобіас Рауш обраний головою земельного парламенту Саксонії-Анхальт. Це перший випадок, коли політик від AfD обійняв таку посаду в одному з регіональних парламентів Німеччини.

Про це повідомляє DW.

За кандидатуру 35-річного Рауша проголосували 48 із 83 депутатів, 29 виступили проти, ще п’ятеро утрималися. При цьому AfD та лівопопулістська BSW разом мають 44 мандати, тобто Рауш отримав підтримку й поза межами цих двох політичних сил.

Цей результат є примітним на тлі позицій обох партій щодо українського конфлікту. І AfD, і BSW виступають проти подальшої підтримки України, закликають до переговорів із Москвою та підтримують відновлення закупівель російської сировини.

Зміцнення цих сил відбувається на тлі зростання популярності AfD у східних регіонах Німеччини. У вересні партія перемогла на виборах у Саксонії-Анхальт, що помітно змінило розстановку сил у земельному парламенті та посилило дискусію щодо майбутньої німецької політики стосовно Росії та України.

ЄС готує санкції через вибори до Держдуми на окупоаних територіях України

Євросоюз готує нові санкції проти осіб, які брали участь в організації виборів депутатів Державної Думи Росії на територіях України, що перебувають під російським контролем. Під обмеження також можуть потрапити кандидатия від російських партій, які брали там участь.

Про це заявила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас за підсумками виступу в Європарламенті..

Вона піддала критиці проведення російських виборів на цих територіях і заявила, що ЄС має намір дати їм політичну та правову оцінку.

“Фіктивні вибори до російської Держдуми стали образою для України, російського народу та самої демократії”, – написала вона

Каллас також звинуватила російську владу у втручанні в демократичні процеси інших держав. За її словами, Євросоюз розглядає те, що відбувається, у ширшому контексті тиску Росії на політичні інститути європейських країн.

Вибори до Держдуми Росії відбулися у вересні 2026 року. Голосування проводилося, зокрема, на територіях України, які наразі контролюються російською владою.

Зеленський очікує посилення бойових дій напередодні виборів у США

Володимир Зеленський заявив, що, на його думку, Росія посилюватиме військові дії у міру наближення проміжних виборів у США.

Таке припущення він висловив у інтерв’ю іспанській газеті EL PAÍS.

За словами Зеленського, він очікує подальшого тиску на українську логістику та інфраструктуру, пов’язану з постачанням продовольства та медичних товарів. Президент України пов’язує таку тактику зі спробою посилити суспільну напругу всередині країни.

“Світ може довіряти меседжам Кремля і тому, що Путін посилюватиме свої дії з наближенням виборів, щоб продемонструвати свою силу”, – зазначив Володимир Зеленський.

Він підкреслив, що Москва прагне демонструвати силу насамперед Вашингтону. Проміжні вибори у США призначені на 3 листопада 2026 року. Під час голосування переобиратимуться всі місця в Палаті представників та частина складу Сенату.

Каллас запропонувала ввести санкції проти організаторів виборів до Держдуми на ТОТ України

Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що запропонує ввести санкції проти осіб, які сприяли проведенню виборів до російської Держдуми на окупованих територіях України.

Відповідну заяву вона зробила у дописі в соцмережі “Х”.

Каллас також розкритикувала проведення виборів у самій Росії. За її словами, російська влада придушила політичну інакодумність, заборонила діяльність єдиної зареєстрованої партії, яка виступала проти війни в Україні, та не допустила міжнародних спостерігачів.

Вибори до Держдуми відбувалися з 18 по 20 вересня в Росії та на окупованих територіях України. Їхнє проведення за межами міжнародно визнаної території РФ не визнається Україною та низкою держав.

“Я запропонував вжити заходів проти тих, хто сприяє проведенню цих фіктивних виборів на окупованих територіях України”, – підкреслила Каллас.

Раніше проведення російського голосування на окупованих українських територіях засудила Швейцарія, а уряд Німеччини назвав вибори “інсценованою подією”.

Росія включила Слов’янськ, Краматорськ і Святогірськ до виборчого округу Державної думи

Російська влада включила підконтрольні Україні Слов’янськ, Краматорськ і Святогірськ у Донецькій області до схеми виборчих округів для виборів до Державної думи РФ.

Відповідне рішення ухвалила російська Центральна виборча комісія.

Ці міста включили до Краматорського одномандатного виборчого округу № 62. При цьому Слов’янськ, Краматорськ і Святогірськ перебувають під контролем України, і російська влада фактично не контролює ці території.

До того ж округу Росія включила низку інших населених пунктів Донецької області. Формування округів відбувається в рамках підготовки до виборів депутатів Держдуми.

Проведення Росією виборів на міжнародно визнаній території України не визнається більшістю держав світу.

Зеленський назвав умову для проведення виборів в Україні

Президент України Володимир Зеленський заявив, що проведення виборів стане можливим у разі припинення вогню на кілька місяців. За його словами, цей період необхідний для підготовки до голосування і може водночас використовуватися для подальшої роботи над завершенням війни.

Про це президент розповів в інтерв’ю телеканалу CBS News.

Зеленський вважає неможливим проведення виборів під час активних бойових дій. Серед основних перешкод він назвав питання безпеки виборців та виборчих дільниць, а також чинні законодавчі обмеження.

Окремою проблемою президент назвав організацію голосування українців, які перебувають за кордоном. За його оцінками, зараз за межами країни перебувають близько 9 млн громадян, тоді як до повномасштабного вторгнення на закордонних дільницях голосували приблизно 500 тис осіб.

Ще одним невирішеним питанням залишається участь мешканців тимчасово окупованих територій. За словами Зеленського, необхідно визначити, чи зможуть вони проголосувати і яким чином організувати виборчий процес на територіях, де перебувають російські війська.

У Франції кандидати в президенти посперечалися щодо продовження допомоги Україні

У Франції розгорілася публічна суперечка між лідеркою “Національного об’єднання” Марін Ле Пен та колишнім прем’єр-міністром Едуаром Філіпом щодо подальшої підтримки України.

Дискусія розпочалася після заяви віцепрезидента партії Луї Аліо про готовність припинити допомогу Києву в разі приходу політичної сили до влади.

Аліо пояснив таку позицію внутрішніми проблемами Франції.

“Система охорони здоров’я, система освіти, вся економіка — все на межі виснаження”, — заявив політик, задавшись питанням, чому при цьому триває фінансування поставок зброї Україні.

Філіп виступив проти цієї позиції. На думку колишнього прем’єра, ослаблення України створює загрозу безпеці Франції та Європи.

“Перекрити кран» Україні — це служити Росії”, — заявив він.

Ле Пен у відповідь виступила за дипломатичне врегулювання та проведення “великої конференції за мир”. Філіп, зі свого боку, звинуватив її в колишніх зв’язках із Росією та нагадав про позицію проти поставок зброї Україні та санкцій щодо Москви.

Президентські вибори у Франції мають відбутися у два тури навесні 2027 року. Згідно з даними, наведеними виданням, Ле Пен залишається лідером опитувань, а Філіп розглядається як один із найімовірніших її суперників у другому турі.

Єврокомісія оцінила можливість проведення виборів в Україні під час війни

У Європейській комісії прокоментували перспективу проведення виборів в Україні в умовах триваючих бойових дій. У Брюсселі наголосили, що рішення щодо термінів та умов виборчого процесу належить насамперед до компетенції української влади і має ухвалюватися з урахуванням чинного законодавства.

Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Гіппер.

У Єврокомісії також звернули увагу на складнощі, що виникають під час організації виборів в умовах воєнного стану. Серед них — забезпечення безпеки виборців, можливість участі військовослужбовців та українських громадян, які перебувають за кордоном, а також організація голосування для мільйонів внутрішньо переміщених осіб.

Окреме значення має дотримання демократичних стандартів. Вибори мають передбачати повноцінну політичну конкуренцію, рівні можливості для кандидатів, роботу засобів масової інформації та можливість незалежного спостереження за виборчим процесом.

Таким чином, у Єврокомісії не стали називати конкретні терміни можливого проведення виборів в Україні. У Брюсселі дають зрозуміти, що це питання має вирішувати українська сторона з урахуванням ситуації з безпекою та можливості забезпечити повноцінний демократичний процес.

Кандидатка на посаду мера Кракова розпочала кампанію роликом проти українського прапора

Кандидатка на посаду мера Кракова Маріанна Шрайбер опублікувала провокаційний передвиборчий ролик у соцмережах.

Відео, створене за допомогою штучного інтелекту, з’явилося в соцмережі “Х”.

У ролику Шрайбер знімає український прапор з кронштейна біля адміністративної будівлі та кидає його вниз. Також вона викидає у сміттєвий бак прапор Євросоюзу.

Свою кампанію Шрайбер будує навколо теми “польської нормальності”. Вона обіцяє прибрати українські та європейські прапори з муніципальних будівель, залишити лише польські символи, а також повернути християнську символіку до шкіл.

Маріанна Шрайбер відома в Польщі як блогерка, телеведуча, учасниця боїв ММА та політична активістка. Раніше вона була одружена з колишнім міністром від партії “Право і справедливість” Лукашем Шрайбером.

Поява такого ролика відбулася на тлі нової напруги між Києвом і Варшавою через рішення присвоїти одному з підрозділів ССО ЗСУ почесне найменування на честь Героїв УПА.