Про це він заявив журналістам із залу суда.
“Так, це я його вбив, він був поруч. Жив би я у Вінниці – був би Петя (Порошенко). Я хочу, щоб мене швидше засудили, обміняли на військовополонених і я поїхав у росію шукати тіло свого сина”, – сказав чоловік.
Він також додав, що інформація про шантаж із боку російських спецслужб не відповідає дійсності. За його словами, убивство Парубія було його власною ініціативою.
Про це написало агентство Bloomberg, посилаючись на офіційну заяву з Єлисейського палацу.
Згідно з інформацією, український лідер Володимир Зеленський планує особисто бути присутнім на переговорах, тоді як низка інших європейських керівників підключаться до обговорення дистанційно.
Повідомляється, що ключовим питанням зустрічі стане підтримка України та подальші кроки з надання допомоги. У заяві французької адміністрації акцентується, що російська сторона відмовляється брати на себе будь-які зобов’язання щодо припинення бойових дій.
Також у статті уточнюється, що участь Сполучених Штатів у саміті поки залишається під питанням.
Про це розповіло видання Bild.
За інформацією видання, трагедія сталася на залізничній станції у Фрідланді, що в Нижній Саксонії. Ліана Кассай, яка навчалася в місцевій школі, поверталася додому і чекала на свій поїзд.
У цей момент 31-річний чоловік на ім’я Мухаммад А. раптово виштовхнув дівчину на колію просто перед потягом, що мчав зі швидкістю близько 100 кілометрів на годину.
Повідомляється, що в момент події укріанка розмовляла телефоном зі своїм дідом. Саме він першим почув, що сталося, тому одразу зателефонував її батькам. Коли родичі разом з екстреними службами прибули на місце, врятувати дівчину вже було неможливо.
У статті йдеться, що чоловіка затримали одразу після інциденту, але спочатку поліція схилялася до версії про нещасний випадок. Однак пізніше експертиза ДНК виявила його сліди на тілі загиблої. Після цього підозрюваного взяли під варту.
Про це розповіла прем’єр-міністр України Юлія Свириденко.
За її словами, Кабінет міністрів визначив, що інтереси Києва в керівному органі фонду відстоюватимуть міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв, його заступник Єгор Перелигін, а також держсекретар МЗС Олександр Карасевич.
Свириденко звернула увагу на те, що ці чиновники – фахові менеджери з досвідом у питаннях залучення інвестицій, переговорах із зарубіжними союзниками, стратегічному розвитку та глибоким розумінням видобувної галузі.
Тим часом відомо, що США в раді представлятимуть три фахівці, делеговані агентством DFC через дочірню структуру DFC Ukraine Subsoil, LLC.
Варто зазначити, що під час стартової зустрічі ради групи планують визначити, за якими критеріями відбиратимуть проєкти, а також узгодити ключові робочі процеси фонду.
Про це повідомляє “Судово-юридична газета”.
Законодавчу пропозицію, яка виступає альтернативою урядовому варіанту, вніс до парламенту народний депутат Роман Грищук від фракції “Слуга народу”.
Документ передбачає, що мобілізації не підлягають тільки ті студенти професійних і професійно-технічних закладів, а також кандидати на здобуття фахової вищої освіти, які розпочали навчання не пізніше за рік, коли їм виповнилося 25 років, і проходять навчання за денною або дуальною формою.
Крім того, відстрочка зберігається для тих, хто освоює освітню програму бакалавра або магістра в межах встановленого навчальним закладом терміну і також навчається очно або за дуальною системою.
Таким чином виходить, що для збереження відстрочки студент повинен завершити весь курс навчання і виконати всі вимоги програми – скласти іспити, заліки, захистити диплом – виключно в ті строки, що прописані вишем, без додаткових академічних відпусток або продовжень.
Про це інформує Deep State, публікуючи мапу боїв.
Незважаючи на просування ворога, аналітики видання кажуть, що в серпні захоплення нових українських земель російськими військами сповільнилося на 18%.
Згідно з повідомленням, за останній місяць російські підрозділи захопили 464 квадратні кілометри території України, внаслідок чого під контролем окупантів зараз перебуває вже 19% країни.
За даними пабліка, порівняно з попередніми місяцями – травнем, червнем і липнем – армія РФ діяла менш активно, провівши приблизно 5027 спроб штурму.
Українські військові експерти пов’язують таку динаміку з ротацією особового складу противника і припускають, що у вересні загарбники можуть знову активізуватися.
Наприклад, 13 липня дрони спричинили пожежу на великому НПЗ у місті Кстово Нижньогородської області . У серпні також горіли НПЗ у Новошахтинську, Сизрані, Саратові, Волгограді, Рязані тощо . Ці масштабні атаки перекривають ключові нафтопереробні артерії (від Поволжя до півдня Росії) і виводять із ладу важливі агрегати.
Удар по НПЗ Росії одразу позначився на паливному ринку. У віддалених регіонах країни вже спостерігаються черги на АЗС і дефіцит бензину. У Примор’ї та на Далекому Сході, за повідомленнями місцевих ЗМІ, автозаправки працюють нестабільно – по ініціативі влади видають паливо лише за талонами або спеціальними карткам . Навіть у Криму, який приєднано до РФ, дещо обмежили продаж бензину: сюди пальне почали відпускати виключно “за талонами”. Усе це стало наслідком масштабної зупинки НПЗ на тлі пікового літнього попиту. Як зазначає AP, дефіцит бензину завжди загострюється восени через жнива та курортний сезон, але цьогоріч він ускладнений саме через удари по НПЗ .
Одночасно злетіли ціни на паливо. За даними Guardian, оптова вартість літра бензину АІ-95 на Санкт-Петербурзькій біржі влітку 2025 року перевищила 82 300 руб за тонну, що на понад 54% вище січня. Російські ЗМІ повідомляли про рекордний стрибок цін – вартість бензину в Москві перевищувала 60 руб/л, а в провінції й узагалі дійшла до 78 руб за літр і більше. Уряд РФ змушений був запровадити жорсткі заходи: у липні обмежено експорт бензину (заборона діяла до кінця вересня), щоб спрямувати більше пального на внутрішній ринок, але це одночасно знизило валютні доходи. Reuters повідомляє, що уряд навіть підвищив плани експорту нафти з західних портів на 200 тис бар/день, аби компенсувати збитки переробки. За таких умов роздрібні ціни продовжують рости, а реальні запаси пального можуть скорочуватися.
Чому атаки саме зараз стали катастрофічними для РФ? Ситуацію посилили низка внутрішніх чинників.
По-перше, виробництво палив ледь покривало внутрішній попит навіть до атак. За оцінками аналітиків, довоєнні потужності НПЗ РФ на внутрішнє споживання були на межі – продукція “трохи перевищувала” внутрішній попит. Цей запас безпеки майже вичерпаний.
По-друге, технологічна залежність від Заходу. Найважливіші установки переробки (каталітичного крекингу, гідроочистки, ректифікації) російське машинобудування не виробляє – вони постачені закордоном.
Безпілотники часто б’ють саме по ключових агрегатах (наприклад, ректифікаційній колоні), пошкодження яких вимикає завод. Через санкції доставити західні запчастини або провести гарантійний ремонт цих складних установок неможливо – це може зайняти місяці. Висновок експертів: російські НПЗ “дуже потужні, але настільки ж беззахисні проти систематичних ударів” (за словами аналітика Польського інституту міжнародних відносин).
По-третє, сезонний фактор. Літо – звична пора пікового споживання пального у РФ (відпустки та збирання врожаю). Як визнають російські чиновники, в серпні традиційно “пікують” витрати бензину. У поєднанні з плановими ремонтами на НПЗ це означає, що ідеальна синхронізація атаки (одночасно з піком попиту) спричинила критичне напруження системи.
За таких умов перспективи для РФ виглядають похмуро. Якщо удари по НПЗ зберігатимуться, можливий повний розрив нормального забезпечення автотранспорту пальним. Російський блогер зазначає, що уряд може бути змушений ввести талонну систему видачі бензину, як у 90-х роках. Експерти попереджають про перебої не лише в цивільному секторі (через брак пального відвернуться пасажирські автобуси і далекобійники), а й у військовій логістиці (останки виробництва авіаційного гасу на Рязанському та Нижньогородському НПЗ створюють ризики для ВКС РФ).
Водночас атаки Києва мають і політичний вимір. ЗМІ зазначають, що Україна цілеспрямовано підняла ставки, показуючи, що навіть після тривалого конфлікту вона здатна завдати значних втрат російській економіці. Ціни нафта і так дали президента США Дональда Трампа, який виступає посередником у мирному процесі, впливає на готовність Москви йти на поступки.
Отже, головна російська галузь опинилася під жорстким тиском. Якщо поточна хвиля атак не зупиниться, РФ ризикує дуже швидко зійти на повний енергетичний “мінімум”. Це означатиме не лише значно дорожчі паливо і всі товари, пов’язані з логістикою, а й серйозний удар по військово-промисловому комплексу Кремля (через дефіцит дизпального та гасу). Нині вже йдуть розмови про необхідність “карбути країну під розкладку” – адже НПЗ виявилися вразливими. Більшості громадян РФ (особливо у центральних регіонах) ще пощастило менше за курсом, але в разі ескалації авіаударів на Сибір та Далекий Схід багато в чому ситуація може стати іще гіршою.
Про це розповіла прессекретар “Слуг народу” Юлія Палійчук у розмові з “УП”.
Авторами законопроєкту виступили понад 70 нардепів. Серед ініціаторів – спікер парламенту Руслан Стефанчук, його заступники Олександр Корнієнко та Олена Кондратюк, лідер “Слуг народу” Давид Арахамія, голова “ЄС” Петро Порошенко, а також голова профільного комітету Ярослав Юрчишин та інші.
Варто нагадати, що прямі ефіри пленарних засідань Верховної Ради припинилися з початком широкомасштабної агресії Росії через безпекову ситуацію. Однак, як стверджується в пояснювальній записці, поточна обстановка дозволяє повернути трансляції без загрози для учасників засідань.
Зазначається, що головне завдання постанови – знову дати громадянам можливість стежити за роботою парламенту в режимі онлайн.
Автори переконані, що такий крок допоможе зробити Раду прозорішою та підзвітнішою, підвищить рівень довіри суспільства, а також дасть змогу виконати міжнародні рекомендації.
У фракції “Слуга народу” вже запевнили, що цілком підтримають цей документ.
Про це повідомляє газета The New York Times.
У статті йдеться про те, що тротил використовували в американській промисловості та армії понад сто років: його активно застосовували як у військовій справі, так і під час видобутку копалин.
Відомо, що в колишні часи цей вибуховий матеріал коштував недорого і був у надлишку. Але виробництво TNT пов’язане з утворенням вкрай небезпечних відходів, і в середині 80-х років Пентагон закрив останній діючий на території США завод з його випуску.
Відтоді американці перейшли на імпорт – основними постачальниками стали Китай, Росія, Польща та Україна. Ці країни пропонували тротил за вигідною ціною і займалися утилізацією токсичних побічних продуктів.
Зазначається, що комерційний сектор також частково залежав від тротилу, витягнутого зі знятих з озброєння боєприпасів: протипіхотних мін, снарядів, авіабомб, які армія Вашингтона регулярно списувала.
Однак після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну звичні логістичні ланцюжки припинили роботу. Значна частка польського тротилу тепер відправляється українським захисникам, де його витрачають на фронті. Росія і Китай повністю припинили експортувати цю сировину до США.
Американські військові, вивчивши досвід війни в Україні, вирішили не позбуватися старих арсеналів, а зберегти їх на випадок непередбачених обставин. У цивільній галузі ситуацію виправляють сучасні технології. Раніше розрахунки необхідної кількості вибухівки робили вручну, а тепер це якісніше роблять дрони, 3D-сканери та комп’ютерні алгоритми.
У Пентагоні також підкреслюють, що продовжують роботу з нарощування власних потужностей з випуску вибухових речовин усередині країни.
