Сигнали втоми: Білий дім скорочує фінансування, ЄС розколюється, ракети Patriot під питанням

Політична температура на Заході помітно змінюється: сигнали, що свідчать про втому від української теми, звучать дедалі частіше й голосніше.

Лише за останній тиждень збіглися кілька рішень, які ще рік тому здавалися б неможливими. Агентство Reuters повідомило, що Адміністративно-бюджетне управління Білого дому рекомендує Держдепу закрити близько двох десятків програм із розслідування воєнних злочинів, у тому числі в Україні. Формально йдеться про перерозподіл фінансів, але фактично Вашингтон згортає важливий інструмент міжнародного тиску на Росію в гуманітарно-правовій площині.

На тому самому тлі прессекретарка Білого дому ухилилася від прямої відповіді, чи отримає Київ додаткові ракети для Patriot. Посил про “особисту розмову лідерів” виглядає дипломатичним завісом, за яким приховується небажання публічно фіксувати нові зобов’язання.

Європейський Союз також продемонстрував тріщину в одностайності: підсумкову заяву саміту на підтримку України заблокувала одна країна-член, і, попри відсутність офіційного підтвердження, всі погляди звернулися до Будапешта. Це вже не перший випадок, коли Будапешт гальмує колективні рішення, але тепер прецедент набув символічної ваги: у момент, коли Київ сподівався на черговий жест солідарності, ЄС не зміг його оформити навіть на папері.

Не менш показовим є проект оборонного бюджету США на 2026 фінансовий рік. Пентагон повідомив про скорочення витрат на Україну в рамках двох ключових програм – Ініціативи безпекової допомоги і фонду підтримки коаліції. Натомість Міноборони США змушене урізати власні закупівлі F-35, пояснюючи це “мінімальними темпами виробництва”. Пряма залежність цих рішень від внутрішніх бюджетних обмежень указує, що українське питання дедалі жорсткіше конкурує з внутрішніми потребами й технологічними пріоритетами самих Штатів.

Усі ці кроки складають послідовну картину.

По-перше, у політичних столицях Заходу втома від затяжної війни дедалі частіше перетворюється на пошук “орієнтира виходу” – чи то у вигляді заморожування конфлікту, чи то через делегування відповідальності самій Україні.

По-друге, суперечності всередині західних альянсів загострюються напередодні виборчих циклів: лідери вимушені прислухатися до виборця, який усе менше хоче платити за далеку війну.

По-третє, увагу медіа переключають інші кризи – Близький Схід, зростання напруги у відносинах США-Китай, міграційні хвилі до Європи.

Наслідки для України багатовимірні.

З одного боку, Київ уже інтегрований у західні оборонні ланцюжки, і повне згортання підтримки наразі малоймовірне. З іншого – ресурси стануть більш дозованими й заполітизованими: кожен новий транш доведеться виборювати в умовах складних торгів і дедалі критичнішої оптики. Це означає, що Україні потрібно швидше переходити від екстенсивної моделі “дайте більше зброї” до вичерпного обґрунтування, як саме ця зброя допоможе наблизити завершення війни.

У дипломатичному сенсі зростає значення двосторонніх домовленостей із тими країнами, де консенсус щодо російської загрози тримається міцніше – насамперед із Польщею, країнами Балтії, Великою Британією.

Паралельно на внутрішньому фронті доведеться активізувати власне виробництво БПЛА, боєприпасів і засобів РЕБ, щоби зменшити залежність від сторонніх циклів бюджетного планування. Акцент на розвитку оборонної промисловості стає не політичним гаслом, а умовою виживання у змінній геополітичній погоді.

Утім, втома Заходу – це не вирок, а лише фактор серед інших. Українська стійкість уже двічі змінювала порядок денний великих столиць: у лютому 2022-го, коли Київ вистояв, і в листопаді того ж року, коли успіхи на полі битви примусили союзників наростити постачання. Нинішня хвиля охолодження додає українському уряду новий виклик – переконати партнерів, що інвестиція в українську безпеку все ще найвигідніша страховка для самого Заходу.

У Харкові затриманого кинули помирати в камері

Співробітники Державного бюро розслідувань підозрюють сімох працівників Харківського СІЗО. Їх звинувачують у тому, що вони залишили затриманого без медичної допомоги в камері, де він помер.

Цю інформацію підтвердили в ДБР.

Щодо колишнього т.в.о. начальника Харківського слідчого ізолятора (за інформацією з джерела – Юрій Малюк), двох працівників оперативних підрозділів, чергового помічника начальника, старшого по корпусу і двох молодших інспекторів установи було висунуто підозру.

Під час розслідування було з’ясовано, що у квітні 2025 року співробітники слідчого ізолятора вирішили “провчити” одного з підозрюваних, які нещодавно прибули. З цією метою вони помістили його в камеру до іншого засудженого, що є серйозним порушенням закону.

Згідно зі встановленими правилами, особи, вирок щодо яких ще не набув законної сили, не повинні утримуватися разом із уже засудженими.

Через кілька годин після переведення потерпілого засуджений побив його до напівнепритомного стану. Співробітники ізолятора, замість того щоб надати медичну допомогу і терміново викликати швидку, залишили потерпілого у віддаленій камері без підтримки, фактично чекаючи на його смерть.

Уночі 14 квітня затриманий помер через травму голови, переломи, ушкодження внутрішніх органів і м’яких тканин. Судово-медична експертиза засвідчила, що своєчасна допомога могла б його врятувати.

Щоб приховати обставини злочину, співробітники СІЗО повідомили у відповідні органи, що чоловік загинув унаслідок бійки в камері. При цьому вони навмисно промовчали про незаконне переведення та бездіяльність у наданні допомоги.

Щодо підозрюваних може бути застосовано покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років. Наразі розглядається можливість взяття їх під варту.

В окремому порядку органи Національної поліції висунули обвинувачення проти особи, яка завдала тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 Кримінального кодексу України).

Нагляд за ходом процесу здійснює прокуратура Харківської області.

У німецькому Ерфурті згоріли шість військових вантажівок – ймовірно, підпал

У місті Ерфурт, що в Німеччині, згоріли шість військових вантажівок.

Про це повідомляє німецьке видання HNA, зазначаючи, що інцидент стався на військовому об’єкті.

Причини пожежі наразі офіційно не розкриваються. Водночас ЗМІ нагадують про нещодавні подібні випадки – зокрема, про підпал військової техніки в Нижній Саксонії. У травні 2024 року відповідальність за аналогічний інцидент у Зольтау взяла на себе радикальна група під назвою Agenda2029.

У своєму зверненні ця група заявляла, що виступає проти військового втручання Німеччини у глобальні конфлікти та закликала до саботажу центрів, які вони вважають “підпалювачами війни”.

Наразі німецька поліція та військові служби проводять розслідування щодо обставин займання в Ерфурті.

Офіційні коментарі від Міноборони Німеччини поки що не оприлюднені.

Президент Румунії вперше скликає Раду з національної безпеки

Нікушор Дан, новий президент Румунії, вперше скликав засідання Вищої ради з національної безпеки. Вона обговорить головні виклики та загрози для країни.

Про це повідомляє “Digi24”.

Нікушор Дан оголосив про проведення засідання Ради з національної безпеки в президентському палаці Котрочень найближчого понеділка, 30 червня.

У центрі уваги буде питання ухилення від оподаткування, яке являє собою “загрозу і ризик для національної безпеки держави”.

У своїх виступах на початку червня Дан уже згадував про намір включити заходи по боротьбі з ухиленням від сплати податків у національну стратегію безпеки і оборони. За приблизними підрахунками, через несплату податків бюджет Румунії втрачає до 40 млрд леїв, що еквівалентно 7,9 млрд євро.

Також планується обговорити потенційні ризики для Румунії в контексті триваючого конфлікту між Росією та Україною, стан румунської армії, питання кібербезпеки та інші аспекти.

Україна посилила безпеку на Чорному морі новими тральщиками

Нідерланди та Бельгія направили в Україну два спеціалізовані транспортні засоби для розмінування.

Про це оголосив міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.

Брекельманс наголосив на значущості цього проєкту для України, вказавши, що він має велике значення для гарантування безпеки в Чорному морі, а також для розвитку торговельних шляхів і продовольчої безпеки в ширшому сенсі.

Він також високо оцінив рівень підготовки українських моряків і технічного персоналу, назвавши це досягненням, яким можна пишатися.

За інформацією, опублікованою на сайті Defensie.nl, Україна отримала у своє розпорядження два кораблі: бельгійський тральщик BNS Narcis і голландський Zr.Ms Vlaardingen. Урочиста церемонія передачі відбулася на військово-морській базі Зебрюгге в Бельгії.

Про передачу кораблів стало відомо тільки зараз, що пов’язано з необхідністю забезпечення оперативної безпеки.

Згідно з даними, опублікованими на сайті Defensie.nl, судно Zr.Ms Vlaardingen буде перейменовано на честь українського міста Мелітополь. Наприкінці 2025 року також планується передача ще одного корабля – Zr.Ms. Makkum, який отримає назву на честь міста Генічеськ на Україні. Обидва ці українські міста наразі перебувають під контролем російських збройних сил.

Відзначено масштабне переміщення російської техніки

В окупованому Маріуполі зафіксовано масове переміщення ворожої техніки та солдатів. Це може вказувати на те, що Росія готується до посилених атак на Запорізькому фронті.

Про це повідомив керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко.

За його словами, в напрямку Ростов — Новоазовськ — Маріуполь — Пологи/Бердянськ проїхали більше семи платформ з бронетехнікою, включаючи танки. Також повз проїхало більше 40 вантажівок, що перевозили живу силу і боєприпаси.

На ділянці від Криму до Маріуполя, а потім до Таганрога або Ростова, можливо, в напрямку Сумської області, помічена колона з понад 20 вантажівок з особовим складом і близько п’яти тягачів з бронетехнікою типу БМП і БМД, повідомив Андрющенко.

“На тлі зниження активності наступальних дій з одного боку, з іншого вдалих дій Сил оборони в Запорізькій області, можна прогнозувати найближчими днями посилені спроби штурму в районі Гуляйполя та Оріхова”, — зазначив керівник Центру вивчення окупації.

Росіяни вивезли мешканців окупованого села на територію РФ

Військові РФ вивезли чотирьох мешканців з Костянтинівки Хотинської громади Сумської області до Росії.

Про це повідомив голова громади Микола Торяник.

За словами голови громади, дочка розшукувала одного з місцевих жителів, оскільки він не виходив на зв’язок. Пізніше їй зателефонувала родичка з Воронезької області Російської Федерації і повідомила, що батько перебуває в Росії. Разом з ним перебувають ще троє жителів села.

Таким чином, за інформацією, наданою місцевими ЗМІ, в Костянтинівці більше немає цивільних осіб. Це перша інформація про те, що мешканці українських сіл, які перебувають під контролем російських військ у Сумській області, були вивезені.

Шмигаль оголосив про перерозподіл ресурсу РЕБ у прифронтові райони

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд перерозподіляє засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ) на користь прифронтових регіонів.

Прем’єр-міністр зробив цю заяву за підсумками візиту до Херсонської області.

На думку Шмигаля, це дозволить забезпечити захист населення від регулярних нападів ворожих дронів.

“Поставив завдання Міноборони та ОВА забезпечити координацію з військовими та оперативно перерозподілити засоби РЕБ у прифронтові регіони”, – зазначив він.

Глава уряду звернув увагу на те, що шляхи евакуації також є стратегічно важливими об’єктами, які необхідно захищати.

У своєму виступі Шмигаль не вдався в деталі щодо критичної інфраструктури та енергетики, але підкреслив важливість забезпечення стабільного енергопостачання шляхом збільшення поставок обладнання. Крім того, він зазначив, що перед відповідними міністерствами були поставлені конкретні завдання.

Навроцький може змінити ставлення до України на посаді президента – Дуда

Після вступу на посаду новий президент Польщі Кароль Навроцький може переглянути свою позицію щодо України. Таке припущення висловив його попередник Анджей Дуда на прес-конференції за підсумками саміту НАТО в Гаазі.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

У період передвиборчої агітації Навроцький зробив низку висловлювань, які можна розцінити як антиукраїнські.

Президент Польщі Анджей Дуда підкреслив, що у своїй діяльності на посаді глави держави він керувався принципами відповідального лідера в умовах агресії Росії проти сусідньої держави та її дій на території України.

На його переконання, коли Кароль Навроцький стане главою держави і побачить стан справ у країні з висоти свого становища, ситуація зазнає значних змін, і це буде зовсім не схоже на те, що відбувалося під час передвиборчої гонки.

“Це інші обов’язки – які у тебе з’являються після того, як ти складаєш присягу президента Польщі. Тому я щодо цього спокійний”, – заявив Дуда.