У Києві біля станції метро вибухнув боєприпас

Увечері 22 липня біля станції метро “Бориспільська” у Києві стався вибух. На місці події працювали вибухотехніки поліції.

Про це повідомили в пресслужбі поліції Києва.

За даними правоохоронців, після повідомлення про вибух фахівці оглянули територію та вилучили уламки боєприпасу. Постраждалих у результаті інциденту немає.

Представниця поліції Києва Мирослава Попова повідомила, що подальшим розслідуванням займатиметься Служба безпеки України.

Інші подробиці події поки що не розкриваються. Правоохоронці встановлюють обставини вибуху.

Дрони атакували НПЗ, нафтобазу та склад Wildberries у Росії

В ніч на 23 липня кілька російських регіонів зазнали масованої атаки безпілотників. Вибухи лунали в різних містах, а під ударами опинилися нафтопереробний завод, нафтобаза та склад компанії Wildberries.

Про це повідомляють росЗМІ.

Однією з цілей став нафтопереробний завод “НС-Ойл” у селищі Новоспаське Ульяновської області. За даними видання, за останні роки підприємство значно збільшило потужності: обсяги переробки зросли з 20 тис. до 600 тис. тонн на рік.

Також повідомляється про атаку на нафтобазу в Ульяновській області. Після удару там спалахнула масштабна пожежа.

Крім того, вночі, за даними українських джерел, було атаковано склад Wildberries у Воронежі. Вибухи також лунали в Башкортостані, де дрони, як стверджується, завдали удару по об’єкту “Транснефть-Урал” — лінійній виробничо-диспетчерській станції “Субханкулово” у місті Туймази. Після атаки загорівся один із резервуарів.

Раніше повідомлялося, що російська влада тимчасово обмежувала судноплавство в порту Новоросійська. Вхід і вихід суден було заборонено з 00:00 до 05:00, що пов’язували з загрозою атак безпілотників.

Україну атакували шістьма ракетами та 168 безпілотниками

В ніч на 23 липня Україна зазнала атаки із застосуванням ракет та безпілотників. Було запущено одну балістичну ракету “Іскандер-М”, п’ять керованих авіаційних ракет Х-59/69 та 168 ударних БПЛА.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ.

Серед застосованих безпілотників названо Shahed, “Гербера”, “Італмас”, а також дрони-імітатори типу “Пародія”. Українська сторона стверджує, що протиповітряна оборона попередньо збила або придушила дві ракети Х-59/69 і 154 безпілотники.

У результаті атаки зафіксовано влучання балістичної ракети, трьох ракет Х-59/69 та семи безпілотників у дев’яти локаціях. Також повідомляється про падіння збитих цілей та уламків ще в чотирьох місцях.

Станом на ранок атака тривала: у повітряному просторі України залишалися російські безпілотники. Вночі оголошували повітряну тривогу в низці областей. В Одесі після атаки є руйнування. Також повідомлялося про удари по двох АЗС у Сумах.

До Києва прибули посол США при НАТО та командувач спеціальної місії альянсу

Президент України Володимир Зеленський зустрівся в Києві з послом США при НАТО Метью Вітакером та командувачем Спеціальної місії НАТО з безпеки та підготовки для України генерал-лейтенантом Кертісом Баззардом.

Про це глава держави поінформував у Facebook.

Під час зустрічі обговорювалося збільшення поставок перехоплювачів для систем Patriot у рамках програми PURL. За словами Зеленського, це необхідно для захисту українського неба від масованих ударів.

Окремо сторони торкнулися двостороннього оборонного партнерства США та України. Йшлося про реалізацію рішення Дональда Трампа, ухваленого в Анкарі, щодо надання Україні ліцензії на виробництво Patriot.

“Також обговорили двостороннє оборонне партнерство між США та Україною: реалізацію рішення Президента Трампа, ухваленого в Анкарі, про надання Україні ліцензії на виробництво Patriotʼів”, – наголосив президент.

Також обговорювалася Drone Deal — угода щодо безпілотників, яку зараз опрацьовують команди двох країн. Зеленський заявив, що цей напрям має реальний потенціал, і висловив надію на швидке завершення переговорів.

Під час зустрічі президент України вручив Кертісу Баззарду орден “За заслуги” III ступеня.

США затримують військову допомогу Україні на $400 млн

Адміністрація президента США Дональда Трампа не надала Україні раніше затверджену військову допомогу на суму 400 млн доларів.

Про це заявив сенатор Дік Дурбін під час слухань у комітеті Сенату з питань асигнувань.

За словами Дурбіна, Палата представників США ще у вересні минулого року схвалила виділення цих коштів Києву у 2026 році, а Трамп підписав відповідний законопроєкт. Однак ці кошти досі не були використані для допомоги Україні.

Сенатор Мітч Макконнелл також критикував керівництво Пентагону за затримку з витрачанням коштів. Він заявляв, що допомога Україні, схвалена Конгресом кілька місяців тому, фактично залишається без руху в Міністерстві оборони США.

Міністр оборони США Піт Хегсет раніше стверджував, що Пентагон виділив 400 млн доларів на допомогу Україні, але згодом заявив, що Сенат має спрямовувати додаткові асигнування американським збройним силам, а не Києву.

Після повернення Трампа до Білого дому у 2025 році виділення нових великих пакетів допомоги Україні фактично зупинилося. Крім того, адміністрація не включила фінансування програми Ukraine Security Assistance Initiative до проєкту оборонного бюджету на 2027 фінансовий рік.

В Україні перебої з електропостачанням у восьми областях після обстрілів

У восьми областях України 22 липня частина споживачів тимчасово залишилася без електропостачання після бойових дій та ударів по енергетичній інфраструктурі.

Про це повідомили у Міністерстві енергетики України.

Без світла залишаються окремі споживачі в Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській та Херсонській областях. Енергетики працюють у посиленому режимі, аварійно-відновлювальні роботи тривають цілодобово.

При цьому, за інформацією Міненерго України, на 22 липня обмеження споживання електроенергії не прогнозуються. Українців закликали, по можливості, переносити активне використання електроприладів на денний час — з 11:00 до 15:00.

В “Укренерго” повідомили про зниження споживання електроенергії. Станом на 09:30 22 липня воно було на 8,5% нижчим, ніж у цей самий час попереднього дня.

Причиною зниження навантаження стало похолодання в більшості регіонів України, через що мешканці стали менше користуватися кондиціонерами. Напередодні добовий максимум споживання також був нижчим — на 1,5% порівняно з попередніми добами.

МВФ запропонував Україні готуватися до перегляду тарифів на газ та електроенергію з 2027 року

Міжнародний валютний фонд радить Україні поступово переглянути тарифи на газ та електроенергію для населення, починаючи з 2027 року.

Про це йдеться в оновленому меморандумі про економічне та фінансове співробітництво з Україною.

У МВФ вважають, що підвищення тарифів має покращити фінансовий стан енергетичної галузі. Додаткові кошти пропонується спрямувати на скорочення боргів енергокомпаній, зменшення державних видатків на підтримку сектору та відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури.

При цьому фонд наголошує, що перед переглядом цін Україна має створити ефективну систему адресної допомоги для найбільш вразливих споживачів. До кінця лютого 2027 року влада має проаналізувати діючі програми підтримки оплати комунальних послуг і визначити, які механізми допомоги будуть найдієвішими.

МВФ також виступає за поступовий перехід до ринкових цін на енергоресурси. У фонді вважають, що це допоможе залучити приватні інвестиції в модернізацію та відновлення української енергетики після війни.

У новій редакції меморандуму змінено термін підготовки плану реформи тарифної політики. Раніше його мали підготувати до липня 2026 року, тепер дедлайн перенесено на кінець жовтня.

Наразі в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на гарячу воду, природний газ та централізоване опалення для населення. Він зберігається на період воєнного стану та ще шість місяців після його закінчення. При цьому мораторій не поширюється на електроенергію, холодну воду та низку інших комунальних послуг, щодо яких діють окремі правила регулювання.

Кремль більше не обговорює повернення окупованих територій Україні

Росія більше не готова обговорювати повернення частини окупованих територій України в рамках можливої угоди про припинення війни.

Про це пише Bloomberg з посиланням на джерела, наближені до Кремля.

За даними агентства, Кремль зайняв більш жорстку позицію і розраховує силою встановити повний контроль над Донецькою областю. Також, як стверджують співрозмовники Bloomberg, Москва хоче зберегти контроль над прикордонними територіями Сумської та Харківської областей, розглядаючи їх як буферні зони.

Джерела видання пов’язують відмову від територіальних поступок із тим, що в Кремлі вважають зірваними неформальні домовленості, нібито досягнуті під час зустрічі Путіна та Дональда Трампа на Алясці у 2025 році. США, у свою чергу, наполягають, що жодної угоди про припинення війни тоді досягнуто не було.

Видання також пише, що на жорсткість позиції Москви вплинули українські удари по території Росії, зокрема по Москві, пошкодження нафтопереробних заводів та дефіцит палива. Додатковим чинником стало обговорення в США нового законопроекту про санкції проти Росії.

За словами співрозмовників агентства, Росія готова повернутися до переговорів лише після захоплення всієї Донецької області. При цьому Міноборони РФ, як стверджується, пообіцяло Путіну взяти регіон під контроль до кінця року, хоча частина російських військових вважає такий термін нереалістичним і говорить про 2027 рік.

Почесний громадянин Херсона Драпатий став новим головнокомандувачем ЗСУ

Президент України призначив генерал-майора Михайла Драпатого новим головнокомандувачем ЗСУ. Він замінив на цій посаді Олександра Сирського.

Про це головнокомандувач повідомив у своєму зверненні.

До призначення Драпатий командував Сухопутними військами ЗСУ та оперативно-стратегічним угрупованням військ “Хортиця”. Після рішення президента він подякував за довіру та заявив, що служба Україні під час війни означає для нього “абсолютну відповідальність”.

“Працюватиму відповідально, зосереджено і з повагою до людей, які сьогодні захищають нашу державу”, – написав генерал-майор.

Драпатий є почесним громадянином Херсона. Це звання йому присвоїли у вересні 2024 року за участь у визволенні міста. Тоді ж він отримав нагрудний знак “За оборону та визволення Херсона”.

Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Драпатий обіймав низку командних посад, зокрема керував оперативним угрупованням військ на півдні, брав участь в обороні Кривого Рогу та визволенні Херсона.

Михайло Драпатий народився 1982 року в Кам’янці-Подільському. Закінчив Харківський інститут танкових військ та Національний університет оборони України. Військову службу розпочав 2004 року в 72-й окремій механізованій бригаді.