Росіяни захопили Ямполівку та намагаються прорватися до Торського

Ситуація на Лиманському напрямку продовжує ускладнюватися – російські війська повністю захопили населений пункт Ямполівка і просуваються в напрямку Торського та Колодязів.

Про це повідомив український військовослужбовець Павло Бунятов.

За його словами, ворог активізував дії південніше – біля села Торське, а також західніше – у напрямку села Колодязі.

Бунятов зазначає, що наступу сприяє складна лісиста місцевість, у якій російська піхота здебільшого рухається малими групами по одному-двоє осіб, що ускладнює виявлення та протидію.

Раніше Інститут вивчення війни повідомляв, що Росія зосередила на цьому напрямку значне військове угруповання – у десять разів більше за чисельністю, ніж українські сили в регіоні.

За оцінками аналітиків, найближчим часом можливе подальше просування російських підрозділів у напрямку як на північ – до Борової, так і на південь – до Лимана.

У Києві розпочалася зустріч представників Франції, Британії та України з приводу розміщення військового контингенту

У Києві відбулася зустріч начальників військових штабів України, Великої Британії та Франції, присвячена обговоренню питань розміщення військового контингенту.

Про це повідомляє Суспільне із посиланням на власні джерела.

З британської сторони в зустрічі взяв участь адмірал Тоні Радакін, з французької – генерал Тьєррі Буркхард. Протягом дня вони провели низку переговорів з українськими військовими посадовцями, а також зустрілися з Президентом України Володимиром Зеленським.

Лідери обговорили результати нещодавнього візиту до Парижа та погодилися, що існує реальний імпульс для підтримки безпеки України в довгостроковій перспективі. Сторони зазначили, що зустріч військового керівництва сприятиме наступному етапу детального планування.

Президент Зеленський висловив вдячність Великій Британії та Франції за їхню позицію щодо тиску на Росію, підкресливши необхідність значного посилення України для запобігання розширенню війни.

Батько Ілона Маска заявив, що захоплюється Путіним і вважає його сильним лідером

Батько американського підприємця Ілона Маска – Еррол Маск – заявив, що в його родині захоплюються президентом Росії Володимиром Путіним.

Про це він сказав в інтерв’ю, уривки з якого опублікувала ВВС.

“Якщо розглядати Путіна просто як чоловіка, а не в контексті міжнародної політики, складно не відчувати до нього повагу”, – цитує Маска-старшого видання.

Він також додав, що навколо нього багато людей намагаються переконати інших не довіряти Путіну, однак сам він вважає його “прикладом сильного лідера”.

На зауваження журналіста ВВС про те, що саме російський лідер розв’язав повномасштабну війну в Україні, Еррол Маск відповів: “Тільки з часом можна буде зрозуміти, хто насправді її почав”.

Глава МЗС Малі звинуватив Україну у підтримці терористів та назвав “терористичною державою”

Малі вважає Україну “терористичною державою” через її нібито підтримку збройних угруповань у регіоні Сахель.

Про це заявив міністр закордонних справ Малі Абдулайє Діоп під час пресконференції за підсумками зустрічі глав МЗС Росії та так званої “Сахельської трійки” – Малі, Нігеру та Буркіна-Фасо.

“Деякі держави допомагають цим терористам (у Сахелі), організовують їм тил. Наприклад, Україна. Для нас Україна — терористична держава”, – заявив Діоп.

Він також підкреслив, що, на думку влади Малі, Україна є “спонсором тероризму” і “її необхідно зупинити”.

Окрім цього, за словами міністра, Малі, Нігер і Буркіна-Фасо мають намір створити об’єднані збройні сили для боротьби з терористичними формуваннями в регіоні. Цю ініціативу обговорили під час переговорів представників Альянсу держав Сахелю (АДС) із главою МЗС Росії Сергієм Лавровим.

Нові мита Трампа: новий удар по економіці України під час війни

Рішення Вашингтона запровадити безпрецедентні загороджувальні мита на імпорт сколихнуло світову економіку. 2 квітня 2025 року президент США Дональд Трамп оголосив про нові тарифні обмеження проти майже всіх торговельних партнерів – як суперників, так і союзників. Цей крок розпалює глобальну торговельну війну, підживлює інфляційні ризики та сіє побоювання рецесії.

Оголошені Трампом мита мають універсальний характер. Вводиться базовий 10%-й тариф на всі імпортні товари до США . Крім цього, низка країн отримала ще вищі ставки: так, для Європейського Союзу мито становитиме 20%, для Японії – 24%, Південної Кореї – 25%, Тайваню – 32%. Найжорсткіше покараний Китай – сумарний тариф для китайських товарів досягне фактично понад 50% . Під торговельний «каток» потрапили і менші економіки: 46% – для В’єтнаму, 36% – для Таїланду, близько 30% – для Індонезії та Південної Африки. США не пощадили навіть деяких традиційних союзників – від Австралії до Тайваню – а також дрібні ринки (жартують, що під мита примудрилися потрапити навіть безлюдні острови в Антарктиці). Натомість кілька ізольованих від Заходу держав — таких як Росія і Білорусь — формально уникли нових тарифів, але лише тому, що і так майже нічого не постачають до США.

Під ударом опинилися стратегічні галузі. Окремим наказом Вашингтон запровадив 25% мито на всі легкові автомобілі та вантажівки іноземного виробництва , а з травня такий самий тариф пошириться і на автозапчастини. Раніше адміністрація вже підняла до 25% мита на сталь і алюміній, розширивши їх і на готові металовироби. Тепер фактично весь промисловий імпорт – від машинобудування до хімії – здорожчає на американському ринку. Винятки мінімальні: за даними Білого дому, нові тарифи не торкнуться лише товарів, яких США самі не видобувають або не виробляють (наприклад, деякі рідкісні метали, мінерали, ліки). Таким чином, Сполучені Штати поставили більшу частину світу перед фактом: умови доступу на найбільший ринок планети суттєво погіршуються.

Трамп виправдовує свою різку протекціоністську політику принципом “взаємності”. Мовляв, нові “reciprocal tariffs” покликані вирівняти умови торгівлі: усунути бар’єри, які інші країни виставляють для американських товарів. За його словами, десятиліттями США терплять несправедливу конкуренцію. Адміністрація стверджує, що високі мита повернуть виробництва і робочі місця до Америки. Популісти з обох американських партій схвально зустріли такий крок, називаючи його “історичним”. Власне, середній імпортний тариф у США тепер підскочив до 22% – рівня сторічної давнини (початку XX століття) , тож Білий дім говорить про “нову еру” економічного націоналізму.

Для України, яка і без того переживає війну та економічну кризу, нова хвиля протекціонізму у світі – додатковий виклик. З позитивного: наша держава уникнула адресних “каральних” мит від США. В рамках тарифної реформи Україні встановлено лише загальне базове мито 10% – жодних підвищених ставок, як-от 31% для Молдови чи 20% для ЄС . Як підкреслила перша віцепрем’єр-міністер – міністер економіки Юлія Свириденко, це складно, але не критично для нас . По суті, умови торгівлі з Америкою погіршаться, але не більше, ніж для більшості інших країн світу. При цьому США демонструють розуміння особливого статусу України як союзника: Київ уже заявив про намір домагатися індивідуальних преференцій, апелюючи до стратегічного партнерства, вигідного обом сторонам .

Втім, певних втрат не уникнути. Український експорт до США становить невелику частку нашого торговельного обороту (близько 2% за даними 2024 року), але він сконцентрований у чутливих галузях. Передусім це металургія: наприклад, минулого року на поставки чавуну (для американської сталеливарної промисловості) припало $363 млн, а сталевих труб – $112 млн . Тепер ця продукція обкладена додатковим 10%-м митом, до того ж на сталь вже діяв окремий тариф 25% ще з березня. Українські металурги і так працюють у складних умовах війни; нові бар’єри можуть знизити їхню конкурентоспроможність на ринку США. Так само й аграрний експорт постраждає: близько третини наших поставок у Штати – це продукти харчування та сировина АПК. Тепер українське зерно, олія чи соки коштуватимуть для американського імпортера на 10% дорожче, що ускладнить просування цієї продукції. Хоча обсяги прямих продажів до Америки невеликі, сам прецедент насторожує.

Найбільша загроза для України – непрямі ефекти торговельної війни. Європейський Союз є головним ринком для українських експортерів, тому удари по економіці ЄС боляче відгукнуться і в нас. Якщо через дії Трампа впаде європейський експорт (наприклад, німецькі автовиробники недорахуются мільярдів виторгу у США), це може сповільнити економічне зростання в Європі і знизити попит на українські товари – від металу до продовольства. Наші виробники сировини вже відчувають глобальне просідання цін: скажімо, сталь і руда дешевшають на світових ринках на очікуваннях зниження китайського попиту . Логістика та ланцюги постачання теж під тиском. Україна під час війни вимушено перебудувала свої товарні потоки через європейські кордони; тепер же глобальні перевізники можуть зіткнутися з новими заторами і витратами через перенаправлення світових потоків в обхід США.

Нові мита Дональда Трампа пролунали тривожним сигналом для всього світу. Глобальна економіка входить у зону турбулентності: старі правила більше не діють, міжнародна торгівля стає полем бою геополітики. Для України, що перебуває на передовій як у прямому, так і переносному сенсі, це випробування на міцність. Торгова війна загрожує додати ще один удар по вітчизняній економіці. У цій тривожно-аналітичній ситуації важливо зберігати холодний розум: прораховувати ризики, відстоювати національні інтереси на переговорах і водночас бути готовими негайно реагувати на виклики.

Вороги міцнішають, а партнери стоять у черзі за круасанами: як Україна опинилася сам на сам

Світовий баланс сил стрімко змінюється, і Україна опиняється перед новими викликами. Країни, які ще донедавна вважалися потужними союзниками в протистоянні з агресією, дедалі більше занурюються у власні проблеми.

Американська влада поступово відмовляється від ролі глобального “поліцейського” через внутрішні економічні труднощі й зростання впливу конкурентів на світовій арені. Європа ж, замість збільшувати витрати на оборону, занурюється в комфорт власних міст, де сніданки з круасанами стають ледь не символом згасання великої колись військово-політичної могутності. На тлі цих процесів Україна ризикує залишитися без дієвої підтримки та змушена шукати власні шляхи зміцнення безпеки.

Попри те, що США досі асоціювалися з неймовірною фінансовою та військовою потужністю, нинішній глава Білого дому робить дедалі скептичні заяви щодо допомоги іншим державам, зокрема Україні. Вочевидь, його позиція зумовлена бажанням утримати переваги для власного електорату: бюджет країни не витримає нескінченних витрат на озброєння та війська, розкидані по всьому світу. Європейські лідери ж усвідомили, що, окрім гарних промов, їм потрібно відповідати на запити виборців. А виборців більше турбує ціна газу й рівень соціальних виплат, ніж зміцнення військового потенціалу. В результаті стратегічні прогалини в обороні стають дедалі очевиднішими, й навіть члени НАТО не мають ані фінансових, ані ресурсних можливостей, щоб забезпечити безпеку сусідів.

Тим часом країни, які демонструють відверто ворожу позицію до України, нарощують свої сили. Приклади з новими постачаннями озброєнь та “оренда” найманців з бідніших регіонів доводять, що агресор відчуває дедалі менший страх перед будь-якими санкціями й погрозами. Ба більше, з боку інших геополітичних гравців лунають сигнали про можливі компроміси з нападником, якщо це дозволить їм отримати дешевші енергоносії та зберегти стабільність на власних ринках. Усе це разом створює вкрай несприятливі умови для України. Світова спільнота розгублена й більше не прагне бути гарантами безпеки для регіонів, які вона вважає “периферійними” для своїх інтересів.

Україна опинилася в ситуації, коли розраховувати на зовнішню допомогу дедалі складніше. Партнери переймаються власними соціальними й економічними труднощами, а їхня підтримка стає швидше символічною, ніж реальною. Водночас сили, що прагнуть знищити українську державність, лише посилюються й зухвало ігнорують будь-які попередження. Єдиним виходом залишається формування потужного внутрішнього потенціалу — як економічного, так і військово-політичного. Без системного розвитку власного військово-промислового комплексу та мудрих дипломатичних кроків шанси виграти цю гру постійно зменшуватимуться. Україні потрібна рішуча консолідація ресурсів, чіткий план дій і свідома готовність відстоювати свої інтереси попри невизначеність у міжнародному середовищі.

Росіяни продовжують спроби закріпитися на островах у дельті Дніпра

Російські війська продовжують спроби закріпитися на островах у дельті Дніпра на Херсонщині, проте зазнають великих втрат та не мають ресурсів для повноцінного наступу.

Про це заявив речник Української добровольчої армії Південь Сергій Братчук у коментарі телеканалу FREEДОМ.

За словами Братчука, російське командування ігнорує значні втрати серед своїх військових, використовуючи особовий склад як “гарматне м’ясо”. Він наголосив, що окупанти навіть не намагаються евакуювати поранених і загиблих, залишаючи їх на місцях бойових дій.

“Сьогодні російські війська не мають ресурсів для формування повноцінного наступального угруповання. Ті активності, які вони демонструють, більше схожі на імітацію…”, – зазначив Сергій Братчук.

Раніше повідомлялося, що в районі населеного пункту Таврійськ, де дислокується 205-та мотострілецька бригада РФ, почастішали випадки саботажу наказів командування. Також партизани повідомляли, що російські загарбники відмовляються йти на штурм островів, сподіваючись на замороження бойових дій.

Україна першою в світі знищила ракетний крейсер під час бойових дій – Неїжпапа

Україна стала першою країною у світі, яка змогла знищити ракетний крейсер під час реальних бойових дій.

Про це заявив командувач Військово-морських сил України віцеадмірал Олексій Неїжпапа в інтерв’ю виданню “Крим.Реалії”.

“Зараз Україна єдина країна у світі, яка під час війни знищила саме ракетний крейсер. Поки що у цьому питанні ми перші. По-перше, його назва – столиця Росії, по-друге, це флагман флоту, по-третє, це був саме ракетний крейсер”, – наголосив Неїжпапа.

За словами командувача ВМС, крейсер «Москва» виконував завдання з ізоляції зони бойових дій та координував роботу інших російських кораблів у районі від острова Зміїний до мису Тарханкут.

“Як вони вважали, для того, щоб не допустити кораблі НАТО в цей район, або щоб ми не змогли вивести свої кораблі та катери”, – пояснив віцеадмірал.

Олексій Неїжпапа також додав, що успішна українська операція проти крейсера стала потужним сигналом для російського флоту.

“Ми зрозуміли: якщо нам це вдасться, противник вже не зможе наближатися так близько до наших берегів, і ми відженемо його від Одеси”, – підкреслив командувач ВМС України.

Нагадаємо, ракетний крейсер “Москва”, флагман Чорноморського флоту РФ, було потоплено у середині квітня 2022 року. За інформацією українських військових, корабель був уражений двома протикорабельними ракетами “Нептун”, що призвело до детонації боєприпасів і серйозних пошкоджень.

Україна не поступиться територіями і не прийме обмежень оборони – Сибіга

Україна категорично відкидає будь-яке визнання анексованих Росією територій та не погодиться на будь-які обмеження обороноздатності власної армії.

Про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час спільної пресконференції зі своїм литовським колегою Кястутісом Будрісом у Києві, повідомляє пресслужба МЗС України.

“Ми ніколи не визнаємо жодні вкрадені Росією території, не погодимося на жодні обмеження нашої армії чи обороноздатності, не дозволимо нікому блокувати наш вибір союзів і альянсів”, – наголосив Сибіга.

Глава МЗС зазначив, що зміцнення українських військ і посилення стримування Росії є пріоритетними завданнями як зараз, так і після завершення війни.

Крім того, Андрій Сибіга поінформував литовського дипломата про підсумки важливих переговорів у Саудівській Аравії, окремо підкресливши принципову та незмінну позицію української сторони.

Міністр подякував Литві за постійну підтримку України, особливо за активну участь у проєкті “Коаліція рішучих”, проведення тренувань українських військових, лікування поранених, ремонт пошкодженої військової техніки.