Fitch погіршило прогнози для України

Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує зниження темпів економічного зростання України у 2025 році у зв’язку з триваючим конфліктом. Очікується, що інфляція перевищить 10%.

Інформацію про це опубліковано на сайті міжнародного рейтингового агентства “Fitch Ratings”.

У повідомленні йдеться про те, що темпи відновлення економіки України знизилися. У 2024 році реальний валовий внутрішній продукт зріс на 2,9%. Аналітики Fitch знизили прогноз зростання ВВП на 2025 рік до 2,5% порівняно з попереднім прогнозом у 2,9%.

“Це пов’язано з нестачею робочої сили, пошкодженнями газової інфраструктури через атаки та закриттям Покровської шахти внаслідок війни”, – ідеться в публікації.

Національний банк України ухвалив рішення посилити контроль над грошовою масою в економіці, збільшивши ключову ставку на 250 базисних пунктів із грудня 2024 року. Тепер вона становить 15,5%.

Це рішення було ухвалено у зв’язку зі зростанням інфляції до 15,1% у квітні, що є значним відхиленням від середнього рівня в 6,5% у 2024 році.

“Інфляція зростає через неврожай, подорожчання електроенергії та мобільного зв’язку. Очікується, що 2025 року середньорічна інфляція сягне 12,3%, а 2026 року знизиться до 6,5%”, – прогнозують у “Fitch Ratings”.

На думку експертів агентства, цього року Україна зможе повністю забезпечити себе необхідними фінансовими ресурсами, а також створити запас ліквідності для майбутніх потреб.

Цього року очікується, що обсяг зовнішнього фінансування становитиме близько $55 млрд, тоді як у 2022-2024 роках цей показник був у середньому на рівні $25 млрд. Причиною такого збільшення стало дострокове отримання доходу від заморожених російських активів.

За оцінкою агентства Fitch, перспективи фінансування після 2025 року залишаються неясними, що може призвести до збільшення обсягів внутрішніх запозичень у 2026 році.

Дефіцит бюджету України 2024 року знизився до 17,2% від ВВП завдяки збільшенню доходів бюджету, незважаючи на уповільнення економічного зростання. Однак Fitch очікує, що 2025 року дефіцит бюджету збільшиться до 19,3% від ВВП.

Навіть після завершення бойових дій Україна, вочевидь, продовжить нести значні витрати на утримання армії. За оцінками Світового банку, для відновлення країни буде потрібно $524 млрд протягом наступних десяти років. Це приблизно у 2,8 раза більше, ніж номінальний ВВП України у 2024 році.

Глава МЗС Туреччини поїде в Росію

Міністр закордонних справ Туреччини вирушає до Росії, щоб обговорити ситуацію в Україні. Він має намір наголосити на важливості справедливого миру для Туреччини.

Про це повідомляє Bloomberg

Глава зовнішньополітичного відомства Туреччини Хакан Фідан планує обговорити з російським колегою Сергієм Лавровим зацікавленість Анкари у встановленні справедливого і міцного миру в конфлікті між Росією і Україною.

Крім того, Фідан планує провести зустрічі з іншими високопоставленими представниками Росії, включно із заступником голови уряду Володимиром Мединським.

Минулого тижня представники Росії та України провели зустріч у Стамбулі. Під час зустрічі обговорювалася можливість проведення подальших переговорів на рівні глав держав. Однак єдиним значущим результатом стала угода про обмін військовополоненими. Президент Росії не був присутній на зустрічі і направив делегацію нижчого рівня.

Передбачається, що під час зустрічі Фідана і Лаврова також буде розглянуто регіональні проблеми, зокрема ситуацію в Сирії та на газовому ринку, а також перспективи розвитку торговельно-енергетичної взаємодії.

18-й пакет санкцій ЄС вдарить по банках і енергетиці Росії

У рамках підготовки до введення чергового пакета санкцій проти Росії Європейський союз обговорює можливість зниження граничної вартості російської нафти. До нового пакету санкцій можуть бути включені обмеження щодо банків і заборона на будівництво газопроводу “Північний потік”.

Про це повідомляє агентство “Bloomberg” із посиланням на власні джерела.

У Європейському союзі розглядають можливість відключення від міжнародної системи SWIFT ще понад двадцяти російських банків. У рамках нового пакета заходів можуть бути введені торговельні обмеження на суму приблизно 2,5 млрд євро (2,84 млрд доларів США), щоб обмежити доходи Росії.

Планується зменшити максимальну вартість нафти для держав, що входять до G7, з поточних 60 доларів до 45. За інформацією “Bloomberg”, для реалізації цієї ініціативи необхідна підтримка Сполучених Штатів.

Однак на зустрічі в Канаді, яка відбулася цього тижня, міністри фінансів країн G7 не змогли дійти єдиної думки з приводу зниження ліміту.

Євросоюз має намір посилити заходи щодо тіньового флоту російських нафтових танкерів і розглядає можливість введення додаткових обмежень щодо кредиторів, які, на думку ЄС, надають підтримку Москві в її військових діях, а також щодо Російського фонду прямих інвестицій.

Як повідомили джерела, до наступного пакету санкцій планують включити пункти, які захищатимуть європейські компанії від арбітражних розглядів у рамках двосторонніх інвестиційних угод.

За інформацією від “Bloomberg”, Єврокомісія проводить консультації з державами-учасницями з приводу цих планів. Поки що не ухвалено остаточного рішення про терміни, повідомили джерела. Для введення санкцій ЄС необхідна згода всіх країн-учасниць, як уточнює видання.

Україна звільнила 307 своїх захисників із полону

24 травня пройшов другий етап масштабної операції з обміну полоненими між Україною і Росією за формулою “1000 на 1000”. Завдяки зусиллям президента України вдалося звільнити ще 307 українських військовослужбовців.

Про це повідомив координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Серед звільнених – солдати та офіцери Збройних сил України, зокрема з повітряно-десантних військ, сил територіальної оборони, сил безпеки, військово-морських сил, а також Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Деякі підрозділи змогли вперше повернути своїх військовослужбовців, які перебували в полоні.

В Україну повернулися 27 бійців, які захищали Маріуполь. Усі вони були звільнені в запас і служили у званні рядових або сержантів.

Багато з них були задіяні в боях на найважливіших ділянках фронту – у Донецькій, Херсонській, Харківській, Луганській та Запорізькій областях.

Громадяни, яких було звільнено з полону, пройдуть повне медичне обстеження. Їм буде надана необхідна медична допомога, а також підтримка у відновленні психологічного стану. Крім того, вони отримають державні виплати за весь час, поки перебували в полоні.

Цей етап обміну став продовженням процесу, який розпочався напередодні, 23 травня з російського полону було звільнено 390 громадян України.

Збивати російські “Іскандери” стало важче

Російська Федерація вдосконалила свої балістичні ракети, зокрема “Іскандер-М”, які застосовуються для нанесення ударів по Україні. Це створило додаткові труднощі для систем протиповітряної оборони.

Про це в ефірі телемарафону розповів начальник управління комунікацій Командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

“Ця інформація є у нас і наших партнерів, що ракети “Іскандер-М”, які атакують за балістичною траєкторією, були вдосконалені та модернізовані. Йдеться про відстріл радіолокаційних пасток, які кожна ракета може відстрілювати під час безпосередньо заходу на ціль”, – сказав речник Повітряних сил.

Ігнат розповів, що після удосконалення російських ракет, системи Patriot, призначені для перехоплення цілей, можуть працювати менш ефективно. Коли ракета під час польоту здійснює маневри, а не летить по прямій траєкторії, системі ППО стає складніше визначити точку перехоплення.

Офіцер зазначив, що ці аспекти ускладнюють перехоплення балістичних ракет і обмежують функціоал систем протиповітряної оборони.

“Я думаю, що наші партнери над цим працюють, щоб і ці рішення були вдосконалені на користь системи”, – зазначив речник.

Росія готується до війни із Заходом – розвідка Данії

Російська Федерація активно зміцнює свої військові сили на північно-західних кордонах країни. Це проявляється в різних аспектах, включно з модернізацією арктичних баз і створенням нових військових підрозділів.

Про це повідомляє британське видання “The Telegraph”.

На актуальних супутникових знімках можна побачити, що біля кордонів з Фінляндією і Норвегією активно зводиться військова інфраструктура. Зокрема, з’являються нові намети, розширюються бази, модернізуються аеродроми, зокрема в арктичній зоні.

Як повідомив генерал-майор Самі Нурмі, ведеться робота з підготовки до можливого повернення російських військ з території України та їх подальшого розміщення біля кордонів держав-членів НАТО.

У Росії було відтворено Ленінградський військовий округ, який включає в себе території, розташовані поблизу берегів Фінляндії, Естонії та Латвії. Колишні бригади були перетворені на повноцінні дивізії, чисельність яких перевищує 10 тис. осіб.

Фахівець з питань безпеки Еміль Кастехельмі стверджує, що дії Москви наразі є як продовженням колишніх стратегій, так і відповіддю на приєднання Швеції та Фінляндії до НАТО. На його думку, Кремль активно посилює свою присутність в Арктиці, розміщуючи стратегічні бомбардувальники і вертольоти в районі Мурманська.

Як вважають данські розвідслужби, Росія може почати нову наземну операцію проти європейських країн протягом п’яти років. Однак деякі джерела говорять про те, що це може статися вже через два роки.

Росія створює інформаційну ілюзію про “буферну зону” для залякування українців – ЦПД

У російських ЗМІ активно просувається ідея створення “буферної зони” на території України. Стверджується, що необхідно звільнити всю Україну, особливо російськомовні регіони.

Про це повідомляє Центр протидії дезінформації.

Завдання всіх цих висловлювань – створити враження, що Росія готова і здатна вести війну нескінченно. Однак насправді Путін і Лавров намагаються видати бажане за дійсне. У Кремлі створюють інформаційну бульбашку, хоча заявлені цілі й близько не відповідають реальним можливостям Росії, яка, незважаючи на заяви російського президента, досі не контролює навіть Курську область.

Своїми войовничими заявами Росія прагне викликати в України почуття страху і занепокоєння, а також вплинути на дипломатичні відносини між країнами.

Канада і Норвегія висловили підтримку справедливому миру в Україні

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні зустрівся з главою уряду Норвегії Йонасом Гаром Шторе. Під час зустрічі обговорювали допомогу Україні у встановленні міцного миру.

Це стало відомо з повідомлення офісу канадського прем’єра.

Учасники зустрічі прийшли до єдиної думки про те, що необхідно знайти справедливе і довгострокове вирішення конфлікту в Україні.

Під час розмови було підкреслено, що в будь-якому мирному вирішенні конфлікту необхідно забезпечити незалежність і недоторканність кордонів України. Обидві сторони висловили рішучість і далі підтримувати Україну в її прагненні до сталого миру.

Глави урядів Канади та Норвегії не тільки обговорили питання, пов’язані з Україною, а й розглянули можливості для розширення співпраці в різних сферах на благо обох країн. Зокрема, вони обговорили перспективи розвитку торговельних і комерційних відносин між двома державами.

Було приділено велику увагу співпраці у сфері оборони. Зокрема, обговорювали координацію дій у трансатлантичному регіоні та Арктиці. Ці питання мають велике значення для обох країн в умовах сучасних геополітичних викликів.

У Раді хочуть оголосити Північну Корею країною-агресором

Сім народних обранців Верховної Ради виступили з ініціативою про визнання КНДР державою-агресором у зв’язку з її участю в російсько-українському конфлікті.

Про це йдеться в проєкті постанови № 13301.

Пропонується звернутися до міжнародних організацій, таких як ООН, Європейський парламент, Парламентська асамблея Ради Європи, Парламентська асамблея НАТО, Парламентська асамблея ОБСЄ, Парламентська асамблея ГУАМ, а також до національних парламентів різних країн світу з вимогою визнати Корейську Народно-Демократичну Республіку (КНДР) державою-агресором.

У цьому зверненні йдеться про те, що Північна Корея брала участь у військовій агресії Російської Федерації проти України і постачала зброю агресору.

Комітет підкреслює, що дії КНДР, такі як дозвіл на застосування збройних сил на території іншої країни без дотримання умов або продовження їхнього перебування, розглядаються як акт агресії відповідно до статті 3 резолюції Генеральної Асамблеї ООН 3314 “Визначення агресії”, ухваленої 14 грудня 1974 року.

Серед авторів: Олексій Гончаренко, депутат від фракції “Європейська солідарність”, Софія Федина, від фракції “Голос”, Наталя Піпа, депутатка від “Слуги народу”, і Георгій Мазурашу, від фракції “Слуга народу”.