В Україні побудують завод з виробництва ядерного палива

25 березня Кабінет міністрів України схвалив ініціативу Міністерства енергетики щодо створення виробництва тепловидільних збірок (ТВЗ) для атомних електростанцій.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко підписала відповідне розпорядження.

“Погодитися з пропозицією Міністерства енергетики щодо розміщення ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій на території Південноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області”, — йдеться в тексті документа.

Виконання робіт здійснюватиме компанія “Енергоатом”, відповідальна за управління всіма атомними електростанціями України.

“Рекомендувати акціонерному товариству “Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом” — експлуатуючій організації (оператору) ядерної установки з виробництва тепловидільних збірок ядерних реакторів атомних електростанцій забезпечити виконання робіт з її проектування та будівництва”, — зазначено на сайті уряду.

“Енергоатом” вважає це рішення стратегічно важливим і ключовим для досягнення енергетичної автономії України.

“Кабінет Міністрів України ухвалив стратегічне рішення, яке відкриває нову сторінку в історії вітчизняної атомної енергетики”, – наголошує компанія.

У лютому державний борг України зменшився на $1,8 млрд

Наприкінці лютого державний борг України сягнув 9,21 трлн гривень, що еквівалентно $213,18 млрд.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Станом на 28 лютого державний борг скоротився на 1,41 млрд грн або $1,8 млрд за курсом валют. Зовнішній борг зменшився на 10,08 млрд грн або $1,6 млрд і склав 6,93 трлн грн (близько $160,4 млрд). При цьому внутрішній державний борг збільшився на 16,97 млрд грн і досяг 2,01 трлн грн (приблизно $46,5 млрд). Загальний обсяг гарантованого державою боргу знизився на 8,29 млрд грн і тепер становить 270,55 млрд грн (близько $6,26 млрд).

“Скорочення державного та гарантованого державою боргу в лютому відбулося внаслідок погашення боргових зобов’язань за кредитами країн-партнерів і переоцінки валютних зобов’язань через зміну обмінних курсів станом на кінець місяця порівняно з попереднім періодом”, – повідомили в міністерстві.

Більша частина державного боргу України (65,6%) сформована за рахунок пільгових позик від міжнародних фінансових організацій та урядів країн-партнерів. Ще 21,8% боргу становлять державні цінні папери, випущені на внутрішньому ринку, а 9,2% – на зовнішньому. Решта 3,4% боргу – це позики, отримані від комерційних банків та інших фінансових установ.

У лютому 2026 року Міністерство фінансів провело 12 аукціонів з розміщення облігацій внутрішнього державного запозичення (ОВДЗ), що дозволило залучити до бюджету 56,7 млрд гривень. Крім того, було організовано один switch-аукціон на суму 10 млрд гривень, що сприяло зниженню короткострокових зобов’язань та покращенню структури внутрішнього боргу країни.

До кінця 2025 року відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту досягло 98,15%. Якщо виключити кредити та заборгованість перед Російською Федерацією, цей показник склав 86,3% ВВП.

Росія попереджає країни про наслідки надання українським дронам доступу до повітряного простору

Якщо країни Європейського Союзу дозволять Україні використовувати свій повітряний простір для нанесення ударів дронами по російських портових об’єктах на Балтиці, Москва вживе відповідних заходів.

Слова представника Кремля Дмитра Пєскова наводить агенція “Reuters”.

За минулий тиждень Україна активізувала атаки на російську інфраструктуру для експорту нафти, використовуючи безпілотники для нанесення ударів по балтійських портах Усть-Луга та Приморськ.

“Безумовно, ми вважаємо, що якщо має місце надання повітряного простору для здійснення ворожої, терористичної діяльності проти Російської Федерації, то це зобов’яже нас зробити відповідні висновки. І вжити відповідних заходів. Але тут не головне, що думають у Кремлі. Тут головне, як ситуацію аналізують наші військові, а вони її ретельно відстежують, аналізують і виступають з відповідними пропозиціями, які потім розглядаються”, – сказав Пєсков у вівторок.

За його словами, критичні об’єкти, що мають ключове значення для транспортної інфраструктури Росії, перебувають під захистом. Однак це не гарантує їх повної безпеки від потенційних “терористичних атак”.

В останні місяці українські безпілотники великого радіусу дії систематично завдають ударів по нафтобазах, нафтопереробних заводах, нафтопроводах та експортних портах Росії. Одним із найважливіших об’єктів став порт Усть-Луга, який є одним із найбільших російських портів для експорту нафти та нафтопродуктів. Напередодні Зеленський заявив, що після українських атак експортні можливості порту Усть-Луга знизилися на 60%.

Фрагменти ракети впали поруч із посольством України в Ізраїлі

Вранці біля посольства України в Ізраїлі виявили уламки іранської касетної ракети.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

“Сьогодні вранці частини іранської касетної ракети впали приблизно за 30 метрів від посольства України в Ізраїлі. На щастя, відвідувачі перебували всередині, і ніхто не постраждав”, – зазначив міністр.

Цей інцидент підтверджує, що іранський режим становить небезпеку для всіх у регіоні.

“Він не поважає не лише Віденську конвенцію, а й базові норми людського життя. Важливо, щоб усі були об’єднані у захисті життя від такого терору. Україна робить свій внесок. І тиск на режими в Тегерані та Москві має постійно посилюватися”, – написав Сибіга.

В Одесі напали на військового та стріляли по цивільних

В Одесі під час заходів оповіщення стався конфлікт із застосуванням зброї, унаслідок якого військовий отримав тяжкі поранення, а також постраждала ще одна особа.

Про це повідомили в Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

За наданою інформацією, інцидент стався 30 березня близько 19:00 у Пересипському районі міста на вулиці Академіка Заболотного. Під час перевірки документів військові виявили чоловіка, який перебував у розшуку через порушення правил військового обліку. Коли його намагалися доставити до ТЦК, він почав чинити збройний опір.

У результаті нападу офіцер ЗСУ зазнав важких колото-різаних поранень обох ніг. Його стан оцінюється як критичний, лікарі надають необхідну допомогу.

У ТЦК зазначили, що інцидент міг бути пов’язаний із поширенням у соцмережах інформації з анонімних джерел, яка вплинула на поведінку нападника. Дії чоловіка розглядаються як можливий замах на життя військовослужбовця під час виконання службових обов’язків.

Також у відомстві повідомили, що частина цивільних осіб на місці події втручалася в роботу групи оповіщення: блокувала транспорт, кидала каміння та перешкоджала евакуації пораненого.

За попередніми даними поліції, чоловік дійсно напав на військового з ножем. Під час інциденту один із військових застосував травматичну зброю щодо іншої особи. Обох постраждалих доставили до лікарні, їхній стан уточнюється.

Правоохоронці встановлюють усі обставини події, опитують свідків і проводять слідчі дії.

Фінляндія схвалила нанесення Україною ударів по російських нафтових об’єктах

Влада Фінляндії не має наміру вимагати від ЗСУ припинити атаки на енергетичний сектор Росії, навіть після випадкового зальоту дронів у їхній повітряний простір.

Таку заяву зробила глава МЗС Еліна Валтонен в ефірі “Yle”.

Гельсінкі офіційно визнає право України на самостійне визначення цілей для ударів по території противника, включаючи об’єкти нафтової промисловості. Дипломат підкреслила, що уряд країни не вводив і не планує вводити жодних заборон або обмежень на військові дії Києва в тилу ворога.

“Фінляндія не вимагає нічого подібного. Але, звичайно, ми повинні забезпечити, щоб фіни не опинилися в небезпеці. Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, — наголосила міністерка.

Удари ЗСУ по російському тилу викликали занепокоєння у російської влади

Удари ЗСУ по російських тилових об’єктах посилили дискусії серед російських чиновників щодо якнайшвидшого завершення війни з Україною. Українські безпілотники та контратаки демонструють технологічну перевагу Києва на полі бою.

Про це повідомляється у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Аналітики ISW зазначають, що результативні удари України по російських цілях у глибині країни викликають занепокоєння в ультранаціоналістичному сегменті російського медіапростору. Один із відомих російських експертів підкреслив, що економіка Заходу суттєво перевершує російську, а атаки українських безпілотників становлять дедалі серйознішу загрозу для інфраструктури Росії.

У звіті зазначається, що Москва не має ресурсів для виробництва ракет-перехоплювачів у кількості, достатній для протистояння економічному потенціалу Заходу. На думку експертів, це ставить її в невигідне становище і змушує шукати шляхи завершення конфлікту.

У російських ЗМІ деякі учасники обговорень війни починають відзначати успіхи України на фронті та визнають високу ефективність використання безпілотників.

26 березня ультраправий блогер, відомий своїми радикальними поглядами, заявив, що в найближчі місяці російські збройні сили не зможуть переломити хід бойових дій. Він також зазначив, що ефективні українські контратаки ускладнили плани Росії щодо подальшого наступу в 2026 році.

Росія почала використовувати дрони з макетами ракет

Російські військові почали оснащувати ударні безпілотники Shahed макетами авіаційних ракет Р-60. Таким чином вони намагаються заплутати та відволікти сили протиповітряної оборони.

Про це розповів експерт з радіоелектронної боротьби та зв’язку Сергій “Флеш” Бескрестнов .

Наявність «обманок» здатна спонукати підрозділи перехоплювачів розглядати дрон як більш значущу ціль.

Він підкреслив, що армійська авіація має алгоритми дій для подібних загроз. При цьому військові, відповідальні за перехоплення російських БПЛА, можуть використовувати ресурси на їх знищення, вважаючи, що ці дрони становлять велику небезпеку.

“Треба подумати, за якими ознаками ми можемо відрізнити “Шахед” з фальшивими ракетами”, — закликав “Флеш”.

Головне управління розвідки Міністерства оборони Росії заявило, що безпілотні літальні апарати, оснащені авіаційними ракетами Р-60, застосовуються для знищення літаків і вертольотів, які їм протидіють.

До Києва прибула глава дипломатії ЄС Кая Каллас

Кая Каллас, глава європейської дипломатії, прибула до Києва з офіційним візитом.

Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

До складу делегації також входять міністри закордонних справ Німеччини, Польщі, Латвії та Литви: Йоганн Вадефуль, Радослав Сікорський, Байба Браже та Кястутіс Будріс.

Сьогоднішній візит пвідбувся з нагоди річниці трагічних подій у Бучі. Сібіга зазначив, що активна участь європейських партнерів у цей день підкреслює неминучість відповідальності за злочини, скоєні Росією.

Міністр зазначив, що притягнення до відповідальності винних осіб є важливою умовою для відновлення справедливості в Європі. Він також нагадав, що чотири роки тому українські війська розпочали визволення Київської області та інших захоплених територій, що стало символом опору та боротьби українського народу.