Микола Донченко, автор у URAUA.INFO

Чеська снарядна ініціатива для України стикається з нестачею фінансування

Posted on 11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Чеська ініціатива з постачання артилерійських боєприпасів для України наразі недоотримує фінансування і не може в повному обсязі реалізувати заплановані закупівлі. Йдеться про програму, яка має стратегічне значення для забезпечення ЗСУ снарядами у 2025 році.

Про це повідомляє Reuters.

За словами високопоставленого військового чиновника Альянсу, ініціатива передбачає закупівлю боєприпасів на суму близько 5 млрд євро на світовому ринку. Водночас на цей момент країнам-донорам вдалося зібрати лише 1,4 млрд євро, що суттєво обмежує можливості програми.

У чеській ініціативі беруть участь низка міжнародних партнерів, зокрема Німеччина, Данія та Нідерланди, а також оборонні відомства й оборонні компанії Чехії. Програма спрямована на закупівлю великокаліберних артилерійських боєприпасів, які мають скоротити дефіцит снарядів в українській армії та зменшити перевагу Росії на полі бою.

Раніше в НАТО прогнозували, що завдяки цій ініціативі у 2025 році Україна може отримати до 1,8 млн артилерійських снарядів. Це становило б близько 43% усіх боєприпасів, які планується передати Києву протягом року, та майже 70% снарядів радянського калібру.

Представник НАТО також зазначив, що на світовому ринку наразі доступні боєприпаси загальною вартістю до 16 млрд євро. У межах чеської програми планувалося зосередитися на закупівлі сотень тисяч артилерійських снарядів, однак без додаткових фінансових зобов’язань з боку донорів реалізація цих планів залишається під загрозою.

Водночас у Чехії раніше заявляли, що країни-учасниці коаліції зберігають політичну згоду щодо продовження снарядної ініціативи та розглядають можливості залучення додаткового фінансування.

Війна може закінчитися через кілька місяців, якщо переговори будуть просуватися успішно – Зеленський

Posted on 11 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Війна в Україні може завершитися протягом кількох місяців за умови успішного просування переговорного процесу. Про це заявив президент України Володимир Зеленський, коментуючи поточний стан мирних консультацій та ключові розбіжності між сторонами.

Про це повідомляють українські ЗМІ.

Водночас президент наголосив, що питання Донбасу залишається одним із найскладніших і наразі не має узгодженого рішення. За словами Зеленського, позиція Києва залишається незмінною – контроль над Донбасом має належати Україні, а будь-які компроміси щодо статусу територій не розглядаються.

“Ні росіяни, ні ми не зацікавлені у створенні вільної економічної зони як буфера на сході Донбасу. У нас різні погляди на це. В обговореннях про те, хто контролюватиме цю буферну зону, США повинні уточнити свою позицію. Якщо це наша територія, а це наша територія, то країна, чия це територія, повинна нею керувати”, – сказав Зеленський.

Президент також повідомив, що адміністрація Дональда Трампа наполягає на одночасному підписанні всього пакета документів, пов’язаних із завершенням війни. Такий підхід, за його словами, має на меті уникнути затягування процесу та створити чітку рамку домовленостей.

Окремо Зеленський підкреслив, що навіть у разі досягнення домовленостей Україна повинна буде затвердити мирну угоду у Верховній Раді або винести її на всеукраїнський референдум. Крім того, можливе перемир’я потребуватиме постійного контролю та міжнародного моніторингу, зокрема за участі Сполучених Штатів.

Оновлення (17:19)

Член української делегації Давид Арахамія під час вчорашньої погоджувальної ради у Верховній Раді повідомив, що американська сторона висловила бажання завершити мирні переговори до 15 травня, однак це не є жорстким дедлайном, про що поінформував народний депутат Ярослав Железняк з посиланням на власні джерела.

Зеленський доручив забезпечити повну видачу “Пакунків тепла” жителям Полтавщини

Posted on 11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Президент України Володимир Зеленський доручив уряду забезпечити повну реалізацію програми «пакунків тепла» на Полтавщині на тлі складної ситуації з електропостачанням та значного навантаження на енергосистему області.

Про це він заявив 11 лютого під час щоденного селекторного засідання з урядом та представниками регіонів.

Глава держави наголосив, що програма є частиною комплексної підтримки населення в умовах дефіциту енергоресурсів і має охопити всіх, хто потребує допомоги, насамперед у регіонах із найбільш критичною ситуацією. За його словами, держава повинна діяти швидко та адресно, щоб люди могли пережити тривалі відключення світла і тепла.

Доручення пролунало на тлі різкого погіршення енергетичної ситуації на Полтавщині. Протягом останнього тижня область входить до переліку регіонів із найтривалішими відключеннями електроенергії. Через дефіцит потужностей і аварійні ремонти мешканці окремих громад залишаються без світла до 18-20 годин на добу, що особливо ускладнює обігрів житла та можливість підтримувати зв’язок.

Програма “Пакунок тепла” реалізується за ініціативи Президента та уряду за підтримки Групи Нафтогаз і спрямована на допомогу найбільш уразливим категоріям населення. Йдеться про самотніх людей похилого віку, маломобільних громадян та сім’ї, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Мета ініціативи – забезпечити людей базовими речами для обігріву та автономності під час тривалих відключень електроенергії й тепла. До складу одного набору зазвичай входять зимовий спальний мішок, павербанк для заряджання мобільних телефонів, термос, ліхтар, теплі шкарпетки, свічки, сірники та інші необхідні речі для холодного періоду.

Видача допомоги відбувається адресно. Працівники територіальних центрів соціального обслуговування передають пакунки безпосередньо людям додому під час обходів. У першу чергу набори спрямовують до громад, де ситуація з електропостачанням залишається найскладнішою.

Швейцарія надасть Україні 35 млн доларів на підтримку енергосистеми

Posted on 11 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Швейцарія схвалила новий пакет енергетичної допомоги Україні обсягом 35 млн доларів. Кошти спрямують на постачання генераторів, електромодулів і обладнання для стабілізації теплопостачання у містах, які найбільше постраждали від енергетичної кризи.

Про це повідомила пресслужба уряду Швейцарії.

Як зазначається, Федеральна рада найближчими тижнями розпочне постачання в Україну потужних генераторів та електромодулів. Пакет допомоги був затверджений на запит українського уряду і передбачає закупівлю, доставку та встановлення 18 електромодулів, що працюють на природному газі, разом із допоміжним обладнанням та витратними матеріалами. Ці модулі планують підключити до підприємств централізованого теплопостачання у чотирьох великих містах, які зазнали серйозних пошкоджень через удари по енергетичній інфраструктурі.

Окрім цього, швейцарські компанії відправлять в Україну близько 80 дизельних генераторів різної потужності. Частину з них передадуть Міністерству розвитку громад та територій України, яке розподілятиме обладнання за пріоритетністю потреб. Ще частину генераторів, а також мобільні обігрівачі, отримає Державна служба з надзвичайних ситуацій.

Координацію постачання здійснюватимуть у найближчі тижні під керівництвом делегата Федеральної ради Швейцарії з питань України. У швейцарському уряді наголошують, що ця допомога є частиною ширшої гуманітарної та енергетичної підтримки України.

Енергетична допомога від швейцарського приватного сектору входить до програми співробітництва Швейцарії з Україною на 2025-2028 роки. Загалом із лютого 2022 року Швейцарія виділила близько 900 мільйонів швейцарських франків на міжнародну співпрацю в Україні та сусідніх державах.

Чи здатні ЗСУ на масштабний контрнаступ: аналіз ресурсів і ситуації на Запорізькому напрямку

Posted on 11 Лютого, 202612 Лютого, 2026 by Микола Донченко

На початку лютого в російських соцмережах і воєнізованих пабліках почали поширюватися повідомлення про нібито початок контрнаступальних дій ЗСУ на запорізькому напрямку. Ці твердження швидко підхопили профільні канали, подаючи їх то як “відчайдушну спробу” української сторони змінити ситуацію, то як “останній ривок” перед вичерпанням ресурсів. Українська сторона ці заяви спростувала, а подальшого розвитку подій, який підтверджував би наявність масштабного контрнаступу, зафіксовано не було. Втім, сама поява подібних повідомлень знову поставила ключове питання: чи здатна Україна взагалі провести контрнаступальну операцію у найближчій перспективі, якщо виходити не з інформаційних вкидів, а з відкритих даних про ресурси, забезпечення та реальний стан сил.

У 2025 році ЗСУ отримали масштабну західну допомогу загальним обсягом близько $45 млрд, що включало постачання техніки, боєприпасів та логістичну підтримку. Зокрема, в Україну було передано 49 танків M1A1 Abrams, сотні одиниць бронетехніки, артилерійські системи та засоби ППО. Через програму PURL упродовж року ЗСУ отримали понад 220 тис тонн військових вантажів, а країни-партнери взяли на себе зобов’язання виділити понад $2,75 млрд на 2025-2026 роки. Водночас характер бойових дій означає надзвичайно високі темпи споживання техніки й боєприпасів. Проблеми з логістикою та виробництвом створюють ризик, що вже наприкінці 2026 року Україна може зіткнутися з нестачею окремих критичних ресурсів у разі невиконання фінансових зобов’язань. ЄС, зокрема, ухвалив кредитний пакет на €90 млрд на 2026-2027 роки, без якого Україна ризикувала б вичерпати бюджетні можливості вже до середини 2026 року.

Поточна оперативна ситуація не вказує на підготовку масштабної контрнаступальної кампанії. Згідно з офіційними заявами та відкритими розвідданими, українське командування утримує оборону і здійснює лише локальні дії з покращення тактичного положення. OSINT-фіксація свідчить про окремі успіхи, зокрема зачистку Лук’янівського та північної частини Приморського у Запорізькій області, однак ці дії не змінюють загальної конфігурації фронту. Жодних підтверджених ознак підготовки проривного наступу з офіційних або супутникових джерел зафіксовано не було. Наявні ресурси – бронетехніка, артилерійські снаряди, ракети, системи ППО – уже розписані у планах постачань партнерів, і їх достатність напряму залежить від стабільності цих поставок.

Запорізький напрямок залишається одним із найнапруженіших. Російська сторона перекинула туди підрозділи ПДВ та армійські резерви для посилення тиску. За наявними оцінками, по всьому фронту задіяно кілька батальйонних тактичних груп ЗСУ проти кількох дивізій РФ, хоча точні цифри не розкриваються. У лютому російські війська активізували атаки, зокрема на Гуляйпільському напрямку. За даними Генштабу, 11 лютого було зафіксовано 13 атак окупантів у цьому секторі, а протягом 10 лютого українські сили відбили 35 штурмових дій противника на Покровському напрямку. При цьому лінія фронту в цілому залишилася без суттєвих змін, що підтверджує характер дій сторін як оборонно-виснажливий, а не наступальний.

Окремим обмежувальним фактором залишається людський ресурс. В Україні триває мобілізація, і станом на кінець 2025 року офіційно озвучувалася потреба у резерві на рівні 400-700 тисяч осіб. Наразі сформовано оперативний резерв першої черги чисельністю близько 170 тис військових, а також близько 30 тис резервістів другої черги за довоєнною структурою. Водночас реальне поповнення бойових підрозділів обмежене добровольчим ресурсом і квотами. Повідомлялося, що у жовтні 2025 року кілька тисяч добровольців було призвано без участі територіальних центрів комплектування, однак цього недостатньо для швидкого формування масштабного резервного угруповання. Формально мобілізаційний потенціал значний, але кількість осіб із достатнім рівнем бойової підготовки залишається обмеженою.

Найгострішою проблемою залишається забезпечення боєприпасами. Партнери передали Україні сотні тисяч артилерійських снарядів калібру 155 мм, ракети для систем HIMARS і MLRS, а також тисячі зенітних керованих ракет. За даними Focus, українські підприємства здатні виробляти до 1-2 млн снарядів калібру 122 і 152 мм на місяць, однак інтенсивність бойових дій означає, що споживання все ще перевищує темпи поповнення. Офіційні дані про запаси засекречені, і партнери декларують готовність постачати достатньо для утримання фронту, але у разі збоїв у графіках дефіцит може швидко стати критичним. Додатково президент України попереджав, що мобілізація близько 500 тис резервістів потребуватиме близько 500 млрд грн, що створює додаткове навантаження на бюджет у 2026 році.

Західні постачання техніки суттєво оновили парк ЗСУ. Станом на початок 2026 року Україна отримала десятки сучасних танків, близько 100 Leopard 2 різних модифікацій, сотні БМП Bradley, а також контракти на САУ, ЗРК IRIS-T, Patriot, NASAMS і авіаційне озброєння. Водночас втрати та зношення старих зразків техніки залишаються високими. Нові надходження мають стратегічне значення, але самі по собі не забезпечують можливості контрнаступу без достатнього персоналу та боєкомплектів.

Фінансування війни дедалі більше залежить від міжнародної підтримки. У 2025 році США фактично скоротили пряму військову допомогу, обмежившись символічними $400 млн на 2026-2027 роки проти майже $14 млрд у попередніх пакетах. Основний фінансовий тягар перейшов до європейських партнерів. Німеччина заклала €11,5 млрд на 2026 рік, з акцентом на ППО, дрони та боєприпаси; Норвегія, Нідерланди та Швеція також надали сотні мільйонів євро. Водночас кредитний пакет ЄС на €90 млрд залишається під впливом політичних ризиків, а курс США щодо нових великих пакетів підтримки залишається невизначеним, попри збереження участі у програмі PURL.

Сукупність цих факторів дозволяє зробити стриманий висновок. За наявними відкритими даними, масштабна контратака ЗСУ на запорізькому напрямку у найближчій перспективі виглядає малоймовірною. Українські сили зберігають обмежений наступальний потенціал, який дозволяє проводити локальні дії, але не забезпечує умов для проривної операції. Навіть за умови повного виконання зобов’язань партнерами, наявних ресурсів, імовірно, вистачить щонайменше до середини 2026 року. Будь-які збої у постачаннях або фінансуванні можуть суттєво звузити ці можливості. За таких умов найбільш реалістичним сценарієм залишається оборонна стратегія з локальними контрударами та поступовим накопиченням ресурсів, тоді як твердження про “контрнаступ”, поширені в російських пабліках, не знаходять підтвердження у фактичному стані справ.

Келлог назвав відмову від Донеччини стратегічною катастрофою для України

Posted on 11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Колишній спецпредставник США з питань України, генерал-лейтенант у відставці Кіт Келлог, застеріг від будь-яких рішень, які передбачають передачу Донецької області в обмін на припинення війни. За його словами, такий крок матиме руйнівні наслідки для безпеки держави й не приведе до сталого миру.

Про це Келлог заявив під час публічного обговорення сценаріїв завершення війни, коментуючи ідеї територіальних компромісів.

Він наголосив, що відмова від позицій у Донецькій області позбавить Україну критично важливого оборонного рубежу та не зупинить агресію.

“Я один з тих, хто не вважає, що віддавати землі в Донецьку – це правильна ідея”, – заявив Келлог.

Окремо він звернув увагу на роль Європи у стримуванні Росії, підкресливши, що європейські країни недооцінюють власну силу.

“Я дійсно вірю, що європейці і Європа набагато сильніші, ніж вони думають. Вони 75 років покладалися на те, що американці будуть поруч. І ми будемо поруч. Ми завжди будемо поруч”, – зазначив він.

Водночас Келлог переконаний, що згуртовані дії Європи здатні змінити стратегічні розрахунки Кремля.

Говорячи про перспективи завершення війни, екс-спецпредставник США припустив, що процес може входити у вирішальну фазу після завершення зимового періоду.

“Я думаю, ми рухаємося, можливо, до останніх стадій мирного процесу”, – сказав він.

Келлог також порівняв мотивацію сторін, наголосивши, що українська армія воює за власну державу, на відміну від російських військ, які, за його словами, значною мірою тримаються на фінансовій мотивації. Він закликав українців, які виїхали за кордон, повертатися додому.

“Їм потрібно повернутися і боротися за неї [Україну]. І насправді вони побудують Україну кращою, ніж вона була раніше”, – підкреслив Келлог.

На його думку, потенціал України в технологіях і людському капіталі очевидний, а головною перепоною для завершення війни та відновлення країни залишається керівництво Росії.

В Офісі президента спростували заяви про підготовку виборів в Україні

Posted on 11 Лютого, 202611 Лютого, 2026 by Микола Донченко

В Офісі президента України заперечили можливість офіційного оголошення виборчого процесу без створення належних безпекових умов. У владі наголошують, що будь-які розмови про початок виборів або референдуму під час активної фази війни є передчасними.

Про це повідомляє “Апостроф” з посиланням на джерела РБК-Україна в оточенні президента.

За словами співрозмовника видання, позиція залишається незмінною і напряму залежить від ситуації з безпекою в країні.

Раніше іноземні медіа повідомляли про начебто старт процесу планування президентських виборів в Україні, які можуть відбутися одночасно з референдумом щодо потенційної мирної угоди з росією. У публікаціях йшлося про те, що відповідний план нібито можуть представити найближчим часом, а саме голосування розглядалося у весняний період.

Водночас у владі підкреслюють, що ключовою умовою для будь-якого виборчого процесу залишається гарантування безпеки громадян, стабільна ситуація в регіонах та можливість рівного доступу виборців до участі у голосуванні.

Нагадаємо, раніше ми писали, що представники США обговорювали з українськими дипломатами можливість укладення мирної угоди вже навесні, а також проведення виборів і референдуму в Україні, однак у Києві наголошували на нереалістичності таких строків без гарантій безпеки та стійкого режиму припинення вогню.

Оновлення (11:50)

24 лютого в Україні не планують оголошувати про проведення президентських чи парламентських виборів. Таку заяву зробила голова громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська, коментуючи публікацію західних медіа щодо можливих виборчих рішень.

За її словами, серед народних депутатів і експертів є спільна позиція: проведення виборів можливе не раніше ніж через щонайменше пів року після завершення воєнного стану. Наразі жодних рішень, які б наближали виборчий процес, не ухвалено.

Айвазовська наголосила, що для організації виборів необхідні зміни не лише до виборчого законодавства, а й до кримінального та адміністративного кодексів. За її оцінкою, цей етап буде складним і тривалим з огляду на відсутність у парламенті стабільної більшості.

Оновлення (15:11)

Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик заявив, що чинне законодавство не дозволяє проводити вибори під час війни, а нові норми наразі лише обговорюються у Верховній Раді.

За добу Сили оборони знищили 820 російських військових

Posted on 11 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Протягом минулої доби Сили оборони України завдали російським військам значних втрат у живій силі та техніці на різних напрямках фронту.

Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.

Станом на ранок 11 лютого 2026 року триває 1449-й день повномасштабної війни. За оновленими даними Генштабу, лише за останні 24 години втрати армії РФ у живій силі зросли на 820 осіб. Окрім цього, українські захисники знищили та пошкодили десятки одиниць озброєння і військової техніки.

Загальні бойові втрати Росії у війні проти України станом на 11 лютого 2026 року орієнтовно становлять:

особового складу – близько 1 249 380 осіб (+820)

танків – 11 661 (+5)

бойових броньованих машин – 24 020 (+2)

артилерійських систем – 37 148 (+59)

реактивних систем залпового вогню – 1 638 (+1)

засобів протиповітряної оборони – 1 298 (+1)

літаків – 435

гелікоптерів – 347

БпЛА оперативно-тактичного рівня – 130 711 (+1 551)

крилатих ракет – 4 270

кораблів і катерів – 28

підводних човнів – 2

автомобільної техніки та автоцистерн – 77 969 (+235)

спеціальної техніки – 4 070

У Генштабі зазначають, що дані щодо втрат уточнюються, а інтенсивні бойові дії тривають уздовж усієї лінії фронту. Українські підрозділи продовжують стримувати наступальні дії противника та завдавати йому відчутних втрат.

Макрон закликав Європу самостійно відновити діалог із Росією щодо війни в Україні

Posted on 10 Лютого, 2026 by Микола Донченко

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що європейські держави мають повернутися до прямого обговорення війни Росії проти України та не передавати це питання на відкуп іншим країнам.

Про це він заявив в інтерв’ю німецькому виданню Süddeutsche Zeitung.

За словами Макрона, війна між Росією та Україною наближається до фінальної фази, оскільки значні втрати з обох сторін можуть підштовхувати до пошуку шляхів припинення бойових дій. Водночас він наголосив, що ініціатива щодо майбутнього врегулювання має виходити саме від Європи.

Французький президент підкреслив, що відновлення діалогу з Москвою не повинно відбуватися шляхом тиску на Україну чи за рахунок її інтересів. На його думку, Європа має усвідомлювати власну відповідальність за безпеку на континенті.

“Чи хочемо ми делегувати обговорення цього питання іншим? Наше географічне положення не зміниться: подобається нам росія чи ні, вона буде там і завтра”, – зазначив Макрон.

Він також повідомив, що вже обговорював цю позицію з низкою європейських лідерів. Водночас частина з них, за його словами, вважає передчасним говорити про будь-які дипломатичні контакти з російською стороною в нинішніх умовах.

Раніше Макрон заявляв, що можливе відновлення діалогу з Москвою готується відкрито та відбувається у консультаціях із президентом України Володимиром Зеленським. Водночас офіційного підтвердження активних контактів між Парижем і Москвою наразі немає.