Українці масово залишають Фінляндію: безробіття та тиск системи

Тисячі українців, які знайшли прихисток у Фінляндії, змушені залишати країну через труднощі з працевлаштуванням і відсутність чітких перспектив залишитися після завершення тимчасового захисту.

Про це повідомляє фінське медіа Yle, яке поспілкувалося з українцями, що вже виїхали або планують переїзд до інших країн ЄС.

25-річна Владислава Онуфрієнко розповідає, що після кількох років життя у Фінляндії втратила надію знайти роботу та вирішила переїхати до Естонії. Вона зазначає, що її спроби закріпитися на ринку праці не дали результату навіть попри знання мови та наявність дозволів.

“На жаль, мій шлях у Фінляндії не склався. Я намагалася зробити все, що могла. Мені здається, що ця країна не хоче мене тут бачити”, – каже вона.

Подібна ситуація і в Андрія Камінського, який після втечі з окупованого Маріуполя опинився у Фінляндії. Попри вищу освіту інженера-будівельника, він не зміг знайти стабільну роботу.

“Я розсилаю десятки заявок щотижня, на більшість мені не відповідають навіть ні, дякуємо”, – розповідає Камінський.

За його словами, навіть для некваліфікованої роботи часто вимагають знання фінської мови, тоді як англійської недостатньо. Після короткого досвіду сезонної роботи він також вирішив повернутися до Естонії.

Ситуацію ускладнює те, що тимчасовий захист для українців у ЄС завершується у березні 2027 року, і наразі немає чіткої інформації щодо його продовження. За словами представниці Міністерства внутрішніх справ Фінляндії Туулі Туунанен, цей статус не передбачає довгострокового перебування, а для цього необхідно мати роботу або навчання.

Водночас рівень безробіття у Фінляндії залишається одним із найвищих у Європі, а мовні бар’єри значно ускладнюють інтеграцію мігрантів. Додатковим фактором стає і невизначеність щодо вартості навчання для студентів з-за меж ЄС у майбутньому.

У пошуках кращих умов українці дедалі частіше обирають інші країни ЄС. Зокрема, Естонія приваблює тим, що час перебування під тимчасовим захистом зараховується до стажу для отримання постійного дозволу на проживання, чого немає у Фінляндії.

Популярною стає і Угорщина, де рівень працевлаштування українців сягає 71%. Українка Ганна Дідьковська після переїзду змогла швидко знайти роботу на автомобільному заводі.

“Фінляндія мені подобалася, красива країна, приємні люди. Але я не могла знайти роботу. А в Угорщині мене одразу взяли працювати на завод”, – зазначає вона.

За офіційними даними, до Фінляндії прибули близько 90 тис українців із тимчасовим захистом, однак приблизно 40 тис вже залишили країну або повернулися додому.

Щоб змінити країну перебування, українці мають відмовитися від тимчасового захисту у Фінляндії, після чого можуть оформити його в іншій державі ЄС.

У Росії засудили 190 українців на окупованих територіях за звинуваченнями у державній зраді та шпигунстві

За три роки на окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей засудили щонайменше 190 осіб у справах про державну зраду, шпигунство та співпрацю з іноземними державами.

Дослідження латвійсько-російського видання “Важливі історії” розкриває цю тему.

Судові процеси у справах про “шпигунство” і “державну зраду” нерідко починаються після викрадення людей, причому звинувачення можуть бути пред’явлені через місяці або навіть роки.

Багато судових справ розглядаються в закритому режимі та імена засуджених зазвичай не розголошуються. Інформація про такі випадки стає відомою тільки через родичів або завдяки журналістським розслідуванням.

За злочини, пов’язані зі “шпигунством” або “державною зрадою”, в середньому призначають покарання у вигляді 13 років позбавлення волі. В історії є випадки, коли за такі діяння були винесені довічні вироки, їх щонайменше два. Серед засуджених є жінки, і їх більше чверті. Також зафіксовано щонайменше вісім випадків, коли до відповідальності притягувалися підлітки.

Деякі люди були засуджені за передачу даних своїм родичам або знайомим. Суд розцінює це як “шпигунство” або роботу на Збройні сили України та Службу безпеки України.

Зокрема, є задокументовані випадки: 18-річного Олександра Сирова з Маріуполя судили за двома статтями — “державна зрада” і “шпигунство”. 19-річного Артема Куджанова засудили до 12 років позбавлення волі за нібито збір інформації про російських військових. Його батька Ібрагіма Куджанова викрали і засудили на 5,5 років. Анну Єльцову з Херсонської області викрали в 2022 році і засудили в 2025-му на 10 років.

Ці вироки демонструють систематичний тиск з боку окупантів на українців, які відкидають окупацію, і є частиною масштабної кампанії проти мирного населення.

Згідно з результатами опитування, лише чверть українців задоволені своїм життям

За результатами дослідження КМІС: 25% опитаних задоволені своїм життям, 62% бачать сенс у своїй діяльності, але при цьому 43% відчувають високий рівень занепокоєння.

Такі результати опитувань надали в КМІС.

Дослідження рівня життя громадян України, проведене за міжнародною методологією Національного статистичного управління Великої Британії в червні 2024 року, виявило, що добробут охоплює не тільки економічні показники, а й емоційний стан, здоров’я, стосунки, умови життя, роботу та освіту. Такий підхід дає змогу більш повно оцінити якість життя, ніж традиційні економічні індикатори.

42% респондентів оцінюють своє життя як незадовільне. Це може свідчити про наявність проблем у соціально-економічній та психологічній сферах. Лише 25% опитаних повністю задоволені своїм життям, що значно нижче очікуваного рівня добробуту.

62% опитаних вважають, що їхня діяльність має сенс і варта зусиль. Однак понад третина опитаних вважають, що їхня діяльність лише частково варта зусиль. Це говорить про необхідність продовжувати брати активну участь у житті та створювати можливості для самореалізації.

Половина (50%) жителів України відчувають себе щасливими тією чи іншою мірою. Лише 43% відчувають щастя повною мірою, що свідчить про необхідність поліпшення соціально-економічних і культурних умов життя.

43% опитаних відчувають сильне почуття тривоги, що свідчить про нестабільність їхнього емоційного стану. Лише 34% повідомили про низький рівень занепокоєння, що підкреслює необхідність створення сприятливого соціального середовища і забезпечення емоційної підтримки.

Олена Литвинова, один з авторів проєкту, зазначає, що, хоча 75% жителів України не задоволені своїм життям, а 65% відчувають сильне занепокоєння, 62% все ж бачать сенс у своїй діяльності. Це говорить про те, що почуття осмисленості допомагає українцям частково долати стрес і труднощі.

“Можливо, це пов’язано з важливістю для нас культурних, історичних та патріотичних цінностей. Варто дослідити це глибше, адже відчуття сенсу може стати підґрунтям для програм, які підтримують активність, згуртованість і психологічне відновлення”, – сказала Литвинова.

Українці серед лідерів за кількістю затриманих іноземців у Польщі

Минулого року польська поліція затримала 16 437 іноземців, які порушили закон. Найбільше серед них – громадяни України, за ними йдуть грузини та білоруси.

Про це повідомляє RMF FM із посиланням на статистику Головного управління поліції Польщі.

За 2024 рік правоохоронці зафіксували на 857 менше випадків правопорушень серед іноземців, ніж у 2023 році. Найпоширенішим злочином серед затриманих стало керування транспортом у стані алкогольного сп’яніння.

Статистика порушень серед українців

Серед 9753 затриманих громадян України за минулий рік:

2943 осіб було затримано за керування транспортним засобом у нетверезому стані;

930 осіб – за скоєння крадіжок;

461 особа – за шахрайство.

Також у Польщі було зафіксовано 1780 випадків затримання громадян Грузії та 1122 – громадян Білорусі.

Польща готує заходи для боротьби зі злочинністю серед іноземців

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що іноземців, які вчинили злочини на території країни, будуть видворяти.

“Ми не допустимо, щоб ті, хто приїжджає до Польщі, порушували закон і почувалися безкарними. Відповідні заходи щодо боротьби зі злочинністю серед іноземців будуть розроблені та реалізовані найближчим часом”, – наголосив глава польського уряду.

Згідно з останніми заявами польських чиновників, влада країни планує посилити контроль над міграційною політикою та прискорити процедури депортації правопорушників.