Мир в Україні можливий протягом 90 днів – Уітакер

Посол США при НАТО Метью Вітакер вважає, що врегулювання війни в Україні та досягнення стабільного миру можливе упродовж найближчих 90 днів.

Про це посадовець повідомив про це в інтерв’ю Fox News.

За його словами, Білий дім налаштований чинити тиск як на Україну, так і на Росію, аби сторони дійшли до мирної угоди. Вашингтон, зазначив Вітакер, продовжує активну дипломатичну роботу і розглядає мирне врегулювання як один із ключових пріоритетів.

“Президент Трамп, ймовірно, хоче, щоб вбивства припинилися. Це безглуздо. Конфлікт триває вже чотири роки, і ніхто не отримує від нього стратегічних вигод. Пора покласти край смерті і руйнуванням”, – заявив Метью Вітакер.

Він підкреслив, що нинішня війна не приносить стратегічної вигоди жодній зі сторін і лише призводить до нових жертв та руйнувань.

Американська сторона наголошує, що подальші кроки залежатимуть від готовності сторін до компромісів та реальних дій у напрямку припинення бойових дій.

На окупованих Росією територіях виборів не буде – Зеленський

Президент Зеленський зазначив, що на територіях, непідконтрольних Україні, неможливо організувати чесні та демократичні вибори.

Цю заяву голова держави зробив під час спільної конференції з прем’єр-міністром Португалії Луїшем Монтенегро в Києві.

Політик зазначив, що на територіях, не контрольованих Україною, неможливо організувати чесні та демократичні вибори. На його думку, Росія зазвичай спочатку оголошує бажаний результат, а потім “підраховує голоси”, що не дозволяє провести справжні вибори.

“На неконтрольованих Україною територіях, тимчасово окупованих, не можуть проводитися вибори. Бо зрозуміло, як вони будуть проводитися – так, як це завжди робить Росія. Вона спочатку говорить про результат, навіть своїх внутрішніх виборів, а вже потім підраховує вже голоси”, – зазначив Зеленський.

Президент також заявив, що майбутні вибори в Україні визначатимуться двома основними питаннями: безпекою та законодавством. Він зазначив, що незважаючи на можливість змін у законодавстві в умовах війни, питання безпеки залишається пріоритетним і першочерговим.

Нагадаємо, що в умовах воєнного стану в Україні заборонено проводити вибори, включаючи президентські. Через тривалий конфлікт у країні не відбулися вибори до Верховної Ради, заплановані на 2023 рік, а також вибори президента, які мали пройти у 2024 році. Російська сторона та її пропаганда використовують цю обставину для твердження, що чинна українська влада є нелегітимною.

Кредит для України коштуватиме 3 млрд євро щорічних відсотків

Україна повинна щорічно виплачувати Європейському Союзу близько 3 млрд євро у вигляді відсотків за отримання фінансової допомоги в розмірі 90 млрд євро.

Про це пише Politico.

За даними видання, у Брюсселі країни ЄС погодили багаторічний пакет підтримки, що передбачає виділення Україні 90 млрд євро протягом 2026-2027 років. Кошти мають бути спрямовані на стабілізацію економіки, підтримку бюджету, гуманітарні програми, а також на відновлення інфраструктури, постраждалої внаслідок російської агресії.

За оцінками співробітників Європейської комісії, обслуговування цього пакету фінансування потребуватиме приблизно 3 млрд євро щорічно з бюджету ЄС лише для покриття процентних виплат, починаючи з 2028 року. Таким чином, навіть за умов відкладених платежів, програма матиме довгостроковий вплив на фінансові зобов’язання ЄС.

Початок виплат запланований на 2027 рік, після чого очікується поступовий вихід на повний обсяг щорічного відсоткового навантаження.

Союзники створили детальний і серйозний план оборони України після укладення миру

США та європейські союзники розробили новий пакет гарантій безпеки для України. Цей документ включає “детальні, важливі та змістовні заходи”, які будуть реалізовані після закінчення війни.

Про це пише Bloomberg, посилаючись на чиновників із США та Європи.

Джерела агентства стверджують, що документ спрямований на створення юридично обов’язкових гарантій і забезпечення широкого міжнародного механізму захисту України після завершення військових дій.

Незважаючи на те, що повний текст документа поки не опублікований, за даними Bloomberg, цей план являє собою “всеосяжний і значний” комплекс заходів безпеки, що виходить за межі попередніх ініціатив.

В рамках НАТО розроблені механізми, які передбачають участь не тільки США, але і європейських союзників.

Гарантії повинні бути закріплені юридично і набувати чинності при виникненні нової загрози для України.

Представники офіційних органів відзначають, що даний документ не обмежується загальними заявами про наміри, а включає конкретні зобов’язання щодо реагування на можливі акти агресії з боку Російської Федерації.

Україна та її партнери раніше заявили про прагнення до гарантій безпеки, аналогічних статті 5 Статуту НАТО, але з урахуванням специфіки українського становища і без формального вступу в альянс.​​​​

Третина українців у 2025 році скоротили споживання новин

У 2025 році багато українців стали рідше цікавитися новинами або повністю припинили їх регулярне споживання.

Це слідує з опитування, проведеного Rakuten Viber.

Дослідження показало, що 22% респондентів стали менше читати новини в порівнянні з минулим роком, а 11% повністю відмовилися від їх споживання. У той же час більшість опитаних зберегли свої новинних звички: 54% українців продовжують читати новини з колишньою частотою, а 13% навіть збільшили її.

Люди, які обмежили споживання новин, поділилися, від яких тем вони намагаються триматися подалі. Найчастіше згадувалися повідомлення про військові конфлікти – їх свідомо уникають 31% респондентів. Ще 15% опитаних намагаються не читати новини зі світу шоу-бізнесу та світської хроніки, 6% уникають матеріалів про світову політику, а 4% – публікацій про корупційні скандали. При цьому 36% респондентів заявили, що не виключають зі своєї новинної стрічки жодних тем.

В ході опитування був виділений окремий розділ, присвячений споживанню україномовного контенту. Виявилося, що майже половина опитаних (44%) планує в 2025 році частіше слухати музику українською мовою. Ще 26% мають намір збільшити час, проведений за переглядом україномовних відео на YouTube, 14% більше читатимуть книги, написані українськими авторами, а 5% – слухатимуть подкасти рідною мовою.

При цьому 8% опитаних заявили, що за останній рік не збільшили споживання україномовного матеріалу, а 3% зізналися, що не споживають його взагалі.

Росія залучає найманців з Ірану

У кількох містах Ірану почали поширювати листівки з пропозицією приєднатися до російської армії за винагороду: $20 тис при підписанні контракту і близько $2 тис щомісяця.

Про це повідомили в Центрі протидії дезінформації.

Оголошення ведуть до Telegram-каналу, який з’явився в листопаді 2025 року. У цьому каналі вербування ведеться кількома мовами. Один з рекрутерів відкрито сказав, що кампанія координується російською стороною на території Ірану.

ЦПД підкреслює, що це типовий компонент великої мережі вербування РФ, яка протягом багатьох років активно залучає найманців з бідних і кризових регіонів. Іран, з його складною економічною ситуацією, високим рівнем безробіття і значною кількістю афганських біженців, є однією з найбільш вразливих цілей для таких операцій.

Експерти Центру підкреслюють, що вербування в Ірані не є поодиноким випадком, а є частиною більш масштабної стратегії Російської Федерації, спрямованої на заповнення значних втрат і підготовку до нових наступальних операцій.

Європа розгледіла в плані Трампа для України “троянського коня”

Європейські лідери з побоюванням сприймають “мирний план” президента США Дональда Трампа. Є страх того, що Кремль може використовувати “демілітаризовану зону” як прикриття для розміщення своїх військ і ведення гібридної війни.

Про це йдеться в матеріалі Bloomberg.

Майже через чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії питання про контроль над територіями стало центральним у складних переговорах між Вашингтоном, Києвом і Москвою. Сторони поступово наближаються до можливих домовленостей на цьому тлі.

У Кремлі вимагають, щоб Збройні сили України покинули східні регіони Донецької та Луганської областей, включаючи території, які поки залишаються під їхнім контролем. Українська сторона категорично відмовляється від будь-яких територіальних поступок. На даний момент конкретні деталі переговорного процесу не розкриваються.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що США обговорювали з українською адміністрацією ідею створення в Донбасі “вільної економічної зони”, в той час як Росія виступає за створення “демілітаризованої зони”. На поточному тижні Зеленський також не виключив можливості проведення референдуму з приводу потенційних територіальних рішень для цього регіону.

“Росія може скористатися виведенням українських військ з підконтрольних Києву територій, повідомили джерела на умовах анонімності. Переговори проходять за закритими дверима, тому головне завдання Європи на найближчі дні і тижні – не допустити, щоб у будь-якій мирній угоді був “троянський кінь” з боку Росії”, – йдеться в матеріалі.

Існує ризик використання мирного процесу для здійснення традиційних гібридних атак. Також можливе втручання Росії в публічні референдуми або вибори, які можуть пройти після врегулювання конфлікту.

Союзники України висловлюють занепокоєння з приводу невизначеності статусу демілітаризованої зони і методів її патрулювання. Американські представники обговорюють можливість введення особливого управління в даному регіоні. У той же час лунають пропозиції фактично визнати Донецьк і Луганськ російськими територіями, як і Крим. Запорізьку та Херсонську області, що знаходяться під частковим контролем, пропонується “заморозити” на поточній лінії зіткнення.

Україна рішуче відмовляється від територіальних поступок і вимагає чітких гарантій безпеки, подібних до механізму колективної оборони Північноатлантичного альянсу.

Після зустрічі з Путіним Ердоган заговорив про мир

Після зустрічі з президентом Росії в Туркменістані турецький лідер Реджеп Тайіп Ердоган заявив, що мир стає ближчим.

Про це він розповів журналістам на борту літака, повертаючись до Туреччини після візиту до Ашгабада.

“Мир близький – ми це відчуваємо. Наша мета – повернути процес у мирне русло”, – зазначив турецький лідер.

Під час зустрічі з Володимиром Путіним Реджеп Таїп Ердоган обговорив конфлікт між Росією та Україною, а також роль Туреччини в можливих мирних ініціативах. Президент Туреччини підкреслив, що обидві сторони – і Москва, і Анкара – бачать перспективи в діалозі, ініційованому американським лідером Дональдом Трампом. Ердоган також висловив надію на можливість проведення переговорів щодо мирного врегулювання з представниками США.

“Ми обговорювали війну і шляхи до миру. Путін обізнаний про позицію Туреччини. Переконані, що конфлікт мав завершитися раніше”, – підкреслив Ердоган.

Він особливо виділив важливість безпеки в акваторії Чорного моря, вказавши, що регіон не повинен стати ареною військових дій, оскільки це негативно позначиться на інтересах обох країн – і України, і Росії.

“Безпечне судноплавство в Чорному морі життєво важливе для всіх учасників і має бути забезпечене”, – резюмував президент Туреччини.

США пропонують Україні гарантії безпеки за типом 5 статті НАТО

США висловили готовність надати Україні юридично зобов’язуючі гарантії безпеки за аналогією з 5-ю статтею НАТО в межах можливої мирної угоди.

Про це пише Axios з посиланням на джерела.

Зустріч президента України Володимира Зеленського з радниками президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, а також лідерами ключових європейських країн відбудеться в Берліні в понеділок, 15 грудня, для обговорення актуальних питань.

“Ми хочемо запропонувати українцям надійний захист, який не стане порожньою формальністю, але і буде досить ефективним. Ми готові внести цей план на розгляд до Конгресу для голосування”, – заявив співрозмовник видання.

Американський представник повідомив, що будуть підписані три окремі угоди – про мир, безпеку і відновлення. За його словами, останні переговори вперше надали українцям “повне уявлення про майбутнє”.

Представник Білого дому, з яким поспілкувалося видання Axios, повідомив, що під час публічних виступів 11 грудня президент України Володимир Зеленський запропонував провести референдум про мирну угоду, що передбачає відступ територій. США назвали цю пропозицію “прогресом”.

Організація такого голосування в поточних обставинах видається надзвичайно складним завданням. Однак, за інформацією від американського представника, європейські лідери висловили готовність підтримати Зеленського, якщо він ініціює референдум з питання територіальної приналежності.

У п’ятницю, 12 грудня, на онлайн-зустрічі Віткофф і Кушнер разом з радниками з національної безпеки України, Німеччини, Франції та Великої Британії розглянули план щодо створення демілітаризованої зони. Представник Білого дому зазначив, що ці обговорення та останній раунд переговорів між США і Україною, який відбувся в четвер, показали достатній прогрес, щоб президент Трамп прийняв рішення направити Віткоффа і Кушнера до Європи.

“Вони сподіваються на мир, і президент їм вірить”, – сказав другий представник Білого дому.

Американський чиновник повідомив, що переговори про післявоєнне економічне відновлення проходять сприятливо.

“Україна збереже контроль над 80% території, отримає найнадійніші гарантії безпеки і значну допомогу для процвітання”, – додав він.

Однак деякі європейські лідери рекомендували Зеленському не поспішати з підписанням угоди, особливо якщо вона вимагає поступок у територіях, які Україна фактично не втратила в бойових діях. Також залишається незрозумілим, наскільки Росія готова прийняти пропозиції США.

У четвер Зеленський повідомив, що американська сторона прагне досягти “повного взаєморозуміння” щодо плану на Різдво.