Україна протягом трьох років витрачатиме до 10% ВВП на обслуговування державного боргу

У найближчі три роки Україна спрямовуватиме близько 10% очікуваного валового внутрішнього продукту на погашення державного боргу та сплату відсотків за ним.

Такі показники закладені в борговій стратегії, затвердженій урядом.

Згідно з документом, у 2025 році сукупні витрати на обслуговування та погашення боргових зобов’язань становитимуть 1,05 трлн грн, що відповідає 11,7% прогнозованого ВВП. У 2026 році цей показник зросте до 1,17 трлн грн (11,3% ВВП), у 2027 році – до 1,26 трлн грн (10,5% ВВП), а у 2028 році очікується зниження частки до 9,5% ВВП при загальній сумі 1,29 трлн грн.

Наразі структура державного боргу України залишається переважно зовнішньою – на нього припадає близько 75% усіх зобов’язань. Загальна частка боргу, номінованого в іноземній валюті, сягає 77%, включно з облігаціями внутрішньої державної позики, випущеними у валюті.

У Міністерстві фінансів зазначають, що така структура створює суттєві валютні ризики для довгострокової стійкості державних фінансів. Коливання курсу та зовнішні економічні фактори можуть мати відчутний вплив на боргове навантаження бюджету в майбутньому.

Водночас уряд розраховує, що поступове відновлення економіки та зниження частки боргових виплат у ВВП після 2027 року дозволить стабілізувати фінансову ситуацію та зменшити фіскальний тиск на державу.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

Україна може не виконати платіж за ВВП-варантами: що відомо

Юрій Буца, який представляє Україну на переговорах щодо державного боргу, повідомив інвесторам у Лондоні, що країна не планує поспішати з реструктуризацією своїх зобов’язань за ВВП-варантами.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Згідно з інформацією, отриманою від трьох надійних джерел, Україна готує інвесторів до можливого дефолту за платежем, який має бути здійснений найближчими тижнями.

У центрі уваги переговорів із кредиторами перебувала майбутня виплата в розмірі понад $500 млн доларів за так званими ВВП-варантами – особливими цінними паперами, вартість яких залежить від темпів зростання економіки. Україна винна за цими цінними паперами близько $3,2 млрд.

Минулого місяця попередні обговорення умов реструктуризації заборгованості з ключовими кредиторами не мали успіху. Під час переговорів у Лондоні Буца наголосив, що уряд України не прагне укласти нову угоду тільки заради дотримання термінів, а натомість працюватиме над досягненням найкращого результату.

“Вони чітко заявили, що діє мораторій і немає перехресного дефолту за облігаціями”, – цитує агенство одного з інвесторів.

З’ясувалося, що не було окремих зборів із ключовими власниками ВВП-варантів.

У відповідь на запит агентства “Reuters”, представники державного органу України, відповідального за управління державним боргом, повідомили, що вони продовжують активно працювати з усіма залученими сторонами. Вони збирають інформацію про ситуацію на ринку і шукають оптимальні рішення для подальших дій щодо варантів у рамках загальної стратегії зі зниження боргового навантаження.

Згідно з інформацією, отриманою з достовірних джерел, Буца зазначив, що, хоча врегулювання питання з варантами залишається головним завданням, Україна не відкидає можливість не здійснювати платіж, якщо не буде знайдено компромісне рішення.

Це рішення не стало сюрпризом для ринку. Протягом останніх тижнів влада неодноразово давала зрозуміти, що такий результат імовірний. У п’ятницю вартість українських єврооблігацій коливалася, тоді як ціна ВВП-варантів залишалася незмінною – попереднє зростання, викликане надіями на прогрес у переговорах у Стамбулі, зійшло нанівець.

У 2015 році, після анексії Криму, в рамках реструктуризації державного боргу були випущені варанти ВВП. Ці цінні папери давали інвесторам право на додаткові виплати, якщо економіка України покаже зростання вище певних значень.

Однак складна структура варантів не дала змоги включити їх до масштабної реструктуризації державного боргу, яка відбулася 2023 року й охопила понад 20 млрд доларів.

Представники влади України наголошують, що нинішні економічні показники скоріше свідчать про відновлення після падіння економіки на 30% у 2022 році, ніж про стабільне зростання. Проте навіть таке поліпшення ситуації формально запускає процес виплат за варантами ВВП.