Автор: Микола Донченко

До Дня пам’яті захисників України у мережі поширили фотографії військових поховань із різних областей. На знімках помітні зарослі проходи та могили.

Щороку 29 серпня Україна вшановує військовослужбовців і добровольців, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність держави. Цю дату було встановлено указом президента №621/2019. Вона має нагадувати не лише про загальнонаціональні церемонії, а й про щоденний обов’язок дбати про кожне поховання.

Саме напередодні пам’ятної дати у відкритому доступі з’явилася добірка фотографій, які автори пов’язують із кладовищами Херсона, Запоріжжя, Миколаєва, Києва та Київської області. На кадрах видно українські прапори, хрести та портрети полеглих воїнів, частково закриті високою травою і чагарниками.

Автори поширених матеріалів порівнюють стан регіональних поховань із тим, як Україна представляє культуру пам’яті під час офіційних заходів. У липні кардинал Маттео Дзуппі відвідав військове кладовище у Львові, де помолився за полеглих і поклав квіти.

Окрему увагу привернули державні церемонії перепоховання Євгена Коновальця, Андрія Мельника та Софії Федак-Мельник на Національному військовому меморіальному кладовищі. Такі заходи мають велике символічне значення, але самі по собі не можуть замінити постійного догляду за тисячами поховань сучасних захисників у громадах.

Навіть якщо після перевірки частина підписів або дат виявиться неточною, питання належного утримання військових секторів нікуди не зникне. Держава і громади потребують зрозумілого стандарту: хто прибирає територію, як часто проводяться огляди, куди можуть звертатися родини та в які строки мають усуватися виявлені недоліки.

Корисним кроком могло б стати створення відкритої карти військових поховань із зазначенням відповідальних установ і результатів останніх перевірок. До таких оглядів варто залучати представників родин полеглих, ветеранських організацій та місцевих громад. Це дозволило б замінити суперечки навколо фотографій перевірюваними даними.

Пам’ять про загиблих не повинна залежати від того, розташована могила на центральному меморіалі чи на невеликому місцевому кладовищі. Але й будь-які звинувачення на такій чутливій темі мають ґрунтуватися не лише на емоційних фотографіях, а на встановлених фактах, офіційних відповідях і результатах перевірки.

Спочатку нові записи НАБУ сприйняли як історію про походження 150 млн грн застави за колишнього міністра Германа Галущенка. Однак повна версія слідства виявилася значно ширшою: детективи говорять про злочинну організацію, можливий вплив на державний банк, реєстри Міністерства юстиції, антикорупційні органи, а також про рейдерські захоплення та підготовку викрадення людини.

Матеріал підготовлено станом на 20 серпня 2026 року. Викладені нижче обставини є версією слідства. Винуватість конкретних осіб може встановити лише суд.
Коротко: що сталося

19 серпня 2026 року НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура оголосили про нову спецоперацію, яку в публічній комунікації назвали “Форест Гамп”. Наступного дня антикорупційні органи оприлюднили розширену офіційну версію справи та частину записів розмов.

За версією слідства, йдеться не про один епізод і не просто про сумнівне походження грошей для застави. НАБУ заявляє про діяльність злочинної організації, до якої могли входити або яку могли обслуговувати:

• чинний народний депутат;
• колишній народний депутат;
• високопосадовці Офісу президента;
• представники керівництва та службові особи державного банку;
• особи, які мали доступ до реєстраційних процедур Міністерства юстиції;
• підконтрольні підприємства, довірені особи, кур’єри та фінансові посередники.

Офіційне повідомлення НАБУ містить три основні блоки: рейдерське захоплення підприємств і нерухомості, легалізацію 150 млн грн через державний банк та підготовку викрадення людини для встановлення контролю над бізнесом.

Нові плівки важливі ще й тому, що вони з’єднують цю справу з операцією “Мідас” – масштабним розслідуванням корупції в енергетичному секторі.

Передісторія: що таке операція “Мідас”

Операцію “Мідас” НАБУ та САП публічно представили в листопаді 2025 року. Документування ймовірної злочинної організації, за даними Бюро, тривало понад 15 місяців – із літа 2024 року.

Під час фінального етапу операції детективи провели понад 70 обшуків у Києві та інших регіонах. Було вилучено документи, електронні носії та готівку. НАБУ повідомляло про тисячі годин аудіозаписів.
Основним об’єктом розслідування стала корупційна система навколо державного “Енергоатому”. За версією слідства, контрагентів стратегічного підприємства змушували платити від 10% до 15% від суми контракту. Відмова могла означати блокування платежів або втрату статусу постачальника.

У записаних розмовах цей механізм називали «шлагбаумом»: щоб отримати належні компанії гроші, підрядник мав спочатку заплатити неформальну комісію.

НАБУ стверджує, що сторонні особи без офіційних посад могли впливати на кадрові рішення, закупівлі та фінансові потоки підприємства з річним доходом понад 200 млрд грн.

Окремою частиною системи був так званий бек-офіс, або “пральня”, у центрі Києва. Там, за даними слідства, вели чорну бухгалтерію, приймали та видавали готівку, а також переводили гроші через компанії-нерезиденти, криптовалюту й інші фінансові інструменти.

За період документування через цей офіс могло пройти близько 100 млн доларів.

Як у справі з’явився Герман Галущенко

У лютому 2026 року НАБУ повідомило про підозру колишньому міністру енергетики Герману Галущенку. Слідство інкримінує йому участь у злочинній організації та легалізацію коштів.

За версією НАБУ, частину грошей могли виводити через закордонний фонд, зареєстрований на острові Ангілья. У структуру також нібито входили компанії на Маршаллових Островах і траст у Сент-Кітс і Невісі.

Бенефіціарами окремих компаній, як стверджує слідство, оформили членів родини колишнього міністра. Гроші надходили на рахунки фонду у швейцарських банках, видавалися готівкою або використовувалися для оплати особистих витрат.
15 лютого 2026 року Галущенка затримали під час спроби виїхати з України. Суд обрав йому тримання під вартою з можливістю внесення застави. Спочатку її розмір становив 200 млн грн, а згодом був зменшений до 150 млн грн.

Саме походження цих 150 млн грн стало центральною темою нових плівок НАБУ.

Хто офіційно вніс 150 млн грн застави

Заставу вносили не однією операцією та не з особистого рахунку Галущенка. Гроші надійшли від кількох юридичних осіб.

26 червня було перераховано перші 105 млн грн:

• 54 млн грн – від компанії “Тетрас Оптіма”;
• 46 млн грн – від “Хіран Констракт”;
• 5 млн грн – від “Скайт Рітейл”.

До 29 червня загальна сума досягла 150 млн грн. Підсумковий розподіл, за повідомленнями медіа, виглядав так:

• 54 млн грн – “Тетрас Оптіма”;
• 87 млн грн – “Хіран Констракт”;
• 5 млн грн – “Скайт Рітейл”;
• 4 млн грн – “Пеллет Сервіс”.

Після надходження всієї суми Галущенко вийшов із СІЗО.

Формально внесення застави іншою фізичною або юридичною особою не заборонене. Питання виникає тоді, коли кошти мають злочинне походження, а платники використовуються для приховування справжнього власника грошей.

Журналісти звернули увагу, що фінансові показники деяких компаній не відповідали масштабу переказаних сум. Це саме по собі не доводить злочину, але створює підстави перевіряти походження коштів, договори, податкову звітність і зв’язки між компаніями.

Версія НАБУ: готівку перетворили на безготівкову заставу

За версією слідства, 150 млн грн, які офіційно надійшли від компаній, спочатку існували у вигляді готівки та могли мати злочинне походження.

Завдання організаторів полягало в тому, щоб провести готівку через корпоративні рахунки, створити документальне пояснення її появи та перерахувати кошти як формально легальну заставу.

На одному із записів співрозмовники обговорюють, що “за Германа” привезли 200 млн грн. Далі, за реконструкцією НАБУ, гроші розділили на окремі частини. Це дозволяло передавати їх різними кур’єрами, використовувати кілька компаній та не проводити всю суму однією операцією.

Як, за даними слідства, передавали гроші

Етап	Сума	Версія слідства
Перша передача	50 млн грн	15 млн грн отримала довірена особа, ще 35 млн грн мали пройти через механізм легалізації.
Друга передача	10 млн грн	Окрема партія готівки, передана в межах підготовки застави.
Третя передача	70 млн грн	20 млн грн спрямували довіреній особі, 50 млн грн – для подальшого проведення через компанії.
Четверта передача	20 млн грн	Остання зафіксована частина готівки.

У розмовах згадуються кур’єри, автомобілі, парковки та мішки або сумки з грошима. Звідси й неофіційне формулювання про “чотири мішки”.

Для суду, однак, недостатньо самого аудіозапису. Слідству необхідно зіставити розмови з відеоспостереженням, геолокацією телефонів, рухом автомобілів, банківськими операціями, документами компаній і показаннями людей, які перевозили гроші.

Чому в плівках з’явився Sense Bank

У липні 2023 року Sense Bank був націоналізований. Власником 100% акцій стала держава в особі Міністерства фінансів. Це означає, що епізод стосується не приватної фінансової установи, а банку, який належить державі.

НАБУ стверджує, що на початку червня 2026 року організатори схеми могли отримати фактичний вплив на процеси всередині банку.

За версією слідства, 16 червня відбулася зустріч довіреної особи організаторів із представником керівництва банку. На записах учасники обговорюють відкриття рахунків, внесення десятків мільйонів гривень готівкою та подальше перерахування коштів.

Окрема проблема – фінансовий моніторинг. Внесення на рахунок нової або маловідомої компанії десятків мільйонів гривень мало б викликати перевірку походження грошей, змісту операції та відповідності платежу реальній господарській діяльності підприємства.

На записах звучать ідеї провести операції в ручному режимі, використати спеціальне технічне “вікно” або пояснити окремі дії обслуговуванням системи. Також обговорюються транзитні рахунки та документи, які мали створити формальне обґрунтування платежів.

Якщо версію НАБУ підтвердять банківські журнали операцій, внутрішнє листування та свідчення співробітників, це означатиме, що мова йде не просто про недостатню перевірку клієнта. Слідство намагатиметься довести свідоме сприяння легалізації коштів.

Sense Bank підтвердив проведення слідчих дій у головному офісі. Водночас банк заявив, що вони стосувалися дій окремих осіб, а сама установа співпрацює зі слідством і продовжує працювати у звичайному режимі.

Політичні контакти: кого згадують на записах

Одна з найчутливіших частин плівок – розмови про політичний вплив на державний банк та інші інституції.

У записах звучить ім’я “Давид” і згадується голова парламентського комітету. Частина медіа припустила, що співрозмовники могли говорити про голову фракції “Слуга народу” Давида Арахамію та голову податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева.

Водночас НАБУ публічно не підтвердило таку ідентифікацію і не повідомляло цим політикам про підозру в межах представленого епізоду. Сам факт згадки імені в чужій розмові не доводить участі людини у злочині.

Гетманцев відкинув припущення про свою причетність, заявив про готовність дати свідчення та пройти поліграф. Правова оцінка залежатиме не від інтерпретації окремих слів, а від наявності контактів, зустрічей, рішень і документально зафіксованих дій.

Також на записах згадується “ізраїльський біженець Тимур”. Медіа пов’язують цю фразу з бізнесменом Тимуром Міндічем, якого називали одним із ключових фігурантів “Мідасу”. Однак офіційного підтвердження, що йдеться саме про нього, у новому повідомленні НАБУ немає.

Розмови про вплив на антикорупційні органи

Нові плівки виходять за межі банківського епізоду. На записі від 9 червня співрозмовники обговорюють вибори до Ради громадського контролю при НАБУ.

Рада громадського контролю формується через відкрите голосування та бере участь у цивільному нагляді за Бюро. Зокрема її представники можуть бути залучені до конкурсних і дисциплінарних процедур.

Зі змісту розмов випливає, що учасники могли відстежувати кандидатів, координувати голосування та обговорювати, кому слід забезпечити додаткову підтримку.

Інша розмова стосується керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Співрозмовники розмірковують про майбутню заміну Олександра Клименка та необхідність заздалегідь сформувати лояльний кадровий резерв.

Цей епізод не доводить, що склад Ради громадського контролю або керівництво САП справді вдалося змінити. Але він демонструє можливий інтерес фігурантів до органів, які могли вести розслідування проти них.

План інформаційного захисту

Під час обшуків детективи, за повідомленнями медіа, знайшли матеріали, схожі на план кризових комунікацій на випадок створення парламентської тимчасової слідчої комісії.

У ньому нібито передбачалися:

• публічне відокремлення Офісу президента та уряду від скандалу;
• підготовка узгоджених повідомлень для Telegram-каналів;
• залучення медіа, блогерів та експертів;
• просування вигідних трактувань у закордонній пресі;
• переведення дискусії з конкретних фактів на ширші політичні конфлікти.

Саме існування такого документа ще не доводить, що його створювали за дорученням посадовців або що план був реалізований. Для цього потрібно встановити автора, дату створення, історію редагування, адресатів і фактичні публікації, які могли бути підготовлені за цим сценарієм.

Рейдерський блок: два підприємства і київська нерухомість

20 серпня НАБУ офіційно повідомило, що розслідування стосується не лише грошей для застави.

За версією слідства, восени 2025 року учасники організації захопили два підприємства, сукупна вартість активів яких становила 248 млн грн.

Метою заволодіння одним із підприємств нібито було отримання контролю над нерухомістю в центральній частині Києва вартістю понад 500 млн грн.

Для цього, за твердженням НАБУ, могли використовуватися:

• несанкціоноване втручання в автоматизовані системи Міністерства юстиції;
• підроблені судові рішення;
• фальшиві документи про право власності;
• підконтрольні юридичні особи;
• реєстраційні дії, які створювали видимість законної зміни власника.

У травні 2026 року група, за даними слідства, намагалася заволодіти ще кількома об’єктами нерухомості в Києві загальною вартістю понад 207 млн грн. Цей епізод не був доведений до кінця з причин, які не залежали від учасників.

НАБУ поки не назвало підприємства та адреси нерухомості. Тому неможливо незалежно перевірити їхню оцінку, структуру власності та історію реєстраційних змін.

Підготовка викрадення людини

Найбільш тривожний епізод офіційного повідомлення стосується підготовки незаконного позбавлення волі та викрадення людини.

За версією слідства, одна з груп усередині організації збиралася викрасти людину, щоб отримати контроль над суб’єктом господарювання. НАБУ заявляє, що злочин вдалося попередити.

Ім’я потенційної жертви, назву підприємства, спосіб підготовки та роль конкретних фігурантів наразі не розкрито. Ці деталі можуть бути закритими, щоб не зашкодити слідству та безпеці людини.

Кого медіа називають фігурантами

В офіційному повідомленні НАБУ більшість підозрюваних описані за посадами. Їхні прізвища Бюро не оприлюднило.

Українські медіа, посилаючись на джерела, називають серед фігурантів народного депутата Вадима Столара, колишнього депутата та забудовника Максима Микитася, а також колишню заступницю керівника Офісу президента Ірину Мудру.

Ірина Мудра

До роботи в Офісі президента Ірина Мудра була заступницею міністра юстиції. На Банковій вона займалася правовою політикою, судовою реформою, міжнародними судами та механізмами використання заморожених російських активів.

19 серпня президент звільнив Мудру з посади. В указі №734/2026 причина звільнення не зазначена.

Сама Мудра підтвердила наявність процесуальних дій, але заперечила затримання. Вона заявила, що записи можуть бути вирвані з контексту, і пообіцяла докладніше коментувати справу після ознайомлення з матеріалами.

Збіг дати звільнення з початком спецоперації є політично важливою обставиною, але сам по собі не доводить, що рішення президента було ухвалене саме через розслідування.

Вадим Столар

Народний депутат Вадим Столар підтвердив проведення слідчих дій у його помешканні та заявив про співпрацю з правоохоронцями.

Водночас офіційна публікація НАБУ не називає прізвище чинного депутата і не дає змоги встановити його процесуальний статус лише на підставі повідомлень медіа.

Максим Микитась

Джерела кількох видань назвали серед фігурантів колишнього народного депутата та забудовника Максима Микитася. У записах також звучить ім’я “Максим»”.

Проте одного імені в аудіозаписі недостатньо для надійної ідентифікації. Офіційно НАБУ прізвище колишнього депутата в новому провадженні не оприлюднило.

За якими статтями повідомляють про підозри

19 серпня НАБУ та САП повідомили про підозри учасникам організації та залученим особам. В офіційній публікації наведені такі статті Кримінального кодексу:

• стаття 255 – створення злочинної організації, керівництво нею або участь у ній;
• стаття 191 – заволодіння майном шляхом зловживання службовим становищем;
• стаття 206-2 – протиправне заволодіння майном підприємства;
• стаття 209 – легалізація майна, одержаного злочинним шляхом;
• стаття 358 – підроблення та використання підроблених документів;
• стаття 361 – несанкціоноване втручання в інформаційні або автоматизовані системи.

Це загальна кваліфікація всього провадження. Вона не означає, що кожному фігуранту інкримінують усі перелічені статті.

Що саме нового дали плівки

Перше – можливе походження застави. Раніше було відомо, які компанії перерахували 150 млн грн. Тепер НАБУ стверджує, що офіційні платники могли бути лише фінальними ланками, а кошти спочатку передавали готівкою.

Друге – роль державного банку. Якщо слідство доведе свідоме сприяння керівників або службовців банку, справа виходить за межі сумнівної перевірки клієнта і перетворюється на епізод можливої організованої легалізації коштів.

Третє – зв’язок із посадовцями Офісу президента. НАБУ вперше офіційно заявило, що серед учасників або залучених осіб були високопосадовці ОП.

Четверте – інтерес до антикорупційних інституцій. Записи свідчать, що співрозмовники обговорювали Раду громадського контролю НАБУ та майбутнє керівництва САП.

П’яте – значно ширший характер діяльності. Історія, яка починалася із застави, тепер охоплює рейдерство, втручання в державні реєстри, підроблення документів і підготовку викрадення людини.

Чого плівки поки не доводять

Аудіозаписи є важливою частиною доказової бази, але вони не замінюють вироку суду.

Для підтвердження версії слідства потрібно встановити:

• хто саме говорить на кожному записі;
• чи є записи повними та чи не зазнавали вони монтажу;
• який контекст передував окремим фразам;
• чи супроводжувалися розмови конкретними діями;
• кому належала готівка;
• як гроші потрапили на рахунки компаній;
• чи знали працівники банку про походження коштів;
• хто створив підроблені документи та втручався в реєстри;
• хто був кінцевим замовником рейдерських операцій.

Згадування людини в чужій розмові також не робить її автоматично учасником злочину. Саме тому важливо розділяти три категорії: офіційні твердження слідства, повідомлення журналістських джерел і припущення, засновані на окремих репліках.

Що має відбутися далі

Найближчим часом ключова інформація може з’явитися під час засідань Вищого антикорупційного суду щодо запобіжних заходів. Прокурори повинні будуть показати суду хоча б частину матеріалів, які обґрунтовують підозри.

Слідству також необхідно отримати та проаналізувати:

• повні банківські виписки й технічні журнали операцій;
• матеріали внутрішнього фінансового моніторингу;
• договори та бухгалтерію компаній, які внесли заставу;
• записи камер біля банку, парковок і місць передачі грошей;
• геолокацію телефонів та пересування автомобілів;
• дані про доступ до реєстрів Міністерства юстиції;
• метадані підроблених рішень і документів;
• експертизи голосів учасників розмов;
• докази підготовки викрадення людини;
• інформацію про кінцевих бенефіціарів захоплених активів.

НАБУ вже анонсувало подальше оприлюднення матеріалів. Тому нинішні записи, імовірно, є лише частиною доказового масиву.

Висновок

Головна новина “Форест Гампа” полягає не в тому, що за одного з фігурантів “Мідасу” внесли надзвичайно велику заставу. Це було відомо ще в червні.

Новим є твердження НАБУ, що 150 млн грн могли спочатку існувати у вигляді злочинної готівки, а потім пройти через підконтрольні компанії та державний банк. Одночасно ті самі або пов’язані з ними люди, за версією слідства, могли впливати на державні інституції, захоплювати підприємства та нерухомість і навіть готувати викрадення людини.

Саме ця сукупність епізодів перетворює нові плівки з історії про походження застави на розслідування можливого тіньового центру впливу. Але остаточну відповідь на питання про роль кожного фігуранта мають дати повні матеріали справи та суд.

Корупція в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки – це не сукупність кількох поодиноких хабарів. Офіційні дані правоохоронних і антикорупційних органів свідчать про десятки регіонів, сотні кримінальних проваджень і різні за складністю схеми.

Йдеться про оплату за зняття військовозобов’язаних із розшуку, втручання в реєстр “Оберіг”, фіктивні рішення військово-лікарських комісій, незаконне виключення з військового обліку, підроблення документів, приховування майна через родичів і так звану паперову мобілізацію померлих, ув’язнених або вже чинних військовослужбовців.

Масштаб проблеми в цифрах

У серпні 2023 року після загальнодержавної перевірки системи військкоматів було повідомлено про 112 кримінальних проваджень і 33 підозри щодо посадовців обласних, міських і районних ТЦК, працівників ВЛК та інших причетних осіб.

Серед зафіксованих правопорушень називали:

• незаконне збагачення;
• легалізацію майна і коштів, отриманих злочинним шляхом;
• одержання неправомірної вигоди;
• втручання в державні електронні реєстри;
• виготовлення фіктивних військово-облікових документів;
• незаконне переправлення військовозобов’язаних через кордон.

Тоді ж було оголошено про звільнення всіх керівників обласних ТЦК. Перед призначенням нових керівників кандидатів мали перевіряти компетентні органи.

Кількість розслідувань продовжила зростати. Станом на серпень 2024 року Державне бюро розслідувань повідомляло про 408 кримінальних проваджень, пов’язаних із роботою ТЦК після початку повномасштабного вторгнення.

На той момент результати були такими:

• 73 особам повідомили про підозру;
• до суду направили 37 обвинувальних актів щодо 61 особи;
• 10 осіб уже отримали обвинувальні вироки;
• сума неправомірної вигоди, доведеної в судах, становила 114 млн грн;
• встановлені збитки оцінювалися у 19 млн грн;
• 6,5 млн грн збитків було відшкодовано;
• суди арештували майно фігурантів на 264 млн грн.

Окремий показник – активи посадовців ТЦК, вартість яких не відповідала їхнім офіційним доходам. Лише за пів року 2023-го у керівників і посадовців ТЦК виявили ознаки незаконного збагачення або необґрунтовані активи на 255,6 млн грн.

У 2024-2025 роках було розпочато повні перевірки 23 декларацій посадовців ТЦК. Із 18 завершених перевірок виявили:

• недостовірні відомості на понад 28,5 млн грн;
• ознаки незаконного збагачення на понад 5,6 млн грн;
• ознаки необґрунтованих активів на понад 2,6 млн грн.

Загальна сума виявлених порушень становила 36,8 млн грн. Водночас перевіряли не всіх працівників системи, а декларації, відібрані за ризик-орієнтованим принципом.

У липні 2026 року правоохоронці та Генеральний штаб розпочали загальнодержавну операцію “Чесний призов”. Обшуки проводили одночасно у понад 100 ТЦК. Перевіряли можливе незаконне видалення даних із “Оберегу”, фіктивні рішення ВЛК, безпідставне зняття з військового обліку, вигадані відомості про проходження служби та вимагання грошей.

Як працюють корупційні схеми

Втручання в реєстр “Оберіг”

Один із головних корупційних ризиків пов’язаний із доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів “Оберіг”.

Працівники, які мають законний доступ до системи, можуть незаконно змінювати електронні картки військовозобов’язаних:

• скасовувати статус розшуку;
• видаляти відомості про порушення правил військового обліку;
• змінювати місце перебування на обліку;
• створювати фіктивні записи про проходження ВЛК;
• вносити неправдиві відомості про непридатність;
• позначати людину як таку, що вже проходить військову службу.

У липні 2026 року в одному зі столичних ТЦК викрили механізм, за якого за 2,5 тис доларів клієнту змінювали дані без його особистої присутності. За даними слідства, у реєстрі скасовували статус порушника або розшук, створювали записи про нібито звірку даних, вручення документів і направлення на ВЛК.

Це давало військовозобов’язаному додатковий час, протягом якого він міг спробувати оформити бронювання або інші документи.

138 змінених карток в Одесі

В Одесі викрили посадовця Приморського районного ТЦК, який, за даними слідства, змінював у реєстрі інформацію про військовозобов’язаних.

Правоохоронці встановили 138 осіб, яких фіктивно позначили непридатними до військової служби. Вартість такої «послуги» становила від 4,5 до 7 тис доларів.

Можливий загальний дохід від схеми слідство оцінювало щонайменше в 1 млн доларів.

Фіктивна непридатність і рішення ВЛК

Другий основний напрям – виготовлення медичних документів, які дозволяють отримати тимчасову непридатність, інвалідність, відстрочку або виключення з військового обліку.

У таких провадженнях разом із працівниками ТЦК можуть фігурувати:

• лікарі;
• члени військово-лікарських комісій;
• працівники лікарень;
• посередники;
• оператори державних реєстрів.

У січні 2026 року правоохоронці повідомили про підозри лікарям позаштатної ВЛК Приморського районного ТЦК Одеси. За версією слідства, висновки оформлювали без особистої присутності військовозобов’язаних. Документи та гроші могли передавати через поштові відправлення.

1577 незаконно списаних із військового обліку

Одну з найбільших схем викрили в Мукачеві. За даними слідства, у 2022-2024 роках тодішній керівник районного ТЦК та його підлеглий організували незаконне виключення з військового обліку щонайменше 1577 осіб.

Із них 1142 чоловіки нібито були визнані непридатними за станом здоров’я. За таку “послугу” могли брати від 5 до 10 тис доларів.

Коли виникла загроза викриття, один із фігурантів, за версією слідства, оформив фіктивний акт про вилучення та знищив медичну документацію. Йшлося про довідки, рішення ВЛК та інші документи, які мали зберігатися протягом 75 років.

Слідчі відновлювали інформацію за допомогою даних Національної служби здоров’я, експертиз, електронних систем і показань свідків. Станом на серпень 2026 року 120 людей уже поновили на військовому обліку. Перевірка інших рішень продовжувалася.

“Мертві душі” та паперова мобілізація

Ще один різновид зловживань – внесення до реєстру людей, яких насправді не мобілізували. За даними українських медіа, які посилалися на Генеральну прокуратуру та правоохоронців, такі випадки були виявлені на Закарпатті, Львівщині, Волині, Вінниччині й Тернопільщині.

Метою могло бути штучне покращення статистики виконання мобілізаційних завдань. Посадовець вносив до “Оберегу” інформацію про нібито призвану людину, хоча фактично вона не була направлена до військової частини.

276 фіктивно мобілізованих на Закарпатті та Львівщині

На Закарпатті та Львівщині трьох посадовців ТЦК підозрюють у фіктивній мобілізації 276 людей.

У Мукачівському районному ТЦК начальник, за даними слідства, вніс 162 фіктивні записи, а його заступник – ще 108. Тимчасовий керівник Золочівського районного ТЦК на Львівщині додав шістьох людей, які вже проходили військову службу за контрактом.

До списків “мобілізованих” потрапляли:

• померлі громадяни;
• особи, які відбували покарання;
• люди з чинною відстрочкою;
• особи, які перебували на спеціальному обліку;
• чинні військовослужбовці;
• курсанти військових навчальних закладів;
• громадяни, які вже не підлягали мобілізації за віком.

Фігуранти не лише змінювали електронні картки, а й складали паперові поіменні списки з неправдивою інформацією. Після цього документи направляли до обласних ТЦК як звіти про виконання мобілізаційних показників.

Померлий військовий і полонений у статистиці ТЦК

У серпні 2026 року підозру отримав тимчасовий керівник одного з районних ТЦК Тернопільщини. Слідство встановило 18 фактів внесення неправдивих відомостей до “Оберегу”.

Серед нібито нових мобілізованих були військовослужбовець, який на той момент уже помер, і військовий, який тривалий час перебував у російському полоні.

Завдяки цим записам створювалася видимість виконання мобілізаційного плану, хоча фактичного поповнення військових частин не відбувалося.

“Мертві душі” у військовій частині: 7,7 млн грн

Окремо українські правоохоронці викрили схему реального привласнення грошей за допомогою фіктивно оформлених військовослужбовців. Цей епізод стосувався не ТЦК, а командування однієї з військових частин на Одещині.

За даними слідства, командир частини, двоє його заступників і командир роти підбирали чоловіків, які не бажали проходити службу, але погоджувалися на фіктивне оформлення.

Їх зараховували до військової частини та призначали на посади солдатів. Після цього складали документи про нарахування зарплати, премій та інших виплат.

Кошти надходили на банківські рахунки фіктивних військовослужбовців, переводилися в готівку та розподілялися між учасниками схеми. Частину належного таким військовим речового і продовольчого забезпечення могли продавати.

Правоохоронці зафіксували близько 60 таких випадків. Загальна сума привласнених коштів перевищила 7,7 млн грн. Під час операції провели понад 100 обшуків в Одеській, Миколаївській, Запорізькій та Черкаській областях.

Таким чином, у відкритих кримінальних провадженнях зафіксовано два різні явища:

• паперову мобілізацію працівниками ТЦК для штучного покращення статистики;
• привласнення виплат за фіктивно оформлених військовослужбовців посадовцями військової частини.

Справа Євгена Борисова: вілла, офіс і дорогі автомобілі

Найрезонанснішою справою щодо керівника ТЦК залишається справа колишнього начальника Одеського обласного ТЦК та СП Євгена Борисова.

За результатами моніторингу способу життя у нього виявили ознаки незаконного збагачення на понад 188 млн грн.

Після початку повномасштабної війни мати Борисова стала власницею житлового будинку в Іспанії вартістю приблизно 3,7 млн євро. При цьому її сукупний офіційний дохід за попередні 20 років становив трохи більше ніж 4 млн грн.

Дружина Борисова придбала в Іспанії офісне приміщення вартістю близько 510 тис. євро. У членів родини також виявили дорогі автомобілі:

• Mercedes-Benz G 63 AMG 2022 року;
• Toyota Land Cruiser 2023 року;
• Toyota Land Cruiser Prado 2021 року;
• Mercedes-Benz EQV 2022 року;
• Mercedes-Benz GLE 400 2021 року;
• Porsche Macan GTS 2016 року.

Суд арештував земельні ділянки, будинки, квартири, автомобілі, гроші та банківські рахунки Борисова і членів його сім’ї.

Автомобіль Porsche Macan, зареєстрований на невістку Борисова, вилучили під час спроби вивезення за кордон. Слідство вважало його речовим доказом у кримінальному провадженні.

Нерухомість у Марбельї була заблокована рішенням іспанського суду. Власнику заборонили продавати, передавати або іншим способом відчужувати майно.

Водночас арешт активу не означає його автоматичної конфіскації. Для остаточного стягнення майна в дохід держави необхідне відповідне рішення суду.

У чому обвинувачують Борисова

У травні 2024 року до суду направили обвинувальний акт за незаконне збагачення. За версією слідства, загальна вартість придбаного родиною майна перевищувала 190 млн грн, а різниця між вартістю активів і законними доходами становила понад 140 млн грн.

У березні 2025 року до суду передали ще одну справу – про організацію легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, на понад 140 млн грн.

Крім того, Борисову інкримінували:

• неявку на військову службу без поважних причин;
• ухилення від виконання обов’язків військової служби через обман;
• використання підроблених медичних документів;
• незаконний виїзд за кордон під виглядом лікування.

За матеріалами справи, у грудні 2022 року Борисов не з’являвся на службу, надавши документ про нібито лікування. Після цього він виїхав за межі України та перебував на Сейшельських Островах і в Іспанії.

У лютому 2026 року суд почав розгляд об’єднаної справи про неявку на службу, використання документів для виїзду та отримані виплати. Борисов винним себе не визнав.

Станом на дату підготовки матеріалу остаточного обвинувального вироку у справі про незаконне збагачення не оприлюднено.

Інші великі справи

Начальник Малиновського районного ТЦК Одеси – майже 47 млн грн

У начальника Малиновського районного ТЦК Одеси Вячеслава Кушнерова виявили ознаки незаконного збагачення на майже 47 млн грн.

Нерухомість і автомобілі були оформлені на дружину, матір, тещу та сина посадовця. Пояснень, які підтвердили б законність походження всіх коштів, під час перевірки не отримали. Матеріали передали правоохоронцям.

Ексначальник Рівненського обласного ТЦК – 46,6 млн грн

Під час розслідування побиття підлеглого правоохоронці встановили, що колишній керівник Рівненського обласного ТЦК міг контролювати нерухомість і земельні ділянки загальною вартістю понад 46,6 млн грн.

Серед виявленого майна:

• будинок площею близько 280 квадратних метрів неподалік Буковеля;
• три квартири в Івано-Франківську загальною площею майже 200 квадратних метрів;
• два гаражні приміщення;
• земельні ділянки та інші об’єкти.

За даними слідства, посадовець домовлявся про купівлю активів та оформлення їх на підставних осіб. Різницю між вартістю майна й офіційними доходами оцінили у 46,6 млн грн.

Окремо колишнього обласного керівника та начальника районного ТЦК обвинувачують у побитті підлеглого битою. За версією слідства, військовослужбовця карали через його намір повідомити правоохоронцям про порушення.

Колишній заступник начальника Одеського обласного ТЦК – 37,7 млн грн

У лютому 2026 року колишньому заступнику начальника Одеського обласного ТЦК заочно повідомили про підозру в незаконному збагаченні та легалізації майна.

За даними слідства, у 2020-2022 роках він набув активи на понад 37,7 млн грн.

Серед них – квартири та автомобілі:

• Mercedes-Benz GLE 43 AMG;
• Mercedes-Benz GLS 350d;
• Mercedes-Benz V-Klasse;
• BMW X7;
• Toyota RAV4 Hybrid;
• Mazda CX-5.

Сукупну вартість автомобілів оцінювали у понад 12 млн грн. Частину майна, за матеріалами провадження, оформили на тещу посадовця.

Начальник Бучанського районного ТЦК – понад 21 млн грн

У червні 2025 року до суду направили обвинувальний акт щодо колишнього начальника Бучанського районного ТЦК.

У посадовця та пов’язаних із ним осіб виявили активи на понад 21 млн грн:

• двоповерховий будинок у Бучі;
• дві земельні ділянки;
• недобудований житловий будинок;
• квартиру, оформлену на тещу;
• Toyota Corolla та Seat Leon, оформлені на матір;
• приблизно 350 тис. доларів готівкою.

За оцінкою слідства, офіційні доходи посадовця та його близьких не дозволяли придбати відповідне майно й накопичити таку суму готівки законним шляхом.

Кого з керівників ТЦК відсторонили або звільнили

Загальне звільнення обласних керівників у 2023 році

11 серпня 2023 року після спеціального засідання РНБО було оголошено рішення звільнити всіх керівників обласних ТЦК.

Рішення ухвалили після перевірок, у межах яких на той момент було відкрито 112 кримінальних проваджень. Перед призначенням нових керівників кандидатів мали перевіряти компетентні органи.

Це було кадрове очищення всієї вертикалі, однак саме звільнення не означало, що кожен обласний керівник був підозрюваним. Кримінальні справи стосувалися конкретних осіб та епізодів.

Євген Борисов, Одеський обласний ТЦК

Євгена Борисова звільнили з посади влітку 2023 року після оприлюднення інформації про іспанську нерухомість родини та початку перевірок.

У липні 2023 року його затримали. Справа Борисова стала одним із головних приводів для перевірки керівників ТЦК по всій країні.

Юрій Пуйко, Одеський обласний ТЦК

21 квітня 2026 року головнокомандувач ЗСУ усунув від виконання обов’язків начальника Одеського обласного ТЦК Юрія Пуйка та керівника Пересипського районного ТЦК.

Кадрове рішення ухвалили після затримання працівників груп оповіщення Пересипського ТЦК. Правоохоронці перевіряли їхню причетність до викрадення людини, насильства та вимагання десятків тисяч доларів.

Усунення керівників відбулося на час службового розслідування. Про оголошення особистої підозри Юрію Пуйку в повідомленні не йшлося.

Начальник Миколаївського обласного ТЦК

13 серпня 2026 року правоохоронці затримали начальника Миколаївського обласного ТЦК під час отримання частини неправомірної вигоди.

За даними слідства, загалом задокументували 15 тис. доларів:

• 10 тис доларів – за невжиття мобілізаційних заходів щодо трьох військовозобов’язаних, зняття їх із розшуку в “Оберезі” та створення умов для подальшого бронювання;
• 5 тис. доларів – за недопущення направлення вже мобілізованої людини до військової частини та повернення її на повторну ВЛК.

19 серпня суд відсторонив посадовця від роботи та обрав йому тримання під вартою з можливістю внесення застави у понад 4,6 млн грн.

За інформацією українських медіа, йдеться про Віталія Куліша. В офіційному повідомленні правоохоронців ім’я затриманого не називалося.

Проблема не обмежується окремими регіонами

Географія кримінальних проваджень охоплює Одеську, Київську, Рівненську, Закарпатську, Львівську, Волинську, Тернопільську, Вінницьку, Дніпропетровську, Полтавську, Харківську, Запорізьку, Миколаївську та інші області.

В одних випадках йдеться про одноразове отримання кількох тисяч доларів. В інших – про системні механізми, які діяли протягом кількох років і могли охоплювати сотні або понад тисячу військовозобов’язаних.

Найбільші корупційні ризики зосереджені навколо:

• доступу до реєстру “Оберіг”;
• взаємодії ТЦК із військово-лікарськими комісіями;
• оформлення відстрочок і непридатності;
• зняття військовозобов’язаних із розшуку;
• виключення з військового обліку;
• контролю за виконанням мобілізаційних показників;
• перевірки декларацій і способу життя керівників ТЦК.

Висновок

Масштаб проблеми підтверджується сукупністю офіційних показників: понад 400 кримінальних проваджень уже станом на серпень 2024 року, сотні мільйонів гривень необґрунтованих активів, обшуки у понад 100 ТЦК влітку 2026 року та схеми, які охоплювали від десятків до більш ніж півтори тисячі військовозобов’язаних.

Найрезонанснішою залишається справа Євгена Борисова, у родини якого виявили іспанську нерухомість і дорогий автопарк, а загальну різницю між вартістю активів і законними доходами слідство оцінює у понад 140 млн грн.

Водночас кримінальне провадження, повідомлення про підозру, арешт майна, відсторонення від посади та обвинувальний вирок – різні юридичні стадії. У багатьох резонансних справах судовий розгляд ще триває, тому остаточну відповідь щодо винуватості кожного фігуранта має дати суд.