Словаччина не надаватиме Україні військові позики – Фіцо

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не надаватиме Україні військові кредити та не братиме участі у фінансуванні оборонних потреб Києва.

Про це він повідомив журналістам у Брюсселі, передає агентство Reuters.

Фіцо наголосив, що Братислава не поділяє підхід, за яким військовий шлях може стати вирішенням конфлікту між Росією та Україною. За його словами, Словаччина не лише відмовляється виділяти кошти на озброєння, а й не підтримуватиме жодних ініціатив, спрямованих на розширення військової співпраці з Києвом.

“Словаччина не надаватиме військові кредити Україні і відмовляється від подальшого фінансування військових цілей, включаючи використання своїх ресурсів”, – підкреслив словацький прем’єр.

Фіцо також повторив свою позицію щодо необхідності дипломатичних рішень та переговорів як єдиної альтернативи продовженню воєнних дій. Він зазначив, що Словаччина не виступатиме проти гуманітарної підтримки України, однак питання фінансування озброєння, на його думку, виходить за межі того, що країна готова робити.

Заява Фіцо пролунала на тлі загальноєвропейських дискусій про продовження військової допомоги Україні, зокрема в рамках ініціатив ЄС щодо підтримки оборонних потреб Києва.

В Україну повернули 1003 тіла загиблих українських захисників

Сьогодні були проведені значні репатріаційні операції: на батьківщину було доставлено 1003 тіла загиблих українських солдатів.

Про це поінформував Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

Операція була проведена завдяки злагодженій роботі співробітників штабу, Об’єднаного центру при СБУ, Збройних сил України, Міністерства внутрішніх справ, Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, Секретаріату Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти, Державної служби з надзвичайних ситуацій та інших структур сектору безпеки і оборони.

Міжнародному Комітету Червоного Хреста була висловлена особлива подяка за допомогу в організації репатріації.

Центральне управління ЦВС Генерального штабу ЗСУ та Об’єднаний центр забезпечення заходів ЦВС Збройних Сил України займаються транспортуванням тіл до державних спеціалізованих установ. Також вони координують передачу загиблих представникам правоохоронних органів та судово-медичної експертизи МОЗ.

Лідери ЄС не дійшли згоди щодо використання російських активів

Після 16-годинних обговорень європейські лідери не змогли домовитися про передачу заморожених державних активів Росії Україні.

Про це повідомляє видання Politico.

Це стало значним ударом для канцлера Німеччини Фрідріха Мерца та голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, які протягом декількох тижнів активно просували ідею використання €210 млрд заморожених російських активів для підтримки України. У підсумку саміт завершився прийняттям альтернативного плану, запропонованого прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером.

ЄС прийняв рішення надати Україні кредит у розмірі €90 млрд на два роки. Гарантія повернення цих коштів буде забезпечена загальним бюджетом Євросоюзу, що допоможе Україні уникнути фінансової кризи навесні наступного року. Однак Угорщина, Словаччина і Чехія офіційно заявили про свою відмову приєднатися до цієї програми.

Бельгійський прем’єр Барт де Вевер фактично зупинив використання російських активів, оскільки більша їх частина зберігається в бельгійській компанії Euroclear. Він наполягав на необмежених фінансових гарантіях для захисту країни від можливих позовів з боку Кремля, що інші лідери розцінили як спробу отримати “карт-бланш” за рахунок загальних коштів. В кінцевому підсумку Бельгія та Італія змогли “проштовхнути” свій варіант із загальним боргом, який Еммануель Макрон назвав “найбільш практичним рішенням”.

Видання вказує, що для Німеччини досягнутий результат є “болючим компромісом”. Раніше Берлін виступав проти спільних позик. Єдиною поступкою, на яку погодився Мерц, стало положення про те, що заморожені активи Російської Федерації можуть бути використані в майбутньому для погашення кредиту.

Однак механізм реалізації цього заходу вимагає додаткового опрацювання. Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні назвала завершення саміту “перемогою здорового глузду”. Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен запевнила, що, незважаючи на всі розбіжності, підтримка України тепер забезпечена на технічному рівні.

Мовний омбудсмен запропонувала збільшити штрафи за порушення закону про мову

Уповноважена з питань захисту державної мови Олена Івановська запропонувала Кабінету Міністрів внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Мовна омбудсменка повідомила про це на своїй сторінці у соцмережі Facebook.

За словами Івановської, поточні санкції не мають належного стримуючого ефекту і не запобігають порушенням. Омбудсменка наголосила, що в деяких випадках сплата штрафу виявляється менш витратною, ніж приведення своєї діяльності у відповідність до законодавчих вимог.

“Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм”, – пояснила Івановська.

В останні роки громадяни все частіше скаржаться на порушення закону про мову, особливо у сфері обслуговування, реклами, інтернету та публічної інформації. Однак через слабкий контроль порушники відчувають себе безкарними.

Україну вночі атакували 160 російських БПЛА

У ніч на 19 грудня російські війська здійснили одну з наймасштабніших повітряних атак останніх тижнів, застосувавши проти України 160 ударних безпілотників, серед яких близько 90 були типу “Шахед”.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

За оперативними даними, станом на 8:00 підрозділи протиповітряної оборони змогли нейтралізувати 108 російських дронів. Серед збитих – не лише “Шахеди”, а й моделі “Гербера” та інші ударні безпілотники, що атакували переважно південні та східні регіони країни.

Попри успішну роботу ППО, зафіксовано влучання 47 безпілотників у 23 локаціях. За інформацією військових, атаки спричинили пожежі та руйнування на місцях ударів, проте деталі про масштаби пошкоджень і постраждалих уточнюються.

Повітряні сили попереджають, що загроза зберігається – станом на ранок у небі залишаються ще кілька російських БПЛА, і робота протиповітряної оборони триває.

В Одесі та області майже повністю відновили електропостачання

Енергетики розробили технічні рішення, які можуть забезпечити електроенергією майже всіх мешканців Одеси та Одеської області.

Про це інформує ДТЕК.

“Енергетики всієї Одещини вже шостий день працюють над тим, щоб відремонтувати обладнання до працездатного стану після останнього масованого обстрілу вночі 13 грудня”, – зазначили у ДТЕК.

Згідно з інформацією від компанії, інженери розробили технічні рішення для забезпечення електропостачання більшості клієнтів. Проте енергетичне обладнання функціонує на межі своїх можливостей, і тимчасові ремонтні схеми не можуть передати всю необхідну потужність.

“Щоб не допустити перевантаження ліній та підстанцій, в частині Одеси та Одеського району можливі мережеві обмеження — вимушені аварійні відключення електропостачання, особливо в ранкові та вечірні пікові години споживання”, – повідомили в компанії.

У ДТЕК підкреслили, що фахівці докладають усіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити прогнозованість вимушених відключень і скоротити їх тривалість до мінімуму.

Енергетики закликали мешканців Одеси та області дбайливо витрачати електроенергію, уникаючи одночасного використання всіх електричних приладів.

“Це просте правило дозволить уникнути аварій та забезпечити світло в оселях всіх клієнтів”, – зазначили в компанії.

Вночі проти 13 грудня Одеса та Одеська область зазнали однієї з найпотужніших атак з початку повномасштабного конфлікту. Російські збройні сили атакували об’єкти енергетичної інфраструктури, використовуючи ракети та безпілотні літальні апарати.

Союзники створили детальний і серйозний план оборони України після укладення миру

США та європейські союзники розробили новий пакет гарантій безпеки для України. Цей документ включає “детальні, важливі та змістовні заходи”, які будуть реалізовані після закінчення війни.

Про це пише Bloomberg, посилаючись на чиновників із США та Європи.

Джерела агентства стверджують, що документ спрямований на створення юридично обов’язкових гарантій і забезпечення широкого міжнародного механізму захисту України після завершення військових дій.

Незважаючи на те, що повний текст документа поки не опублікований, за даними Bloomberg, цей план являє собою “всеосяжний і значний” комплекс заходів безпеки, що виходить за межі попередніх ініціатив.

В рамках НАТО розроблені механізми, які передбачають участь не тільки США, але і європейських союзників.

Гарантії повинні бути закріплені юридично і набувати чинності при виникненні нової загрози для України.

Представники офіційних органів відзначають, що даний документ не обмежується загальними заявами про наміри, а включає конкретні зобов’язання щодо реагування на можливі акти агресії з боку Російської Федерації.

Україна та її партнери раніше заявили про прагнення до гарантій безпеки, аналогічних статті 5 Статуту НАТО, але з урахуванням специфіки українського становища і без формального вступу в альянс.​​​​

Програма МВФ для України може бути скоригована

Програма кредитування від МВФ може змінитися залежно від рішення Євросоюзу про фінансування України.

Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Він підкреслив, що нова програма з МВФ, вже схвалена на даний момент, може бути змінена в залежності від часових рамок і механізму фінансування України, який буде узгоджений ЄС.

“Залежно від того, які рішення буде ухвалено сьогодні або завтра, відповідно, змінюватиметься й опціональність, і, можливо, залежатиме графік. Поки що наш базовий сценарій полягає в тому, що буде і репараційний кредит, і програма з МВФ на початку наступного року”, – сказав Ніколайчук.

Він зазначив, що рішення ЄС поки що неясне.

“Залежно від того, як змінюватиметься ситуація, так само ми будемо і коригувати наші сценарії та реакцію на них”, – додав заступник голови НБУ.

Рішення про виділення коштів Україні від міжнародних партнерів є необхідною умовою для затвердження нової програми фінансування від МВФ.

Третина українців у 2025 році скоротили споживання новин

У 2025 році багато українців стали рідше цікавитися новинами або повністю припинили їх регулярне споживання.

Це слідує з опитування, проведеного Rakuten Viber.

Дослідження показало, що 22% респондентів стали менше читати новини в порівнянні з минулим роком, а 11% повністю відмовилися від їх споживання. У той же час більшість опитаних зберегли свої новинних звички: 54% українців продовжують читати новини з колишньою частотою, а 13% навіть збільшили її.

Люди, які обмежили споживання новин, поділилися, від яких тем вони намагаються триматися подалі. Найчастіше згадувалися повідомлення про військові конфлікти – їх свідомо уникають 31% респондентів. Ще 15% опитаних намагаються не читати новини зі світу шоу-бізнесу та світської хроніки, 6% уникають матеріалів про світову політику, а 4% – публікацій про корупційні скандали. При цьому 36% респондентів заявили, що не виключають зі своєї новинної стрічки жодних тем.

В ході опитування був виділений окремий розділ, присвячений споживанню україномовного контенту. Виявилося, що майже половина опитаних (44%) планує в 2025 році частіше слухати музику українською мовою. Ще 26% мають намір збільшити час, проведений за переглядом україномовних відео на YouTube, 14% більше читатимуть книги, написані українськими авторами, а 5% – слухатимуть подкасти рідною мовою.

При цьому 8% опитаних заявили, що за останній рік не збільшили споживання україномовного матеріалу, а 3% зізналися, що не споживають його взагалі.