Трамп запропонує Європі обміняти Гренландію на гарантії для України

Президент США розглядає кілька сценаріїв встановлення контролю над Гренландією, один з яких передбачає гарантії безпеки для України в обмін на безперешкодний контроль над островом.

За інформацією “Politico”, про це говорять дев’ять представників Євросоюзу і НАТО, а також дипломати і військові фахівці.

Данський політик, який побажав залишитися анонімним, висловив припущення про можливий військовий захват Гренландії. Він зазначив, що для цього буде потрібно всього п’ять гелікоптерів і невелика кількість військ. За його словами, гренландці не зможуть чинити серйозного опору.

В Адміністрації президента США розглядають чотири можливі варіанти дій. Один з них — це проведення кампанії впливу, спрямованої на підтримку руху за незалежність Гренландії. Для здобуття незалежності гренландцям необхідно буде провести референдум і досягти угоди, яка має бути схвалена урядами Гренландії та Данії. За результатами опитування громадської думки, проведеного в 2025 році, 56% жителів Гренландії висловили підтримку незалежності, тоді як 28% заявили про свій намір проголосувати проти.

Данські ЗМІ та розвідка стверджують, що Гренландія піддається впливу різних кампаній впливу. У цих кампаніях активно використовуються соціальні мережі для формування громадської думки. Аналогічну тактику застосовувала Росія під час виборів у ряді європейських країн, таких як Румунія та Молдова.

Якщо Гренландія здобуде незалежність, наступним кроком може стати укладення угоди про вільну асоціацію (COFA), подібної до тієї, що вже діє між США та Мікронезією, Маршалловими Островами і Палау. В рамках таких угод США надають основні послуги, захист і свободу торгівлі в обмін на дозвіл проводити військові операції на території цих країн без обмежень. Однак 85% жителів Гренландії категорично проти приєднання своєї території до США в разі отримання незалежності.

Ще один можливий підхід — це залучення європейських країн до угоди та обмін цієї “теми” на гарантії безпеки для України.

“Це угода “безпека за безпеку”. Європа отримає від адміністрації Трампа більш міцні гарантії для України в обмін на збільшення ролі США в Гренландії”, — розповів європейський дипломат на умовах анонімності.

Сполучені Штати також розглядають можливість силового захоплення Гренландії.

“Найбільше занепокоєння викликає стратегія типу “доконаного факту”, яку ми часто обговорюємо у військових колах. Вона передбачає захоплення території, як це намагався зробити Путін щодо України. Наприклад, він міг би ввести війська в країну і оголосити її американською територією. Те ж саме можуть зробити США в Гренландії, висадивши війська з повітря або моря, і заявити, що це тепер американська земля”, — пояснив представник Королівського оборонного коледжу Данії.

У статті йдеться про те, що Гренландія не має власної армії, а об’єднане арктичне командування Данії, що базується в столиці, має обмежені та застарілі військові можливості.

За рік українці сплатили понад 163 млрд гривень військового збору

У 2025 році до загального фонду державного бюджету надійшло 163,6 млрд гривень завдяки військовому збору.

Про це інформує прес-служба Міністерства фінансів.

Минулого року надходження від військового збору покрили витрати на оборону країни протягом 22 днів.

З 2014 року в країні діє військовий збір — обов’язковий платіж, призначений для фінансування потреб сектора безпеки і оборони. В умовах військового конфлікту цей збір служить важливим механізмом мобілізації внутрішніх ресурсів держави.

Крім коштів від військового збору, на потреби оборони України спрямовувалися й інші фінансові потоки, що перебувають під контролем податкових і митних органів. Серед них були податок на прибуток, ПДВ, ПДФО, акцизи, рентні платежі, дивіденди від державних компаній та інші податки і збори. Також до цього переліку входили надходження від внутрішніх запозичень, таких як ОВДП.

У 2025 році видатки державного бюджету на безпеку і оборону досягли майже 2,67 трлн гривень. Це означає, що щодня на потреби оборони спрямовувалося в середньому понад 7,3 млрд гривень.

У Києві вилучили велику партію кокаїну вартістю 35 млн гривень

У Києві поліцейські затримали іноземця з великою партією кокаїну. У нього вилучили чотири кілограми наркотику, вартість якого становить близько 35 млн гривень.

Про це повідомляє поліція Києва.

Співробітники Шевченківського управління поліції, діючи спільно зі слідчими під процесуальним контролем Шевченківської окружної прокуратури та за підтримки спецназу ППОП №1, виявили та припинили незаконну діяльність 37-річного іноземця, який постачав і продавав наркотики в столиці.

“Ми затримали фігуранта на одній з вулиць міста, коли він перевозив в орендованому мікроавтобусі наркотики, для подальшої реалізації. Під час обшуку у нього вилучили близько чотирьох кілограмів кокаїну, які він заховав у коробках з-під побутових товарів, а також мобільний телефон та транспортний засіб. За цінами „чорного“ ринку вартість вилученого „товару“ становить близько тридцяти п’яти мільйонів гривень”, – розповів начальник Шевченківського управління поліції Ігоря Падюка.

Підозрюваному у справі пред’явлено звинувачення за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України. Його звинувачують у нелегальному виробництві, виготовленні, придбанні, зберіганні, транспортуванні, пересиланні або збуті наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у великих масштабах. За це йому загрожує до 12 років тюремного ув’язнення з конфіскацією майна. На даний момент він утримується під вартою.

 

В Україні 9 січня запровадять графіки відключення електроенергії

У п’ятницю, 9 січня, в усіх регіонах України будуть впроваджені графіки погодинних відключень електроенергії, а також графіки обмеження потужності для промислових споживачів.

Про це повідомило “Укренерго”.

Енергетики попереджають, що ситуація в енергосистемі може змінюватися, тому час та обсяг відключень за конкретними адресами слід уточнювати на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні. Вони також закликають споживачів ощадливо використовувати електроенергію, коли вона з’являється за графіком.

Основною причиною запровадження цих обмежень є пошкодження енергетичної інфраструктури внаслідок атак. Це може призвести до нестабільності в енергопостачанні, що вимагає від населення та промисловості адаптації до нових умов.

Енергетичні компанії вже вживають заходів для стабілізації ситуації, але закликають громадян бути готовими до можливих змін у графіках постачання електроенергії.

Суд дозволив Шуфричу вийти з СІЗО під заставу у 33 млн грн

Київський апеляційний суд ухвалив рішення, яке дозволяє народному депутату Нестору Шуфричу, підозрюваному у державній зраді, залишити слідчий ізолятор у разі внесення застави в розмірі понад 33 млн грн.

Про це повідомляє Hromadske.

Як повідомив адвокат парламентаря Віктор Карпенко, раніше Шуфрич понад два роки перебував під вартою без права внесення застави. Втім 6 січня суд змінив запобіжний захід, визначивши альтернативу у вигляді грошової застави. Станом на 8 січня кошти ще не внесли, тому депутат залишається у СІЗО. Захист зазначає, що заставу планують сплатити.

Нестора Шуфрича підозрюють у фінансуванні російських силових структур та співпраці з російськими спецслужбами. За версією слідства, після окупації Криму він уклав договір охорони належної йому нерухомості з незаконним воєнізованим формуванням окупаційної влади, пов’язаним із росгвардією, та переказував кошти на його рахунки. Загальна сума таких платежів, за даними правоохоронців, становила близько 650 тис руб.

Крім цього, слідчі заявляють, що депутат був завербований ФСБ РФ і виконував завдання осіб з оточення колишніх високопосадовців, які після 2014 року виїхали до Росії. Шуфричу інкримінують фінансування дій, спрямованих на насильницьку зміну конституційного ладу України, а також державну зраду. Окрему підозру за підривну діяльність в інформаційній сфері йому оголосили у вересні 2023 року.

НАТО та союзники формують наступальні кіберможливості проти РФ та КНР

Наприкінці листопада – на початку грудня 2025 року в Таллінні (Естонія) відбулися найбільші щорічні навчання НАТО Cyber Coalition 2025. У них взяли участь близько 1 300 фахівців із 29 країн Альянсу, а також семи держав-партнерів, представники Європейського Союзу, академічного середовища та промисловості.

Під час навчань відпрацьовувалася інтеграція кібероперацій у загальновійськові місії та зміцнення колективної стійкості в кіберпросторі. 16-та Повітряна група кіберсил США виступала союзним компонентом кібероборони, координуючи дії в чотирьох часових поясах і відпрацьовуючи сценарії відбиття атак на критичну інфраструктуру, хмарні сервіси, державні мережі й навіть космічні системи.

16-та Повітряна група кіберсил США сьомий рік поспіль виконувала роль головного “кіберкомпонента” Альянсу та продовжила ініціативу зі спільної підготовки операторів – американських кіберфахівців інтегрували до румунських і грузинських груп для підвищення взаємосумісності та готовності. Як зазначив командувач 16-ї ПГ генерал-лейтенант Томас Хенслі, такі навчання “зміцнюють нашу конкурентну перевагу, підвищують спільну готовність і дозволяють краще захищати Батьківщину”. За його словами, мережа союзників і партнерів у кіберсередовищі є “асиметричною перевагою, якій противники ніколи не зможуть протистояти”.

Під час Cyber Coalition 2025 перевірялися механізми колективного реагування: оператори навчалися виявляти атаки, обмінюватися інформацією та координувати активні заходи.

“Ці навчання дозволяють тренуватися пліч-о-пліч із союзниками, виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть наших рубежів”, – сказала провідна планувальниця навчань від ВПС США Кендіс Санчес.

Навчальні сценарії включали опрацювання кібератак на об’єкти цивільної та військової інфраструктури, хмарні сервіси та навіть космічні системи – у комплексі вони вимагали синхронізованих дій усього Альянсу.

Активна кібероборона та нові підходи НАТО

НАТО водночас дедалі більше підкреслює, що колективна оборона в кіберпросторі має бути проактивною. За словами генерального секретаря Альянсу Марка Рютте, кіберпростір офіційно визнаний “сферою операцій”: створено інтегрований Центр кібероборони НАТО, де цілодобово працюють військові, цивільні та приватні експерти для підвищення обізнаності та загальної стійкості. Альянс нарощує інвестиції в кібербезпеку й напрацьовує спільні заходи реагування на загрози.

“Ніхто не стоїть сам у НАТО… ми всі разом у цю цифрову епоху протистоїмо тим, хто хоче нам зашкодити”, – заявив Рютте.

На нещодавній конференції НАТО з кібероборони в Тирані обговорювалися більш рішучі та превентивні підходи: Альянс проголосив необхідність «накладати витрати на зловмисних кіберакторів», тобто не обмежуватися пасивним захистом, а за потреби проводити операції у відповідь проти противника.

НАТО посилює розвідку та спільні навчання з протидії широкому спектру загроз, обираючи не просто спостерігання за ситуацією, а активну участь у плануванні та реалізації превентивних заходів.

“Альянс і надалі стоятиме єдиним фронтом, обмінюючись інформацією та захищаючи ключові об’єкти”, – заявили представники НАТО.

Так, нещодавно Парламентська асамблея НАТО закликала рішуче протидіяти китайським кампаніям. Союзники зазначають, що Пекін тісно взаємодіє з Москвою та може впливати на громадську думку й ключові інститути західних держав. Об’єднуючи зусилля з такими партнерами, як Австралія, Японія та Південна Корея, НАТО планує спільні навчання й обмін даними для протидії цьому зростаючому виклику.

Підсумки та перспективи

Таким чином, НАТО та союзники переходять до нової парадигми кібероборони, у якій захист від загроз стає не просто обороною, а операціями-вилазками. Навчання Cyber Coalition демонструють, що країни готові діяти синхронно, поглиблюючи взаємодію та спільне планування. За словами організаторів, ці тренування “дозволяють виявляти, стримувати та нейтралізовувати загрози ще до того, як вони досягнуть нашої території”.

У найближчі роки НАТО продовжить розвивати спеціалізовані ресурси кібероборони – від централізованого моніторингу до нових “кіберструктур” – і збільшувати фінансування. Це відповідає зобов’язанням, ухваленим на останньому саміті: союзники спрямовують значну частку бюджетів на модернізацію кіберможливостей і захист критичних об’єктів. У підсумку сучасна колективна оборона в кіберпросторі передбачає не лише відбиття атак, а й можливість “захищатися на випередження”, проактивно не допускаючи загроз і змушуючи агресора рахуватися з наслідками.

Сікорський назвав умову справедливого завершення війни в Україні

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський вважає, що справедливе завершення війни в Україні можливе лише за умови, якщо російські еліти визнають помилковість повномасштабного вторгнення та відмовляться від ідеї відновлення Російської імперії.

Про це він заявив в інтерв’ю TVP World.

За словами очільника польської дипломатії, будь-які спроби досягти швидких компромісів можуть створити ризики для безпеки України та призвести до відновлення агресії в майбутньому. Він наголосив, що мир має бути не формальним, а таким, який унеможливить нову війну.

“Ми здобудемо справедливе вирішення лише тоді, коли російські еліти дійдуть висновку, що первісне вторгнення було помилкою і що мета відбудови Російської імперії є недосяжною”, – наголосив Сікорський.

Міністр зазначив, що керівництво РФ досі переконане, ніби час працює на нього, попри значні людські втрати та зростаючий економічний тиск. На його думку, саме поєднання жорстких санкцій і стабільної військової підтримки України здатне змусити Москву переглянути свою стратегію.

“Подальша деградація російської економіки посадить Росію за стіл переговорів. Путін досі мріє про підкорення усієї України, що є недосяжним”, – переконаний глава МЗС Польщі.

Сікорський також застеріг від повторення дипломатичних помилок минулого та наголосив, що сценарій нових Мінських домовленостей є неприйнятним.

“Нам не потрібен Мінськ-3”, – заявив він.

За словами міністра, будь-яке врегулювання має гарантувати Україні захищені кордони та право на інтеграцію до Європейського Союзу. Окремо Сікорський прокоментував роль Китаю, зазначивши, що Пекін постачає Росії товари подвійного призначення, але не надає летальної зброї.

Трамп підтримав посилення санкцій проти Росії

Президент США Дональд Трамп висловив підтримку двопартійному законопроєкту про посилення санкцій проти Росії, який передбачає додаткові обмеження для країн що продовжують купувати російську нафту.

Про це повідомляють американські медіа.

Ініціатором законопроєкту виступив сенатор-республіканець Ліндсі Грем спільно з сенатором-демократом Річардом Блюменталем. За словами Грема, після зустрічі з Дональдом Трампом він отримав “зелене світло” для подальшого просування документа, над яким працював протягом кількох місяців.

Сенатор наголосив, що законопроєкт надає президенту США додаткові повноваження для запровадження санкцій проти держав, які купують дешеву російську нафту. На його думку, саме ці доходи дозволяють Кремлю підтримувати військову машину та продовжувати війну.

Ліндсі Грем також повідомив, що голосування в Сенаті може відбутися вже найближчим часом. Він очікує суттєвої двопартійної підтримки, оскільки ініціатива розглядається як важливий елемент тиску на Росію з боку США.

Законопроєкт є частиною ширшої стратегії Вашингтона зі стримування російської агресії. У разі ухвалення нові санкції можуть вплинути не лише на економіку РФ, а й на глобальні енергетичні ринки та відносини США з країнами, які продовжують співпрацювати з Росією у сфері енергоресурсів.

Туреччина висунула умову для відправки своїх військ в Україну

Туреччина готова відправити війська в Україну в миротворчій місії, але тільки за умови дотримання двох умов: припинення вогню і чіткого визначення завдань і вкладу кожної країни.

Про це розповіли на брифінгу в Міністерстві національної оборони Туреччини.

Туреччина висловила готовність брати участь у миротворчій операції в Україні та гарантувати безпеку Чорного моря. У заяві підкреслюється, що Анкара готова підтримати будь-яку ініціативу, що сприятиме довгостроковому припиненню вогню в конфлікті між Росією та Україною.

“Щоб Туреччина могла відправити війська в Україну в рамках миротворчої місії, необхідно спочатку домогтися припинення вогню, а потім чітко визначити завдання і внесок кожної країни”, – заявили в Міноборони.

Туреччина відіграє провідну роль у військовому плануванні, метою якого є підтримка безпеки і стабільності в Чорному морі, а також забезпечення безпечного судноплавства після укладення перемир’я.

“Туреччина суворо дотримується Конвенції Монтре, яка підтримує баланс у Чорному морі і є важливою для безпеки регіону”, – йдеться в заяві.