Пентагон запропонував українським виробникам створити сотні тисяч дронів

До 2027 року США мають намір створити парк із сотень тисяч ударних безпілотників. У цьому амбітному проєкті, відомому як Drone Dominance Program (DDP), візьмуть участь 25 компаній, у тому числі дві українські — General Cherry Corp і Ukrainian Defence Drones Tech Corp.

Про це повідомляє військове міністерство США.

Нова програма спрямована на оперативне впровадження бюджетних безпілотників-камікадзе для підвищення національної безпеки. Перші випробування стартують 18 лютого у Форт-Беннінгу, де фахівці тестуватимуть дослідні зразки перед оформленням замовлень на суму приблизно 150 мільйонів доларів.

Програма включає чотири етапи, і перші партії готових систем будуть поставлені протягом найближчих місяців. Американські військові високо оцінили досвід українських розробників у використанні БПЛА на полі бою. Це неодноразово відзначалося керівництвом США. Наприклад, наприкінці минулого року президент Дональд Трамп підкреслив високу якість українських дронів і важливість стратегічного співробітництва в цій сфері. Участь компанії General Cherry Corp, відомої своїми передовими FPV-рішеннями і системами перехоплення, свідчить про включення українського оборонно-промислового комплексу в глобальні ініціативи щодо забезпечення безпеки.

Великобританія з січня 2026 року розпочала виробництво безпілотників-перехоплювачів Octopus для України. Вони повинні посилити захист від російських атак дронами по цивільному населенню та критичній інфраструктурі.

Euroclear направить Україні €1,4 млрд вже на почтаку року

У 2025 році Euroclear заробив €5 млрд на відсотках від заблокованих активів Центробанку Росії. З цієї суми €1,4 млрд підуть до Фонду підтримки України.

Про це йдеться у звіті Euroclear.

За підсумками 2025 року доходи Європейського депозитарію знизилися на 26% порівняно з 2024 роком, коли вони становили €6,9 млрд. Компанія пов’язує це падіння зі зменшенням процентних ставок. У 2023 році доходи були на рівні €4,4 млрд, а в 2022 році становили €821 млн.

Загалом €3,3 млрд, отриманих від заморожених російських активів, будуть передані до Європейського фонду підтримки України.

У липні 2025 року був здійснений перший транш у розмірі €1,6 млрд. Другий платіж, який складе близько €1,4 млрд, планується на початку 2026 року.

У 2025 році з доходів від інвестування російських активів було сплачено €1,1 млрд у вигляді податкових відрахувань.

США поки не планують вводити вже розроблені санкції проти Росії – Bloomberg

Сполучені Штати розробили нові обмежувальні заходи проти Росії, але поки не вирішили їх застосовувати.

Про це повідомляє “Bloomberg”.

За інформацією, наданою представниками Євросоюзу, США розробили нові обмежувальні заходи щодо Росії, проте на даний момент немає жодних ознак їх реалізації. Дипломати вважали за краще не розкривати свої імена через делікатність обговорюваного питання.

До четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, яке відбулося в 2022 році, Європейський Союз підготував новий пакет санкцій. Ці заходи будуть введені в дію пізніше в поточному місяці. Наразі керівництво Євросоюзу розробляє новий, двадцятий пакет санкцій.

“ЄС посилює заходи проти »тіньового флоту« Росії, але ці дії нагадують скоріше неспішне рішення, ніж боротьбу з загрозою”, – зазначили європосадовці.

Від Балтики до Атлантики: як Захід ламає логістику “тіньового флоту” РФ

Російський “тіньовий флот” – це сотні старих танкерів і суден, які перевозять нафту, газ та інші товари, щоб обійти західні санкції. За оцінками аналітиків, у світі налічується близько 1 400 таких суден, майже 921 з яких потрапили під санкції США чи ЄС.

Військово-економічне значення “тіньового флоту” важко переоцінити: Росія використовує ці судна для контрабанди енергоресурсів та навіть вкраденого українського зерна, що суттєво поповнює її воєнний бюджет. Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував: доки працюють ці кораблі, Кремль продовжує отримувати “мільярди доларів” на фінансування війни. Тому останні дії Заходу з протидії цій мережі вважаються особливо важливими. Від середини 2025 року країни Заходу почали посилювати обмеження проти “тіньового флоту” Росії. Зокрема, у травні 2025 року Рада ЄС погодила новий пакет санкцій, яким було заблоковано 189 суден цих кораблів (загалом під санкції потрапило вже майже 350 суден). Паралельно розгорнулася низка резонансних затримань і арештів:

Жовтень 2025 – Французькі військові застопорили нафтовий танкер Boracay (Pushpa) у водах Атлантики. Судно йшло під фальшивим прапором (Беніну) й перебувало під санкціями ЄС. Його китайський капітан наразі постане перед судом у Франції.

10 грудня 2025 – в Одеському порту СБУ заарештувала суховантаж, який перевозив вкрадене українське зерно з окупованого Криму до Африки. Це судно виявилося пов’язаним з “тіньовим флотом” РФ, а його власник перебуває в санкційних списках.

грудень 2025 – Сполучені Штати застосували військові методи проти російських “танкерів-обхідників”. Біля узбережжя Венесуели кораблі ВМС США заблокували танкери Skipper (ex-Atlanta) і Centuries після виходу з портів Каракаса. А на початку січня 2026 року берегова охорона США перехопила російський танкер Marinera (ex-Bella 1) у водах між Ісландією та Шотландією. Російський флот кинув на супровід танкера підводний човен, але прямого протистояння не сталося.

8 січня 2026 – Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі заявив про наміри Лондона активізувати дії проти «тіньового флоту», зокрема готувати правову базу для військових операцій щодо затримання суден, що порушують санкції.

22-24 січня 2026 – у Середземному морі ВМС Франції за підтримки союзників перехопили й доправили до порту Марсель танкер Grinch, що вийшов із російського Мурманська під коморським прапором. Його капітана, 58-річного індійця, взяли під варту за підозрою у фальшуванні реєстраційних документів. Президент Макрон повідомив, що це судно “попадає під міжнародні санкції” й підозрюється у плаванні під фальшивим прапором. Приблизно в ті ж дні у Франції завершилося розслідування щодо танкера Boracay – його капітан наступного місяця постане перед судом за непокору слідчим.

3 лютого 2026 – влада Естонії разом із прикордонною поліцією затримала контейнеровоз Baltic Spirit під прапором Багамських островів, який йшов із Еквадору до Санкт-Петербурга. Судно підозрюють у контрабанді вантажів. Керівник операції уточнив, що на борту працювали лише російські громадяни, судно не чинило спротиву, однак при цьому підтвердив: Baltic Spirit не значиться в санкційних списках ЄС і не належить до російського “тіньового флоту”.

Такі рішучі дії можуть завдати серйозного удару по доходах Кремля від експорту енергоресурсів. Затримка хоча б частини “тіньового флоту” означає, що Росія змушена продавати нафту зі знижками і шукати дедалі складніші шляхи реалізації. Згідно з аналізом Reuters, індійським і китайським покупцям, ймовірно, доведеться пропонувати “значні дисконти” до світової ціни, щоби компенсувати ризики обходу санкцій. Західні ЗМІ відзначають, що Москва уже практикує митне змішування вантажів: російську нафту перекачують на інші судна у відкритому океані, додаючи до неї інші сорти, аби приховати походження. Це дозволяє формально обійти граничні ціни й звичайні ланцюжки постачання, але тримає в напрузі і сам “тіньовий флот”, і його прихильників.

Президент Зеленський привітав ці затримання як “саме ту рішучість, яка потрібна, щоб позбавити Кремль доходів”. Він навіть запропонував конфісковувати захоплені танкери разом із їхнім вантажем. Додаткову вагу цій позиції надає той факт, що ЄС та G7 уже розробляють ще жорсткіші обмеження – приміром, повну заборону всіх морських послуг для перевезення російської нафти (так звана “морська заборона”), яка має запрацювати найближчими місяцями.

Кремль не залишився осторонь. Російська влада різко засудила такі дії: МЗС РФ називає “попередження” західних країн щодо руху танкерів “неприйнятними” та “безпідставними звинуваченнями”. Окремі проросійські депутати навіть публічно назвали рейди європейців “відвертим піратством”.

Можливі кроки Кремля:

— Офіційне оголошення таких операцій “незаконними” і “піратськими”, вимоги повернути екіпажі та викликати дипломатичні “демарші”.

— Збільшення військового супроводу власних танкерів – ескорт кораблями чи підводними човнами. Приклад: одночасно з перехопленням Marinera у Атлантиці поруч з нею знаходився російський підводний човен.

— Активізація продажів нафти на східних ринках (Китай, Індія) під ще більшою знижкою, щоб забезпечити стабільний потік валютних надходжень.

— Використання витончених схем обходу: розгалуження транзитних маршрутів, посередники з третіх країн, ще більше замасковане змішування та перевантаження вантажів посеред океану.

Одне з головних завдань Кремля – мінімізувати втрати бюджету від цих обмежень. Якщо сильніший тиск на “тіньовий флот” зумовить зменшення експорту російської нафти, це безумовно вдарить по воєнній економіці РФ. Однак фахівці застерігають, що зняття граничних цін може спростити Москві торгівлю з рідкісними покупцями, якщо вона готова збільшити знижки. Тому фінансовий ефект від нинішньої хвилі затримань залежатиме від того, наскільки рішуче Захід дотримуватиметься санкцій та забезпечуватиме відповідальність усіх причетних.

Україна сумнівається в ефективності гарантій безпеки від союзників – Politico

Україна побоюється, що не зможе розраховувати на підтримку своїх союзників у будь-якому можливому мирному договорі. Тому вона повинна бути готова вистояти самостійно.

Про це повідомляє “Politico”.

Минулого року президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала Києву зробити країну непривабливою для нинішніх і майбутніх ворогів, порівнявши її зі “сталевим дикобразом”.

Це передбачає утримання великої і боєздатної армії, значні інвестиції в передові розробки дронів і ракет, а також розширення внутрішнього виробництва військової техніки.

“Україна пережила фундаментальне переосмислення того, що означають гарантії безпеки і на чому вони повинні базуватися”, — сказала Альона Гетьманчук, глава місії України при НАТО.

Вона підкреслила, що раніше увага була зосереджена головним чином на обов’язках партнерів щодо забезпечення безпеки. Однак тепер існує чітке усвідомлення того, що основою будь-яких гарантій безпеки має стати українська армія і оборонна промисловість.

Для досягнення цієї мети Україна повинна побудувати потужний оборонний комплекс, модернізувати систему закупівель, поліпшити процес набору до армії, продовжувати розвивати технології дронів, розширювати парк далекобійних ракет, оснащувати війська сучасними танками, артилерією та авіацією (Київ уже домовився про купівлю до 150 шведських винищувачів Saab JAS-39E Gripen). Крім того, країна потребує значної фінансової підтримки для створення армії, яку Росія не наважиться атакувати знову.

“Майбутня безпека України насамперед стосується стійкості виробництва. Не окремих систем озброєння і не разових технологічних проривів, а здатності оборонної промисловості працювати тривалий час під тиском з прогнозованим результатом”, – сказав Ігор Федірко, генеральний директор Української ради оборонної промисловості.

Україні необхідні гарантії безпеки, оскільки президент США Дональд Трамп не допустив можливості її запрошення до НАТО, що забезпечило б захист відповідно до статті 5 про колективну оборону.

“Крім сильних збройних сил, Україна потребує надійних гарантій безпеки”, – заявив у вівторок у Києві генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Україна, не будучи членом НАТО, змушена покладатися на особливі угоди, які можуть бути менш значущими в порівнянні з зобов’язаннями альянсу. Київ з побоюванням сприймає такі домовленості, згадуючи досвід обману з боку США і Великобританії, коли в 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, а дані обіцянки виявилися порожніми.

“Деякі європейські союзники оголосили, що розгорнуть війська в Україні після укладення угоди. Війська на землі, літаки в небі, кораблі в Чорному морі. США стануть запобіжником”, – сказав Рютте, додавши, що обіцянки безпеки є “міцними”.

Але Росія заявляє, що не підтримає жодних гарантій безпеки для України.

“Ми не знаємо, які гарантії були узгоджені, але, очевидно, це гарантії для українського режиму, який проводив русофобський, неонацистський політичний курс”, – заявив минулого тижня міністр закордонних справ Сергій Лавров.

Україна висловлює занепокоєння з приводу надійності обіцянок Трампа, враховуючи його часті і різкі зміни в політиці. Наприклад, він то заявляв про намір анексувати Гренландію, то висловлював сумніви в цінності союзників по НАТО, а також демонстрував готовність до зближення з Путіним.

“Чи піде Трамп на війну з Росією заради України? Навряд чи. Чи введе він санкції проти Росії за порушення перемир’я? Сумнівно”, – написав аналітик Тімоті Еш.

Оскільки міжнародні гарантії здаються ненадійними, Україна повинна покладатися на власні сили.

Основний фактор майбутньої сили стримування — численна армія.

Під час мирних переговорів Україна виступала за збереження армії чисельністю 800 тис осіб.

Міністр оборони Михайло Федоров минулого місяця повідомив, що на час війни 2 млн українців перебувають у розшуку за ухилення від призову, а 200 тис військовослужбовців дезертирували зі своїх частин. У разі укладення перемир’я багато солдатів захочуть повернутися до цивільного життя.

Це передбачає значні і дорогі зусилля для формування і утримання великої мирної армії, організацію і належне фінансування якої необхідно забезпечити. Для цього Україні слід підвищити рівень військової підготовки на всіх рівнях, а також провести реформу системи управління, зазначив військовий аналітик Тарас Чмут.

Федоров пообіцяв масштабну цифровізацію та інші реформи. А Костянтин Немічев, заступник командира полку безпілотних систем “Кракен”, закликав до змін у підготовці рекрутів і посилення освіти для офіцерів і сержантів.

“Людина повинна розуміти, що її вчать воювати, і бути готовою до цього. А командири повинні мати лідерські навички … тоді люди не будуть масово залишати частини”, — сказав він.

Гендиректор Укрпошти публічно образив жінку через критику витрат на ребрендинг

Генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський вступив у публічну суперечку в соцмережах і використав образливі висловлювання на адресу коментаторки, яка розкритикувала витрати компанії на зміну логотипа замість ремонтів відділень.

Користувачка соцмережі звернула увагу на інформацію про витрату близько 600 тис грн на чергову зміну логотипа Укрпошти та зауважила, що ці кошти доцільніше було б спрямувати на оновлення відділень. У своєму коментарі вона також припустила, що на ремонтах “не багато спи@дить можна”.

“Ну якщо ми крадемо, то ви шл@ха. У мене стільки ж доказів, як і у вас, а ображати завжди прикольніше, ніж говорити щось хороше. Тож ми – злодії, ви – шл@ха. 1-1”, – написав у відповідь Смілянський.

Після хвилі обурення з боку інших користувачів соцмереж гендиректор Укрпошти пояснив свою реакцію тим, що грубо відповів не жінці, а “якійсь тварі”, зазначивши, що не звернув уваги на стать співрозмовника.

Ситуація викликала активне обговорення в мережі, де користувачі звертають увагу як на сам факт використання нецензурної лексики посадовцем державної компанії, так і на відсутність публічних вибачень за подібний тон спілкування.

Українська делегація прибула до Абу-Дабі

У середу, 4 лютого, делегація з України прибула до Абу-Дабі. Представники країни вже перебувають у місті і готуються до запланованих зустрічей.

Про це інформує прес-служба Офісу Президента України.

4 лютого в Абу-Дабі відбудеться тристороння зустріч, в якій візьмуть участь Україна, Росія і США. Переговори пройдуть як у двосторонньому форматі між США і Росією, так і в тристоронньому форматі.

Російська делегація прибула до Абу-Дабі 2 лютого. Дмитро Пєсков, прес-секретар Кремля, повідомив, що переговори можуть затягнутися до 6 лютого.

Також відомо, що до складу американської делегації увійдуть Стів Віткофф і Джаред Кушнер.

У Києві електроенергію повернули 100 тис сімей

У Києві після ударів Росії енергетики відновили електропостачання для 100 тис сімей. Лівий берег столиці знову переходить на тимчасові графіки відключень.

Про це повідомила пресслужба ДТЕК.

У компанії повідомили, що станом на 4 лютого тривають роботи з усунення наслідків масованих ударів Росії.

Там підтвердили, що роботи ведуться цілодобово, незважаючи на морози і втому робітників.

В ніч проти 3 лютого Росія здійснила масштабну атаку на українські енергетичні об’єкти, задіявши понад 70 ракет і близько 450 безпілотних літальних апаратів. Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що росіяни використали рекордну кількість балістичних ракет.

Федоров обговорив пріоритети з представниками НАТО напередодні “Рамштайна”

Напередодні чергового засідання Контактної групи з оборони України у форматі “Рамштайн” міністр Михайло Федоров поспілкувався з генеральним секретарем НАТО та міністрами оборони Великої Британії та Німеччини.

Він оголосив про це на своїй сторінці у Facebook.

Федоров повідомив, що в ході розмови обговорювалися основні напрямки подальшого сприяння Україні. Основна увага приділялася конкретним заходам, які вже зараз зміцнюють обороноздатність країни і сприяють збереженню життів.

Українська сторона виділила кілька ключових пріоритетів: зміцнення протиповітряної оборони, підтримку програми PURL і можливість використовувати кошти з пакету допомоги Європейського Союзу на суму 90 млрд євро для термінових потреб у сфері оборони.

Федоров підкреслив, що 2025 рік запам’ятався рекордними обсягами міжнародної допомоги Україні, яка склала $45 млрд. Він також зазначив, що в 2026 році союзники мають намір значно збільшити рівень підтримки.

У штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі 12 лютого відбудеться зустріч Контактної групи з питань військового співробітництва з Україною у форматі «Рамштайн».