У Раді закликали голову Нацбанку Пишного піти у відставку після обшуків НАБУ

Перший заступник голови фінансового комітету Верховної Ради Ярослав Железняк закликав голову Національного банку України Андрія Пишного подати у відставку після слідчих дій НАБУ. На його думку, голова регулятора повинен самостійно звернутися до парламенту з відповідною заявою.

Про це нардеп розповів в інтерв’ю Radio NV.

21 жовтня НАБУ та Спеціалізована антикорупційна прокуратура проводили обшуки в приміщенні Нацбанку та за місцем проживання одного зі співробітників. Сам Пишний заявив, що розслідування не стосується ані його особисто, ані діяльності НБУ.

Железняк припустив, що слідчі дії можуть бути пов’язані з обставинами навколо державного Sense Bank та компанії “Карпатнефтехім”. При цьому депутат окремо наголосив, що це його власна версія, а не офіційна інформація слідства.

Якщо Пишний дійсно подасть заяву, питання про його звільнення Верховна Рада зможе розглянути вже 26 жовтня, вважає Железняк. Наразі голова НБУ продовжує обіймати посаду, звинувачень йому не висунуто.

Курс долара в Україні досяг нового історичного максимуму

Національний банк України встановив офіційний курс долара на 6 жовтня на рівні 45,06 гривні. Американська валюта подорожчала ще на сім копійок і оновила історичний максимум.

Про це проінформувала пресслужба регулятора.

Курс євро при цьому знизився на п’ять копійок — до 50,48 гривні. На міжбанківському ринку долар торгувався приблизно по 45,07–45,10 гривні.

Ослаблення національної валюти триває на тлі активної присутності НБУ на валютному ринку. Регулятор уже дванадцятий тиждень поспіль продає понад $1 млрд для підтримки пропозиції валюти.

Незважаючи на інтервенції, гривня продовжує поступово здешевлюватися відносно долара. Офіційний курс останніми тижнями послідовно оновлює максимальні значення.

НБУ готує до випуску купюру номіналом 2000 гривень із зображенням Василя Стуса

Національний банк України планує ввести в обіг нову банкноту номіналом 2000 гривень. Вона стане найбільшою за номіналом купюрою в історії української гривні та буде присвячена поету, дисиденту й політв’язню Василю Стусу.

За інформацією від голови НБУ Андрія Пишного, нова банкнота має з’явитися в обігу 4 вересня — у день пам’яті Стуса. Саме його портрет розмістять на купюрі.

У Нацбанку пояснюють появу нового номіналу змінами в економіці та структурі готівкового обігу. Там зазначають, що банкноти номіналом 1000 гривень уже становлять близько 55% від загальної кількості купюр в обігу, а середня зарплата в країні зросла до 30 961 гривні.

Крім того, у НБУ посилаються на зростання цін та інфляцію після появи попереднього великого номіналу. Регулятор вважає, що банкнота номіналом 2000 гривень допоможе знизити витрати на логістику, обслуговування готівкового обігу та перевезення грошей.

В Україні почали формуватися депресивні регіони

Економіка України зосереджується у спокійніших регіонах. Це посилює нерівність між територіями та збільшує ймовірність появи депресивних зон.

Про це йдеться в інфляційному звіті Національного банку України.

НБУ вказує, що військовий конфлікт створює стійку структурну диспропорцію, яка обмежує можливості для економічного розвитку. Особливо страждають прикордонні та прифронтові регіони, де спостерігається руйнування інфраструктури, виснаження економічних ресурсів і масовий відтік населення.

Регулятор зазначає, що економічний розвиток постраждалих регіонів здебільшого залежить від оборонних витрат та термінового відновлення інфраструктури. Водночас ці території перебувають на етапі відновлення з найнесприятливішими стартовими умовами через значні втрати.

У звіті регіони класифіковані за ступенем ризиків та руйнувань. Найбільш постраждалі області знаходяться на передовій, включаючи Донецьку, Харківську, Запорізьку, Херсонську та Дніпропетровську. Також відзначені прикордонні та близькі до них регіони, які часто піддаються атакам і мають слабку економічну стабільність.

Найбільш успішний економічний розвиток спостерігається у західних регіонах країни, які стали основними центрами тяжіння для бізнесу, трудових ресурсів та інвестицій. Це створює помітну різницю між регіонами та визначає різні шляхи їх відновлення.

​​​​​​​У НБУ відзначають посилення розриву в аграрному секторі: у прифронтових районах значно знизився збір зернових та олійних культур, тоді як у тилових областях деякі показники навіть зросли.

Регулятор наголошує, що без послідовної державної стратегії щодо відновлення та активізації інвестиційної діяльності регіональні диспропорції можуть зберігатися протягом тривалого часу.

Банки активно збільшують обсяги кредитування в прифронтових областях

Підприємства в прифронтових районах працюють з рентабельністю, близькою до середньої по країні. Банки активно видають кредити в цих регіонах, і зараз обсяги кредитування тут порівнянні з іншими областями.

Про це інформує Національний банк України.

“Бізнес в Україні потерпає від війни, однак продовжує працювати, зберігає платоспроможність і нарощує кредитний портфель навіть у прифронтових областях, у тому числі завдяки державній підтримці”, – зазначає регулятор.

Бізнес на прифронтових територіях продовжує стикатися з серйозними труднощами через постійні обстріли, масове переміщення людей у більш безпечні райони та загрозу окупації. Проте, існують можливості для продовження банківського фінансування місцевих підприємств.

“За даними Звіту про фінансову стабільність, підприємства в наближених до фронту областях мають операційну рентабельність на рівні середньої по країні. З середини 2024 року банки нарощують темпи кредитування в прифронтових регіонах, і зараз ці темпи співмірні з іншими регіонами”, – повідомляє НБУ.

Після початку конфлікту банки значно скоротили кредитування в прифронтових зонах. Це сталося через те, що після втрати більше третини свого портфеля в цих районах фінансові установи стали уникати видачі позик, підкреслює регулятор.

Національний банк України виділяє кілька ключових факторів для відновлення кредитування бізнесу в прифронтових регіонах. Зокрема, він вказує на надання державної підтримки цим територіям, включаючи поширення державних гарантій і введення компенсації військових втрат через ЕКА.

Регулятор також відзначає адаптацію кредитної політики банків до військових викликів, а також пристосування бізнесу до роботи в умовах підвищених ризиків безпеки.

“Попри високі безпекові ризики, попит на позики зберігається. Банки прогнозують його подальше зростання та підтверджують готовність підтримувати бізнес”, – зазначають в НБУ.

Програма МВФ для України може бути скоригована

Програма кредитування від МВФ може змінитися залежно від рішення Євросоюзу про фінансування України.

Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.

Він підкреслив, що нова програма з МВФ, вже схвалена на даний момент, може бути змінена в залежності від часових рамок і механізму фінансування України, який буде узгоджений ЄС.

“Залежно від того, які рішення буде ухвалено сьогодні або завтра, відповідно, змінюватиметься й опціональність, і, можливо, залежатиме графік. Поки що наш базовий сценарій полягає в тому, що буде і репараційний кредит, і програма з МВФ на початку наступного року”, – сказав Ніколайчук.

Він зазначив, що рішення ЄС поки що неясне.

“Залежно від того, як змінюватиметься ситуація, так само ми будемо і коригувати наші сценарії та реакцію на них”, – додав заступник голови НБУ.

Рішення про виділення коштів Україні від міжнародних партнерів є необхідною умовою для затвердження нової програми фінансування від МВФ.

Нацбанк України випустив монету на честь БК “Magura”

Національний банк України випустив пам’ятну монету, присвячену безпілотному надводному апарату “Magura”.

Така інформація розміщена у Facebook НБУ.

“З початку повномасштабної війни Україна не раз дивувала світ своєю майстерністю знищувати ворога, що перевершує її за військовою міццю. У цьому нашим воїнам допомагають сучасні розробки українських зброярів, які дають їм можливість реалізовувати найсміливіші операції”, – зазначили в Нацбанку.

Банк представив нову пам’ятну монету, присвячену інноваційній розробці – “Українська бавовна. Безпілотний надводний апарат Magura”.

Українські військові застосували безпілотні катери для знищення російських кораблів і вперше в історії з морської безпілотної платформи вразили повітряні цілі. Зокрема, були знищені гелікоптери Мі-8 і винищувачі Су-30.

Нова пам’ятна монета відзначає інженерну майстерність українських розробників зброї та бойову мужність солдатів, які перетворили морські дрони на один з найефективніших засобів ведення війни.

Монета номіналом 5 гривень має на своєму реверсі стилізоване зображення надводного безпілотника “Magura”, який розсікає морські хвилі. У верхній частині монети зображено момент знищення російського винищувача Су-30, що символізує успішне протистояння ворогу як на морі, так і в повітрі.

На монеті можна побачити емблему Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Єдиний спецпідрозділ цього управління, Groop 13, застосовував надводні безпілотники в бойових умовах під час військових операцій.

На аверсі монети, виконаної в матовому стилі, представлений стилізований образ “Магури” – праслов’янської богині війни, перемоги і вічного життя, покровительки воїнів. На честь неї і був названий безпілотний катер “Magura”.

Тираж становить до 75 тис штук у сувенірній упаковці. У створенні дизайну брали участь художники Володимир Таран, Олександр Харук і Сергій Харук. Скульптор – Володимир Дем’яненко. Пам’ятна монета “Українська бавовна. Безпілотний надводний апарат Magura” уведена в обіг з 12 грудня.

Війна змусила НБУ відкласти впровадження електронної гривні

Через військові дії в Україні Національний банк відклав запуск е-гривні, щоб поліпшити технічні аспекти проекту.

Про це заявив глава НБУ Андрій Пишний.

“Так, війна. Ми наразі вважаємо, що саме війна дає нам підстави відтермінувати запровадження цього рішення. Крім того, цей час ми використаємо для того, щоб знайти якнайкраще технічне рішення”, – зазначив він.

Пишний зазначив, що НБУ ретельно аналізує досвід зарубіжних країн і взаємодіє з провідними центральними банками для розробки оптимальної моделі електронної гривні.

“Ми уважно вивчаємо досягнення інших центральних банків, включаючи Європейський центральний банк, Бундесбанк і Центральний банк Сінгапуру. Наша мета – створити максимально якісне рішення, яке буде враховувати кращі світові практики”, – пояснив очільник НБУ.

Голова Національного банку України зазначив, що для запуску цифрової валюти необхідні значні фінансові вкладення. З цієї причини запуск відкладено до більш сприятливого часу.

“Саме через війну, з огляду на ті інвестиції, які може вимагати це рішення, правління Національного банку відстрочило відповідне введення”, – підсумував Пшишний.

Доходи українців почали зростати набагато повільніше

Збільшення доходів громадян у першу чергу пов’язане із зростанням заробітної плати в приватному секторі та зниженням рівня безробіття. Однак у реальному вираженні це зростання сповільнилося.

Інформацію про це надає НБУ.

У першому кварталі 2025 року, за даними Національного банку України, середня заробітна плата за місяць збільшилася на 24% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також спостерігалося зменшення рівня безробіття, який, за оцінками НБУ, досяг 11% — це мінімальний показник з початку повномасштабної війни.

Експерти відзначають, що заробітна плата в державних організаціях збільшується набагато повільніше, ніж у приватних компаніях, що негативно позначається на загальному рівні доходів населення.

“Приріст реальних зарплат значно стримувався прискоренням інфляції до двознакових темпів”, – йдеться у звіті.

Згідно з інформацією, наданою Національним банком України, ключові фактори, що сприяють збільшенню доходів громадян, продовжують впливати. Економічне зростання триває, як і активність компаній. В умовах жорсткої конкуренції за трудові ресурси підприємства змушені підвищувати заробітну плату.

“Підтримувати високі темпи зростання зарплат підприємствам стає дедалі складніше”, – пишуть аналітики.

Крім цього, кількість безробітних наближається до показників, які були до початку конфлікту. При цьому приплив робочої сили за рахунок повернення мігрантів поки не спостерігається. В результаті, ефект від збільшення зайнятості на доходи поступово слабшає.

“Компенсатором стане очікуване сповільнення інфляції, що підтримає показники зростання доходів у реальному вимірі”, – додали НБУ.