Українські ритейлери змінюють логістику після ударів по складах

З початку 2026 року в Україні зафіксували щонайменше 25 випадків пошкодження або знищення складської та логістичної інфраструктури. Під удари потрапляли як локальні об’єкти, так і великі розподільчі центри торговельних мереж та операторів доставки.

Про це пише “РБК-Україна”

Серйозних втрат зазнали кілька великих компаній. Серед них називають логістичний центр Roshen у Яготині, розподільчий центр АТБ у Дніпрі площею 37,5 тис квадратних метрів, а також компанію “Клевер Сторс” у Луцьку, яка, за даними українських джерел, втратила більшу частину складських потужностей.

Окрему увагу українські ЗМІ приділяють “Новій пошті”. За останні три місяці компанія втратила щонайменше вісім об’єктів у різних регіонах — від Луцька та Одеської області до Харкова, Запоріжжя, Києва, Дніпра та Сум. На цьому тлі бізнесу доводиться перебудовувати маршрути, шукати резервні майданчики та швидше перерозподіляти товарні потоки.

Поки що великих перебоїв із продуктами та доставкою, за оцінками учасників ринку, вдається уникнути. Постраждалі компанії заявляють, що перенаправляють поставки через інші склади та термінали, щоб магазини продовжували отримувати товари, а клієнти — посилки.

Змінилася й сама модель логістики. Замість одного великого центрального хабу компанії дедалі частіше роблять ставку на кілька регіональних складів. Такий підхід обходиться дорожче, але знижує ризики: у разі втрати одного об’єкта мережа може продовжувати роботу за рахунок інших майданчиків.

Український бронеавтомобіль “Новатор” перетворили на дистанційно керовану машину

Інженери 425-го окремого штурмового полку “Скеля” модернізували український бронеавтомобіль “Новатор”, перетворивши його на дистанційно керований наземний комплекс.

Про це розповіли інженери штурмового полку.

Робота над проєктом тривала близько п’яти місяців. На машину встановили камери кругового огляду, систему передачі даних та обладнання, яке дозволяє оператору керувати бронеавтомобілем на відстані за допомогою ігрового керма та педалей.

При цьому в машині зберегли можливість ручного керування. Це потрібно для тривалих марш-кидків, а також на випадок евакуації автомобіля після пошкодження або збою обладнання.

Військові планують використовувати такий “Новатор” для підвезення боєкомплекту, доставки обладнання та евакуації поранених із небезпечних ділянок фронту. За їхніми словами, бронеавтомобіль може перевозити більше вантажу, ніж звичайні наземні роботизовані комплекси, і має більше шансів продовжити виконання завдання навіть після пошкодження.

Зараз машина проходить фінальні випробування. Через затримку сигналу під час використання Starlink швидкість дистанційного керування обмежена 40 км/год, але в майбутньому проблему розраховують вирішити за рахунок додаткових систем зв’язку.

ISW повідомив про виведення російських підрозділів з частини Кінбурнської коси

Російські війська почали відводити частину підрозділів з Кінбурнської коси в Миколаївській області.

Про це йдеться в новому звіті Інституту вивчення війни та з даних партизанського руху “Атеш”.

За даними джерел, російське командування виводить військовослужбовців 337-го десантно-штурмового полку з північної та західної частин коси. Причиною називають серйозні труднощі з забезпеченням: підрозділи відчувають нестачу боєприпасів, палива та продовольства.

Додатковим фактором стали регулярні удари українських безпілотників. В ISW вважають, що російські позиції на цій ділянці ослабли не через масштабні штурми, а через поступове руйнування логістики та постачання.

В українських Силах оборони півдня поки що обережно коментують ситуацію і не підтверджують повного виходу російських військ з Кінбурнської коси. При цьому там зазначають, що Україна системно посилює вогневий контроль над російською логістикою на півдні.

Кінбурнська коса має важливе значення для контролю узбережжя та ударів по Очакову та прибережних районах Миколаївської області. За оцінкою ISW, проблеми російських військ на цьому напрямку можуть стати частиною ширшої тенденції на південному фронті.

Логістика Польщі переживає кризу через блокування транзиту української агропродукції

Румунські та німецькі порти заробляють на перевалці українського зерна. Польські термінали, навпаки, несуть збитки і готуються скоротити штат співробітників.

Про це пише “AgroReview”.

Протягом останнього року в Польщі спостерігається серйозний дефіцит імпортних вантажів і практично повна зупинка перевалки українського зерна. Генеральний директор групи CSL Лаура Головач стверджує, що для вирішення цієї проблеми необхідно, щоб Міністерство інфраструктури та інші державні органи вжили термінових заходів. Вона наголошує на важливості чіткого розділення внутрішнього ринку і транзитних потужностей, щоб запобігти потраплянню української сировини на польський ринок, при цьому забезпечуючи безперебійний транзит через Польщу.

“Ми розуміємо, що потрапляння української сировини на польський ринок є неправильним. Однак дозвіл на транзит — це прибуток для польських портів і терміналів. Блокування перевалки шкодить нашій економіці”, — зазначає Лаура Головач.

Польські термінали, за її словами, вже більше року практично не використовуються, хоча на їх обслуговування витрачаються значні кошти. У той же час Румунія, Німеччина і Туреччина істотно збільшують обсяги перевалки українського зерна. Вони також суворо контролюють, щоб ця продукція не надходила на їхні внутрішні ринки.

Сьогодні стан транспортно-логістичного сектора відіграє ключову роль в економіці Польщі. Лаура Головач вказує на ризик банкрутства місцевих транспортних компаній і зниження ВВП у разі подальшого ігнорування цієї проблеми.