Вночі сили оборони знищили 39 з 52 російських безпілотників

В ніч на 4 січня Росія здійснила нову повітряну атаку на Україну. Ворог випустив 52 засоби повітряного нападу. Сили ППО збили 39 з них.

Про це повідомили у Повітряних силах Збройних сил України.

3 січня близько 19:00 росіяни почали атакувати українські міста і села, використовуючи ударні дрони.

З цього часу противник направив на Україну 52 безпілотних літальних апарати, включаючи моделі Shahed, Гербера та інші. Удари наносилися з території російських Орла, Брянська, Курська, а також тимчасово окупованої Донеччини.

Зокрема, було зафіксовано близько 40 дронів типу Shahed, які баражували над українською територією.

Повітряна атака була успішно відбита силами української авіації, зенітних ракетних військ, підрозділів радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільних вогневих груп Сил оборони України.

За даними Повітряних сил України, на 08:00 ранку протиповітряна оборона збила або придушила 39 ворожих безпілотних літальних апаратів на півночі та сході країни.

Зафіксовано влучання 13 ударних БпЛА в 9 різних локаціях, а уламки збитих апаратів були виявлені в одній локації.

Навроцький оцінив характер відносин між Україною і Польщею

Президент Польщі переконаний у необхідності “нового початку” у відносинах з Україною. На його думку, це має стати основою для міцного партнерства.

Кароль Навроцький зробив цю заяву в інтерв’ю “RMF24”.

“Ця співпраця очевидна в моїх відносинах з президентом Володимиром Зеленським. Але вперше Польща також озвучила конкретні очікування від України”, – зазначив Навроцький.

Він зазначив, що візит Зеленського до Варшави свідчить про прагнення України зміцнити зв’язки з Польщею.

“У відносинах з Україною залишилися невирішені питання, і я наполягаю на їх врегулюванні в рамках нашого партнерства”, – додав він.

Навроцький зазначив, що спільний стратегічний інтерес у контексті загрози з боку Російської Федерації є цілком зрозумілим, і це одне з небагатьох питань, які зближують його, прем’єр-міністра Дональда Туска та польський уряд.

Логістика Польщі переживає кризу через блокування транзиту української агропродукції

Румунські та німецькі порти заробляють на перевалці українського зерна. Польські термінали, навпаки, несуть збитки і готуються скоротити штат співробітників.

Про це пише “AgroReview”.

Протягом останнього року в Польщі спостерігається серйозний дефіцит імпортних вантажів і практично повна зупинка перевалки українського зерна. Генеральний директор групи CSL Лаура Головач стверджує, що для вирішення цієї проблеми необхідно, щоб Міністерство інфраструктури та інші державні органи вжили термінових заходів. Вона наголошує на важливості чіткого розділення внутрішнього ринку і транзитних потужностей, щоб запобігти потраплянню української сировини на польський ринок, при цьому забезпечуючи безперебійний транзит через Польщу.

“Ми розуміємо, що потрапляння української сировини на польський ринок є неправильним. Однак дозвіл на транзит — це прибуток для польських портів і терміналів. Блокування перевалки шкодить нашій економіці”, — зазначає Лаура Головач.

Польські термінали, за її словами, вже більше року практично не використовуються, хоча на їх обслуговування витрачаються значні кошти. У той же час Румунія, Німеччина і Туреччина істотно збільшують обсяги перевалки українського зерна. Вони також суворо контролюють, щоб ця продукція не надходила на їхні внутрішні ринки.

Сьогодні стан транспортно-логістичного сектора відіграє ключову роль в економіці Польщі. Лаура Головач вказує на ризик банкрутства місцевих транспортних компаній і зниження ВВП у разі подальшого ігнорування цієї проблеми.

В Одеській області ліквідували транснаціональний канал наркотрафіку

Фігуранти планували переправити кокаїн через порти Одеської області та використовувати інші маршрути. У злочинній схемі брали участь громадяни України, Вірменії, Чехії та Німеччини.

Про це заявили в Державному бюро розслідувань.

Глава угруповання раніше був засуджений у США за аналогічні діяння і після повернення на батьківщину залучив до своєї діяльності зарубіжних пособників. Один з них жив у Німеччині і відповідав за регулярне надходження наркотиків з країн Європейського Союзу. Інший учасник разом з батьком займався прийманням, зберіганням і подальшим розповсюдженням наркотичних речовин на території України, підтримуючи зв’язки з оптовими покупцями.

На початковій стадії злочинці застосовували непомітні методи переправлення невеликих партій наркотиків за допомогою кур’єрів, які ховали речовину в своєму тілі. Ці поставки були регулярними і служили для перевірки надійності каналів і маршрутів. Зловмисники мали намір значно збільшити обсяги наркотрафіку. З цією метою вони вели переговори щодо різних альтернативних способів доставки, включаючи морську логістику і контейнерні перевезення через порти Одеської області. Особлива увага приділялася забезпеченню “надійного” проходження митного та прикордонного контролю.

Згідно з матеріалами слідства, планувалася регулярна доставка кокаїну партіями до двох кілограмів щотижня. Ціна однієї такої партії на чорному ринку сягає понад $200 тис. Окрім того, зафіксовані спроби вербування співробітників митних і прикордонних служб; ДБР проводить перевірку їх можливої участі в схемі.

В Одесі співробітники ДБР затримали підозрюваного в незаконному транспортуванні та продажу наркотиків. Чоловікові пред’явили звинувачення за частиною 3 статті 307 Кримінального кодексу України. Наразі вирішується питання про вибір запобіжного заходу. Згідно з цією статтею, покарання може включати до 12 років позбавлення волі.

Правоохоронні органи продовжують досудове розслідування, виявляючи всіх учасників, включаючи співорганізаторів, які перебувають за межами України.

Колишній радник Камали Гарріс висловив сумніви в американських гарантіях безпеки для України

Колишній радник віцепрезидента США Камали Гарріс з питань національної безпеки в адміністрації Джо Байдена висловлює сумніви щодо гарантій безпеки, які нинішня адміністрація США готова надати Україні.

Філіп Гордон написав про це в колонці для “New York Times”.

За його словами, суть запропонованої угоди полягає в тому, що Україна може відмовитися від претензій на Донбас, якщо США нададуть їй тверді гарантії безпеки. Ці гарантії повинні виключити можливість повторного нападу Росії на українську територію.

Він вважає, що така угода стане “стратегічною помилкою”, оскільки будь-які обіцянки безпеки від президента Дональда Трампа “не мали б навіть найменших підстав для довіри”.

“Для забезпечення своєї безпеки Україні вигідніше було б вимагати реальної допомоги в зміцненні обороноздатності, ніж гарантій безпеки, яким ніхто, включаючи президента Росії Володимира Путіна, не повірить”, — написав дипломат.

Колишній радник Гарріс заявив, що в проєкті угоди, який обговорюється США з українською владою, умови нової гарантії безпеки поширюються тільки на “значні, навмисні і тривалі” збройні атаки з боку Росії. Цей підхід, на його думку, надасть Трампу можливість відмовитися від підтримки гарантії в разі, якщо він вважатиме новий напад незначним, випадковим або тимчасовим.

У зв’язку з цим дипломат згадав, як президент США був готовий повірити в напад на резиденцію Путіна, а також про вересневу заяву Трампа про те, що російські безпілотники, які вторглися в Польщу, “могли виявитися помилкою”.

Гордон вважає, що для України важливіше повернути контроль над Запорізькою АЕС, отримати доступ до понад 200 млрд доларів заморожених російських коштів, а також новий пакет озброєнь та інвестиції від США.

Він вважає, що всі ці заходи цілком здійсненні, якщо Україна висуне їх як умови для будь-якого мирного договору, а Трамп сприйме їх як спосіб завершення конфлікту. Ці кроки також не повинні бути непосильними для Росії, якщо передбачають значні територіальні поступки, зазначає дипломат.

Росія надала США докази атаки дронів на президента Путіна

У Росії повідомили про передачу США матеріалів, які, як стверджується, доводять спробу України атакувати резиденцію президента Володимира Путіна за допомогою безпілотників.

Про це розповіли в пресслужбі російського Міністерства оборони.

За даними російського міністерства, виявлено документи та носії інформації, які, як передбачається, були захоплені після знищення українського безпілотника засобами протиповітряної оборони Росії в ніч на 29 грудня 2025 року над Новгородською областю.

У столиці Росії заявляють, що безпілотний літальний апарат брав участь у ймовірній терористичній атаці і прямував у бік резиденції президента.

Представники військового аташе при американському посольстві в Москві провели зустріч для передачі даних. Досі американська сторона не надала офіційних коментарів щодо змісту переданих матеріалів або їх оцінки.

Російські війська вночі атакували Україну з використанням 116 дронів

В ніч на 2 січня російська армія атакувала Україну, запустивши 116 бойових безпілотників різних типів, включаючи Shahed і Gerber.

Про це повідомили в Повітряних силах України.

Близько 70 дронів, які брали участь в атаці на Україну, були безпілотниками типу “Шахед”.

У відбитті повітряної атаки брали участь авіація, зенітно-ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Збройних сил України.

Сили протиповітряної оборони України нейтралізували або придушили 86 безпілотних літальних апаратів противника на північних, південних і східних територіях країни.

Повітряні сили повідомили про 27 дронів, які вразили 23 різні локації, а також про падіння їх уламків у двох інших локаціях.

Росія істотно зменшила кількість запусків “Калібрів” з Чорного моря

Росія скорочує використання крилатих ракет “Калібр” у Чорному морі через погані погодні умови, зношеність кораблів-носіїв і зниження ефективності цих ракет.

Спікер Військово-Морських Сил ЗС України Дмитро Плетенчук заявив про це в ефірі телемарафону.

За його словами, даних про масштабні запуски “Калібрів” поки не надходило, а використання ракет носить епізодичний характер.

“Підтверджень масових запусків “Калібрів” наразі немає. Щодо застосування сьогодні – верифікація досі триває”, – наголосив речник ВМС ЗСУ.

Плетенчук пояснив, що застосування морських ракет ускладнюється через шторми та обмежену можливість російського флоту виходити в море. Він також зазначив, що поки що немає даних про попередні запуски з Каспійського моря.

“Навіть маючи можливість вийти в море, а вона в них обмежена і без штормів, застосувати, коли в тебе три-чотири і більше балів, фактично вже неможливо”, – пояснив він.

Російський флот також стикається з труднощами в обслуговуванні, логістиці та зносі корабельних систем. За словами представника, це безпосередньо позначається на частоті та масштабі використання ракетного озброєння.

За словами офіцера, “Калібри” стали менш ефективними з моменту початку повномасштабного конфлікту. Українська ППО значно поліпшила свої навички та отримала сучасне озброєння для боротьби з подібними цілями.

Вибори у воєнний час можуть пройти невдало з багатьох причин

Проведення виборів в особливий період або під час воєнного стану пов’язане з ризиками для безпеки. Це може знизити явку виборців і відлякати міжнародних спостерігачів.

Про це заявив голова Центральної виборчої комісії Олег Діденко.

“Як забезпечити проведення виборчого процесу і голосування в умовах обстрілів, постійних повітряних тривог, можливої зміни лінії фронту. Це дуже складні питання. Не знаю, як на них давати відповіді”, – сказав Діденко.

В умовах воєнного стану, обстрілів і тривог необхідно забезпечити дотримання принципів і стандартів виборчого процесу. Важливо гарантувати рівність кандидатів, надати доступ до засобів масової інформації та забезпечити свободу агітації.

“Голосування військовослужбовців: у повоєнний період – складне завдання, в період воєнного стану воно складніше в рази, в десятки разів, мабуть. І ми розуміємо, що досить велика кількість військовослужбовців просто не зможе проголосувати, якщо бойові дії триватимуть”, – зазначив голова ЦВК.

Він також підкреслив проблему безпеки. На його думку, якщо військові збираються разом для голосування, це може спричинити додаткові атаки, що, в свою чергу, збільшує ризик для їхнього життя.

Ще однією проблемою є забезпечення функціонування виборчої інфраструктури в нестандартних умовах, включаючи випадки відключення електроенергії.

“Виборчий процес – швидкоплинний. Строки короткі, чітко визначені. І збити Центральну виборчу комісію, наприклад, на стадії реєстрації, прийому документів, забезпечення виготовлення виборчих бюлетенів дуже нескладно, організувавши ту ж атаку, тривогу”, – підкреслив Діденко.

Він також зазначив, що, з точки зору закону, повернути ці терміни може виявитися не тільки неможливим, але й вкрай скрутним, не порушуючи хід виборів.

Голова ЦВК підкреслив, що всі процедури, розроблені комісією для голосування за кордоном, вимагають певного періоду для підготовки.

“Якщо ми говоримо про вибори в особливий період в короткі строки, то навіть за максимального сприяння і допомоги іноземних держав може бути дуже складно розширити можливості для голосування шляхом створення додаткових виборчих дільниць”, – сказав Діденко.

Він підкреслив, що попереду масштабна робота, яку належить виконати нашим посольствам і консульствам спільно з представниками інших країн. Цей процес вимагає часу і узгодження.