Європа опинилася на роздоріжжі перед переговорами про введення військ в Україну — FT

Європейські країни стикаються зі зростаючим тиском, оскільки від них очікують конкретних рішень і гарантій щодо можливого розміщення багатонаціональних контингентів на території України після закінчення війни.

Про це пише видання Financial Times.

Ці сили є центральним елементом гарантій безпеки України в рамках “коаліції охочих”, яку очолюють Франція і Британія за підтримки США.

Проте, за даними газети, поки що неясно, хто з європейських партнерів готовий відправити військових на українську землю, і чи будуть ці дії закріплені взаємними оборонними угодами, що зобов’язують країни ЄС стати разом з Україною в разі нової атаки з боку Росії.

Інформовані джерела поділяють коаліцію на три табори: одні вже готові до розміщення військ — наприклад, Велика Британія; інші, на кшталт Італії, категорично проти; а більшість, включаючи Німеччину, досі не зробили остаточного вибору.

Як заявили в оточенні французького президента Еммануеля Макрона, держави, які здатні і бажають надати Києву гарантії безпеки, завершили технічну підготовку. На сьогоднішній день у ЄС є всі інструменти, щоб дати зрозуміти американцям, що європейці готові взяти на себе відповідальність, якщо вони не залишаться осторонь.

Президент США Дональд Трамп говорив європейським союзникам, що його країна забезпечить розвідку, командування, а також участь у створенні системи ППО, проте лідерство в цьому питанні має взяти на себе Європа.

Тим часом, як йдеться в статті, єдності в ЄС немає. Представники Німеччини різко відреагували на слова глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європа вже має “майже готові схеми” можливої військової присутності в Україні.

Президенти України та РФ поки не готові до миру, але незабаром “щось відбудеться” — Трамп

Президент США Дональд Трамп запевнив, що як і раніше націлений на досягнення мирних домовленостей, незважаючи на неясність навколо можливої зустрічі між українським і російським лідерами.

Про це він сказав в інтерв’ю для CBS News.

Трамп охарактеризував свій підхід як прагматичний і сповнений надії, підкресливши, що уважно стежить за тим, як обидва глави реагують на цей складний етап переговорного процесу.

Американський лідер розповів, що обговорював ситуацію з обома президентами ворогуючих країн і, не вдаючись у подробиці, запевнив, що скоро “щось відбудеться” і “ми досягнемо цього”.

Крім того, він висловив своє несхвалення ракетним атакам Росії по території України, проте підкреслив, що продовжить наполягати на необхідності мирного врегулювання.

Президент США зазначив свою переконаність у тому, що країнам вдасться знайти вихід з цієї війни.

Швеція готова розглянути продаж Україні новітніх Gripen після завершення війни

Швеція не виключає можливості передачі Україні сучасних винищувачів Gripen, однак такі поставки можливі лише після завершення війни з РФ.

Про це розповів міністр оборони Швеції Пал Йонсон, спілкуючись із журналістами Breaking Defense.

Він зазначив, що між Стокгольмом і Києвом ведеться предметний діалог щодо шведських винищувачів, зокрема, йдеться про новітні Gripen Echo, які зараз стоять на озброєнні у Швеції та Бразилії.

За словами Йонсона, перспектива передачі цих літаків розглядається як частина довгострокового співробітництва і зміцнення потенціалу українських ВПС.

Він підкреслив, що подібна угода можлива виключно після закінчення війни і в разі, якщо сторони домовляться про стратегічне партнерство.

Водночас, як уточнив шведський міністр, обмеження за термінами не поширюється на більш ранні моделі Gripen C/D.

Він додав, що Стокгольм готовий обговорювати передачу цих літаків, і нагадав про свою недавню зустріч з українським колегою в Києві з цього питання. Деталі переговорів Йонсон розкривати не став.

Зеленський домовився про додаткову систему ППО для України

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україні вдасться отримати додаткову систему протиповітряної оборони.

Про це він повідомив після зустрічі з прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен.

За його словами, посилення ППО є ключовим фактором для захисту населення від російських атак.

“Адже це безпосередньо рятує життя. І разом із партнерами з нордичних країн і Балтії ми маємо забезпечити додаткову систему й захист напередодні зими”, – наголосив Зеленський.

Він додав, що Україні потрібно мати достатньо засобів, аби протистояти повітряним ударам, оскільки Кремль розраховує на нову хвилю атак у зимовий період.

Раніше Зеленський говорив про потребу щонайменше десяти систем Patriot. Частину з них готові придбати союзники: дві – Німеччина, одну – Норвегія, ще один комплекс профінансують Нідерланди.

У Києві чоловік вкусив поліцейського у ході перевірки документів

У Києві під час перевірки документів чоловік вкусив поліцейського. За агресивну поведінку його закували в кайданки і відправили на військово-лікарську комісію.

Про інцидент повідомила прес-служба Київського міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

​​​​​​​”02.09.2025 року під час проведення заходів оповіщення, військовослужбовці разом із співробітниками поліції зупинили чоловіка для перевірки військово- облікових документів, в процесі перевірки виявилось що громадянин розшукується по 210 ст. КУпАП”, – йдеться у повідомленні столичного ТЦК та СП.

Повідомляється, що громадянин відреагував на новину агресивно. Після цього була зроблена спроба заспокоїти його, але у відповідь він вкусив поліцейського за руку. У зв’язку з цим “поліція прийняла рішення надіти кайданки на порушника”.

Після цього громадянина було направлено до районного центру комплектування та соціальної підтримки для проходження ВЛК.

Експрезидент Польщі Дуда заявив, що Україна з першого дня війни прагнула втягнути НАТО

Колишній президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Україна з першого дня повномасштабної війни намагалася втягнути Польщу та інші країни НАТО у збройний конфлікт.

Про це він сказав в інтерв’ю, яке цитують медіа.

Як приклад він навів інцидент із падінням ракети на території Польщі восени 2022 року. За його словами, президент України Володимир Зеленський тоді вимагав негайно заявити, що це була російська ракета. Дуда погодився з оцінкою журналіста, що таким чином Київ хотів втягнути Варшаву у війну.

“Очевидно, це було б в їхніх інтересах. Для України найкращим сценарієм стало б, якби країни НАТО воювали разом із ними проти РФ. Ми теж так діяли б на їхньому місці. Але Польща як держава-член НАТО не могла на це погодитися”, – зазначив Дуда.

За його словами, прагнення України отримати безпосередню військову підтримку Альянсу є природним, однак офіційна Варшава дотримується обережної позиції та не готова до прямого втручання.

Чехія щорічно виділятиме на відновлення України понад 40 млн євро

На засіданні в середу уряд Чехії вирішив, що з 2026 по 2030 роки в рамках програми відновлення України щорічно буде виділятися один мільярд крон, що становить понад 40 млн євро.

Міністр закордонних справ Ян Ліпавський заявив про це після засідання уряду.

Програма, яка розпочала свою роботу в 2023 році, продовжить служити інструментом для відновлення України з боку Чехії. Ліпавський зазначив, що завдяки цій ініціативі Чехія також зможе розраховувати на підтримку з боку Європейського Союзу. У березні ЄС затвердив для Чехії два проекти, загальна сума яких склала 4 млрд крон.

Фінансування буде здійснюватися через Національний банк розвитку, а також буде спрямовано на гуманітарні та відновлювальні ініціативи. Міністр зазначив, що це “головний символ доброго імені Чехії на міжнародній арені”.

З 2023 року щороку на програму виділялося 500 млн крон.

Ліпавський зазначив, що в неділю виповнюється шість місяців з моменту прийняття Україною американського плану щодо припинення вогню, в той час як Росія демонструє повну відсутність інтересу до мирного врегулювання конфлікту.

Зеленський повідомив про майбутню розмову з Трампом

Президент України Володимир Зеленський повідомив про заплановану розмову з президентом США Дональдом Трампом найближчими днями.

Зеленський зробив цю заяву на прес-конференції з прем’єр-міністром Данії Метте Фредеріксен.

Президент України заявив, що йому необхідно провести розмову з Трампом, щоб обговорити тиск на Росію, яка відмовляється від двосторонніх переговорів. США вже отримали відповідні сигнали.

“Він [Трамп] кілька тижнів тому сказав, що дасть якусь відповідь, сказав, що через кілька тижнів — це може бути два або три тижні. Ми сьогодні або днями будемо говорити з президентом Сполучених Штатів і уточнимо це питання”, — зазначив Зеленський.

Депутатів каратимуть за прогули у Верховній Раді

В Україні запровадили покарання для депутатів, які не виконують свої обов’язки. Наприклад, якщо вони пропускають засідання.

Про це заявив народний депутат Ярослав Железняк.

Депутат повідомив, що Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроект №11387. За документ проголосували 229 парламентаріїв.

Железняк підкреслив, що до остаточної редакції законопроекту були включені його ініціативи, що передбачають адміністративні санкції за неявку до парламенту без поважних причин. Зокрема, це стосується і представників уряду, які тепер зобов’язані з’являтися на засідання на вимогу.