Екс-міністр оборони Федоров закликав Зеленського відповісти на запитання щодо корупції в його оточенні

Колишній міністр оборони України Михайло Федоров заявив, що президент Володимир Зеленський повинен відповісти на питання, що виникли у зв’язку з розслідуванням можливої корупції серед представників його найближчого оточення.

В інтерв’ю BBC News екс-міністр підкреслив, що не має доказів особистої причетності глави держави до будь-яких протиправних дій.

Приводом стало розслідування українських антикорупційних органів щодо ймовірної схеми на суму понад три мільйони доларів. За версією слідства, кошти могли призначатися для внесення застави за колишнього міністра енергетики, якого звинувачують у відмиванні грошей. Високопоставлений співробітник Офісу президента, про якого згадували у зв’язку зі справою, згодом був звільнений.

Федоров зазначив, що за час спільної роботи із Зеленським ніколи не отримував від президента розпоряджень, які б суперечили законодавству чи його уявленням про добросовісність. Однак, на його думку, розслідування ставить питання про те, наскільки глава держави був обізнаний про можливі корупційні дії людей зі свого оточення.

Водночас колишній міністр виступив за початок суспільної дискусії щодо відновлення виборчого процесу в Україні. Федоров заявив, що війна не повинна на невизначений час унеможливлювати демократичні процедури. При цьому він не повідомив, чи підтримав би Зеленського на майбутніх виборах, і не виключив власної участі в президентській кампанії в майбутньому.

Крім того, Федоров має намір продовжити роботу над розвитком військових технологій. У найближчі тижні він планує відвідати США і розраховує обговорити з Ілоном Маском можливості використання супутникового зв’язку Starlink для підтримки українських операцій. Ексміністр також закликав західних партнерів активніше фінансувати виробництво сучасних українських безпілотників.

На Одещині військовослужбовиця у СЗЧ кинула три гранати у двір сусідів

В Одеській області стався інцидент за участю військовослужбовиці, яка самовільно залишила місце служби. За даними слідства, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, 30-річна жінка кинула три гранати у двір сусіднього домоволодіння.

Про це повідомляє поліція Одещини.

В результаті вибухів було пошкоджено майно. Інцидент створив загрозу для людей, проте інформація про постраждалих не наводиться. Після інциденту жінку затримали. Правоохоронці проводять необхідні слідчі дії та вирішують питання про притягнення її до відповідальності за кількома епізодами.

Відомо, що військовослужбовиця перебувала у статусі СЗЧ. Слідство з’ясовує походження боєприпасів та причини конфлікту, що передував події.

Подальшу правову оцінку діям жінки дадуть слідчі органи та суд. Їй може загрожувати кримінальна відповідальність як за незаконне поводження з боєприпасами, так і за самовільне залишення місця служби.

З Донеччини евакуювали понад 100 дітей на тлі триваючих обстрілів

З прифронтових районів Донецької області за добу евакуювали 553 особи, серед яких 101 дитина. Вивезення сімей триває на тлі інтенсивних бойових дій та ударів по населених пунктах регіону.

Про це повідомив голова Донецької обласної адміністрації Вадим Філашкін.

За добу було зафіксовано 35 обстрілів населених пунктів області. Повідомляється про загиблих і поранених, а також про численні пошкодження житлової та цивільної інфраструктури.

У Краматорському районі постраждали Слов’янськ, Краматорськ та низка інших населених пунктів. У Слов’янську було поранено одну людину, пошкоджено понад два десятки приватних будинків, багатоповерхівку, торговельні об’єкти, підприємство та газопровід.

У Краматорську повідомляється про одного загиблого та одного пораненого. Ще одна людина загинула і двоє отримали поранення в Софіївці. Пошкодження житлових будинків та інфраструктурних об’єктів також зафіксовано в Райгородку, Очеретині, Золотих Прудах, Новодонецьку та інших населених пунктах.

Влада продовжує закликати мешканців прифронтових територій, особливо сім’ї з дітьми, евакуюватися в безпечніші райони країни.

Росія відкликала посла у Великій Британії на тлі загострення відносин із Лондоном

Посол Росії у Великій Британії Андрій Келін залишив свою посаду 21 серпня після понад семи років роботи в Лондоні. Рішення було ухвалено на тлі чергового загострення російсько-британських відносин та заяв Москви про конфронтаційний курс Сполученого Королівства.

За даними The Independent, Росія поки що не призначила наступника Келіна.

Журналісти пов’язують відкликання дипломата з різким погіршенням відносин між країнами, зокрема через триваючу підтримку України з боку Лондона.

Додатковим фактором напруженості стали повідомлення про використання Україною безпілотників британського виробництва для ударів по цілях на території Росії. Зокрема, йшлося про атаки на нафтопереробні підприємства в районі Москви, Ярославля та Волгограда, а також про удари в Бєлгородській області.

Російське посольство після появи цієї інформації звинуватило Велику Британію в безпосередньому сприянні Україні та попередило Лондон про можливі наслідки. У відповідь британське керівництво заявило, що не має наміру змінювати свою політику і продовжуватиме підтримувати Київ.

На цьому тлі відкликання російського посла стало ще одним свідченням поглиблення дипломатичної кризи між Москвою та Лондоном. При цьому офіційно про можливе зниження рівня дипломатичних відносин між двома державами не повідомлялося.

В Одеській області безпілотник влучив у локомотив пасажирського поїзда

На Одещині реактивний безпілотник типу “Шахед” влучив у локомотив пасажирського поїзда, що рухався за маршрутом Житомир — Одеса.

Про інцидент повідомили у керівництві “Укрзалізниці”.

За даними компанії, залізнична моніторингова група заздалегідь виявила загрозу та оголосила евакуацію. Поїзд екстрено зупинили на перегоні, після чого пасажирів, а також членів поїзної та локомотивної бригад вивели в безпечне місце. Завдяки вжитим заходам вдалося уникнути жертв серед людей, що перебували у складі поїзда.

“Тож, всі цілі: пасажири, поїзна та локомотивна бригади. Вдячні всім за чіткість та оперативність дій та врятовані життя”, — голова правління “Укрзалізниці” Олександр Перцовський.

Загалом у поїзді перебувало 593 пасажири, зокрема 15 дітей. Після інциденту обласна влада та рятувальні служби організували їхнє доправлення до Одеси.

Лідери європейських країн прибули до Києва напередодні Дня незалежності України

23 серпня до Києва прибули лідери та високопоставлені представники кількох європейських держав. Візит відбувається напередодні Дня незалежності України і передбачає проведення переговорів з українським керівництвом.

На київському залізничному вокзалі закордонні делегації зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Серед прибулих — представники Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. У ході візиту заплановані двосторонні та багатосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Київ анонсував ухвалення низки рішень і політичних заяв за підсумками переговорів, однак їхній конкретний зміст заздалегідь не розкривається.

“Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники з нами”, – заявив Сибіга.

Приїзд європейських представників розглядається як демонстрацію політичної підтримки України з боку союзників. Переговори відбуваються на тлі триваючих бойових дій та обговорення подальшої військової, фінансової та дипломатичної допомоги країні.

Напередодні українську столицю також відвідав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Його візит відбувся після недавніх масованих ударів по Києву і був представлений німецькою стороною як підтвердження подальшої підтримки України.

Вночі Україну атакували 127 БПЛА

У ніч на 23 серпня російські війська здійснили чергову масштабну атаку безпілотниками на територію України. Загалом було зафіксовано 127 ударних та імітаційних БПЛА, запущених з кількох напрямків.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Основу повітряної атаки становили безпілотники типу “Шахед”, а також апарати “Гербера” та дрони інших типів. Для відбиття нальоту було задіяно авіацію, зенітні ракетні підрозділи, засоби радіоелектронної боротьби, безпілотні системи та мобільні вогневі групи.

Силам протиповітряної оборони вдалося збити або придушити більшу частину запущених апаратів. Перехоплення повітряних цілей здійснювалося в різних регіонах країни.

Повітряні сили повідомили про влучання 27 ударних безпілотників у 22 локаціях, а також про падіння уламків знищених апаратів на 3 локаціях. Інформація про наслідки ударів уточнюється.

Зеленський пообіцяв посилити далекобійні удари після масованої атаки на Київ

Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ має намір відповісти на масований російський удар, завданий у ніч на 20 серпня. За його словами, українські військові отримають додаткові ресурси, які дозволять продовжувати наносити удари по Росії на значній відстані.

Про це президент заявив у черговому вечірньому зверненні.

В результаті нічної ворожої атаки загинули 16 осіб, ще близько 50 отримали поранення. Зеленський повідомив, що пошкоджень зазнали понад 200 об’єктів, серед яких 86 житлових будинків, дитяча лікарня, об’єкти соціальної та комерційної інфраструктури.

Під час атаки Росія застосувала балістичні та крилаті ракети різних типів, а також 168 безпілотників і два боєприпаси “Бандероль”. Повітряні сили України заявили про перехоплення або збиття 39 ракет, 145 безпілотників та обох “Бандеролей”.

“Ми обов’язково відповімо на цей російський удар так само, як і на інші російські удари, – відповімо цілком справедливо й далекобійно. Українська далекобійність буде отримувати ще більше ресурсу”, –наголосив Зеленський.

Він також знову пов’язав подальшу протидію російським атакам із необхідністю спільних дій України та її закордонних партнерів. Конкретні цілі можливих ударів у відповідь та терміни їхнього здійснення український лідер не назвав.

Sense Bank готують до продажу: кошти спрямують на оборону

Українська влада розпочала підготовку державного Sense Bank до продажу приватному інвестору. Відповідний процес передбачає пошук потенційного покупця та подальшу приватизацію фінансової установи, яка перейшла під контроль держави після націоналізації.

Відповідне завдання поставив прем’єр-міністр Сергій Корецький.

Кошти, отримані від продажу банку, планується спрямувати на фінансування потреб Збройних сил України. Таким чином, влада розраховує одночасно повернути фінансову установу в приватний сектор і отримати додаткові ресурси для оборонних витрат.

“Міністерство фінансів має чітке завдання активізувати процес продажу Sense Bank. Необхідно забезпечити максимальну прозорість, конкурентність і ефективність цього процесу”, — зазначив прем’єр-міністр.

Sense Bank був націоналізований українською державою у 2023 році. До цього він належав приватним акціонерам і працював під назвою “Альфа-Банк Україна”. Після переходу у державну власність банк продовжив роботу під новим брендом і зберіг статус одного з системно значущих банків країни.

Підготовка до приватизації передбачає оцінку фінансового стану установи та визначення умов майбутньої угоди. Потенційний інвестор повинен буде відповідати вимогам українського банківського законодавства та отримати необхідні погодження від регулюючих органів.

Конкретна вартість Sense Bank та терміни завершення його продажу поки що не визначені. Вони залежатимуть від результатів підготовки банку до приватизації, зацікавленості потенційних інвесторів та подальших рішень української влади.