У Фінляндії дитячий будинок із українськими дітьми-біженцями отримав погрози

У Фінляндії персонал дитячого будинку сімейного типу, де проживають українські діти-біженці, зіткнувся з погрозами у соцмережах.

Про це повідомляє Yle.

Загрози надходять через те, що заклад розташований у “занадто розкішному” приміщенні. Йдеться про котедж площею 300 квадратних метрів на березі озера в місті Тампере, який раніше належав відомому фінському футболісту. Його вартість оцінюють у близько 1 млн доларів. Будинок орендує компанія Solum, яка виграла державний тендер на організацію дитячого будинку сімейного типу.

Гендиректорка Solum Ліна Піїппарі зазначила, що співробітники отримували коментарі, які можна кваліфікувати як мову ворожнечі та особисті погрози. Водночас вона наголосила, що це не вплинуло на життя дітей – вони відвідують школу, займаються спортом і ведуть звичний спосіб життя.

У будинку нині проживають неповнолітні мігранти, які прибули без опікунів, серед них є й українські діти.Попри заяви керівництва, занепокоєння залишаються, адже українські діти, як і інші мігранти, нерідко стають жертвами експлуатації у країнах ЄС.

Прикладом є трагедія в Чехії, де загинув 15-річний українець Іван, який наприкінці серпня працював на виробництві компанії Hasit у селі Великі Гидчице. Підліток втратив руку під час роботи і помер від отриманих травм.

Як пише Seznam Zprávy, його родині виставили рахунок на понад 10 тис крон через відсутність офіційного оформлення й страхування. Правозахисники заявляють, що на підприємстві працювали й інші неповнолітні українці, молодші за 15 років, без контрактів та належних гарантій. Справу розслідує поліція, а чеські посадовці наголошують на необхідності посилення захисту дітей-біженців від нелегальної праці.

Хоча у фінському випадку мова йде лише про погрози, приклад Чехії доводить, що ризики для українських дітей за кордоном залишаються серйозними.

Держбюджет‑2026: 5 головних слабких місць

Кабінет Міністрів затвердив проєкт бюджету на 2026 рік у повністю воєнному ключі. Видатки передбачено на рівні 4,8 трлн грн при доходах 2,826 трлн грн – тобто вперше вони перевищать 60% ВВП.

Прем’єрка Юлія Свириденко відкрито заявляє: “сьогодні вся країна має бути або в армії, або працювати на армію”, і цей підхід закладено у бюджеті. Міністерство фінансів уточнює: “всі внутрішні фінансові ресурси – податки, мита, акцизи та запозичення – будуть спрямовані на підтримку оборони України”.

Проте експерти вказують на п’ять критичних проблем нового бюджету-2026, які можуть ускладнити виконання цих амбітних планів та стримати економічне відновлення.

Стагнація економіки та відсутність реформ

Аналітики одразу помічають: бюджетна декларація-2026 “не містить суттєвих новацій” у порівнянні з попередніми – структури й підходи фактично ті самі. У прогнозах Міністерства економіки зростання ВВП на 2026 рік закладено дуже скромне (лише 4,5% , хоча ще влітку очікували 7,5%), а аналітики Центру економічної стратегії оцінюють можливі темпи ще нижче – не вище 3% у 2025-26 роках через війну та дефіцит робочої сили. Інвестиції приватного сектора залишаються обмеженими, бізнес задіяний майже на повну потужність. Водночас уряд не передбачив жодних нових стимулів чи структурних реформ для пожвавлення економіки: ані додаткових грантів бізнесу, ані пакетів держінвестицій чи податкових пільг. Ефект від такої позиції очевидний – прогнозовані темпи зростання залишаються низькими , тоді як ризик затяжної стагнації та навіть бюджетного дефолту залишається високим у разі скорочення зовнішньої допомоги.

Висока залежність від зовнішніх запозичень

Дефіцит бюджету проєкту-2026 сягає майже 18,4% ВВП, тому для покриття видатків потрібні колосальні запозичення. Згідно з розрахунками Мінфіну, у 2026 році доведеться залучити понад 2,1 трлн грн зовнішнього фінансування. Україна й далі “надзвичайно залежна від зовнішньої допомоги”: як наголошує Reuters, більша частина державних надходжень йде на армію, але без масштабної підтримки партнерів соціальні та гуманітарні витрати не покриваються. Саме тому уряд уже звернувся до ЄС, G7 та МВФ із проханням про програму допомоги. Немає гарантій, що донорські кошти надійдуть у необхідних обсягах (наприклад, внески США вже скоротилися). За таких умов некомплект по фінансах оцінюють у близько €16 млрд – сума, якої катастрофічно бракує навіть для мінімального виконання плану-2026.

Політика для внутрішніх кредиторів, а не для економічного зростання

Щоби залучити ресурси, Нацбанк утримує облікову ставку на рекордно високому рівні (15,5% ). Мотив – “забезпечити привабливість гривневих заощаджень” і контроль над інфляцією. Це дійсно працює: реальна дохідність гривневих ОВДП та депозитів зростає, і населення дедалі більше вкладає гроші в депозити та держоблігації. Але таке “щедре” фінансування бюджету фактично перекуповує ліквідність у банків, скорочуючи можливості кредитування бізнесу. М’якої монетарної політики в бюджеті-2026 теж не передбачається: Уряд майже не залучає інфляційних засобів і не планує пом’якшувати умови кредитування. У підсумку внутрішні кредитори (тобто власники ОВДП та банківських депозитів) отримують прибутки, а доступ малих та середніх підприємств до дешевих кредитів фактично ускладнений.

Зменшення частки витрат на оборону

Абсолютні оборонні витрати в проєкті бюджету-2026 великі – 2,8 трлн грн (плюс 168,6 млрд порівняно з минулим роком). Проте їхня частка у ВВП падає: цей обсяг становитиме лише 27,2% ВВП (у 2023-24 роках відповідні показники перевищували 30%). Проблема не в одержанні коштів (уряд закладає кошти навіть на розвиток власної військової промисловості – 44,3 млрд грн на боєприпаси і зброю), а в загальній динаміці: сукупний обсяг видатків бюджету-2026 сягне майже 65% ВВП, тобто разом зі зростанням інших статей оборонний пакет виростає повільніше. Тобто питома вага армії в структурі бюджету-2026 знижується. Це викликає занепокоєння: якщо війна затягнеться, Україні, можливо, доведеться шукати додаткові джерела чи жертвувати іншим пріоритетам, аби витримати нові оборонні потреби.

Жорсткі податки та обтяжливі умови для бізнесу

Доходну частину бюджету-2026 формуватимуть переважно старі податки. Уряд планує збільшити надходження майже на 18,8% (приблизно на 447 млрд грн), але не вказав, за рахунок чого саме – найімовірніше, за рахунок зростання ставок і баз. Насамперед підвищать мінімальну зарплатню, пожвавлять акцизи на пальне й алкоголь, впровадять нові акцизи (наприклад, на солодкі напої). Офіційно ж “ставки основних податків залишатимуться незмінними” – тобто знижувати фіскальний тягар для підприємців уряд не збирається. На практиці це означає, що навіть за зростання доходів бюджету-2026 умови ведення бізнесу, особливо для ФОП та малого бізнесу, залишаться жорсткими. Без адекватних пільг чи лібералізації малого оподаткування (спрощенки) доведення цих коштів до реального зростання економіки під великим питанням.

Таким чином, новий державний бюджет-2026 помітно зміцнює фінансування армії і соціальної сфери, адже “вся країна працює на фронт”. Водночас він демонструє відсутність системних реформ, що могло б підвищити ефективність видатків і знизити економічні ризики. Консолідація витрат під проєкт оборонного бюджету і небажання змінювати консервативні податково-монетарні підходи означають, що головні “слабкі місця” – низьке економічне зростання, залежність від зовнішніх позик, орієнтація на внутрішніх кредиторів та зменшення бюджету розвитку – найімовірніше, залишаться актуальними. Без радикальних політичних рішень та залучення стабільних джерел фінансування ці проблеми можуть лише загостритися у найближчі роки.

Плани України на 2026 рік: думка експерта щодо продовження війни

Літній наступ російської армії 2025 року завершився: Москва не досягла поставлених цілей, а Збройні Сили України відбили атаки на Донеччину. Військові аналітики відзначають, що російські війська здобули лише локальні тактичні успіхи, але не змогли прорватися вглиб української території.

Проте аналітики застерігають не радіти зарано: хоч мобілізаційна система Росії виснажена, а економіка перевантажена, Кремль усе ще має реальних союзників і нафтові доходи для продовження війни. Водночас в Україні звучать попередження про внутрішні ризики: політичні еліти ні в опозиції, ні при владі не повинні відволікатися на передвиборчі кампанії замість концентрації на обороні країни .

Український уряд також готується до затяжного конфлікту. При підготовці держбюджету-2026 закладено “альтернативний сценарій”, за яким бойові дії триватимуть увесь наступний рік. Міністр фінансів Сергій Марченко пояснив: у базовому сценарії війна закінчиться у 2025 році, але практичним вважають варіант продовження бойових дій у 2026-му. Показово, що вже влітку 2025-го міністр оборони розрахував потреби армії на 2026 рік щонайменше у 120 млрд доларів. Ці кошти планують частково залучити від партнерів (приблизно половину суми), що свідчить про масштабну підтримку війни з боку західних союзників.

Програма підготовки до 2026 року: рекомендації експертів

У цих умовах військовослужбовець і громадський діяч Микола Мельник запропонував “програму війни на 2026 рік” – мінімальний набір з 9 пунктів, необхідних уже зараз для підготовки до весняної кампанії. Серед ключових рекомендацій експерта – такі:

  1. Перевести економіку на воєнні рейки – мобілізувати промисловість, фінанси й кадровий ресурс на потреби оборони.

  2. Заборонити виїзд за кордон чоловіків від 16 років – аби не втратити важливий мобілізаційний резерв.

  3. Ліквідувати корупцію у виробництві озброєнь – забезпечити прозорість і чесність у державних оборонних замовленнях.

  4. Активно впроваджувати роботизацію армії – розширювати використання бойових роботів та безпілотних систем, адже власних піхотних ресурсів може не вистачити.

  5. Організувати масову базову загальновійськову підготовку (БЗВП) – проводити масштабні навчання для цивільних і студентів, щоб мати резерви навчених бійців.

  6. Збільшити матеріально-технічне забезпечення ЗСУ з жорстким контролем використання ресурсів – уникнути розкрадань і “лівих” списань обладнання.

  7. Посилити інформаційну підтримку армії – включити потужніші пропагандистські інструменти, щоб підтримувати моральний дух населення і бійців.

  8. Підвищити морально-психологічне забезпечення бійців – ширше залучати психологів, волонтерів і капеланів для підтримки військових на передовій.

  9. Берегти життя та здоров’я українських солдатів – приділяти особливу увагу безпеці військ, їхньому медичному і соціальному захисту .

Для розуміння масштабу цих завдань: уже відомо, що оборонні потреби 2026 року вимірюються десятками мільярдів доларів. Міністр оборони Шмигаль повідомляв, що на потреби ЗСУ в наступному році необхідно щонайменше $120 млрд, причому Україна вже домовляється з партнерами ЄС і НАТО про половину цієї суми. Тож ініціативи експертів зі зростання фінансування армії, розвитку техніки та соцпідтримки військових цілком відповідають офіційним оцінкам уряду.

Таким чином, як видно з офіційних прогнозів і думок військових аналітиків, Україні слід готуватися до затяжної війни: усі названі заходи спрямовані на зміцнення обороноздатності країни та підготовку до активних бойових дій у 2026 році.

В Києві перехожі зірвали чергову спробу силової мобілізації: деталі

В Києві стався інцидент, пов’язаний із силовою мобілізацією.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

На оприлюднених кадрах видно, як співробітники ТЦК намагалися силоміць затримати чоловіка й посадити його до автомобіля.

Втім, у ситуацію втрутилися перехожі – вони не дозволили силовикам довести затримання до кінця й відбили чоловіка.

Відео швидко поширилося соцмережами та викликало активне обговорення серед одеситів.

Офіційних коментарів щодо інциденту наразі немає.

Енергетична стійкість перед опалювальним сезоном: чи чекати відключень світла у жовтні 2025

Навколо осіннього сезону в Україні зростають хвилювання щодо електропостачання.

З одного боку, Міністерство енергетики повідомляє, що станом на 15 вересня енергосистема збалансована, дефіциту потужностей не має, а для побутових споживачів масових графіків відключень у жовтні не прогнозується. З іншого боку, суттєві пошкодження від постійних ворожих атак і можливі екстремальні погодні умови накладають серйозні ризики. Розглянемо детально обидві сторони ситуації.

Баланс енергосистеми та підготовка до зими

За даними Міненерго, енергосистема наразі збалансована, дефіциту немає, а планових обмежень на споживання не передбачається. Підготовка до зими ведеться активно: модернізуються й ремонтуються об’єкти, формуються резерви устаткування і посилюється захист критичних вузлів, щоб забезпечити українців світлом і теплом. Міністрка енергетики Світлана Гринчук наголошує, що “в нас достатньо генерації і потужності передачі… для того, щоб забезпечувати наших споживачів електроенергією” .

На атомну енергетику припадає понад 50% виробленої електроенергії України. Згідно з “Енергоатомом”, у вересні мають завершитися планові ремонти на кількох енергоблоках, що дозволить забезпечити стабільну роботу у зимовий сезон. Збереження балансу виробництва і споживання підтверджує й “Укренерго” – дефіциту потужностей немає.

Також для підтримки системи введено в експлуатацію нові рішення: у Київській та Дніпропетровській областях запустили комплекси акумуляції енергії загальною місткістю 400 МВт·год (еквівалент близько 600 тис. домогосподарств протягом 2 годин). Розроблено резервні схеми електропостачання (плани Б/В) для регіонів на випадок пошкодження ключових об’єктів.

ТОкрім будівництва нових потужностей, тривають ремонти та модернізації мереж. Модернізуються трансформаторні підстанції, лінії передач, створюються запаси критично важливого обладнання. В умовах цих заходів і достатніх запасів потужностей масових планових обмежень у жовтні не очікується.

Вплив обстрілів на енергетичну інфраструктуру

Втім головна загроза залишається гуманітарною: ворожі удари по енергооб’єктах. За І півріччя 2025 року росіяни завдали 61 удар по українській енергосистемі – це більше, ніж у попередні роки. Від початку повномасштабної війни агресор здійснив близько 600 ударів (переважно дронами – майже 90% атак). У результаті за перші шість місяців 2025 року пошкоджено понад 500 об’єктів електромереж, а загальні втрачені потужності сягнули близько 10 ГВт генерації. Останнє масштабне підтвердження – нічна атака “Шахедами” (19 дронів) на Трипільську ТЕС (Київська обл.) 15 вересня, яка фактично зруйнувала річну роботу з її відновлення.

Навіть відновлена генерація не гарантує повну безпеку: удари часто пошкоджують ЛЕП і підстанції. Як зауважує Міненерго, “обстріли пошкоджують не лише генерацію, але й лінії передач та підстанції”, що знижує надійність доставки електроенергії до споживачів. Уражені лінії, хоч би скільки блоків відремонтували, не дозволяють передавати всю вироблену енергію. Тому навіть за відсутності дефіциту генеруючих потужностей локальні райони можуть залишатися частково без світла.

Погодні та аварійні ризики

Окрім руйнівних атак, у жовтні очікуються традиційні погодні ризики. Експерти відзначають, що літні та осінні штормові явища в Україні вже спричиняли серйозні аварії: наприклад, лише у липні цього року шквали та грози тимчасово знеструмили понад 700 населених пунктів на кілька годин. Аналогічні бурі восени можуть знову пошкоджувати мережі. Холодні ночі і заморозки, які вже можливі у жовтні, викликають різке зростання споживання електроенергії (особливо для електроопалення). Це створює додаткове навантаження на систему саме тоді, коли частина обладнання може бути в плановому ремонті або після ремонту не працювати з повною ефективністю.

Таким чином, ймовірні короткочасні аварійні відключення можуть статися не стільки через брак потужностей, скільки через стихійні явища та зношеність мереж. Інститут енергетичних стратегій попереджає: багато пошкоджених об’єктів мережі хоча й відремонтовані на папері, насправді не завжди можуть витримати збільшені перевантаження при морозах. Унаслідок цього населені пункти ризикують періодично лишатися без струму у разі чергового буревію чи холодного фронту.

Можливі графіки та рекомендації споживачам

Попри всі загрози, українські енергетики та влада запевняють: масових планових відключень у жовтні не буде. Офіційні представники радять не панікувати, але бути готовими до локальних аварій чи “віялових” графіків у разі чергових ударів або погодних негараздів. Як підкреслюють експерти, треба налаштуватися на “найпесимістичніший сценарій”: мати заряджені павербанки, ліхтарики та, за можливості, генератор для найважливіших потреб.

Водночас усім споживачам рекомендується раціонально використовувати електроенергію, особливо в години пікового навантаження (ранок та вечір). Перенесення тривалих робіт з потужними приладами на денні години, коли споживання нижче, допоможе знизити ризик локальних перегрузок. При таких заходах та наявності резервів потужності енергосистема здатна забезпечити світлом і теплом переважну більшість домівок навіть за несприятливих обставин.

Висновок: за даними аналітиків і Міненерго, без інтенсивних масованих атак значних блекаутів у жовтні не очікується. Проте політичні та природні чинники залишають за собою право призводити до окремих аварій. Тому кожному українцю варто перевірити власні запаси для екстрених ситуацій і дотримуватися порад щодо економії енергії, аби “темна зима” обійшла нас стороною.

Вторгнення дронів у повітряний простір Польщі продемонстрував слабкість Заходу

У першу половину вересня 2025 року з північного сходу на територію Польщі прорвались десятки російських ударних безпілотників. Польська ППО спільно з літаками союзників змогла збити майже всі БПЛА, однак реакція НАТО та ЄС виявилася надто обмеженою.

Політична оцінка інциденту різнилася навіть між західними лідерами: Польща та кілька східноєвропейських країн одразу назвали це свідомою провокацією і агресією зі сторони Кремля, водночас США та ряд інших країн спочатку не озвучили однозначного звинувачення. Результатом стало відсутність чіткої, скоординованої контрдії з боку Європи і НАТО та демонстрація слабкості західних країн та самого військового блоку.

Хоча польські й натівські винищувачі швидко перехопили більшість російських безпілотників, подальша реакція НАТО і ЄС зводилася здебільшого до публічних заяв. Після атаки Альянс фактично прийняв лише пасивний розвиток подій – обмежився консультаціями й юридичними формулюваннями. У НАТО активували статтю 4 (консультації через загрозу безпеці) замість повноцінного воєнного протидії – без застосування статті 5, що означало б автоматичний військовий союз у відповідь.

Хоч збиття дронів стало першим збройним інцидентом такого масштабу в історії НАТО, країни Альянсу поки не пішли далі консультацій. Як заявило видання The Washington Post, сам факт стрільби по дронах не означає автоматичної активації “статті 5” – це рішення повинні одноголосно ухвалити 31 країна-учасниця. Зокрема Генерал Алекзус Гринкевич (SACEUR) рекомендував не поспішати з висновками про наміри Москви. Таким чином, військова відповідь обмежилася локальними перехопленнями без широкомасштабних ударів по об’єктах у Росії.

Також показовим став той момент, що серед країн НАТО та ЄС не спостерігалося відвертої суперечки щодо фактів, але потужність реакції і наголос на причетності Росії відрізнялись. Більшість західних лідерів різко засудили інцидент: канцлер Шольц (Німеччина) і прем’єр-міністр Стармер (Британія) одразу назвали проліт дронів провокацією та погодились на посилення повітряного патрулювання Польщі. Водночас прем’єр Угорщини Орбан не став прямо вказувати на Росію, закликавши до збереження політики “мирних ініціатив” і лише запевнивши у “повній солідарності з Польщею”. Така стриманість Орбана та окремі оцінки з боку Мінську (де говорять про “помилку навігації” створили враження неповної консолідації та навіть розколу Заходу.

Стратегія Вашингтону також виявилася слабкою та вкрай розмитою. Спершу президент Трамп у соціальних мережах обмежився запитанням “Що відбувається?” і прокоментував: “Це могло бути помилкою”, що в Польщі спричинило публічні заперечення з боку Туска. Офіційна адміністрація майже не дала чіткої оцінки, за винятком загальних слів про підтримку “кожного сантиметра території НАТО” (постпред США при Альянсі). Таким чином США знову показали схильність вагатися перед Москвою.

Інцидент із польськими дронами остаточно викрив проблеми колективної безпеки країн Заходу. Наразі ситуація є переможною для Кремля: Москва привертає увагу до неспроможності захисту східних кордонів НАТО і одночасно посилює тиск на Київ. Як зауважив політолог Петро Олещук, Кремль досяг “непоганого результату”: дрібними БПЛА по одному провокує НАТО давати пасивну відповідь і водночас вимотує ресурси Альянсу.

Окремою вигодою для Росії стало те, що після інциденту Захід та Польща виділили додаткові кошти на посилення ППО у регіоні. Польща вже заявила про потребу в додаткових системах протиповітряної оборони, і союзники узгодили їх надсилання. Проте це означає, що ресурси, які могли б піти на допомогу Україні, тепер відійдуть на захист польського неба. Тобто Москву влаштовує, коли Західні країни відвертають зброю та увагу на власні кордони замість підтримки Києва.

Таким чином, вторгнення дронів у Польщу продемонструвало слабкість як військової, так і політичної реакції Заходу. Відсутність єдиної сильної відповіді заздалегідь дозволяє Росії робити висновок: НАТО поки що не готове захищати своїх навіть від подібних провокацій. А це ставить під сумнів обіцянки Вашингтона та Брюсселя щодо захисту України, якщо навіть самі союзники не відчувають себе в безпеці.

В Одесі невідомі у цивільному жорстко “бусифікували” чоловіка

У мережі активно кадри чергового жорсткого затримання чоловіка представниками ТЦК в Одесі.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

На оприлюднених кадрах можна побачити, як двоє невідомих у цивільному, ймовірно працівники ТЦК, поліції або їхні неформальні помічники, переслідували чоловіка, збили його з ніг і скрутили. Після цього до місця під’їхав білий мікроавтобус, куди затриманого помістили.

Вже за мить у кадрі з’явилися поліцейські у формі, однак вони ніяк не відреагували на подію.

Раніше повідомлялося, що співробітники ТЦК зобов’язані використовувати бодікамери для фіксації своїх дій, аби можна було визначити випадки перевищення повноважень чи побиття затриманих.

Втім, як писало видання URAUA.INFO, на практиці вимога фактично ігнорується: працівники або неформальні помічники з’являються на вулицях у цивільному одязі, що дозволяє уникати носіння нагрудних камер і робить процес мобілізації неконтрольованим.

Куп’янськ зруйнований на 95% – у місті критична ситуація

Місто Куп’янськ на Харківщині зруйноване на 95%, ситуація там залишається критичною.

Про це в етері Громадського радіо повідомив голова Куп’янської міської військової адміністрації Андрій Беседін.

За його словами, росіяни застосовують проти міста все наявне озброєння, а на під’їздах чатують FPV-дрони, які атакують логістичні шляхи. Через це ускладнене вивезення людей і доставка гуманітарної допомоги. Ремонт газових, електричних мереж та системи водопостачання також неможливий.

“Щодня місто знищують керовані авіаційні бомби. Понад 95% об’єктів зруйновано або пошкоджено. Але найстрашніше – це щоденні жертви серед мирного населення”, – сказав Беседін.

Лише за дев’ять днів вересня по Куп’янській громаді завдали 1100 ударів. Серед них – 36 керованих авіабомб, дві з яких важили по півтори тонни. Загинули троє жителів, 13 отримали поранення. 9 вересня по місту вдарили чотири КАБи, одна людина постраждала.

Беседін наголосив, що у нинішніх умовах єдиним способом урятувати життя залишається евакуація. Наразі у громаді лишаються 1785 людей, з них 780 проживають на правому березі. За словами голови МВА, темпи евакуації невеликі, більшість людей погоджуються виїхати лише після руйнування їхніх домівок.

Адміністрація Трампа не бачить сенсу в економічній ізоляції РФ – Венс

Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що адміністрація Дональда Трампа не має наміру запроваджувати економічну ізоляцію Росії.

Про це повідомляють американські ЗМІ.

Відповідаючи на питання журналіста, чи може співпраця з Росією стати одним із факторів припинення війни, Венс відповів ствердно.

“Президент США був дуже відкритим як з європейцями, так і з росіянами, що він не бачить жодної причини, чому ми повинні економічно ізолювати Росію”, – зазначив віцепрезидент.

Заява прозвучала у прямому ефірі після повідомлень про атаку російських безпілотників на територію Польщі.

Раніше уламки російських дронів виявили поблизу чотирьох населених пунктів у Польщі. Тимчасовий повірений у справах РФ у Варшаві заявив, що “немає доказів” причетності Росії.