Баку підписав дорожню карту співпраці з Україною

У Баку відбулося 13-те засідання міжурядової комісії з економічного співробітництва між Україною та Азербайджаном. На зустрічі було підписано протокол і дорожню карту подальших спільних дій у сфері енергетики.

Цією інформацією поділився Міністр енергетики Герман Галущенко.

Під час зустрічі було розглянуто перспективи транспортування азербайджанського газу через Україну до країн Європи.

Україна запропонувала задіяти свої газові сховища, які є найбільшими в Європі, для міжнародного зберігання газу на умовах “митного складу”. Це означає, що газ зберігатиметься без сплати податків і зборів.

Також учасники зустрічі обговорили можливості спільної роботи над проектами, спрямованими на розвиток використання відновлюваних джерел енергії.

Представники України висловили вдячність Азербайджану за гуманітарну підтримку в енергетичній сфері. Наразі загальна сума допомоги становить 42 мільйони доларів США. Ці кошти будуть використані для підготовки до опалювального сезону 2024-2025 років.

Трамп уперше задумався про схвалення нового фінансування для України

Президент США Дональд Трамп уперше за останні місяці свого другого терміну, що розпочався в січні, розглядає можливість виділення нового фінансування для України. Цей крок може стати сигналом для Росії.

Про це повідомляє “CBS News”, посилаючись на дипломатичні джерела.

Наразі джерело потенційного додаткового фінансування для України залишається невизначеним. Однак у президента США Дональда Трампа є щонайменше два можливих варіанти дій.

У його розпорядженні перебувають кошти в розмірі $3,85 млрд, які були виділені на військові потреби, але не були використані адміністрацією попереднього президента США Джо Байдена.

Також, за інформацією американських чиновників, Трамп може конфіскувати близько $5 млрд російських активів за кордоном і передати їх Україні. Як зазначає видання, такого не робив ні Трамп, ні Байден.

11 липня НАТО повідомила CBS News про роботу з країнами-членами над терміновим перекиданням американських боєприпасів і систем ППО в Україну. При цьому альянс не уточнив, чи був створений новий механізм для цієї дії. За день до цього Трамп поговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорювали можливість купівлі європейського озброєння у США, як повідомили дипломатичні джерела.

Цього самого дня під час інтерв’ю президент США Дональд Трамп висловив думку про те, що країни-члени НАТО можуть купувати американське озброєння для подальшої передачі його Україні.

“Ми поставляємо зброю для НАТО, а НАТО повністю на 100% оплачує її”, – сказав Трамп журналістці “NBC News”.

Це означатиме, що політика Альянсу зазнає значних змін. Адже раніше НАТО як організація не надавала зброю державам, які не є її членами, – це робили окремі країни-учасниці на власний розсуд.

США вирішили не передавати Україні ракети APKWS для боротьби з дронами

США обіцяли надати Україні високоточні ракети APKWS для боротьби з ворожими дронами. Однак тепер ці ракети вирішено спрямувати в Перську затоку.

Про це повідомляє “NZZ”.

Українські військові могли використовувати ці ракети, розміщуючи їх на військових автомобілях Humvee. Однак США припинили постачання цього озброєння в нашу країну, оскільки воно необхідне самим Сполученим Штатам.

Водночас, рішення в США було ухвалено на тлі того, що передача ракет APKWS нашій країні вже була схвалена.

Як альтернативу, але більш дорогого рішення для боротьби з дронами-камікадзе розглядаються вертольоти або бойові літаки. Винищувачі F-16, які були вперше застосовані в Україні минулого року, можуть знищувати російські безпілотники за допомогою бортового озброєння.

Санкції Трампа можуть зрівнятися з глобальним ембарго на російську нафту

Президент США Дональд Трамп несподівано підтримав пропозицію Сенату про введення нових санкцій проти Росії. Йдеться про введення 500-відсоткових мит на всі товари з країн, які закуповують російську нафту.

Про це повідомляє “The Times”.

У ЗМІ зазначили, що раніше Трамп не прагнув запроваджувати нові економічні обмеження щодо Росії, розраховуючи на досягнення угоди з російським лідером. Однак цього тижня його позиція різко змінилася.

Водночас у Сенаті Сполучених Штатів Америки обговорюється двопартійний законопроєкт, авторами якого є сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь. Цей законопроєкт передбачає введення тарифів у розмірі 500% на всі товари з країн, які закуповують у Росії енергоносії.

Раніше президент США Дональд Трамп називав цей законопроєкт “надмірним”, але тепер він каже, що “уважно вивчає” цю ідею.

По суті, це додаткові обмежувальні заходи, які не стільки зачіпають Росію, скільки впливають на її ключових партнерів – Китай, Індію і Туреччину. Ці країни можуть зіткнутися з серйозними наслідками. Крім того, обмеження можуть призвести до припинення діяльності «тіньового флоту» – суден, які займаються транспортуванням російської нафти в обхід санкцій.

Максиміліан Гесс з Інституту досліджень зовнішньої політики порівняв мита в 500% на енергоресурси з Росії з глобальним ембарго на нафту. Однак, на думку експерта, Дональд Трамп навряд чи піде на такий крок, побоюючись різкого зростання цін на нафту до 100 доларів за барель.

Співробітницю СБУ з Херсонської області підозрюють у дезертирстві у воєнний час

Правоохоронці підозрюють співробітницю СБУ з Херсонської області в дезертирстві. Майор СБУ Лариса Нагорна самовільно залишила службу під час активної фази війни.

Про це повідомив Центр публічних розслідувань.

Після початку повномасштабної війни в Херсонській області оголосили терміновий збір співробітників. Нагорна мала приїхати або на тимчасову базу СБУ у Вінницькій області, або до найближчого підрозділу. Однак вона зникла і перестала виходити на зв’язок.

Вона обіймала посаду консультанта-аналітика в інформаційному підрозділі Служби безпеки України в Автономній Республіці Крим, що розташовувався в Херсоні. До її обов’язків входив збір та аналіз даних, що мають стосунок до національної безпеки.

Однак у період воєнного стану, коли від співробітників була потрібна активна робота, вона залишила службу без поважних причин.

У підозрі стверджується, що Нагорна не дотримувалася встановленого порядку і не виконувала свої військові обов’язки. Такі дії розглядаються як дезертирство в умовах воєнного конфлікту, що підпадає під дію частини 4 статті 408 Кримінального кодексу України.

Співробітники правоохоронних органів звернули увагу на те, що в неї не було поважних причин для відсутності на службі. Вона не була у службовому відрядженні, не перебувала у відпустці та не проходила лікування. Також вона не повідомила своєму керівництву про своє місцезнаходження.

У разі визнання її винною, суд може призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком від п’яти до дванадцяти років. Наразі проводиться досудове слідство.

Під час закупівлі квадроциклів для ТрО Дніпра вкрали 4,4 млн грн

Під час закупівлі 33 квадроциклів для армії керівник компанії не забезпечив правильне та обґрунтоване формування ціни.

Про це стало відомо з повідомлення Офісу Генпрокурора.

Прокуратура скерувала до суду справу стосовно керівника одного з муніципальних підприємств міста Дніпро, якого звинувачують у масштабному нецільовому використанні бюджетних грошей.

У 2024 році керівник компанії, який відповідає за виконання міської програми з підтримки територіальної оборони, під час купівлі 33 квадроциклів для потреб військових підрозділів не зміг забезпечити правильне й обґрунтоване формування вартості.

“Це призвело до закупівлі техніки за завищеною на 4,4 млн гривень вартістю порівняно з ринковою”, – заявили в ОГП.

Наразі прокуратура підготувала обвинувальний висновок для передачі до суду з метою притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.

Санду попросила збільшити постачання систем ППО в Україну після російської атаки

Президент Молдови Майя Санду, реагуючи на масовані удари РФ по українських містах у ніч на 12 липня, закликала міжнародне співтовариство збільшити постачання систем протиповітряної оборони в Україну.

Вона поділилася цим у соціальній мережі “X”.

Президент Майя Санду назвала сьогоднішню атаку “жорстокою ніччю в Україні”. Вона нагадала, що російські війська обстріляли Львів, Луцьк і Чернівці, внаслідок чого загинули мирні жителі. По суті, це стало щоденним терором. Будинки перетворилися на купи руїн.

“Україні терміново потрібні засоби ППО. Потрібна посилена підтримка. Кожна затримка може коштувати життя”, – наголосила Санду.

21-річний угорський доброволець загинув у бою проти росіян

На війні загинув 21-річний угорець Беньямін Асер. Він служив у Силах оборони добровольцем і брав участь у бойових діях.

Про це повідомляє Telex.

Асер прибув в Україну з усвідомленим наміром брати участь у бойових діях проти Росії. До цього він проходив службу за контрактом в армії Угорщини.

За інформацією видання, у березні 2023 року Асер самовільно залишив місце служби, після чого проти нього було порушено кримінальну справу.

Українські джерела повідомили, що Беньямін служив у 3-й окремій штурмовій бригаді ЗСУ.

Угорські дипломатичні представництва займаються організацією транспортування тіла загиблого на батьківщину. Однак Натан, батько загиблого, який проживає в Канаді, висловив бажання провести похорон у Києві або в Торонто.

Батько підтвердив, що його син проходив службу за контрактом у збройних силах Угорщини. Він також повідомив, що син вирушив на війну ще до 2023 року.

За словами батька, Беньямін страждав на аутизм і хотів служити в професійній армії, але в Угорщині йому відмовили.

Північна Корея підтримує військові цілі Росії – Лавров

12 липня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відвідав Північну Корею. Під час візиту він зазначив, що військовий союз між двома країнами залишається чинним.

Про це повідомляє Bild.

“Корейські друзі підтвердили однозначну підтримку всіх цілей спеціальної військової операції та дій російського керівництва і російської армії. Зі свого боку, ми вкотре висловили щиру подяку за внесок військовослужбовців Корейської народної армії в успішне завершення операції зі звільнення Курської області від українських нацистів та іноземних найманців”, – заявив Лавров після зустрічі з главою МЗС КНДР Чхве Сон Хі.

Москва і Пхеньян уклали договір про стратегічне партнерство під час візиту Путіна до Північної Кореї влітку 2024 року, який також передбачає військову допомогу в разі нападу на одну з двох країн. Раніше Кім вже надсилав зброю – переважно артилерію і ракети – для російського вторгнення в Україну.