Країни Балтії не запросили на саміт щодо України в Лондоні

Держави Балтії висловили своє незадоволення тим, що Сполучене Королівство не надало можливість їхнім керівникам бути присутніми на саміті щодо України, який відбудеться 2 березня.

Про це повідомляє “Sky News”.

Джерело, яке має інформацію про те, що відбувається, повідомило, що в Москві з увагою поставляться до того факту, що Латвія, Литва та Естонія не братимуть участі в саміті.

У неділю прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер має прийняти лідерів понад десяти європейських країн на саміті у Великій Британії. Метою зустрічі є обговорення конфлікту в Україні та питань європейської безпеки.

Президент України Володимир Зеленський також має бути присутнім на саміті.

Дипломатичне джерело підтвердило, що у Стармера відбудеться телефонна розмова з лідерами країн Балтії, але зазначило, що це не може повністю замінити їхню особисту участь у саміті.

“Ми справді розчаровані відмовою в запрошенні лідерів країн Балтії”, – зазначило джерело.

Країни Балтії, що розташовані на східному кордоні НАТО і межують з Росією, є одними з найбільш активних прихильників України. Вони надають підтримку українським збройним силам, надаючи їм зброю і фінансову допомогу в протистоянні російському вторгненню.

Після інциденту за участю президента Зеленського в Білому домі, прем’єр-міністр Великої Британії Стармер зв’язався з українським лідером телефоном і підтвердив, що очікує на нього на саміті в Лондоні.

У Білому домі не обговорювали зміну влади в Україні після зустрічі із Зеленським

Після зустрічі президента України Володимира Зеленського з представниками адміністрації США у Білому домі не піднімалося питання про можливу зміну керівництва України.

Про це повідомляє CBS, посилаючись на джерела в адміністрації президента США.

Як зазначили представники Білого дому, після інтенсивних переговорів з українським лідером, питання про можливу зміну президента не обговорювалося. Зокрема, жодного обговорення не відбулося щодо того, хто міг би стати більш ефективним лідером України, ніж чинний президент.

Однак, після того, як не вдалося досягти угоди щодо мінеральних ресурсів, американська адміністрація відмовилася від продовження переговорів з Володимиром Зеленським, незважаючи на зусилля української сторони.

Американські чиновники заявили, що український президент, який прагнув отримати гарантії безпеки для своєї країни, поставив Україну в складну ситуацію, втративши можливість бути партнерами для США в бізнесовій сфері.

За словами представників адміністрації, Україна висунула “максимальні вимоги”, що стало несподіванкою для американської сторони.

У той час, як на зустрічі в Ер-Ріяді очікували складні переговори з російською стороною, американці побоювалися ультимативних вимог з боку Росії. Водночас, як повідомляється, представники США сумніваються в можливості переконати Росію та Україну припинити війну, яка триває вже понад три роки.

З 1 березня в Україні набувають чинності нові правила мобілізації

Починаючи з березня, в Україні змінюються критерії для бронювання працівників, а направлення на ВЛК переводять в електронний формат.

Інформація про це з’явилася на сторінці Верховної Ради.

Громадяни, які підлягають призову, мають оновити свої особисті дані (адреса проживання, номер телефону, адреса електронної пошти) через застосунок “Резерв+”. Це дасть змогу актуалізувати інформацію без необхідності відвідувати територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП). Направлення на військово-лікарську комісію при цьому видаватися не будуть.

Призову на військову службу підлягають чоловіки віком від 18 до 60 років, зокрема: ті, які мають досвід військової служби або визнані придатними до неї; ті, яких раніше зняли з військового обліку, але тепер визнали придатними; військовозобов’язані чоловіки віком від 25 до 60 років, які не мають досвіду військової служби.

Крім того, у рамках мобілізації призиватимуться громадяни, старші за 50 років, для виконання завдань у сфері логістики та забезпечення тилу.

Змінюються умови для резервування персоналу. Організація буде визнана критично значущою, якщо відповідає хоча б трьом із таких умов:

– Щорічні податкові відрахування становлять від 1,5 млн євро;

– Щорічні валютні надходження сягають 32 млн євро;

– Підприємство має стратегічне значення для держави;

– Компанія не має заборгованостей перед бюджетом;

– У штаті працює не менше 250 співробітників;

– Середня заробітна плата відповідає або перевищує середній рівень по регіону.

Щоб оформити статус, можна скористатися застосунком “Дія”. Однак якщо підприємство не пройде перевірку, то протягом пів року воно не зможе повторно подати заявку. Співробітники, які отримали бронювання до 1 грудня 2024 року, з 1 березня 2025 року втрачають право на відстрочку. Виняток становлять компанії, які підтвердять статус критично важливих. Вони зможуть бронювати персонал на рік.

З першого березня всі направлення на військово-лікарську комісію (ВЛК) оформлятимуться виключно в електронному вигляді. Рішення про направлення ухвалюватимуть керівники територіальних центрів комплектування й очільники центрів рекрутингу Збройних сил України.

Також особи з інвалідністю більше не зобов’язані проходити ВЛК, але можуть зробити це за своїм бажанням.

МВФ погіршив прогноз щодо економіки України на 2025 рік

Економіка України демонструє стабільність, але темпи зростання ВВП знизяться через військові дії та інфляцію.

Про це повідомляють у пресрелізі МВФ.

Незважаючи на триваючий конфлікт, економіка України демонструє стабільність. За прогнозами, у 2024 році зростання ВВП становитиме 3,5%, однак у 2025 році воно може сповільнитися до 2-3% через брак робочої сили, пошкодження енергетичної інфраструктури та затяжний конфлікт.

Інфляція продовжує збільшуватися, досягнувши 12,9% у річному вираженні в січні. Це пов’язано, насамперед, зі зростанням цін на продукти харчування та підвищенням заробітної плати. У відповідь на це Національний банк України підвищив ключову ставку на 150 базисних пунктів із грудня.

Станом на січень 2025 року міжнародні резерви України становили 43 млрд доларів США. Це стало можливим завдяки суттєвій фінансовій допомозі ззовні.

Загрози для економіки залишаються вельми значними через неясність у питаннях війни, можливості мирного врегулювання та подальшого відновлення держави.

Україна і Франція націлені на спільну роботу в галузі ОПК

Україна планує створювати спільні підприємства з французькими виробниками зброї, враховуючи поточні потреби у війні.

Про це повідомив Сергій Боєв, який обіймає посаду заступника міністра оборони України.

Під час зустрічі з П’єром Ельброном, спеціальним представником президента Франції з питань підтримки та відновлення України, були представлені різні ініціативи, які можуть бути реалізовані за рахунок доходів від заморожених активів Російської Федерації.

Сергій Боєв повідомив, що Україна гостро потребує систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також ракет-перехоплювачів для цих систем, важкої бронетехніки та боєприпасів.

“Крім інвестицій і розвитку виробництва, Україна зацікавлена і в купівлі готового озброєння. Потреби залишаються значними, ситуація на фронті динамічна, тому потребуємо швидких рішень”, – підсумував заступник міністра.

Він також розповів спеціальному представнику президента Франції про поточні наміри Росії та наголосив, що дії агресора вказують на те, що Кремль не хоче припиняти воєнні дії і продовжує посилювати свій потенціал.

Боєв наголосив, що для українців вкрай значущою є подальша допомога від союзників та їхня готовність до її посилення. Для забезпечення міцного миру Україна має бути потужною у військових показниках.

У Білому домі заявили, що американці втомилися фінансувати допомогу Україні

Представниця Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що американський народ більше не хоче оплачувати витрати, пов’язані з підтримкою України.

Про це пише видання BBC.

За словами Лівітт, президент України Володимир Зеленський не бере до уваги реальну ситуацію, що склалася у війні.

“Це триває вже багато років, його співвітчизники помирають, і люди, які фінансували ці зусилля – американський народ – втомилися оплачувати цей рахунок”, – заявила представниця адміністрації США під час брифінгу біля Білого дому.

Лівітт також підкреслила, що позиції Зеленського зараз значно ослабли порівняно з 2022 роком, коли почалося повномасштабне вторгнення.

“Карти не на його користь. Вони на користь президента Трампа”, – додала вона.

Представниця Білого дому наголосила, що Дональд Трамп має інші пріоритети, ніж його попередник, і прагне завершити воєнні дії.

“Не схоже, що Зеленський поки що цього хоче”, – резюмувала Лівітт.

Трамп може припинити військову підтримку України – NYT

Після подій, що сталися в Овальному кабінеті у п’ятницю, адміністрація президента США Дональда Трампа може переглянути надання військової допомоги Україні.

Про це повідомляє The New York Times з посиланням на неназваного чиновника Білого дому.

За даними видання, під питанням також функціонування координаційного центру на військовій базі США в Німеччині, який відповідає за міжнародну підтримку України. Ймовірно, йдеться про штаб на базі “Рамштайн”.

“Уся допомога США Україні, включно з остаточними поставками боєприпасів і обладнання, дозволених і оплачених під час адміністрації Байдена, може бути скасована найближчим часом”, – заявив посадовець.

За інформацією Міністерства оборони США, у розпорядженні залишилося близько 3,85 млрд доларів із коштів, які Конгрес виділив на постачання зброї із запасів США. Попередньо ці кошти планувалося використати протягом найближчих шести місяців.

Раніше у Білому домі неодноразово заявляли, що продовження військової допомоги Україні залежатиме від політичних рішень нової адміністрації та підтримки Конгресу.

Основні моменти з інтерв’ю Зеленського телеканалу Fox News

Президент України Володимир Зеленський прокоментував напружений момент, який виник під час його зустрічі з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі.

Про це український лідер заявив в інтерв’ю Fox News.

За його словами, причиною конфлікту стала заява Трампа про те, що Україна нібито “знищена”, а її лідер — “диктатор”. Зеленський, обурений такими словами, запитав:

“Куди ж поділася дружба між США та Україною?”

На питання журналіста про те, чи шкодує він щодо інциденту, Зеленський відповів ствердно:

“Так, це було недобре”. Він пояснив, що деякі питання краще було б обговорювати у вузькому колі, без сторонніх свідків.

Президент України подякував американському народу, Конгресу та особисто Дональду Трампу за підтримку України. Він висловив сподівання, що відносини між Києвом і Вашингтоном все ще можна зберегти.

“Це не просто взаємодія двох лідерів. Це історичні зв’язки, які об’єднують наші народи. Я завжди висловлюю вдячність від імені українців американському народові”, — наголосив Зеленський.

Переговори та скасована угода

Очікувалося, що під час візиту президента України до США буде підписана угода про співпрацю у сфері видобутку корисних копалин. Проте через суперечку, що виникла в Білому домі, домовленість не була укладена.

Зеленський наголосив, що Україна готова до підписання угоди зі США, адже це стане важливим кроком у зміцненні безпеки.

“Сполучені Штати прагнули цієї угоди, і ми також її підтримуємо. Але нам необхідно чітко розуміти, які гарантії безпеки вона містить”, — пояснив президент.

Водночас він не зміг назвати конкретних термінів укладення угоди, зазначивши, що це залежить від позиції американської сторони.

“Я вважаю, що міністри мають підписати цю угоду, але не знаю, коли це відбудеться. Це питання до США”, — додав Зеленський.

Перемир’я та позиція України

Після інциденту Трамп заявив, що Зеленський нібито не прагне миру. На це український лідер відповів, що Україна готова до переговорів, але лише на умовах справедливого і довготривалого миру.

“Переговори безсумнівно відбудуться. Ми хочемо миру. Але наша мета — не просто угода, а справедливий і надійний мир”, — заявив президент.

На його думку, перемовини мають відбуватися за участі США, Європи та України, але Київ повинен підійти до них із сильної позиції.

Також Зеленський відреагував на заклики Трампа щодо негайного припинення вогню на фронті.

“Я не можу просто сказати: Зупиніться. Ніхто не зупиниться, тому що всі бояться”, — підкреслив він.

Нагадаємо, раніше Дональд Трамп заявив, що займає “нейтральну” позицію між Україною та Росією. У відповідь на це Зеленський в інтерв’ю зазначив, що хотів би бачити більш активну підтримку України з боку США.