У Швеції припускають можливість відправки миротворців в Україну

Голова шведського зовнішньополітичного відомства Марія Мальмер Стенергард заявила, що Швеція розглядає можливість направлення миротворчого контингенту в Україну.

Про це повідомляє The Times.

“Зараз нам необхідно дійти згоди щодо справедливого та стійкого миру, який поважатиме міжнародне право та інтереси України. Такий мир має гарантувати, що Росія не зможе просто відійти від конфлікту, а потім, за кілька років, знову напасти на Україну або іншу країну”, – наголосила Стенергард.

Вона підкреслила, що після встановлення миру важливо докласти максимум зусиль для його збереження.

“Уряд не стане нічого виключати”, – зазначила голова МЗС Швеції, коментуючи можливість миротворчої місії.

Ця заява пролунала на тлі активного обговорення міжнародної підтримки України в довгостроковій перспективі, зокрема гарантій безпеки та стабілізаційних заходів у постконфліктний період.

В Одеській області підлітки осквернили могили загиблих захисників

Співробітники правоохоронних органів затримали підлітків, які вчинили акт вандалізму на могилах українських воїнів.

Про це інформує пресслужба поліції Одеської області.

16 лютого голова Курисівської громади Березівського району звернувся до правоохоронних органів з інформацією про те, що на місцевому цвинтарі було пошкоджено зображення на надгробках двох українських солдатів.

Співробітники правоохоронних органів з’ясували, що до події причетні двоє хлопчиків 13 років, які напередодні перебували на цвинтарі.

Повідомляється, що сім’ї, в яких мешкають ці підлітки, перебувають на обліку як такі, що знаходяться у важкій життєвій ситуації.

Наразі співробітники правоохоронних органів зареєстрували інформацію в Єдиному реєстрі досудових розслідувань у справі про наругу над місцем поховання загиблих захисників України.

“В рамках провадження слідчі встановлюють всі обставини події, в тому числі суму матеріального збитку, спричинену рідним загиблих”, – йдеться у повідомленні.

По завершенні досудового розгляду до суду буде подано заяви про застосування заходів виховного впливу до неповнолітніх правопорушників, оскільки вони не досягли віку, з якого настає кримінальна відповідальність.

Європу можуть залучити до мирних переговорів щодо України

Глава Держдепартаменту США Марко Рубіо висловив думку, що європейські країни можуть бути залучені до процесу переговорів щодо мирного розв’язання українського конфлікту.

Держсекретар зробив цю заяву в ефірі телеканалу CBS News.

Рубіо наголосив, що телефонна розмова між главою Сполучених Штатів і лідером Росії “справила сильне враження”.

Проте, на його думку, “необхідно усвідомити, що наразі не відбувається ніякого розвитку подій”, а Трамп і Путін “продемонстрували бажання покласти край цьому протистоянню”.

“Якщо ми справді розпочнемо переговори, а ми поки що не готові до цього, то знадобиться участь України, оскільки вона стала жертвою вторгнення…”, – підкреслив Рубіо.

Посадовець також підкреслив, що до процесу дипломатичного врегулювання також необхідно залучити європейців, оскільки вони запровадили санкції проти Кремля і Росії та зробили свій внесок у цей процес.

Захід мовчить щодо санкцій проти Порошенка: чому ЄС і США не поспішають реагувати

Указ Володимира Зеленського про введення санкцій проти колишнього президента України Петра Порошенка минув уже кілька днів, але міжнародна реакція на це рішення виявилася майже відсутньою.

Жодної офіційної заяви обурення чи принаймні “стурбованості” не прозвучало від американської адміністрації або від урядів країн Євросоюзу. Навіть західні посли в Києві, які зазвичай коментують резонансні кадрові чи політичні рішення, цього разу вважають за краще залишатися осторонь.

Єдиний впливовий голос із ЄС, який відкрито зреагував, — це Манфред Вебер, президент Європейської народної партії (ЄНП). У своєму зверненні на сайті ЄНП він висловив “здивування” через дії РНБО України і натякнув на ймовірне політичне підґрунтя санкцій. Вебер наголосив, що європейські партії очікують більше інформації про мотиви рішення, адже “зараз, у критичний період війни, дуже важливо зберегти єдність усередині України та не перетворювати внутрішньопартійні суперечки на фактор дестабілізації”.

Санкції також розкритикував колишній прем’єр-міністр Швеції Карл Більдт, відомий симпатією до Порошенка. Він попередив, що такі кроки “негативно вплинуть на репутацію” Зеленського серед європейських лідерів. Більдт підкреслив, що в минулому Порошенко мав бізнес-зв’язки в Росії, але й Зеленський теж не був цілком вільний від російських комерційних впливів.

Для багатьох західних політиків і дипломатів питання санкцій проти Петра Порошенка не увійшло до пріоритетів. У той час, коли увага Вашингтона більше зосереджена на пошуку шляхів деескалації війни і на призупиненні деяких програм підтримки іноземних держав, “внутрішня” політична боротьба в Україні відходить на другий план.

Більше того, офіційні особи з Євросоюзу, зазвичай уважні до будь-яких сигналів про “вибіркове правосуддя” чи “тиск на опозицію”, цього разу можуть триматися осторонь із кількох причин:

1. Війна як пріоритет: Для США і ЄС передусім важливе збереження стабільності і військового потенціалу України. Деталі “внутрішньополітичних конфліктів” не викликають такого резонансу, поки не загрожують єдності в протистоянні із зовнішнім агресором.

2. Відсутність активної підтримки Порошенка: Попри те, що Петро Порошенко свого часу мав у Європі певне політичне лобі, більша частина його союзників нині не перебуває у владних кріслах. Тож створювати великий розголос навколо “переслідування екс-президента” нікому не в інтересах — особливо якщо він уже не є ключовим партнером для Заходу.

3. Невизначеність позиції США: Нова адміністрація у Вашингтоні переглядає багато аспектів зовнішньої політики, і українські питання не завжди фігурують у пріоритетному списку. Тим більше, за умов активних переговорів про припинення війни або про зниження рівня військового фінансування для Києва “захищати” Порошенка може видатися дрібним тактичним кроком, що може ускладнити загальну гру.

Певна імовірність, що реакція Заходу все ж надійде, особливо якщо будуть оприлюднені факти про можливі порушення прав людини чи загрози демократії. Проте очевидно, що зараз “критика” обмежується окремими заявами Манфреда Вебера та кількох відставних європейських політиків. Видається, що Брюссель і Вашингтон більше турбують глобальні дилеми — від фінансування оборонної сфери України до майбутніх переговорів із Росією.

Санкції проти Порошенка стали внутрішньополітичним кроком, який поки не викликав гучного резонансу в західних столицях. Можливо, тому, що європейські й американські лідери не бажають втручатися в черговий “український політичний скандал”, особливо в той час, коли на кону стоїть питання війни та міжнародних переговорів. Позиція офіційного Києва теж змінилася: після багатомісячної критики ворогів зовнішньої підтримки Україна починає переходити до більш прагматичних дій із відстоювання своїх інтересів, не озираючись на можливі коментарі партнерів. За відсутності сильного лобі на Заході Петру Порошенку може бути непросто відстояти себе на міжнародній арені.

Мир через силу: Келлог заявив, що Україна має сама визначити свою перемогу

Спецпосланник США з питань України та Росії Кіт Келлог заявив, що визначення перемоги залежить від самих українців, однак передусім необхідно зупинити бойові дії.

Про це повідомляє Укрінформ.

“Який вигляд має перемога? Я думаю, що ви маєте поставити собі це запитання. Це запитання для України, тому що ви боретеся за своє місце”, — відповів Келлог на запитання українських журналістів.

Він наголосив, що українці демонструють неймовірну мужність у боротьбі, а жертви, на які їм довелося піти, є величезними. За його словами, він особисто бачив це під час візиту до Ізюма та інших міст на сході України.

Однак першочерговим завданням для встановлення миру, на думку Келлога, є припинення активних бойових дій.

Він наголосив, що в мирному врегулюванні необхідно враховувати далеку перспективу, згадавши при цьому Конрада Аденауера, який прагнув об’єднати Німеччину, але це вдалося зробити лише через десятиліття.

“Кінець кінцем Україна має бути суверенною, стабільною, успішною країною”, — підкреслив Келлог.

Раніше повідомлялося, що спецпосланник США наголосив на необхідності територіальних поступок з боку Росії для досягнення справедливого миру.

Вибори в Україні готуються на 26 жовтня – Порошенко

П’ятий президент України Петро Порошенко повідомив, що влада має намір організувати вибори в Україні 26 жовтня.

Він сказав про це в інтерв’ю виданню Цензор.нет.

На запитання, коли, на його думку, можуть відбутися вибори в Україні, Порошенко відповів: “запишіть – 26 жовтня поточного року”.

Щодо того, на чому ґрунтуються його умовиводи, Порошенко повідомив, що інформація була отримана з різних джерел. Серед них — ЗМІ, які посилаються на джерела в адміністрації президента, а також відомості, отримані з правоохоронних органів та Поліграфкомбінату “Україна”.

Також, за його словами, було отримано інформацію від Центральної виборчої комісії, яка починає вносити зміни до реєстру виборців. Крім того, відомості були отримані від Міністерства закордонних справ, яке відкриває перший офіс у Берліні. Усе це нібито було зроблено виключно для підготовки до виборів.

Колишній Президент України Петро Порошенко також розповів, що спілкувався з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним, який раніше був головнокомандувачем Збройних сил України. Однак вони не обговорювали питання участі у виборах, оскільки президент виступає проти їх проведення.

“Я вважаю, що може бути ситуація, коли нікуди буде вибиратися. Я вважаю, що саме існування держави зараз під загрозою”, – зазначив Порошенко.

Проте Давид Арахамія, лідер фракції “Слуга народу”, висловив свою думку з приводу заяв Порошенка. Він підкреслив, що проведення виборів в умовах воєнного стану неможливе.

Арахамія нагадав, що представники всіх політичних сил і об’єднань домовилися про те, що вибори відбудуться не раніше, ніж за пів року після завершення воєнного стану. Голова фракції “Слуга народу” також закликав усіх ще раз уважно ознайомитися з текстом документа.

Нові російські БПЛА помічені в повітряному просторі Молдови

У ніч на 16 лютого два російські БПЛА перетнули повітряний простір Республіки Молдова під час масованої атаки на південні регіони України.

Про це повідомляє Reuters, цитуючи представника уряду Молдови Даніеля Воде.

За його словами, інцидент стався близько 23:00, коли українські військові зафіксували масований удар дронами-камікадзе по південних областях.

“Два безпілотні літальні апарати порушили повітряний простір Молдови та покинули його в районі населеного пункту Тараклія”, – зазначив Воде.

Уряд Молдови засудив дії Росії та закликав до дотримання міжнародного права. Це вже не перший випадок, коли уламки або самі російські дрони порушують повітряний простір сусідньої держави, створюючи загрозу для її безпеки.

Велика Британія заявила про готовність відправити миротворців в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що його країна готова відігравати провідну роль у забезпеченні безпеки України, зокрема шляхом розміщення миротворчих військ.

Про це він написав у своїй статті для The Telegraph.

“Я не кажу це легковажно. Я дуже глибоко відчуваю відповідальність, пов’язану з потенційною загрозою для британських військовослужбовців. Проте будь-яка роль у допомозі гарантувати безпеку України – це допомога у гарантуванні безпеки нашого континенту і безпеки цієї країни. Кінець війни, коли він настане, не може бути просто тимчасовою паузою перед тим, як Путін знову нападе”, – наголосив Стармер.

За інформацією The Telegraph, це перший випадок, коли глава британського уряду прямо заявив про можливість розміщення військових підрозділів в Україні у рамках миротворчої місії.

Стармер також візьме участь в екстреному саміті європейських лідерів, що відбудеться 17 лютого у Парижі. Очікується, що на зустрічі обговорюватиметься питання автоматичного вступу України в НАТО у разі порушення Росією перемир’я.

Раніше повідомлялося, що Велика Британія та Франція розглядають можливість відправки своїх військових до України після потенційної угоди про припинення війни. Зокрема, така ідея підтримується президентом Франції Еммануелем Макроном.

У свою чергу, низка німецьких політиків також висловила думку, що після завершення війни в Україну слід ввести німецькі миротворчі підрозділи, оскільки це єдиний можливий варіант гарантування стабільності в регіоні.

Російський режим різко відреагував на ці заяви, назвавши їх “категорично неприйнятними” для Кремля.

Делегація з України прибула до Саудівської Аравії: готує візит Зеленського

Сьогодні українська делегація розпочала робочий візит до Саудівської Аравії, куди незабаром прибуде президент Володимир Зеленський.

Про це розповіла перший віцепрем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, представники презентували енергетичні, сільськогосподарські та інфраструктурні проєкти, а також «масштабні проєкти» у сфері державно-приватного партнерства та «привабливі можливості приватизації» із загальним обсягом інвестицій у півмільярда доларів.

Свириденко поінформувала про те, що найближчими днями вони проведуть десятки зустрічей у межах підготовки до візиту президента Володимира Зеленського до Саудівської Аравії.

Триває підготовка до підписання особливо важливих економічних угод із країнами регіону.

Варто зазначити, що раніше видання URAUA писало про те, що офіційні особи США і Росії зустрінуться в Саудівській Аравії найближчими днями, щоб почати переговори, спрямовані на припинення вогню в Україні.

Що український лідер, що його помічник Андрій Єрмак заперечують запрошення і присутність будь-яких своїх представників на нараді в Ер-Ріяді.