Каллас запропонувала ввести санкції проти організаторів виборів до Держдуми на ТОТ України

Глава європейської дипломатії Кая Каллас заявила, що запропонує ввести санкції проти осіб, які сприяли проведенню виборів до російської Держдуми на окупованих територіях України.

Відповідну заяву вона зробила у дописі в соцмережі “Х”.

Каллас також розкритикувала проведення виборів у самій Росії. За її словами, російська влада придушила політичну інакодумність, заборонила діяльність єдиної зареєстрованої партії, яка виступала проти війни в Україні, та не допустила міжнародних спостерігачів.

Вибори до Держдуми відбувалися з 18 по 20 вересня в Росії та на окупованих територіях України. Їхнє проведення за межами міжнародно визнаної території РФ не визнається Україною та низкою держав.

“Я запропонував вжити заходів проти тих, хто сприяє проведенню цих фіктивних виборів на окупованих територіях України”, – підкреслила Каллас.

Раніше проведення російського голосування на окупованих українських територіях засудила Швейцарія, а уряд Німеччини назвав вибори “інсценованою подією”.

У кількох областях України сталися відключення електроенергії через обстріли та негоду

Станом на ранок 21 вересня у кількох регіонах України зафіксовано перебої з електропостачанням. Причинами стали російські удари по енергетичній інфраструктурі та несприятливі погодні умови,

Про це повідомили в “Укренерго”.

Через обстріли без світла залишилася частина споживачів у прифронтових і прикордонних областях. Енергетики приступають до відновлювальних робіт після отримання дозволу від військових і рятувальників та за умови наявності безпечних умов.

Додаткові відключення сталися через негоду. Сильний вітер та інші погодні явища пошкодили лінії електропередач у кількох регіонах, внаслідок чого десятки населених пунктів залишилися без електропостачання.

В “Укренерго” також повідомили, що через наслідки російських атак енергосистема продовжує працювати в складних умовах. Жителів закликали економно використовувати електроенергію, особливо в години найбільшого навантаження.

Росія атакувала Україну 172 безпілотниками: ППО знешкодила 148 цілей

У ніч на 21 вересня російські війська атакували Україну 172 безпілотниками та баражуючими боєприпасами. Серед них були Shahed, “Гербери”, дрони-імітатори “Пародія”, а також “Бандероль”/”Дань-Т”. 64 запущених Shahed були реактивними.

Про це повідомили у Повітряних силах ЗСУ.

Безпілотники запускалися з районів Бєлгорода, Шаталова, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська та Міллерово, а також з тимчасово окупованих територій Донецької області та Криму.

За попередніми даними Повітряних сил ЗСУ, ППО збила або придушила 147 безпілотників різних типів та один боєприпас “Бандероль”/”Дань-Т”. У відбитті атаки брали участь авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи.

Влучання зафіксовано на 14 локаціях, ще в чотирьох місцях впали уламки збитих цілей. У Запоріжжі було пошкоджено житлові будинки, торговий центр і корпус вищого навчального закладу, повідомлялося про постраждалих.

За тиждень Росія запустила по Україні понад 2000 ударних дронів – Зеленський

За останній тиждень російські війська застосували проти України понад 2000 ударних безпілотників.

Про це заявив президент Володимир Зеленський, підбиваючи підсумки російських повітряних атак.

За його словами, за цей же період Росія скинула близько 1700 керованих авіабомб і випустила 19 ракет різних типів. Зеленський зазначив, що більшість застосованих безпілотників були реактивними.

Президент також повідомив про наслідки останніх ударів у різних регіонах країни. Російські атаки продовжують зачіпати житлову та цивільну інфраструктуру.

“Саме зараз правильний момент, щоб робити нові санкційні кроки проти агресора й дотискати мир через силу”, – заявив Зеленський.

За словами українського лідера, відповідні можливості мають США, країни Європи та держави “Групи семи”. Україна розраховує на нові санкційні рішення проти Росії.

“Нафтогаз” домовився про зберігання палива для України в Угорщині

Група “Нафтогаз” підписала меморандум з угорською компанією MOL про будівництво потужностей для зберігання нафтопродуктів в Угорщині поблизу українського кордону.

Про домовленість повідомив виконувач обов’язків голови правління “Нафтогазу” Сергій Федоренко.

За його словами, створення додаткових сховищ за межами України є необхідним на тлі регулярних російських атак на українську паливну інфраструктуру. Це дозволить диверсифікувати маршрути поставок і знизити ризики перебоїв із паливом.

Нові потужності мають використовуватися для зберігання нафтопродуктів, призначених для українського ринку. У “Нафтогазі” розраховують, що проєкт підвищить надійність поставок палива споживачам.

Угода також передбачає подальший розвиток транскордонної енергетичної інфраструктури між Україною та Угорщиною. Меморандум став однією з домовленостей, досягнутих “Нафтогазом” під час Карпатського економічного форуму.

Російські війська зайняли смугу шириною до 4 км у прикордонні Сумщини

Російські війська контролюють уздовж кордону в Сумській області смугу глибиною від двох до чотирьох кілометрів.

Про це повідомив представник Угруповання об’єднаних сил ЗСУ Віктор Трегубов.

За його словами, ситуація на цій ділянці Північно-Слобожанського напрямку залишається відносно стабільною. Російські підрозділи робили спроби розширити контрольовану територію, однак домогтися подальшого просування їм не вдалося.

На Південно-Слобожанському напрямку, за оцінкою Трегубова, російські війська частково вичерпали наступальний потенціал. При цьому вони продовжують робити спроби просування в південному напрямку.

Представник Об’єднаних сил також заявив, що повідомлення російської сторони про ситуацію на цій ділянці фронту не відповідають реальним результатам її військ на місцевості.

“Там дуже весела “шизофренія” з невідповідністю їхніх заяв їхнім реальним здобуткам на землі”, – додав Трегубов.

На фронті загинув співзасновник УНА-УНСО Микола Карпюк

На фронті загинув український громадський і політичний діяч, один із співзасновників УНА-УНСО Микола Карпюк.

Про його загибель 20 вересня повідомив блогер Юрій Гончаренко.

У березні 2014 року Карпюка затримали російські спецслужби на російсько-українському кордоні. Згодом російський суд засудив його до 22,5 років позбавлення волі за звинуваченням в участі у бойових діях у Чечні в 1990-х роках.

Захист Карпюка заперечував звинувачення і стверджував, що свідчення були отримані під тортурами. Amnesty International також критикувала судовий процес над Карпюком та іншим українцем Станіславом Кліхом.

У вересні 2019 року Карпюк повернувся в Україну в рамках обміну утримуваними особами. Після початку повномасштабної війни він брав участь у захисті країни.

Данія надасть Україні позачерговий пакет військової допомоги на суму 275 млн доларів

Данія підготувала для України позачерговий, 31-й за рахунком, пакет військової допомоги вартістю близько 275 млн доларів.

Про це повідомили в Міністерстві оборони України.

Кошти планується спрямувати насамперед на посилення української протиповітряної оборони в осінньо-зимовий період. Конкретний склад нового пакету та види озброєння, які отримає Україна, поки що не розкриваються.

У Міноборони України зазначили, що рішення стало результатом домовленостей, досягнутих раніше цього тижня під час розмови глав оборонних відомств двох країн.

Українська сторона також подякувала уряду та парламенту Данії за продовження військової підтримки та розвиток нових форматів оборонного співробітництва.

“Вдячні Уряду і Парламенту Данії за принципову позицію та підтримку України. Зокрема на тлі російських гібридних атак і провокацій проти наших союзників. Разом ми сильніші!”, — йдеться у повідомленні Міністерства оборони України.

Російські удари майже зупинили виробництво сталі в Україні

Найбільші металургійні підприємства України були змушені зупинити виробництво після російських ударів по енергетичній інфраструктурі. Йдеться про заводи, на які припадало близько 90% виплавки сталі в країні.

Про це пише Financial Times.

Роботу призупинили підприємства групи “Метінвест” — “Запоріжсталь”, “Каметсталь” і “Запоріжкокс”. Причиною стали перебої з електропостачанням після масованих атак на українську енергосистему.

Генеральний директор “Метінвесту” Юрій Риженков повідомив FT, що підприємства не зазнали прямих пошкоджень, однак дефіцит електроенергії унеможливив продовження виробництва. За його словами, металургійні заводи споживають значні обсяги електроенергії й особливо залежать від стабільності енергосистеми.

Зупинка підприємств може серйозно позначитися на українській металургійній галузі та експорті. У “Метінвесті” розраховують відновити виробництво після стабілізації енергопостачання.