Умєров прибув на засідання “Рамштайн” для вирішення актуальних питань

На зустрічі у форматі “Рамштайн” уперше головуватиме державний секретар з питань оборони Великої Британії Джон Гілі. Під час зустрічі планується обговорити прискорення постачання зброї Україні та інші питання.

Про це повідомив Міністр оборони України Рустем Умєров.

Посадовець повідомив, що Сполучені Штати направлять на захід свого нового міністра оборони Піта Хеґсета.

“Розпочинаю роботу на засіданні Контактної групи з питань оборони України (UDCG) у форматі “Рамштайн” у Брюсселі. Це важливий етап у зміцненні обороноздатності України та координації подальших дій союзників”, – заявив міністр.

Зокрема, у планах на столі – розглянути питання забезпечення стабільних і своєчасних поставок військової допомоги Україні у 2025 році, а також збільшення обсягів критично важливих озброєнь. Це стосується засобів протиповітряної оборони, авіаційної техніки та боєприпасів.

Також планується обговорити інвестування в оборонне промислове виробництво України та співпрацю з європейськими партнерами.

Крім того, будуть розглянуті й тривалі заходи щодо розвитку оборонної промисловості України. Зокрема, йтиметься про фінансове забезпечення українського оборонно-промислового комплексу, утворення новітніх виробництв та нарощування масштабів поставок зброї за допомогою ресурсів європейської оборонної промисловості.

Як повідомив керівник оборонного відомства, він також планує провести низку двосторонніх перемовин із міністрами оборони країн-партнерів для зміцнення військової взаємодії та обговорення конкретних заходів із надання допомоги Україні.

Умєров підкреслив, що Україна відкрита до діалогу з метою припинення бойових дій. Однак міцний і справедливий мир може бути досягнутий тільки в тому разі, якщо Україна здобуде перемогу на полі бою.

Українці серед лідерів за кількістю затриманих іноземців у Польщі

Минулого року польська поліція затримала 16 437 іноземців, які порушили закон. Найбільше серед них – громадяни України, за ними йдуть грузини та білоруси.

Про це повідомляє RMF FM із посиланням на статистику Головного управління поліції Польщі.

За 2024 рік правоохоронці зафіксували на 857 менше випадків правопорушень серед іноземців, ніж у 2023 році. Найпоширенішим злочином серед затриманих стало керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння.

Статистика порушень серед українців

Серед 9753 затриманих громадян України за минулий рік:

2943 осіб було затримано за керування транспортним засобом у нетверезому стані;

930 осіб – за скоєння крадіжок;

461 особа – за шахрайство.

Також у Польщі було зафіксовано 1780 випадків затримання громадян Грузії та 1122 – громадян Білорусі.

Польща готує заходи для боротьби зі злочинністю серед іноземців

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що іноземців, які вчинили злочини на території країни, будуть видворяти.

“Ми не допустимо, щоб ті, хто приїжджає до Польщі, порушували закон і почувалися безкарними. Відповідні заходи щодо боротьби зі злочинністю серед іноземців будуть розроблені та реалізовані найближчим часом”, – наголосив глава польського уряду.

Згідно з останніми заявами польських чиновників, влада країни планує посилити контроль над міграційною політикою та прискорити процедури депортації правопорушників.

Кличко про майбутнє України: війна може завершитися за два місяці, але можливі внутрішні протистояння

Міський голова Києва Віталій Кличко висловив припущення, що активні бойові дії можуть завершитися вже за місяць-два, однак після цього країна може зіткнутися з внутрішніми викликами та політичним протистоянням.

Про це посадовець заявив під час форуму Демократичної стійкості України.

“Ми можемо моделювати завершення бойових дій, сподіваємося, через місяць-два. Незрозуміло, на яких умовах, але я впевнений, що це складно буде назвати позитивним… Так званий компроміс може бути дуже болісним для кожного українця”, – сказав Кличко.

Він наголосив, що після війни в Україні ймовірно відбудуться вибори, які можуть супроводжуватися гострою політичною боротьбою та протистоянням між основними політичними силами.

“Я дуже боюся, щоб не було якихось безладів у цьому напрямку, і, не дай Боже, говорити про якесь суспільне протистояння. Ми бачимо на прикладі історії інших країн, що після військових дій, враховуючи депресивний настрій, такі речі вже відбувалися”, – підкреслив мер Києва.

Водночас Кличко застеріг, що країні необхідно бути готовою не лише до відновлення після війни, а й до можливих внутрішніх викликів, які можуть виникнути на політичному рівні.

Вночі Росія завдала удару по газотранспортній системі України

У ніч з 10 на 11 лютого російські війська завдали ракетних ударів по об’єктах газової інфраструктури України, що призвело до серйозних пошкоджень та відключення газопостачання у низці населених пунктів.

Про це повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.

“Вночі ворог здійснив атаку на газову інфраструктуру. Станом на ранок енергетика продовжує залишатися під прицілом”, – заявив міністр.

Найбільше постраждала Полтавська область, де внаслідок ракетного удару дев’ять населених пунктів Миргородського району залишилися без газопостачання.

За інформацією обласної військової адміністрації, пошкоджені газові мережі, і аварійні бригади працюють над їх відновленням.

Крім того, у нічний час з акваторії Чорного моря противник завдав ударів ракетами “Калібр”, а стратегічні бомбардувальники Ту-95МС випустили ракети Х-101 по території України.

Українські сили ППО відпрацьовували повітряні цілі, однак наслідки атаки залишаються значними. Енергетики працюють над відновленням газопостачання, а правоохоронці документують воєнні злочини Росії.

Скорочення фінансування від США загрожує розслідуванню воєнних злочинів РФ в Україні

Дії адміністрації Дональда Трампа, спрямовані на обмеження зовнішнього фінансування, вплинули на роботу міжнародних ініціатив, які займаються розслідуванням воєнних злочинів Росії в Україні.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року було відкрито понад 140 тисяч кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів, вчинених російськими військовими. Значна частина цих справ розслідувалася за підтримки міжнародних партнерів, зокрема США.

За даними агентства, у внутрішньому українському документі, присвяченому питанню американського фінансування, йдеться про шість ключових проєктів Генеральної прокуратури України (ГПУ), які отримували фінансову підтримку США. Загальна сума фінансування цих ініціатив становила 89 млн доларів.

Згідно з інформацією від п’яти незалежних джерел, щонайменше п’ять із цих програм були призупинені. Співробітники, залучені до їх реалізації, працювали над збором доказів на місцях бойових дій, розробкою антикорупційних механізмів та реформуванням системи прокуратури України.

Через скорочення фінансування змушені були припинити свою діяльність близько 40 фахівців, залучених міжнародною програмою з кримінального правосуддя Джорджтаунського університету. Це може серйозно вплинути на процес документування злочинів та подальше притягнення Росії до відповідальності.

У Литві в найкоротші строки було зібрано мільйон євро для України

У Литві вже втретє проходить акція солідарності “Radarom!”. Цього разу за короткий термін вдалося зібрати мільйон євро на купівлю дронів для України.

Про це стало відомо з повідомлення на сайті LRT.

Акція проводиться напередодні третьої річниці початку повномасштабного збройного конфлікту між Росією та Україною. Станом на ранок 10 лютого, в рамках акції “Radarom!” вже було зібрано 1 037 170 євро.

Під час кампанії вдалося зібрати дві третини необхідних коштів. Ці гроші витратять на купівлю дронів і засобів протидії їм, які вироблені в Литві. Третина коштів, що залишилася, піде на придбання обладнання, виготовленого в Україні.

Представники засобів масової інформації повідомили, що найбільший внесок зробили компанії “Ab Telia Lietuva” і “SBA Grupė”, які приєдналися до ініціативи на самому початку. Також варто відзначити “NT Service”, яка надала Україні 50 безпілотних літальних апаратів. Крім того, на підтримку України виступили Асоціація муніципалітетів Литви, Lonas, Brolis Semiconductors, Duvait, Гільдія пивоварів Литви та “Biuro mašinos”.

Захід, спрямований на висловлення підтримки, не закінчується на цьому. Організатори повідомили, що він триватиме до 24 лютого включно.

У рамках двох попередніх заходів, організованих підприємством, жителі цієї прибалтійської країни зібрали загалом 22,8 млн євро.

На ці кошти було придбано 17 радіолокаційних станцій, 69 пристроїв для боротьби з безпілотними літальними апаратами, чотири спеціалізовані транспортні засоби для мобільних радарів і 1141 комплект засобів захисту для військовослужбовців.

У Німеччині біля бази з українськими військовими зафіксували підозрілі дрони: розпочато розслідування

Міністерство оборони Німеччини розпочало розслідування можливого шпигунства після того, як біля військової бази, де проходять навчання українські військовослужбовці на системах Patriot, були помічені підозрілі безпілотники.

Про це повідомляють німецькі ЗМІ, зокрема Süddeutsche Zeitung.

На базі Швезінг, розташованій поблизу міста Гузум, у січні було зафіксовано щонайменше шість випадків появи безпілотних літальних апаратів невідомого походження.

“На території військової бази бундесверу могла бути проведена масштабна шпигунська операція з використанням безпілотників”, – зазначає видання.

Згідно з опублікованими даними, у період з 9 до 29 січня дрони неодноразово з’являлися в районі бази, що викликало серйозне занепокоєння серед військових.

Системи протиповітряної оборони Patriot, які необхідні Україні для захисту від ракетних атак Росії, були передані Німеччиною та іншими союзниками. Українські військові на території ФРН проходять підготовку з їх експлуатації.

Наразі німецьке оборонне відомство аналізує ситуацію та розглядає можливість причетності іноземних спецслужб до цих інцидентів.

Підтримка України відповідає політичним і військовим інтересам НАТО

НАТО спільно з Україною працює над тим, щоб винести уроки з агресивної війни, розв’язаної Росією. Ці уроки стають частиною стратегії Альянсу, сприяючи підвищенню рівня оперативної сумісності.

Про це заявив голова Військового комітету НАТО Джузеппе Каво Драгоне.

Говорячи про те, як можна допомогти Україні, він згадав про домовленість надати 40 млрд євро як підтримку безпеки, яка була досягнута на саміті у Вашингтоні. Він підкреслив, що країни-члени Альянсу активно працюють над виконанням цього зобов’язання.

“Ці уроки допоможуть нам глибше зрозуміти війну. Вони будуть інтегровані в стратегію і політику НАТО і стануть основою для поліпшення оперативної сумісності. Але найголовніше, вони підтримають Україну в її прагненні до перемоги у війні та збереженню суверенітету”, – запевнив голова Військового комітету.

Командувач наголосив, що НАТО створило спеціальну місію для забезпечення безпеки та підготовки України. Також було засновано спільний навчально-аналітичний центр НАТО-Україна.

Крім того, було запущено місію із забезпечення безпеки та підготовки України. У рамках цієї місії було створено перший в історії Спільний центр Україна-НАТО (JATEC). Його мета – спільно проаналізувати і врахувати уроки жорстокої агресивної війни, розв’язаної Росією.

“Для НАТО підтримувати Україну не тільки зараз, а й у майбутньому – в інтересах альянсу як з політичної, так і з військової точки зору. Ви боретеся не тільки за свою країну, а й за свою особистість. І НАТО разом із вами. Наша підтримка вашого суверенітету і територіальної цілісності буде твердою і непохитною”, – додав Драгоне.

Він висловив своє обурення діями Росії під час цього неоголошеного конфлікту. Зокрема, він засудив облогу Маріуполя, вбивства і тортури в Бучі, а також руйнування Ірпеня. За його словами, кожен випущений по українських містах снаряд – це злочин проти людяності.

Європа не готова до швидкого перекидання військ НАТО у разі нападу Росії – Spiegel

У разі військової агресії Росії країни-члени НАТО зіткнуться з серйозними проблемами в оперативному переміщенні військ і важкої техніки в межах Європи.

Як повідомляє Spiegel, військова техніка не може безперешкодно перетинати кордони країн ЄС через нормативні обмеження щодо ваги транспорту.

У деяких випадках важким бойовим машинам доводиться робити значні об’їзди, щоб уникнути обвалу мостів, які не розраховані на таке навантаження.

“Незважаючи на тривалі старання, ЄС досі має серйозні обмеження щодо швидкого перекидання військ, що підтверджує спеціальний звіт Європейської рахункової палати”, – йдеться в матеріалі Spiegel.

Попри багаторічні зусилля та мільярдні інвестиції, держави Європейського Союзу лише частково змогли вирішити цю проблему.

Ця ситуація викликає занепокоєння в країнах Альянсу, оскільки ефективне логістичне забезпечення може стати ключовим фактором у протидії потенційній загрозі з боку Росії.