Фінляндія схвалила нанесення Україною ударів по російських нафтових об’єктах

Влада Фінляндії не має наміру вимагати від ЗСУ припинити атаки на енергетичний сектор Росії, навіть після випадкового зальоту дронів у їхній повітряний простір.

Таку заяву зробила глава МЗС Еліна Валтонен в ефірі “Yle”.

Гельсінкі офіційно визнає право України на самостійне визначення цілей для ударів по території противника, включаючи об’єкти нафтової промисловості. Дипломат підкреслила, що уряд країни не вводив і не планує вводити жодних заборон або обмежень на військові дії Києва в тилу ворога.

“Фінляндія не вимагає нічого подібного. Але, звичайно, ми повинні забезпечити, щоб фіни не опинилися в небезпеці. Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, — наголосила міністерка.

Українці масово залишають Фінляндію: безробіття та тиск системи

Тисячі українців, які знайшли прихисток у Фінляндії, змушені залишати країну через труднощі з працевлаштуванням і відсутність чітких перспектив залишитися після завершення тимчасового захисту.

Про це повідомляє фінське медіа Yle, яке поспілкувалося з українцями, що вже виїхали або планують переїзд до інших країн ЄС.

25-річна Владислава Онуфрієнко розповідає, що після кількох років життя у Фінляндії втратила надію знайти роботу та вирішила переїхати до Естонії. Вона зазначає, що її спроби закріпитися на ринку праці не дали результату навіть попри знання мови та наявність дозволів.

“На жаль, мій шлях у Фінляндії не склався. Я намагалася зробити все, що могла. Мені здається, що ця країна не хоче мене тут бачити”, – каже вона.

Подібна ситуація і в Андрія Камінського, який після втечі з окупованого Маріуполя опинився у Фінляндії. Попри вищу освіту інженера-будівельника, він не зміг знайти стабільну роботу.

“Я розсилаю десятки заявок щотижня, на більшість мені не відповідають навіть ні, дякуємо”, – розповідає Камінський.

За його словами, навіть для некваліфікованої роботи часто вимагають знання фінської мови, тоді як англійської недостатньо. Після короткого досвіду сезонної роботи він також вирішив повернутися до Естонії.

Ситуацію ускладнює те, що тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року, і наразі немає чіткої інформації щодо його продовження. За словами представниці Міністерства внутрішніх справ Фінляндії Туулі Туунанен, цей статус не передбачає довгострокового перебування, а для цього необхідно мати роботу або навчання.

Водночас рівень безробіття у Фінляндії залишається одним із найвищих у Європі, а мовні бар’єри значно ускладнюють інтеграцію мігрантів. Додатковим фактором стає і невизначеність щодо вартості навчання для студентів з-за меж ЄС у майбутньому.

У пошуках кращих умов українці дедалі частіше обирають інші країни ЄС. Зокрема, Естонія приваблює тим, що час перебування під тимчасовим захистом зараховується до стажу для отримання постійного дозволу на проживання, чого немає у Фінляндії.

Популярною стає і Угорщина, де рівень працевлаштування українців сягає 71%. Українка Ганна Дідьковська після переїзду змогла швидко знайти роботу на автомобільному заводі.

“Фінляндія мені подобалася, красива країна, приємні люди. Але я не могла знайти роботу. А в Угорщині мене одразу взяли працювати на завод”, – зазначає вона.

За офіційними даними, до Фінляндії прибули близько 90 тис українців із тимчасовим захистом, однак приблизно 40 тис вже залишили країну або повернулися додому.

Щоб змінити країну перебування, українці мають відмовитися від тимчасового захисту у Фінляндії, після чого можуть оформити його в іншій державі ЄС.

Європа готова взяти на себе військову роль в Ормузькій протоці заради захисту України

Президент Фінляндії Александр Стубб запропонував Європі підтримати США у питанні стримування Ірану, сподіваючись на повну підтримку України з боку Дональда Трампа.

Про це повідомляє видання Politico.

Президент Фінляндії заявив, що ця угода здатна одночасно вплинути на нафтовий ринок у Перській затоці та на хід військових дій в Україні.

Стубб підкреслив, що Трамп схильний до ведення переговорів і укладення угод, тому ідея обміну видається перспективною. Зокрема, Європа могла б розглянути можливість надання військової допомоги для забезпечення безпеки Ормузької протоки, яку Іран фактично закрив у відповідь на удари США та Ізраїлю.

Європейці, у свою чергу, очікували б, що Сполучені Штати нададуть Україні всебічну підтримку для укладення задовільного мирного договору з Росією.

“Я вважаю, що це насправді чудова ідея”, – додав фінський президент.

Стубб підкреслив, що для Європи вкрай важливо активізувати підтримку України та заручитися співпрацею США. Він висловив занепокоєння з приводу того, що тривалий конфлікт між Вашингтоном і Тегераном може послабити здатність України протистояти агресії Росії.

“Я не маю ілюзій щодо того, хто здатний вплинути на президента Трампа. Якщо мені вдасться передати йому хоча б одну з моїх десяти ідей щодо України, це вже буде успіхом”, – підкреслив президент Фінляндії.

Фінляндія направить Україні новий пакет військової допомоги

Президент Фінляндії Олександр Стубб 16 січня схвалив передачу Україні 31-го пакета військової допомоги. Рішення було прийнято за пропозицією уряду.

Про це поінформували в Міністерстві оборони Фінляндії.

Новий пакет допомоги обійдеться приблизно в 98 млн євро. Фінляндія виділила Україні оборонну підтримку на загальну суму близько 3,1 млрд євро з моменту початку повномасштабного конфлікту.

У прискореному порядку було сформовано рішення, щоб оперативно задовольнити ключові потреби України. У 2026 році фінський оборонно-промисловий комплекс продовжує виконання програми закупівель для надання підтримки Україні.

Міністерство оборони не розкриває подробиць про склад пакету, методи і розклад поставок з міркувань безпеки. Хяккянен зазначив, що військова допомога — це найдієвіший спосіб сприяти встановленню справедливого миру.

Фінляндія вступила до морської коаліції підтримки України

Фінляндія вступила до військово-морської коаліції, яка надаватиме підтримку Військово-Морським силам України.

Про це повідомили в Міністерстві оборони Фінляндії.

“Фінляндія приєдналася до коаліцій зі зміцнення військового потенціалу. Ми ретельно оцінюємо кожен випадок, щоб наш внесок був ефективним і надав реальну користь Україні”, – підкреслив міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен.

Міністерство оборони зазначило, що Фінляндія вступила до коаліцій з артилерії, бронетехніки, розмінування та інформаційних технологій.

Міжнародні коаліції з розвитку потенціалу націлені на довгострокову підтримку України. Вони спільно з українською стороною розробляють і направляють стратегії для підвищення можливостей українських Збройних сил.

Фінляндія виділяє Україні чергову військову допомогу в розмірі €50 млн

Фінляндія надасть Україні новий пакет військової допомоги на суму близько €52 млн. Президент країни схвалив це рішення на підставі пропозиції уряду 17 жовтня 2025 року.

Міноборони Фінляндії повідомляє про це на своєму сайті.

Фінляндія направляє Україні 30-й пакет військової допомоги. До його складу увійшли нові замовлення від фінських компаній.

З міркувань безпеки не розголошують інформацію про те, які саме види озброєнь увійшли до нового оборонного пакету. Аналогічно не публікуються дані про графіки поставок.

Фінське Міністерство оборони заявляє, що при прийнятті рішень враховувалися як потреби України, так і можливості Збройних сил Фінляндії.

Фінляндія вже надала Україні допомогу на суму близько €2,9 млрд.

Президент Фінляндії повідомив про прогрес у гарантіях безпеки України

Президент Фінляндії Олександр Стубб повідомив, що в питанні безпеки для України досягнуто прогресу. Однак, за його словами, перш ніж такі заходи можна буде втілити, необхідно укласти мирну угоду.

Його слова наводить “Reuters”.

Стубб відзначив прогрес у питанні гарантій безпеки для України.

“Ми просуваємося у вирішенні цього питання і сподіваємося, що скоро знайдемо відповідь”, – сказав він.

Президент Фінляндії підкреслив, що не очікує швидкої мирної угоди або припинення вогню між Україною і Росією.

“Нам необхідно узгодити заходи безпеки з США, які нададуть підтримку. Ми обговорюємо ці питання з нашими керівниками оборони, які розробляють конкретні плани операції”, – додав він.

Засідання “коаліції рішучих” відбудеться 4 вересня у гібридному форматі. Зустріч очолять президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.

Фінляндія сумнівається в щирості намірів Росії щодо мирних переговорів

Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккінен зазначив, що зустріч Зеленського з Путіним можлива тільки за наявності конкретних питань для обговорення. Зараз, за його словами, до цього ще далеко.

Таку заяву він зробив в ефірі “Yle”.

Фінський міністр зазначив, що наявні ознаки і розвіддані вказують на те, що Москва не має наміру завершувати конфлікт. На його думку, Кремль свідомо уповільнює процес, розраховуючи з часом перевершити західні демократичні країни в стійкості.

Гяккінен підкреслив, що Росія раніше виявляла тенденцію до відновлення військової агресії після тимчасових перерв. У зв’язку з цим він вважає за необхідне уникати невизначених обіцянок щодо гарантій безпеки для України.

На його думку, першочерговим завданням є забезпечення стабільності України після завершення військових дій і запобігання створенню обставин, які могли б спонукати Москву до нових кроків на кордонах НАТО.

Гяккінен стверджує, що Росія прагне створити умови, за яких вона зможе впливати на рішення незалежних держав. Зокрема, за словами міністра, Кремль хотів би визначати, як Україна повинна будувати свою оборону після завершення військових дій. Однак Гяккінен підкреслив, що Росія не має права втручатися в цей процес.

Україна та Фінляндія узгодили позиції перед зустріччю “коаліції рішучих”

Міністр закордонних справ Андрій Сібіга 17 серпня провів телефонну розмову з фінською колегою Еліною Валтонен. Вони обговорили позиції перед зустріччю лідерів країн “коаліції рішучих”.

Про це очільник МЗС України написав у соцмережі “Х”.

Сибіга повідомив, що під час бесіди були обговорені позиції напередодні зустрічі “коаліції рішучих” і переговорів на високому рівні, які відбудуться наступного тижня.

“Я розповів колезі про ситуацію на фронті та зусилля щодо прмусу Росії до припинення війни. Підкреслив, що безпека — головне, а припинення вбивств необхідне для успіху дипломатії”, — розповів Сибіга.

Він висловив вдячність Фінляндії за незмінну підтримку України.

“Я подякував президенту Стуббу за його особисті зусилля в досягненні миру для України”, — додав Сибіга.