Європа опинилася на роздоріжжі перед переговорами про введення військ в Україну — FT

Європейські країни стикаються зі зростаючим тиском, оскільки від них очікують конкретних рішень і гарантій щодо можливого розміщення багатонаціональних контингентів на території України після закінчення війни.

Про це пише видання Financial Times.

Ці сили є центральним елементом гарантій безпеки України в рамках “коаліції охочих”, яку очолюють Франція і Британія за підтримки США.

Проте, за даними газети, поки що неясно, хто з європейських партнерів готовий відправити військових на українську землю, і чи будуть ці дії закріплені взаємними оборонними угодами, що зобов’язують країни ЄС стати разом з Україною в разі нової атаки з боку Росії.

Інформовані джерела поділяють коаліцію на три табори: одні вже готові до розміщення військ — наприклад, Велика Британія; інші, на кшталт Італії, категорично проти; а більшість, включаючи Німеччину, досі не зробили остаточного вибору.

Як заявили в оточенні французького президента Еммануеля Макрона, держави, які здатні і бажають надати Києву гарантії безпеки, завершили технічну підготовку. На сьогоднішній день у ЄС є всі інструменти, щоб дати зрозуміти американцям, що європейці готові взяти на себе відповідальність, якщо вони не залишаться осторонь.

Президент США Дональд Трамп говорив європейським союзникам, що його країна забезпечить розвідку, командування, а також участь у створенні системи ППО, проте лідерство в цьому питанні має взяти на себе Європа.

Тим часом, як йдеться в статті, єдності в ЄС немає. Представники Німеччини різко відреагували на слова глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн про те, що Європа вже має “майже готові схеми” можливої військової присутності в Україні.

Швеція готова розглянути продаж Україні новітніх Gripen після завершення війни

Швеція не виключає можливості передачі Україні сучасних винищувачів Gripen, однак такі поставки можливі лише після завершення війни з РФ.

Про це розповів міністр оборони Швеції Пал Йонсон, спілкуючись із журналістами Breaking Defense.

Він зазначив, що між Стокгольмом і Києвом ведеться предметний діалог щодо шведських винищувачів, зокрема, йдеться про новітні Gripen Echo, які зараз стоять на озброєнні у Швеції та Бразилії.

За словами Йонсона, перспектива передачі цих літаків розглядається як частина довгострокового співробітництва і зміцнення потенціалу українських ВПС.

Він підкреслив, що подібна угода можлива виключно після закінчення війни і в разі, якщо сторони домовляться про стратегічне партнерство.

Водночас, як уточнив шведський міністр, обмеження за термінами не поширюється на більш ранні моделі Gripen C/D.

Він додав, що Стокгольм готовий обговорювати передачу цих літаків, і нагадав про свою недавню зустріч з українським колегою в Києві з цього питання. Деталі переговорів Йонсон розкривати не став.

У Раді заслухають ексочільника Полтавської ОВА через корупцію на фортифікаціях

Верховна Рада викликала колишнього голову Полтавської ОВА Філіпа Проніна та нинішнього т.в.о. начальника ОВА Володимира Когута для пояснень щодо можливих масштабних корупційних зловживань під час будівництва фортифікаційних споруд.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.

За його словами, у 2024 році Полтавська ОВА витратила 372 млн грн на укріплення в Донецькій області, однак замість повноцінних фортифікацій були зведені лише “декорації”. Щонайменше 200 млн грн із цієї суми зникли через схеми з підставними компаніями, завищеними цінами та фіктивними договорами.

Железняк наголосив, що у розпорядженні слідчих є фото, документи, записи розмов і банківські проводки, які підтверджують масштаби афери. При цьому компанії, причетні до постачання фіктивних укріплень, отримали від держави нові контракти на мільярди гривень.

“Позиції, де мали стояти справжні фортифікації, ми зрештою втратили. Це одна з найгірших історій про корупцію під час війни”, – підкреслив нардеп.

Слухання у Верховній Раді відбудеться у четвер, 4 вересня.

КНДР заявила про готовність надати військову підтримку Росії

Північна Корея підтвердила готовність надати військову підтримку Росії у разі потреби.

Про це заявив диктатор Кім Чен Ин, повідомляють російські ЗМІ.

Під час зустрічі російська та корейська сторони обговорили участь північнокорейських військових у бойових діях на території Курської області, а також подальшу співпрацю в умовах війни проти України. Путін заявив, що військові КНДР вже брали участь у “визволенні” Курської області, тоді як Кім Чен Ин наголосив, що Пхеньян готовий надати допомогу Росії, назвавши це “братським обов’язком”.

Відомо, що лише у липні Північна Корея відправила Москві понад 7 тис тонн військової продукції. Поставки здійснюються морем через порти Владивосток і Находка, залізницею та авіацією.

Загалом КНДР передає Росії артилерійські снаряди, реактивні боєприпаси до систем залпового вогню й балістичні ракети типу “Хвасон-11”. З червня 2023 року Москва отримала близько 6,5 млн одиниць артилерійських боєприпасів та до 150 балістичних ракет KN-23/24.

Західні регіони України зазнали масованої атаки вночі 3 вересня

В ніч на 3 вересня західні регіони України зазнали масованої атаки російських дронів та ракет.

Про це повідомляє УНН із посиланням на місцеві органи влади.

За словами голови Львівської ОВА Максима Козицького, ворог атакував обласний центр безпілотниками. Жертв і постраждалих немає, сили ППО спрацювали ефективно.

В Івано-Франківській області, за інформацією очільниці ОДА Світлани Онищук, зафіксовано комбіновану атаку. Ціллю став об’єкт інфраструктури, виникла пожежа, яку ліквідують служби. Постраждалих немає.

У Хмельницькій області атаки відбулися двічі – вночі та вранці. Голова ОВА Сергій Тюрін повідомив про збиття ворожих цілей, проте зафіксовано пошкодження. Вогонь охопив гаражний комплекс, згорів тролейбус, вибито вікна в житлових будинках та пошкоджено нежитлові приміщення.

У Луцьку, за словами мера Ігоря Поліщука, обстріл спричинив займання двох гаражів і господарської споруди. Ще одна будівля пошкоджена уламками, повністю вигорів приватний вантажний автомобіль.

За попередньою інформацією, жертв і постраждалих унаслідок нічних атак немає. Роботу сил ППО відзначають як результативну.

NYT: Трамп допоміг Путіну вийти з міжнародної ізоляції

Президент США Дональд Трамп своїми контактами з нелегітимним президентом країни-агресора Володимиром Путіним посприяв послабленню його міжнародної ізоляції.

Про це пише The New York Times.

Видання звертає увагу на контраст між самітом ШОС 2022 року в Узбекистані, де Путін виглядав ізольованим, і цьогорічною зустріччю у Тяньцзіні, Китай. Якщо тоді лідери Китаю та Індії публічно висловлювали стурбованість війною, а інші керівники уникали спілкування з ним, то тепер ситуація змінилася.

На новому саміті Путін активно контактував із євразійськими лідерами, тримався за руки з прем’єром Індії Нарендрою Моді, а глави Ірану, Непалу, Таджикистану, Туреччини та В’єтнаму радісно вітали його на закритих зустрічах. Газета зазначає, що глава Кремля використав трибуну ШОС, аби публічно звинуватити Захід у війні проти України.

На думку професорки глобальної комунікації Марії Репнікової, складається враження, що війну частково прийняли: “Наче все повернулося на круги своя, і війни навіть не було”.

У МЗС України назвали “дивовижним” факт, що у фінальному комюніке саміту не згадали найбільшу агресивну війну в Європі з часів Другої світової війни, попри перелік інших конфліктів і терактів.

До Києва прибула місія МВФ для переговорів про нову програму підтримки

До Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, яка працюватиме в Україні протягом найближчих семи-восьми днів.

Про це повідомив заступник виконавчого директора від України Владислав Рашкован.

За його словами, делегація вже розпочала роботу та має щільний графік зустрічей.

Напередодні перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук зазначив, що Україна може отримати нову програму МВФ із довшим горизонтом. Вона стане продовженням чинної та врахує високі безпекові ризики й значні оборонні витрати на наступний рік.

Нова програма, за словами Ніколайчука, допоможе забезпечити макроекономічну і фінансову стабільність, а також консолідувати підтримку міжнародних партнерів для фінансування бюджету й оборони. У перспективі вона має створити умови для економічного відновлення з євроінтеграційним спрямуванням.

У Львові жінки заблокували роботу ТЦК під час силової мобілізації

У Львові зафіксовано черговий конфлікт між цивільними та представниками ТЦК.

Про це повідомляють місцеві Telegram-канали.

За даними очевидців, група жінок заблокувала роботу представників військкомату. Протестувальниці висловлювали своє невдоволення діями ТЦК та проведенням силової мобілізації.

Повідомляється також, що через імпровізований протест жінок робота співробітників установи була частково паралізована.

Подробиці інциденту та офіційні коментарі від місцевої влади наразі відсутні.

Якість питної води в Україні: результати досліджень 2025 року

За даними Держпродспоживслужби, ситуація з якістю питної води в Україні залишається тривожною. У першому півріччі 2025 року державні та акредитовані лабораторії перевірили 700 273 проби води з усіх регіонів країни.

З них 689 570 проб відібрано у централізованому водопостачанні (міські водогони) і 10 703 – з нецентралізованих джерел (колодязі, каптажі тощо). Аналіз показав, що 24 699 проб (≈3,5%) не відповідали санітарним нормам: серед централізованих – 23 509 проб (≈3,4%), серед нецентралізованих – 1 190 проб (≈11,1%).

— Усього перевірено 967 водопостачальних підприємств та 7 715 об’єктів водопостачання, серед яких на 5 328 (≈69%) виявлено порушення санітарних норм.

За результатами інспекцій направлено 3 157 приписів/рекомендацій щодо усунення порушень (з них виконано лише 40%), а також накладено 1 штраф (Київська область).

Загалом, майже 25 тис проб води не відповідали вимогам безпеки. Це означає, що значна частина централізованого водопостачання працює з невідповідностями санітарного законодавства.

На думку фахівців, головною причиною таких невідповідностей є застарілість і недофінансування водогонів. Багато мереж водопостачання будувалися за радянських часів і давно потребують капітальних ремонтів, яких не проводять через брак коштів. За словами експертів, тарифи на воду в останні 12 років зросли у 12 разів, але виділені кошти майже не спрямовувалися на оновлення мереж. Одночасно стрімке зростання тарифів на електроенергію (понад 200% за 4 роки) призвело до того, що водоканали змушені економити на обслуговуванні систем.

Додатково військові виклики та економічна нестабільність ускладнюють ситуацію: кошти з бюджету та комунальних тарифів витрачають переважно на вирішення нагальних потреб, а масштабні проєкти оновлення мереж переносять на “невизначений період”. Водночас Держпродспоживслужба наголошує, що контроль за якістю води ведеться постійно, “попри всі складні виклики військового часу”.

Урядові органи вже вживають певних заходів. За даними Держпродспоживслужби, за порушення санітарних норм з початку року направлено понад 3 тис приписів на усунення недоліків та лише одного разу накладено штраф. Крім того, для забезпечення безпеки водопостачання комунальні підприємства проводять власний лабораторний контроль та спільні з місцевою владою комісії перевіряють систему водопостачання. Проте результати поки обмежені: більшість проблем залишається невирішеними, а у використанні коштів не було якісних змін.

У цій ситуації експерти застерігають: пити воду з крану без кип’ятіння небезпечно. Як зазначає один з аналітиків, “в Україні погана ситуація з питною водою. Пити її та навіть використовувати у їжу […] у певних випадках може бути небезпечно”. Тому споживачам рекомендовано вживати додаткові заходи безпеки – від фільтрації води до використання бутильованої води для пиття і приготування їжі.

Наразі контроль за якістю води триває: Держпродспоживслужба разом з медичними установами постійно моніторить лабораторні показники. Однак, зважаючи на значні невідповідності та комплексність проблем, необхідні системні рішення: інвестиції в модернізацію водогонів, прозоре використання коштів тарифів і жорстка відповідальність за недотримання норм. Без цього проблема якості питної води залишатиметься актуальною, а довіра населення до водоканалів – низькою.