Лідери європейських країн прибули до Києва напередодні Дня незалежності України

23 серпня до Києва прибули лідери та високопоставлені представники кількох європейських держав. Візит відбувається напередодні Дня незалежності України і передбачає проведення переговорів з українським керівництвом.

На київському залізничному вокзалі закордонні делегації зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

Серед прибулих — представники Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви та Норвегії. У ході візиту заплановані двосторонні та багатосторонні зустрічі з президентом Володимиром Зеленським. Київ анонсував ухвалення низки рішень і політичних заяв за підсумками переговорів, однак їхній конкретний зміст заздалегідь не розкривається.

“Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. Наші союзники з нами”, – заявив Сибіга.

Приїзд європейських представників розглядається як демонстрацію політичної підтримки України з боку союзників. Переговори відбуваються на тлі триваючих бойових дій та обговорення подальшої військової, фінансової та дипломатичної допомоги країні.

Напередодні українську столицю також відвідав міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль. Його візит відбувся після недавніх масованих ударів по Києву і був представлений німецькою стороною як підтвердження подальшої підтримки України.

Міністр енергетики Литви провів ніч у київському укритті під час масованої атаки

Міністр енергетики Литви Лукас Савіцкас, який перебуває з робочим візитом в Україні, був змушений провести ніч у сховищі через масовану атаку на Київ. Разом з іншими членами литовської делегації чиновник спустився до сховища після оголошення повітряної тривоги.

Савіцкас розповів, що на власному досвіді зіткнувся з ситуацією, яку мешканці України переживають регулярно.

Повітряна тривога тривала практично всю ніч. Вранці загроза застосування балістичних ракет зменшилася, проте небезпека атак безпілотників ще зберігалася.

Литовський міністр прибув до Києва 19 серпня. У рамках візиту він уже провів переговори з українськими чиновниками, зокрема зі своїм українським колегою Денисом Шмигалем. Однією з головних тем поїздки стало співробітництво двох країн у енергетичній сфері.

Під час дводенного візиту сторони планують підписати угоду про обмін досвідом у сфері захисту енергетичної інфраструктури. Литовська делегація також має намір відвідати кілька українських енергетичних об’єктів і провести зустрічі з представниками галузі.

Литовська сторона протягом останніх років надає Україні допомогу у відновленні пошкодженої енергетичної інфраструктури. Зокрема, раніше українській стороні передавалося обладнання для теплоелектростанцій та інших об’єктів енергетики.

У Литві побудують завод боєприпасів для поставок в Україну

Українська оборонна компанія DEMZ побудує в Литві підприємство з виробництва боєприпасів. На першому етапі його продукцію планують постачати українській армії, а згодом — збройним силам країн-союзників.

Про це пише Delfi.

Угоду про реалізацію проєкту DEMZ уклала з Міністерством економіки та інновацій Литви. Виробничі майданчики розмістять в Алітусі та Пренайському районі. В Алітусі задіють існуючу інфраструктуру, а в Пренайському районі побудують новий завод.

Підприємство випускатиме продукцію за стандартами країн НАТО. Будівництво нового об’єкта планують розпочати восени 2026 року, а запуск виробництва заплановано на кінець 2027 року.
Проєкт також передбачає дослідження та розробку нових технологічних рішень. Компанія розраховує створити нові робочі місця та організувати спеціальні програми підготовки співробітників різних спеціальностей.

Раніше Україна та Литва вже домовлялися про створення спільного виробництва вибухових речовин нового покоління, зокрема гексогену RDX. Тоді назва компанії та місце розташування майбутнього підприємства не розголошувалися з міркувань безпеки.

Литва оголосила про збір коштів на закупівлю роботизованих систем для ЗСУ

Литва запустила збір коштів для підтримки українських військових, плануючи придбати роботизовані системи для їх захисту та медичної евакуації з поля бою.

Про це повідомляє LRT.

Литовська влада оголосила про нову ініціативу, спрямовану на підтримку України в умовах триваючого конфлікту. Кошти, які будуть зібрані, підуть на придбання гусеничних роботів, розвідувальних і евакуаційних дронів, а також дронів з великою дальністю польоту.

Литовські благодійники розраховують на активний відгук з боку населення, враховуючи численні приклади підтримки в минулому.

Фінансова допомога не тільки надасть необхідне обладнання, але й висловить солідарність міжнародної спільноти з українськими військовими.

Наступні етапи включають підрахунок зібраних коштів і реалізацію планів щодо придбання технологій, здатних істотно поліпшити боєздатність українських збройних сил. Крім того, будуть підведені підсумки акції, яка отримала широку підтримку серед литовських громадян.

Українця засудили в Литві за підпал IKEA і зв’язки з російською розвідкою

У Литві суд виніс вирок громадянину України, визнавши його винним у підпалі меблевого магазину IKEA у Вільнюсі. Чоловік отримав три роки і чотири місяці позбавлення волі.

Про це повідомляє LRT.

Інцидент стався в травні 2024 року. Спочатку чоловікові загрожувало покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі, проте термін ув’язнення був скорочений через застосування спрощеної процедури доказування у справі.

Литовські ЗМІ, посилаючись на голову суду, повідомили, що українцю також були пред’явлені звинувачення в незаконному зберіганні вибухових речовин і незаконному придбанні спеціальних знань для здійснення терористичної діяльності.

За інформацією литовської прокуратури, громадянин діяв в інтересах російської військової розвідки. Крім того, стверджується, що він планував здійснити подальші напади в іншому місті Литви, що входить до ЄС і НАТО, а також у сусідній Латвії.

Меркель закликала Україну не чинити опір під час захоплення Криму

Колишній головнокомандувач ЗС Литви Йонас Вітаутас Зукас стверджує, що канцлер Німеччини Ангела Меркель закликала українську владу не чинити опір під час захоплення Криму в 2014 році.

Про це пише “Welt”.

У своїй книзі Зукас пише, що під час окупації Криму він був у Києві і зустрівся з виконуючим обов’язки президента України Олександром Турчиновим. За словами Турчинова, відсутність опору була викликана “проханням Меркель у телефонній розмові”.

Офіс Меркель не став коментувати конкретні висловлювання, посилаючись на попередні публічні заяви колишньої канцлера і її мемуари під назвою “Свобода”.

Литва хоче продовжити тимчасовий захист для українців

Литовське МВС запропонувало продовжити тимчасовий захист для українських біженців до березня 2027 року.

Про це повідомляє LRT.

Литовське міністерство розробило постанову уряду з цього питання.

“Загальна позиція Європейського Союзу — продовжити тимчасовий захист, оскільки війна ще не закінчена. Це природне рішення”, — заявив міністр внутрішніх справ Литви Владислав Кондратович.

МВС інформує, що Департамент міграції щодня фіксує приблизно 30-40 нових заяв про надання дозволу на тимчасове проживання через механізм тимчасового захисту, який застосовується у випадках, коли людина не може повернутися до рідної країни.

Посвідки на тимчасове проживання для громадян України, що видаються в даний час, будуть діяти до 4 березня 2026 року. Після внесення змін до урядової постанови термін дії цих посвідок на проживання буде збільшений на один рік.

“Продовження терміну зменшить адміністративне навантаження на українців і співробітників Департаменту міграції, а також полегшить управління потоком заяв у міру наближення березня 2026 року”, — заявили у відомстві.

Продовження тимчасового захисту також збільшить період, протягом якого іноземні працівники в Литві звільнені від обов’язку володіти литовською мовою.

За інформацією Департаменту міграції, наразі тимчасовий захист в Литві отримують 47,6 тис осіб.

Литва підтримує ініціативу щодо закупівлі Patriot для України

Литва приєдналася до міжнародної ініціативи щодо закупівлі зенітно-ракетних систем Patriot для України. На ці цілі країна виділить до 30 млн євро.

Про це повідомляє LRT.

Після зустрічі міністрів оборони країн Балтії з новим главою Пентагону Пітом Хегсетом, міністр оборони Литви Довіле Шакалене оголосила про прийняте рішення.

“Литва має намір витратити до 30 млн євро на цю закупівлю, що демонструє її підтримку рішення президента Трампа”, – сказала посадовець в інтерв’ю BNS.

Раніше Німеччина висловила готовність надати Україні до п’яти комплексів Patriot у співпраці з іншими державами. Крім того, Норвегія вже підключилася до фінансування цієї ініціативи.

Всі перелічені країни мають намір спільно забезпечити придбання трьох комплексів американських ЗРК.

Дві країни мають намір налагодити виробництво протипіхотних мін для своїх потреб і України

Литва і Фінляндія планують розпочати наступного року випуск протипіхотних мін для своїх потреб і для допомоги Україні. Це рішення викликане загрозою з боку Росії.

Представники країн розповіли про це агентству “Reuters”.

Держави, які мають спільний кордон з Російською Федерацією, а саме Фінляндія і Литва, заявили про своє бажання відмовитися від участі в Оттавській конвенції, яка забороняє використання певних видів мін. За словами офіційних представників, після завершення шестимісячного процесу виходу з Конвенції може бути розпочато виробництво.

“Ми виділимо сотні мільйонів євро на придбання протитанкових і протипіхотних мін. Це значна сума”, – заявив заступник міністра оборони Литви Кароліс Алекса.

Як тільки виробництво буде запущено, Литва зможе експортувати міни в інші країни, в тому числі в Україну, повідомив Вінцас Юргутіс, який очолює Литовську асоціацію оборонної промисловості.

Хейккі Аутто, голова комітету з оборони в парламенті Фінляндії, висловив думку, що його держава повинна бути здатна самостійно виробляти протипіхотні міни.

“Ця система озброєння ефективна і економічно вигідна”, – підкреслив він.

За його словами, Фінляндія може експортувати протипіхотні міни в Україну.

Фінські оборонні підприємства Nammo Lapua, Insta і Raikka поінформували парламентський комітет з оборони про свою зацікавленість у виробництві мін. Ще одна компанія, Forcit Explosives, висловила готовність обговорити перспективи співпраці з військовими.

У відповідь на запит про те, чи планує Латвія розпочати виробництво протипіхотних мін, Міністерство оборони не дало однозначної відповіді. Однак було зазначено, що оборонна промисловість Латвії володіє необхідними ресурсами, а металообробна галузь знаходиться на високому рівні розвитку.