У разі мирної угоди мобілізацію можуть скасувати або перевести в частковий формат – Зеленський

В Україні можуть переглянути підходи до мобілізації у випадку підписання мирного договору. Йдеться як про можливе повне скасування, так і про перехід до часткової моделі.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на заяву президента Володимира Зеленського.

За словами глави держави, формат мобілізації безпосередньо залежатиме від умов мирної угоди та безпекової ситуації в країні після її укладення.

Також Зеленський зазначив, що у разі досягнення домовленостей можливе проведення виборів одночасно з референдумом щодо схвалення мирного договору. Президент наголосив, що будь-які рішення, які стосуються територіальних питань або запровадження спеціальних економічних режимів, можуть ухвалюватися виключно через всеукраїнський референдум.

Глава держави додав, що Росія наполягає на виході України з території Донецької області, однак остаточне рішення з цього питання має залишатися за громадянами України.

На пляжах Одеси зафіксували нафтове забруднення та загибель птахів

На узбережжі Одеси виявили плями, схожі на нафтопродукти, а також загиблих і постраждалих птахів. Забруднення зафіксували на кількох ділянках міських пляжів.

Про це повідомили в Одеській міській військовій адміністрації.

За наявною інформацією, сліди можливого нафтового забруднення помітили, зокрема, на пляжах “Дельфін” та “Ланжерон”. На узбережжі також виявили птахів із ознаками ураження – частина з них загинула, інші потребують допомоги.

Наразі профільні екологічні служби працюють на місці події. Фахівці проводять обстеження узбережжя, відбирають проби води та піску, а також з’ясовують масштаби забруднення й можливі джерела його походження.

Влада закликає мешканців і гостей міста утриматися від відвідування забруднених ділянок узбережжя до завершення перевірок та офіційних висновків екологів.

Зеленський озвучив 20 пунктів мирного плану, який обговорюють на переговорах у США

Президент України Володимир Зеленський представив 20 ключових пунктів мирного плану, який наразі обговорюється під час переговорів у Сполучених Штатах Америки.

За оприлюдненою інформацією, документ охоплює безпекові, політичні, територіальні та економічні питання, а також механізми післявоєнного врегулювання.

Серед базових положень – підтвердження суверенітету України, укладення угоди про ненапад між Україною та Росією з міжнародним моніторингом на лінії зіткнення, а також надання Україні безпекових гарантій. Зокрема, йдеться про модель, подібну до статті 5 НАТО: у разі нового вторгнення РФ передбачається військова відповідь і відновлення санкцій.

Мирний план передбачає збереження чисельності українських збройних сил на рівні 800 тисяч військових у мирний час, закріплення Росією політики ненападення щодо України та Європи у законодавстві, а також визначення конкретних строків вступу України до Європейського Союзу.

Окремий блок стосується економіки та відновлення. Планується створення кількох міжнародних фондів для післявоєнної відбудови з орієнтовним обсягом фінансування до 800 млрд доларів. Також Україна має прискорити укладення угоди про вільну торгівлю зі США та долучитися до глобального інвестиційного пакета розвитку.

Питання Запорізької атомної електростанції визначено як безкомпромісне. США пропонують модель тристороннього управління, де американська сторона виступає головним менеджером. Україна, своєю чергою, наполягає на варіанті спільного управління ЗАЕС у форматі 50 на 50 між США та Україною.

Найскладнішим пунктом переговорів залишається територіальне питання. Один із варіантів передбачає вихід російських військ з Дніпропетровської, Миколаївської, Сумської та Харківської областей, а на території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей — фіксацію поточної лінії контролю. У разі відсутності згоди розглядається створення вільної економічної зони або винесення всього пакета домовленостей на референдум.

Документ також передбачає обмін полоненими за формулою «всіх на всіх», повернення цивільних, дітей та політичних в’язнів, демілітаризацію Кінбурнської коси, гарантії свободи судноплавства Дніпром і Чорним морем, а також зобов’язання сторін не змінювати досягнуті домовленості силовим шляхом.

Після підписання угоди Україна має провести вибори у найкоротші строки. Сам документ планують зробити юридично обов’язковим, а контроль за його виконанням пропонується покласти на спеціальний Раду миру, очолювану Дональдом Трампом.

Після досягнення згоди всіма сторонами передбачається негайне запровадження повного припинення вогню.

Триваючі переговори здатні перевернути хід подій: Зеленський поговорив з главою ЄК

Президент Володимир Зеленський повідомив, що під час телефонної розмови з президентом Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн заявив, що зараз тривають ключові переговори, які здатні радикально переломити ситуацію, і вкрай важливо, щоб усі союзники діяли спільно, посилюючи тиск на Росію заради встановлення миру.

Про це він розповів у своєму Telegram-каналі.

Він сказав, що провів теплу і конструктивну бесіду з фон дер Ляєн і висловив вдячність за постійну підтримку, допомогу і залученість з перших днів повномасштабної російської агресії.

Український лідер нагадав, що минулого тижня Рада ЄС схвалила пакет фінансової підтримки для України на 2026-2027 роки в обсязі 90 млрд євро.

Він запевнив, що Київ високо цінує, що Євросоюз стоїть пліч-о-пліч з українцями в цей критичний для дипломатії період.

За словами Зеленського, під час розмови обговорювалася необхідність зміцнення стійкості України та посилення позицій країни на дипломатичному фронті.

Він підсумував, що незважаючи на те, що весь світ готується зустрічати Різдво, Київ продовжує працювати заради миру і безпеки для всіх.

Поставки допомоги Україні вдарили по забезпеченню військових Норвегії

Сили оборони Норвегії зіткнулися з серйозним дефіцитом базового екіпірування та захисних засобів. Командири скаржаться на те, що їхнім бійцям не вистачає одягу, щоб витримувати суворі морози.

Про це повідомляє місцеве видання Forsvarets forum.

Керівник Північної бригади Тер’є Брюейгард побоюється, що у особового складу недостатньо якісної амуніції, адже навіть такі речі, як шарф, стають життєво важливими, коли доводиться весь день проводити на вулиці в холодну погоду.

Згідно зі статтею, в найближчі тижні до підрозділу повинні прибути нові солдати, проте значна частина необхідної форми та захисних засобів досі відсутня. Особливо гостро відчувається нестача теплого одягу, через що уряду довелося скасувати навчання Північної бригади.

Відомо, що аналогічна ситуація і в інших частинах, тому тренування в холодну пору року були виключені по всій країні.

Багато високопоставлених військових в Норвегії вважають, що подібна криза стала результатом відправки допомоги Україні. Так, представник командування ВМС Роберт Хансен прямо заявив, що підтримка Києва поставила під загрозу рівень бойової готовності норвезьких військ.

Крім того, автор зазначає, що відчувається гострий дефіцит бронежилетів і касок. За його словами, ситуація ускладнюється тим, що система постачання армії працює неефективно і не справляється зі своїми завданнями навіть за наявності ресурсів.

Багатодітну українську сім’ю депортували зі Швейцарії після декількох років життя

З моменту початку повномасштабної агресії РФ у 2022 році влада Швейцарії вислала з країни близько сотні громадян України, які раніше отримали тимчасовий захист на території інших держав.

Про це інформує видання Le Temps.

У статті йдеться, що більшість депортованих біженців були відправлені до таких країн, як Польща, Румунія та держави Балтії, де вони отримали перші документи на тимчасове перебування.

Варто зазначити, що хоча країни ЄС домовилися не повертати українських біженців до третіх країн, Швейцарія, не будучи членом ЄС, дотримується інших правил.

Так, сім’я з кількома дітьми з Харкова, рятуючись від вторгнення російських окупантів, спочатку провела два тижні в Литві, а потім перебралася до Швейцарії. Однак через кілька років перебування на новому місці, їх депортували назад до Литви.

Українські школи остаточно перейдуть на 12-річну систему навчання з 2027 року – МОН

З 1 вересня 2027 року на всій території України розпочнеться обов’язкова 12-річна шкільна освіта, передбачена законом про повну загальну середню освіту.

Про це повідомила заступниця керівника Міністерства освіти і науки Надія Кузьмічева.

Вона уточнила, що мова йде не про уподобання, а про виконання закону, який був затверджений ще в 2020 році. Вона додала, що поправки в цій частині не розглядалися і не плануються, адже стабільність реформи – ключовий момент.

Кузьмічова зазначила, що всі школярі, які в 2027 році вступлять до десятого класу, навчатимуться за 12-річною програмою. У цій системі вже є діти, які розпочали навчання з запуском реформи в 2018 році.

Заступниця голови МОН підтвердила, що така ж схема поширюється на всіх, хто почав і буде починати навчання в українських школах у наступні роки.

Вона також підкреслила, що нав’язувати сім’ям суворі рамки щодо віку вступу дитини до 1 класу ніхто не буде. За її словами, рішення відправляти сина чи дочку до школи в 6 або 7 років повністю залишається за батьками.

Сіверський рубіж: тактичний успіх РФ чи перебільшена загроза Слов’янську

Події на Сіверському напрямку останніми тижнями знову привернули підвищену увагу як військових аналітиків, так і широкої аудиторії. Мова йде не лише про долю окремого міста, а про потенційні наслідки для всієї оборонної конфігурації на підступах до Слов’янсько-Краматорської агломерації, яка залишається одним із ключових вузлів української оборони на Донеччині.

За оцінками аналітиків, російські війська могли встановити контроль над більшою частиною Сіверськ після понад трьох років безперервних боїв. Місто, площа якого становить близько 10 квадратних кілометрів, а довоєнне населення – орієнтовно 11 тис осіб, з 2022 року виконувало роль важливого оборонного плацдарму. Саме звідси ЗСУ прикривали східні підступи до Слов’янсько-Краматорська агломерація. Захоплення Сіверська справді відкриває противнику можливість руху в західному напрямку, однак не означає автоматичного обвалу всієї оборони на цій ділянці фронту. За висновками Інститут вивчення війни, для реального виходу на Слов’янськ російським силам необхідно повністю опанувати Лиман та подолати близько 30 кілометрів складної місцевості, що перетворює можливий наступ на тривалий і виснажливий процес.

Водночас українські військові джерела оцінюють ситуацію як напружену й близьку до критичної. За наявною інформацією, російські підрозділи закріпилися майже на всій території міста, за винятком окремих кварталів за річкою Бахмутка. Для контрдій та повернення втрачених позицій необхідні додаткові сили, однак підрозділи, що тримають цю ділянку, нині відчувають гострий дефіцит резервів. У таких умовах командуванню доводиться обирати між утриманням окремих позицій і своєчасним відведенням оборони на більш вигідні рубежі. Окремі офіцери зазначають, що задекларована багатоешелонна система оборони в реальності виявилася недостатньо підсиленою й потребувала перегрупування значно раніше.

Частина військових аналітиків вважає доцільним зосередити подальшу оборону по лінії Миколаївка – Ніконорівка – Білокузьминівка, використовуючи попередні позиції лише для виграшу часу. Такий підхід дозволяє підготувати нові укріплення, відновити логістику й зберегти контроль над природними водними бар’єрами, які залишаються важливим елементом оборони. При цьому навіть у разі повної втрати Сіверська російські війська не отримують прямого й безпечного коридору до Слов’янська. Саме місто разом із Краматорськом і Дружківкою залишається значно віддаленою стратегічною ціллю, для наближення до якої противнику знадобляться місяці підготовки та додаткові ресурси.

Українська сторона, попри складність ситуації, продовжує чинити опір. Підрозділи ЗСУ стримують локальні спроби противника просунутися малими групами, утримують ключові підступи й паралельно формують нову лінію оборони. На цьому тлі публічні заяви Москви про Слов’янськ як «наступну мету» виглядають радше інформаційною спробою створити ефект масштабного прориву. Фактично ж російський наступ на цьому напрямку залишається повільним і тактичним, без ознак швидкого стратегічного зламу.

У підсумку прорив оборони під Сіверськом, навіть якщо він буде остаточно зафіксований, не означає неминучого виходу російських військ до Слов’янська. Йдеться радше про черговий етап виснажливої боротьби, у якій українська армія змушена маневрувати, відходити на нові рубежі та готуватися до тривалого протистояння. Подальший розвиток подій залежатиме не від гучних заяв, а від реальних ресурсів сторін, здатності швидко перебудовувати оборону й утримувати стратегічно важливі позиції.

Зеленський вислухав звіт Умєрова і Гнатова про переговори з командою Трампа

Президент Володимир Зеленський ознайомився з детальним звітом голови РНБО Рустема Умєрова і керівника Генштабу Андрія Гнатова за підсумками їхніх зустрічей з представниками американського президента Дональда Трампа.

Про це він розповів на своїй сторінці у Facebook.

Згідно з його повідомленням, вже підготовлено проекти низки документів, серед яких є угоди з питань безпеки для України, відновлення країни та ключові принципи завершення війни.

Український лідер запевнив, що всі пункти на сьогоднішній день сформульовані так, щоб наблизити закінчення війни і виключити можливість третього нападу з боку Росії.

Він підкреслив, що кожен новий раунд переговорів і зустрічей додає міцності позиції Києва. Саме в такому конструктивному ключі політики і мають намір продовжувати роботу.

Зеленський окремо висловив вдячність європейським союзникам за підтримку і злагодженість дій.

Він очікує нових раундів діалогу з Вашингтоном. Крім того, він назвав важливим і необхідним тиск на Москву і підтримку ЗСУ.