Лідери європейських країн прибули до Києва напередодні Дня незалежності України

23 серпня до Києва прибули лідери та високопоставлені представники кількох європейських держав. Візит відбувається напередодні Дня незалежності України і передбачає проведення переговорів з українським керівництвом.

На київському залізничному вокзалі закордонні делегації зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Серед прибулих — представники Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. У ході візиту заплановані двосторонні та багатосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Київ анонсував ухвалення низки рішень і політичних заяв за підсумками переговорів, однак їхній конкретний зміст заздалегідь не розкривається.

“Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники з нами”, – заявив Сибіга.

Приїзд європейських представників розглядається як демонстрацію політичної підтримки України з боку союзників. Переговори відбуваються на тлі триваючих бойових дій та обговорення подальшої військової, фінансової та дипломатичної допомоги країні.

Напередодні українську столицю також відвідав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Його візит відбувся після недавніх масованих ударів по Києву і був представлений німецькою стороною як підтвердження подальшої підтримки України.

Позиції України зараз найсильніші з початку війни – Стубб

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що позиції України зараз є найсильнішими з початку війни.

Про це він написав у соцмережі X після телефонної розмови з Володимиром Зеленським.

За словами Стубба, під час розмови вони обговорили конфлікт із Росією та подальші кроки. Стубб також зазначив, що Україна готова до миру. При цьому він вважає, що нинішнє становище Києва стало найміцнішим за весь час війни.

“Позиції України зараз найміцніші з початку війни. Постійна підтримка з боку партнерів має вирішальне значення для збереження цієї динаміки”, – заявив фінський президент.

Раніше президент Фінляндії заявляв, що Україна змогла відстояти незалежність, суверенітет і територіальну цілісність, незважаючи на повномасштабне вторгнення Росії, яке триває вже понад чотири роки. На думку лідерів північних країн, саме це є головним доказом успіху Києва у війні.

Фінляндія виділить ще 40 млн євро на закупівлю американської зброї для України

Фінляндія виділить додаткові 40 млн євро на ініціативу PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України.

Про це повідомив прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.

Заява пролунала під час відкриття Конференції з відновлення України в Гданську. Орпо наголосив, що оборонна підтримка Києва з боку Фінляндії залишається стабільною.

За словами фінського прем’єра, його країна вже передала Україні 33 пакети військової допомоги. Тепер Гельсінкі додатково долучиться до фінансування закупівель озброєння у США.

Орпо також заявив, що Фінляндія продовжуватиме підтримувати Україну як майбутнього члена Європейського Союзу.

Фінляндія скасувала обмеження щодо ядерної зброї заради безпеки та інтеграції з НАТО

Фінляндія схвалила законодавчі зміни, які скасовують діючі обмеження щодо ядерної зброї. Це рішення стало частиною більш глибокої інтеграції країни в оборонну систему НАТО на тлі погіршення ситуації з безпекою в Європі.

Раніше фінське законодавство забороняло імпорт, виробництво, зберігання та застосування ядерних вибухових пристроїв. Нові норми мають усунути ці правові бар’єри в тих випадках, коли йдеться про оборону Фінляндії, колективний захист НАТО або військову співпрацю з союзниками.

У Гельсінкі наголошують, що йдеться про приведення національного законодавства у відповідність до зобов’язань країни як члена Північноатлантичного альянсу. Фінляндія вступила до НАТО після початку повномасштабного конфлікту в Україні й відтоді поступово перебудовує свою оборонну політику.

При цьому рішення не означає автоматичного розміщення ядерної зброї на фінській території. Воно створює юридичну можливість для таких дій у разі необхідності та дозволяє Фінляндії повніше брати участь у системі ядерного стримування НАТО.

Українські безпілотники могли відхилитися від маршруту під час атаки на Росію

Під час однієї з атак на територію Росії українські безпілотники могли помилково змінити курс у бік Фінляндії.

Про це повідомило фінське видання Helsingin Sanomat з посиланням на власні джерела.

За даними співрозмовників видання, українська сторона вночі попередила про можливе випадкове відхилення маршруту дронів. Імовірно, апарати були оснащені вибуховими речовинами.

Фахівці пояснюють, що бойові безпілотники зазвичай програмуються за координатами цілі та проміжними точками маршруту. На цьому етапі можливі технічні або навігаційні збої, через які апарат може зійти з заданого курсу.

У Збройних силах Фінляндії заявили, що жоден з безпілотників не перетнув повітряний простір країни. Причини цього офіційно не розкриваються. Серед можливих версій ЗМІ називають знищення частини апаратів російською ППО.

Раніше, в ніч на 3 травня, невідомий безпілотник порушив повітряний простір Фінляндії біля кордону з Росією. Його зафіксували в районі муніципалітету Віролахті, після чого інцидент обговорювали прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо та президент України Володимир Зеленський.

Фінляндія схвалила нанесення Україною ударів по російських нафтових об’єктах

Влада Фінляндії не має наміру вимагати від ЗСУ припинити атаки на енергетичний сектор Росії, навіть після випадкового зальоту дронів у їхній повітряний простір.

Таку заяву зробила глава МЗС Еліна Валтонен в ефірі “Yle”.

Гельсінкі офіційно визнає право України на самостійне визначення цілей для ударів по території противника, включаючи об’єкти нафтової промисловості. Дипломат підкреслила, що уряд країни не вводив і не планує вводити жодних заборон або обмежень на військові дії Києва в тилу ворога.

“Фінляндія не вимагає нічого подібного. Але, звичайно, ми повинні забезпечити, щоб фіни не опинилися в небезпеці. Україні дозволено захищатися. Ми не висуваємо жодних вимог до України щодо того, на які цілі вона прагне впливати в Росії”, — наголосила міністерка.

Українці масово залишають Фінляндію: безробіття та тиск системи

Тисячі українців, які знайшли прихисток у Фінляндії, змушені залишати країну через труднощі з працевлаштуванням і відсутність чітких перспектив залишитися після завершення тимчасового захисту.

Про це повідомляє фінське медіа Yle, яке поспілкувалося з українцями, що вже виїхали або планують переїзд до інших країн ЄС.

25-річна Владислава Онуфрієнко розповідає, що після кількох років життя у Фінляндії втратила надію знайти роботу та вирішила переїхати до Естонії. Вона зазначає, що її спроби закріпитися на ринку праці не дали результату навіть попри знання мови та наявність дозволів.

“На жаль, мій шлях у Фінляндії не склався. Я намагалася зробити все, що могла. Мені здається, що ця країна не хоче мене тут бачити”, – каже вона.

Подібна ситуація і в Андрія Камінського, який після втечі з окупованого Маріуполя опинився у Фінляндії. Попри вищу освіту інженера-будівельника, він не зміг знайти стабільну роботу.

“Я розсилаю десятки заявок щотижня, на більшість мені не відповідають навіть ні, дякуємо”, – розповідає Камінський.

За його словами, навіть для некваліфікованої роботи часто вимагають знання фінської мови, тоді як англійської недостатньо. Після короткого досвіду сезонної роботи він також вирішив повернутися до Естонії.

Ситуацію ускладнює те, що тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року, і наразі немає чіткої інформації щодо його продовження. За словами представниці Міністерства внутрішніх справ Фінляндії Туулі Туунанен, цей статус не передбачає довгострокового перебування, а для цього необхідно мати роботу або навчання.

Водночас рівень безробіття у Фінляндії залишається одним із найвищих у Європі, а мовні бар’єри значно ускладнюють інтеграцію мігрантів. Додатковим фактором стає і невизначеність щодо вартості навчання для студентів з-за меж ЄС у майбутньому.

У пошуках кращих умов українці дедалі частіше обирають інші країни ЄС. Зокрема, Естонія приваблює тим, що час перебування під тимчасовим захистом зараховується до стажу для отримання постійного дозволу на проживання, чого немає у Фінляндії.

Популярною стає і Угорщина, де рівень працевлаштування українців сягає 71%. Українка Ганна Дідьковська після переїзду змогла швидко знайти роботу на автомобільному заводі.

“Фінляндія мені подобалася, красива країна, приємні люди. Але я не могла знайти роботу. А в Угорщині мене одразу взяли працювати на завод”, – зазначає вона.

За офіційними даними, до Фінляндії прибули близько 90 тис українців із тимчасовим захистом, однак приблизно 40 тис вже залишили країну або повернулися додому.

Щоб змінити країну перебування, українці мають відмовитися від тимчасового захисту у Фінляндії, після чого можуть оформити його в іншій державі ЄС.

Європа готова взяти на себе військову роль в Ормузькій протоці заради захисту України

Президент Фінляндії Александр Стубб запропонував Європі підтримати США у питанні стримування Ірану, сподіваючись на повну підтримку України з боку Дональда Трампа.

Про це повідомляє видання Politico.

Президент Фінляндії заявив, що ця угода здатна одночасно вплинути на нафтовий ринок у Перській затоці та на хід військових дій в Україні.

Стубб підкреслив, що Трамп схильний до ведення переговорів і укладення угод, тому ідея обміну видається перспективною. Зокрема, Європа могла б розглянути можливість надання військової допомоги для забезпечення безпеки Ормузької протоки, яку Іран фактично закрив у відповідь на удари США та Ізраїлю.

Європейці, у свою чергу, очікували б, що Сполучені Штати нададуть Україні всебічну підтримку для укладення задовільного мирного договору з Росією.

“Я вважаю, що це насправді чудова ідея”, – додав фінський президент.

Стубб підкреслив, що для Європи вкрай важливо активізувати підтримку України та заручитися співпрацею США. Він висловив занепокоєння з приводу того, що тривалий конфлікт між Вашингтоном і Тегераном може послабити здатність України протистояти агресії Росії.

“Я не маю ілюзій щодо того, хто здатний вплинути на президента Трампа. Якщо мені вдасться передати йому хоча б одну з моїх десяти ідей щодо України, це вже буде успіхом”, – підкреслив президент Фінляндії.

Фінляндія направить Україні новий пакет військової допомоги

Президент Фінляндії Олександр Стубб 16 січня схвалив передачу Україні 31-го пакета військової допомоги. Рішення було прийнято за пропозицією уряду.

Про це поінформували в Міністерстві оборони Фінляндії.

Новий пакет допомоги обійдеться приблизно в 98 млн євро. Фінляндія виділила Україні оборонну підтримку на загальну суму близько 3,1 млрд євро з моменту початку повномасштабного конфлікту.

У прискореному порядку було сформовано рішення, щоб оперативно задовольнити ключові потреби України. У 2026 році фінський оборонно-промисловий комплекс продовжує виконання програми закупівель для надання підтримки Україні.

Міністерство оборони не розкриває подробиць про склад пакету, методи і розклад поставок з міркувань безпеки. Хяккянен зазначив, що військова допомога — це найдієвіший спосіб сприяти встановленню справедливого миру.