ВВП Архіви - URAUA.INFO

Зупинка металургії загрожує Україні чутливим ударом по економіці

Posted on 15 Жовтня, 2026 by Іван Засядько

Українська металургія опинилася у скрутному становищі через пошкодження підприємств, перебої з електроенергією та проблеми з експортною логістикою.

Як пише The New York Times, минулого року галузь забезпечувала понад 7% ВВП країни, тому тривале зупинення заводів може помітно позначитися на всій економіці.

Великі металургійні підприємства зіткнулися одразу з кількома проблемами. Удари по енергетичній інфраструктурі призводили до перебоїв з електропостачанням, пошкодження портів ускладнило морський експорт, а порушення залізничного сполучення збільшили терміни доставки продукції. Робота низки підприємств у підсумку була зупинена.

Особливо складна ситуація склалася у вересні. За даними видання, Україна вперше за сто років пережила тиждень, протягом якого в країні не виробили жодної тонни сталі. Компанії одночасно почали оцінювати терміни відновлення підприємств і можливе скорочення витрат.

Проблеми металургії можуть вдарити й по містах, економіка яких залежить від великих заводів. Зниження виробництва означає зменшення податкових надходжень і робочих місць. У “Метінвесті”, зокрема, вже заявляли про плани скорочення частини адміністративного персоналу.

Складнощі виникли й з експортом. За даними NYT, вантажообіг трьох одеських портів у серпні та вересні знизився майже на 95% порівняно з аналогічним періодом минулого року. У вересні з них вийшли 12 суден проти 266 торік.

Україна зберігає стійкість: ситуація на фронті, стан економіки та допомога партнерів

Posted on 2 Жовтня, 20265 Жовтня, 2026 by Микола Донченко

Восени 2026 року Україна продовжує протистояти російській агресії. Попри постійні обстріли міст, удари по енергетиці та складну ситуацію на окремих ділянках фронту, Сили оборони утримують позиції та проводять власні наступальні операції. Водночас країна намагається підтримувати роботу економіки й залучати міжнародну фінансову допомогу.

Одним із головних показників залишається ситуація на полі бою. За даними Інституту вивчення війни, у вересні 2026 року російські війська зайняли 175 квадратних кілометрів території, тоді як Сили оборони повернули під контроль 256 квадратних кілометрів. Таким чином, різниця становила понад 80 квадратних кілометрів на користь України.

З березня російські війська втратили контроль над 293 квадратними кілометрами, розширивши зону своєї присутності на 174 квадратні кілометри. За цей період українські підрозділи повернули майже 300 квадратних кілометрів території.

У вересні російська армія, за наявними оцінками, втратила понад 46 тисяч військових убитими та пораненими. При цьому суттєвих оперативних результатів їй досягти не вдалося.

Одним із прикладів успішних дій українських військ стала операція на Олександрівському напрямку. Наступальна операція Десантно-штурмових військ триває там із 29 січня 2026 року. Станом на серпень українські підрозділи повернули під контроль 26 населених пунктів і понад 745 квадратних кілометрів території.

Командувач ДШВ Олег Апостол повідомив, що операція продовжується, а перелік звільнених населених пунктів може незабаром збільшитися:

“У нас уже декілька населених пунктів. Думаю, до десяти населених пунктів ще додамо до цього списку”.

Водночас військове командування не розкриває всіх деталей операції. За словами Апостола, надмірна публічність може допомогти російській стороні швидше відреагувати, перекинути резерви та посилити окремі ділянки фронту. Тому частина інформації з міркувань безпеки з’являється із затримкою.

Ще одним помітним епізодом стала операція “Вівальді” на Лиманському напрямку. Французький OSINT-аналітик Клеман Молен назвав її однією з найважливіших перемог України у 2026 році. Офіційної інформації про операцію небагато, однак доступні відомості свідчать про здатність українського командування планувати та проводити складні наступальні дії.

Стійкість на фронті безпосередньо залежить від стану економіки. Попри атаки на енергетичні об’єкти, порти та логістичну інфраструктуру, українська економіка продовжує працювати.

За прогнозом Національного банку, реальний ВВП України до кінця 2026 року може зрости приблизно на 1,8%. В умовах повномасштабної війни навіть помірне зростання свідчить про те, що бізнес і державні установи поступово пристосовуються до складних умов.

У другому кварталі 2026 року реальний ВВП зріс на 0,4% у річному вимірі та на 0,3% порівняно з попереднім кварталом. Це поки не можна назвати швидким відновленням, але така динаміка створює основу для подальшого розвитку економіки.

Важливу роль у збереженні фінансової стабільності відіграє міжнародна допомога. 1 жовтня Європейська комісія та Україна оприлюднили спільну заяву щодо покриття бюджетних і оборонних потреб країни. Сторони домовилися прискорити роботу над виділенням 45 мільярдів євро в межах Кредиту підтримки України.

Президент Володимир Зеленський заявив, що переговори з Європейською комісією вже дали конкретні результати:

“Визначили формат, строки та необхідні кроки для того, щоб забезпечити повний обсяг. Надалі в щомісячному режимі будемо координувати цю роботу, узгоджувати дії. Координація має бути постійною”.

Окремий пакет підтримки готує Норвегія. Країна планує надати Україні 1 мільярд євро безповоротної допомоги. Ці кошти мають допомогти профінансувати першочергові потреби держави.

Водночас переговори щодо міжнародного фінансування не завжди проходять без труднощів. Видання Le Monde повідомило, що новий запит Києва на додаткову допомогу поки не отримав підтримки у Брюсселі. Очікується, що питання розглянуть на зустрічі міністрів фінансів 9 жовтня.

Така ситуація не означає відмови від підтримки, але показує, що узгодження великих фінансових пакетів потребує часу та виконання Україною низки умов. Уряд заявляє, що працює у посиленому режимі, аби до 15 жовтня виконати вимоги міжнародних партнерів і забезпечити надходження коштів.

Паралельно Росія продовжує масовані атаки на українські міста. У ніч на 2 жовтня російські війська запустили по Україні понад 100 ударних безпілотників. Майже половина з них, за наявною інформацією, була реактивною.

У Києві безпілотники атакували Південний міст і житлову багатоповерхівку. Внаслідок удару загинула людина. У Херсоні було пошкоджено дитячий садок, а в Харкові під удар потрапили продуктовий магазин, інститут та об’єкти критичної інфраструктури.

Коментуючи атаку, Володимир Зеленський звернув увагу на те, що російське виробництво дронів і ракет досі залежить від іноземних деталей:

“Як би Москва не намагалася повністю локалізувати виробництво своїх дронів та ракет, їхня ескалація все одно критично залежна від іноземних компонентів. Це ланцюги постачань, які йдуть з Європи, США, Китаю, Японії та багатьох інших країн. Більшість цих компаній – відомі виробники, але їхні компоненти досі потрапляють до Росії. Кожен російський дрон реально зупинити ще на виробничій лінії. Потрібна політична воля цих країн”.

Українська влада закликає партнерів посилити контроль за постачанням технологій подвійного призначення та запроваджувати санкції проти компаній, продукція яких потрапляє до російського оборонного сектору. Йдеться не лише про нові обмеження, а й про ефективне виконання вже ухвалених рішень.

Ситуація залишається складною як на фронті, так і в економіці. Водночас Україна продовжує оборонятися, повертати окремі території, підтримувати роботу держави та домовлятися з партнерами про подальшу допомогу.

Це не означає, що завершення війни вже близько або що попереду не буде важких місяців. Проте військові результати, економічна активність і міжнародна підтримка свідчать про те, що країна зберігає здатність чинити опір і рухатися вперед.

ЄБРР знизив прогноз зростання економіки України до 1,5%

Posted on 28 Вересня, 2026 by Іван Засядько

Європейський банк реконструкції та розвитку погіршив прогноз зростання ВВП України у 2026 році з 2,2% до 1,5%. Оцінка на 2027 рік знижена ще помітніше — з раніше очікуваних 4% до 2,5%.

Про це йдеться в опублікованому звуті ЄБРР.

У банку пов’язують перегляд прогнозу з погіршенням ситуації в економіці, пошкодженнями енергетичної інфраструктури та проблемами з експортною логістикою. Додатковий тиск створюють перебої з судноплавством у Чорному морі, нестача робочої сили та збереження залежності бюджету від зовнішнього фінансування.

У першому кварталі 2026 року український ВВП скоротився на 0,6% у річному вимірі. У другому кварталі економіка повернулася до незначного зростання, однак Держстат згодом знизив попередню оцінку з 0,6% до 0,4%. Оборонне виробництво, державні видатки та сектор послуг частково підтримують ділову активність.

Одним із ключових ризиків ЄБРР називає подальші проблеми з морським експортом. Перевезення зерна суходолом і річками обходиться дорожче, а низький рівень води в Дунаї обмежує можливості альтернативних маршрутів. Подальше погіршення ситуації можливе у разі нових пошкоджень енергетичних об’єктів або збільшення дефіциту зовнішнього фінансування.

Україна протягом трьох років витрачатиме до 10% ВВП на обслуговування державного боргу

Posted on 24 Грудня, 202524 Грудня, 2025 by Микола Донченко

У найближчі три роки Україна спрямовуватиме близько 10% очікуваного валового внутрішнього продукту на погашення державного боргу та сплату відсотків за ним.

Такі показники закладені в борговій стратегії, затвердженій урядом.

Згідно з документом, у 2025 році сукупні витрати на обслуговування та погашення боргових зобов’язань становитимуть 1,05 трлн грн, що відповідає 11,7% прогнозованого ВВП. У 2026 році цей показник зросте до 1,17 трлн грн (11,3% ВВП), у 2027 році – до 1,26 трлн грн (10,5% ВВП), а у 2028 році очікується зниження частки до 9,5% ВВП при загальній сумі 1,29 трлн грн.

Наразі структура державного боргу України залишається переважно зовнішньою – на нього припадає близько 75% усіх зобов’язань. Загальна частка боргу, номінованого в іноземній валюті, сягає 77%, включно з облігаціями внутрішньої державної позики, випущеними у валюті.

У Міністерстві фінансів зазначають, що така структура створює суттєві валютні ризики для довгострокової стійкості державних фінансів. Коливання курсу та зовнішні економічні фактори можуть мати відчутний вплив на боргове навантаження бюджету в майбутньому.

Водночас уряд розраховує, що поступове відновлення економіки та зниження частки боргових виплат у ВВП після 2027 року дозволить стабілізувати фінансову ситуацію та зменшити фіскальний тиск на державу.

НАТО може включити допомогу Україні до своїх оборонних витрат

Posted on 4 Червня, 2025 by Іван Засядько

Наразі обговорюється можливість включення нових закупівель військової техніки для України та інвестицій у військово-промисловий комплекс країни до складу нової видаткової квоти.

Про це пише “Euractiv”, посилаючись на п’ять джерел, обізнаних із перебігом переговорів.

Держави, що входять до Північноатлантичного альянсу, обговорюють можливість включення фінансової допомоги, призначеної для посилення Збройних сил України, до категорії “оборонних витрат”. Це може стати частиною нової стратегії Альянсу, спрямованої на збільшення частки оборонного бюджету до 5% від ВВП.

В рамках саміту НАТО, який відбудеться в Гаазі 24-25 червня, планується прийняти загальну угоду щодо збільшення витрат на оборону. У зв’язку з цим пропонується розглянути можливість врахування нових закупівель військової техніки для України та інвестицій в український військово-промисловий комплекс як частину нової квоти витрат.

Наразі ця пропозиція перебуває на стадії обговорення і може бути змінена до саміту.

Зараз держави-учасниці орієнтуються на рівень у 2% від ВВП, який вони витрачають на оборону. Пропонується збільшити цей показник до 5%. З них 3,5% повинні бути спрямовані на основні оборонні потреби, такі як закупівля військової техніки та виплата заробітної плати військовослужбовцям. Решта 1,5% будуть використані для більш широкого кола «пов’язаних з обороною» витрат.

В рамках цієї дискусії союзники обговорюють, які саме витрати можуть бути включені в цю категорію. Зокрема, мова йде про витрати на кібербезпеку та інфраструктуру.

Джерела повідомляють, що 32 країни НАТО домовилися враховувати в бюджеті тільки нові витрати на допомогу Україні. Йдеться про суму до 1,5%. При цьому пожертви військової техніки з існуючих запасів не будуть враховуватися, щоб уникнути дублювання витрат. Адже ці витрати вже були закладені в момент закупівлі техніки.

Проте, нові замовлення на заміну раніше наданого обладнання будуть враховуватися як частина основних витрат на оборону в рамках встановленого ліміту в 3,5%. При цьому гуманітарна допомога або фінансування з інших джерел, наприклад, для підтримки енергетичної інфраструктури України, не будуть включені до витрат на оборону НАТО.

Україна може не виконати платіж за ВВП-варантами: що відомо

Posted on 18 Травня, 202519 Травня, 2025 by Іван Засядько

Юрій Буца, який представляє Україну на переговорах щодо державного боргу, повідомив інвесторам у Лондоні, що країна не планує поспішати з реструктуризацією своїх зобов’язань за ВВП-варантами.

Про це повідомляє агентство “Reuters”.

Згідно з інформацією, отриманою від трьох надійних джерел, Україна готує інвесторів до можливого дефолту за платежем, який має бути здійснений найближчими тижнями.

У центрі уваги переговорів із кредиторами перебувала майбутня виплата в розмірі понад $500 млн доларів за так званими ВВП-варантами – особливими цінними паперами, вартість яких залежить від темпів зростання економіки. Україна винна за цими цінними паперами близько $3,2 млрд.

Минулого місяця попередні обговорення умов реструктуризації заборгованості з ключовими кредиторами не мали успіху. Під час переговорів у Лондоні Буца наголосив, що уряд України не прагне укласти нову угоду тільки заради дотримання термінів, а натомість працюватиме над досягненням найкращого результату.

“Вони чітко заявили, що діє мораторій і немає перехресного дефолту за облігаціями”, – цитує агенство одного з інвесторів.

З’ясувалося, що не було окремих зборів із ключовими власниками ВВП-варантів.

У відповідь на запит агентства “Reuters”, представники державного органу України, відповідального за управління державним боргом, повідомили, що вони продовжують активно працювати з усіма залученими сторонами. Вони збирають інформацію про ситуацію на ринку і шукають оптимальні рішення для подальших дій щодо варантів у рамках загальної стратегії зі зниження боргового навантаження.

Згідно з інформацією, отриманою з достовірних джерел, Буца зазначив, що, хоча врегулювання питання з варантами залишається головним завданням, Україна не відкидає можливість не здійснювати платіж, якщо не буде знайдено компромісне рішення.

Це рішення не стало сюрпризом для ринку. Протягом останніх тижнів влада неодноразово давала зрозуміти, що такий результат імовірний. У п’ятницю вартість українських єврооблігацій коливалася, тоді як ціна ВВП-варантів залишалася незмінною – попереднє зростання, викликане надіями на прогрес у переговорах у Стамбулі, зійшло нанівець.

У 2015 році, після анексії Криму, в рамках реструктуризації державного боргу були випущені варанти ВВП. Ці цінні папери давали інвесторам право на додаткові виплати, якщо економіка України покаже зростання вище певних значень.

Однак складна структура варантів не дала змоги включити їх до масштабної реструктуризації державного боргу, яка відбулася 2023 року й охопила понад 20 млрд доларів.

Представники влади України наголошують, що нинішні економічні показники скоріше свідчать про відновлення після падіння економіки на 30% у 2022 році, ніж про стабільне зростання. Проте навіть таке поліпшення ситуації формально запускає процес виплат за варантами ВВП.