Чотири країни ЄС запропонували повернутися до питання використання російських активів на користь України

Швеція, Нідерланди, Польща та Іспанія підготували спільне звернення до керівництва Євросоюзу з пропозицією знову обговорити можливість використання заморожених російських фінансових активів для підтримки України.

Проєкт спільного листа до керівництва ЄС опублікувало видання Kyiv Independent.

Автори ініціативи пропонують розпочати обговорення на неформальній зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС в Ірландії на початку вересня.

“ЄС повинен і надалі надавати Україні всебічну, передбачувану та структуровану фінансову підтримку відповідно до її потреб. Ми вважаємо, що зараз настав час повернутися до питання про те, як ми можемо й надалі використовувати заморожені активи Росії на користь України”, – йдеться у проєкті листа.

У документі зазначається, що затверджений у квітні кредит на 90 млрд євро покриває приблизно дві третини фінансових потреб України до кінця 2027 року. Решту дефіциту пропонується компенсувати таким чином, щоб не створювати додаткового навантаження на європейських платників податків.

Наразі в Європі заморожено понад 200 млрд євро російських активів. Чотири країни пропонують Єврокомісії розробити нові механізми їх використання в інтересах України.

При цьому однією з основних перешкод залишаються юридичні та фінансові ризики. Ініціатори пропонують розподілити їх між усіма державами ЄС, що має зняти побоювання країн, які раніше попереджали про можливі судові претензії з боку Росії та пов’язані з ними фінансові наслідки.

Україна домовилася з кредиторами про перенесення виплат за державним боргом

Міністерство фінансів уклало угоду з кредиторами про відстрочку платежів. Борг буде погашатися рівними частинами з 2035 по 2039 рік.

Про це повідомило Міністерство фінансів.

Міністр фінансів Сергій Марченко та представники країн-кредиторів, включаючи Канаду, Францію, Німеччину, Японію, Італію, Нідерланди, Велику Британію, США та Республіку Корея, поставили свої підписи під документом.

“Меморандум продовжує попередні домовленості 2022 та 2023 років і є важливим елементом міжнародної фінансової підтримки України”, – йдеться в повідомленні.

Документ передбачає перенесення термінів сплати державного та гарантованого державою боргу, який мав бути погашений у лютому 2026 року. Відповідно до Меморандуму, обслуговування та погашення цього боргу буде перенесено на кінець лютого 2030 року. Це рішення відповідає новій програмі Міжнародного валютного фонду.

Відкладені платежі будуть погашатися після завершення цього етапу рівними піврічними траншами у період з 2035 по 2039 роки, з урахуванням нарахування відсотків.

Марченко висловив вдячність міжнародним партнерам і наголосив, що це рішення має величезне значення для України, оскільки значно зменшує боргове навантаження на державний бюджет.

“Відстрочка платежів дає змогу спрямувати вивільнені фінансові ресурси на першочергові потреби держави, зокрема фінансування оборони, соціальної сфери та відновлення економіки”, – зазначив Марченко.

У лютому державний борг України зменшився на $1,8 млрд

Наприкінці лютого державний борг України сягнув 9,21 трлн гривень, що еквівалентно $213,18 млрд.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Станом на 28 лютого державний борг скоротився на 1,41 млрд грн або $1,8 млрд за курсом валют. Зовнішній борг зменшився на 10,08 млрд грн або $1,6 млрд і склав 6,93 трлн грн (близько $160,4 млрд). При цьому внутрішній державний борг збільшився на 16,97 млрд грн і досяг 2,01 трлн грн (приблизно $46,5 млрд). Загальний обсяг гарантованого державою боргу знизився на 8,29 млрд грн і тепер становить 270,55 млрд грн (близько $6,26 млрд).

“Скорочення державного та гарантованого державою боргу в лютому відбулося внаслідок погашення боргових зобов’язань за кредитами країн-партнерів і переоцінки валютних зобов’язань через зміну обмінних курсів станом на кінець місяця порівняно з попереднім періодом”, – повідомили в міністерстві.

Більша частина державного боргу України (65,6%) сформована за рахунок пільгових позик від міжнародних фінансових організацій та урядів країн-партнерів. Ще 21,8% боргу становлять державні цінні папери, випущені на внутрішньому ринку, а 9,2% – на зовнішньому. Решта 3,4% боргу – це позики, отримані від комерційних банків та інших фінансових установ.

У лютому 2026 року Міністерство фінансів провело 12 аукціонів з розміщення облігацій внутрішнього державного запозичення (ОВДЗ), що дозволило залучити до бюджету 56,7 млрд гривень. Крім того, було організовано один switch-аукціон на суму 10 млрд гривень, що сприяло зниженню короткострокових зобов’язань та покращенню структури внутрішнього боргу країни.

До кінця 2025 року відношення державного боргу до валового внутрішнього продукту досягло 98,15%. Якщо виключити кредити та заборгованість перед Російською Федерацією, цей показник склав 86,3% ВВП.

Уряд виділив 220 млн гривень на кредити для фермерів

Кабінет міністрів України продовжив програму підтримки фермерів. На поточний рік до спеціального фонду виділено 220 млн гривень.

Про це розповіла прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

У 2025 році 139 фермерських господарств, що пройшли відбір, отримали 124,1 млн грн для розвитку та диверсифікації виробництва. Фінансування збіглося з початком весняної сівби в 17 регіонах країни, що дало господарствам можливість своєчасно приступити до польових робіт.

Цього сезону відбулося відродження сільськогосподарської діяльності на понад 15 тис га земель, розчищених від мін у процесі гуманітарного розмінування в Київській, Миколаївській та Харківській областях. Окрім прямого фінансування, держава продовжує виділяти гранти на закладку садів і теплиць, а також компенсації за купівлю техніки та підтримку фермерів у прифронтових зонах. Уряд також полегшив умови розмінування для аграріїв і розвиває інструменти агрострахування для зниження ризиків у галузі. Фінансові ресурси спеціального фонду дозволять не тільки виконати зобов’язання минулого року, а й запустити нові ініціативи з підтримки сільськогосподарських підприємств.

Уряд спростив умови для фермерів, щоб вони могли отримати державну підтримку на розмінування своїх ділянок. Ці заходи спрямовані на якнайшвидше відновлення сільськогосподарської діяльності та підвищення безпеки праці на полях.