Трамп заявив Орбану про обурення через удари по нафтопроводу “Дружба”

Президент США Дональд Трамп заявив премʼєр-міністру Угорщини Віктору Орбану, що “дуже розлючений” через удари ЗСУ по нафтопроводу “Дружба”, яким російська нафта надходить до Угорщини.

Про це повідомляє угорське видання Magyar Nemzet.

Зазначається, що після першого обстрілу Орбан написав Трампу листа, а нині оприлюднив його відповідь. У ньому Трамп особисто написав від руки:

“Мені неприємно це чути. Я дуже злий. Розкажи про це Словаччині. Ти мій великий друг”.

Сьогодні ж, після повторного обстрілу, через який поставки нафти по “Дружбі” до Угорщини були зупинені, Будапешт звернувся зі скаргою до Єврокомісії.

ЗСУ знову вдарили по нафтопроводу “Дружба”: постачання російської нафти до Угорщини зупинено

У ніч на 22 серпня Збройні сили України здійснили чергову атаку дронами на нафтопровід “Дружба”, уразивши лінійну виробничо-диспетчерську станцію “Унеча” в селі Високе Брянської області.

Про це повідомив командир Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді з позивним “Мадяр”.

Станція “Унеча” є стратегічно важливим вузлом, де трубопровід розгалужується на північну та південну гілки, що забезпечують транспортування нафти до країн ЄС. Її пропускна здатність сягає близько 60 млн тонн сировини на рік.

Російське Міноборони заявило, що тієї ж ночі в Брянській області нібито було збито 19 безпілотників. Утім, за словами української сторони, атака досягла цілі.

Це вже не перший удар по станції “Унеча”. 13 серпня Генштаб ЗСУ повідомляв про пожежу в районі насосної станції, вибухи біля резервуарів і пошкодження інфраструктури. Також у ніч на 18 серпня українські дрони атакували іншу нафтоперекачувальну станцію – “Нікольське” в Тамбовській області.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто раніше заявив, що Росія призупинила постачання нафти після серпневої атаки, не уточнивши, про який саме об’єкт ідеться. Постачання було тимчасово відновлено, але після нового удару в ніч на 21 серпня його знову припинили.

Сійярто назвав це “черговою атакою на енергетичну безпеку Угорщини” і “спробою втягнути країну у війну”.

Чому США закрили доступ союзникам до розвідданих про перемовини Україна-Росія

20 липня директор Національної розвідки США Тулсі Габбар підписала директиву, яка класифікує всю інформацію та аналітику щодо мирних переговорів між Україною та Росією як NOFORN – без права розповсюдження іноземцям, зокрема навіть партнерам по Five Eyes (США, Велика Британія, Канада, Австралія, Нова Зеландія).

Документ не блокує обмін оперативною військовою розвідкою, що не стосується переговорного треку. Рішення вибивається з усталеної практики довіри всередині Five Eyes і вже породжує застереження, що союзники можуть створювати паралельні канали обміну, якщо відчують себе відсунутими від ключової інформації.

Ймовірні мотиви цього кроку не зводяться лише до технічного посилення режиму секретності.

По-перше, у Вашингтоні накопичилися підозри, що окремі європейські політичні фігури здатні використовувати переговорний процес у власних інтересах, проштовхуючи для себе вигідні “короткі” політичні результати навіть ціною довгострокових ризиків для загальної коаліції. Публічні демарші, самостійні “миротворчі” ініціативи та вето на ключові досьє підточували єдність і створювали враження, що частина гравців прагне окремої ролі у врегулюванні. Для США це – сигнал мінімізувати вплив позапроцесуальних ініціатив на конфіденційний трек.

По-друге, низка гучних витоків у Європі оголила проблему операційної безпеки. Навіть без прямого зв’язку з нинішньою директивою вони ілюструють ризик: будь-який витік миттєво стає інструментом інформаційної боротьби й ускладнює переговорне поле. Логічна реакція США – звузити коло обізнаних до мінімуму.

По-третє, політичне тертя довкола “політизації розвідки” – як усередині США, так і між частиною союзників – підштовхує до централізації доступу до чутливих досьє, аби зменшити кількість “вузлів ризику” і зберегти керованість процесу.

По-четверте, США можуть остерігатися потенційного зриву переговорів із боку Лондона або близьких до нього союзних столиць. Якщо умови миру, які Вашингтон вважає прийнятними з огляду на баланс ризиків і гарантій, увійдуть у конфлікт із політичними чи безпековими пріоритетами окремих партнерів, ті можуть публічно дистанціюватися, висувати жорсткіші вимоги або запускати альтернативні ініціативи. Формально це виглядатиме як “посилення позиції”, але де-факто здатне загальмувати або зірвати переговорний процес. На цьому тлі обмеження доступу до переговорної аналітики – превентивний запобіжник від зовнішніх втручань у “архітектуру” домовленостей, коли навіть добре скоординовані союзники можуть мати різні “червоні лінії” та погляди на ситуацію.

Наслідки для трансатлантичної координації амбівалентні. Короткостроково США отримують компактніший контур прийняття рішень і менше “шуму” навколо переговорів. Довгостроково – виникає ризик охолодження всередині Five Eyes і появи європейських бічних треків поза США. Якщо партнери вирішать, що їх системно відрізають від критичних даних, вони здатні формувати власні майданчики та обхідні канали, де американський вплив буде слабшим.

Для України це означає дві практичні речі.

По-перше, конфіденційний канал США-Україна зберігає вагу, бо обмін військовими даними триває; отже, оборонне планування не має постраждати.

По-друге, Європа може відчути маргіналізацію і активізувати власні ініціативи, що інколи розходитимуться між собою та з підходами США. Києву доведеться ще ретельніше синхронізувати меседжі: утримувати пряму комунікацію з Вашингтоном і водночас запобігати “самостійним польотам” європейських партнерів, які підривають єдину лінію підтримки.

Що відстежувати далі як індикатори наміру США: чи з’являться винятки з режиму NOFORN саме для найближчих партнерів; чи зростатимуть витоки з європейських столиць; чи запропонують окремі лідери альтернативні переговорні формати або спробують “випередити” США публічними ініціативами; чи з’являться ознаки розбіжностей між Вашингтоном і Лондоном щодо параметрів прийнятного миру. Сукупність цих сигналів покаже, чи є нинішнє рішення тимчасовим тактичним кроком захисту переговорного треку, чи початком стабільної моделі «вужчого кола» у врегулюванні війни.

Україна почала процес із приватизації Сенс Банку та Укргазбанку

Українська влада зробила перший крок на шляху до приватизації Сенс Банку та Укргазбанку. Рада з фінансової стабільності (РФС) 14 серпня зробила висновок, що передача цих активів у приватні руки не загрожує стійкості банківської системи країни.

Це озвучили представники Нацбанку і Міністерства фінансів.

Угода з відчуження часток прописана в домовленостях з МВФ – завдання полягає в тому, щоб скоротити присутність держави в банківській сфері. Зараз, за підсумками першого кварталу 2025 року, держава контролює 53,3% чистих активів і 62,9% коштів громадян.

Зазначається, що подальші кроки залежать від рішення уряду, який має спиратися на висновки фінради.

У РФС підкреслюють, що перехід обох банків у приватні руки можливий тільки за умови обережного підходу та орієнтації на максимальне збільшення їхньої вартості.

США зазнають невдачі у створенні морських дронів для протидії Китаю – Reuters

Американські військові намагаються створити власний флот морських дронів, щоб протистояти амбіціям Китаю на воді, однак проєкт поки що буксує.

Про це проінформувало видання Reuters.

Поінформовані співрозмовники агентства поділилися подробицями двох пригод, що трапилися під час нещодавніх тестів. В одному випадку, неподалік від каліфорнійського узбережжя, один із дронів раптово зупинився, а інший – втратив керування, врізався в човен, перескочив через палубу і впав у воду.

Згідно з даними газети, за кілька тижнів до цього ще один безпілотний апарат різко прискорився під час буксирування, перекинув допоміжне судно і скинув капітана за борт. Обидві події пояснюються одночасно і програмними збоями, і помилками операторів.

У статті йдеться про те, що ці інциденти трапилися місяць тому, але інформація про них спливла тільки зараз. Постраждали виключно апарати, розроблені конкуруючими фірмами Saronic і BlackSea Technologies, що спеціалізуються на оборонних розробках.

За словами джерел, цей випадок – лише один із низки невдач, з якими стикається Міністерство оборони США, намагаючись зібрати флот автономних судноплавних засобів.

Зеленський призначив ексглаву Мінкульту Точицького постпредом при Раді Європи

Сьогодні, 20 серпня, президент Володимир Зеленський підписав розпорядження, згідно з яким Микола Точицький тепер представляє Україну в Раді Європи на постійній основі.

Відповідний документ опубліковано на сайті Офісу президента.

Також повідомляється, що український лідер цього ж дня підписав ще один указ – тепер вже про звільнення Бориса Тарасюка, який із грудня 2019 року представляв Україну при Раді Європи.

Відомо, що Точицький – досвідчений український дипломат і державний діяч. З осені 2024-го до липня 2025 року він очолював Міністерство культури та інформаційної політики.

Раніше він також обіймав посаду заступника глави Офісу президента України, а з 2021 по 2024 роки був заступником міністра закордонних справ.

В Україні може незабаром зникнути аеророзвідка: причини

Найближчими місяцями українська аеророзвідка на рівні оперативно-тактичної ланки може опинитися під загрозою зникнення як організований вид діяльності. Причина – дедалі жорсткіша протидія з боку російських окупантів.

Про це заявив українські військовослужбовець Серафим Гордієнко.

За його словами, підрозділи противника розгорнули щільну мережу перехоплювачів FPV-дронів, вибудувавши ешелоновану оборону, яка блокує проникнення українських безпілотників на глибину 15-20 кілометрів за лінію фронту.

Гордієнко стверджує, що без такої глибини розвідки неможливо ефективно виявляти і вражати цілі в тилу агресора.

Він зазначає, що вночі російські війська поки що не збивають українські дрони системно, однак це, на його думку, лише питання часу. Спроби підняти апарати на висоту 4000-5000 метрів теж не приносять результату: противник навчився знищувати безпілотники і на цьому рівні.

Боєць ЗСУ сказав, що проведення “секторної розвідки” на більшості напрямків зараз фактично неможливе.

Гордієнко також повідомляє, що на окремих ділянках фронту підрозділи армії вже не ризикують запускати дрони вдень, чим загарбники активно користуються для перегрупування і маневрів.

Він наголосив, що в ситуації, що склалася, необхідні комплексні та продумані кроки для протидії діям РФ.

Сирський: РФ тисне ЗСУ на півночі Донеччини: найскладніше – на Лиманському напрямку

Окупаційні війська нарощують тиск на півночі Донецької області, роблячи особливий наголос на Лиманський напрямок.

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський.

Він розповів, що сьогодні працював у підрозділах, які зараз воюють на передовій у Донецькій області. Найбільш напруженими залишаються Покровський, Добропільський та Новопавлівський напрямки. Однак водночас противник помітно активізувався в районі Лиману.

Сирський зазначив, що українські бійці тримають оборону у вкрай складних умовах, відбиваючи атаки ворожих сил, які значно переважають за чисельністю, а іноді переходять у контратаку.

Воєначальник стверджує, що провів зустрічі з керівниками бригад і корпусів, щоб особисто ознайомитися з поточним становищем на фронті і всередині командних структур. Після аналізу даних, що надійшли, було визначено кроки для зміцнення оборонних позицій.

Він підкреслив, що українська армія чітко розуміє своє історичне завдання і готова й надалі виконувати його з повною віддачею. ЗСУ захищають і повертають свої землі, а підрозділи на Донеччині отримують усе необхідне для посилення.

Сирський висловив вдячність захисникам, які, незважаючи на важкі умови, не втрачають бойового духу, тримають лінію оборони і завдають втрат загарбникам.

Верховна Рада змінила бюджет на 2025 рік і збільшила невійськові витрати

Сьогодні, 20 серпня, Верховна Рада знову переглянула фінансовий план країни на 2025 рік. За перерозподіл коштів проголосували 229 депутатів.

Про це повідомила голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.

Наприкінці липня чиновники вже підтримували ініціативу про додаткове фінансування оборонної сфери на суму 412 млрд грн. Тепер фокус змістився на цивільні потреби.

Підласа перерахувала основні напрямки, куди спрямують збільшені асигнування. Так, до резерву державної скарбниці додадуть 25,5 млрд грн – ці кошти передбачені на екстрені потреби, пов’язані як із війною, так і з гуманітарними викликами. З них 8 млрд грн можуть відправити “Укрзалізниці” для підтримки залізничної інфраструктури.

Відомо, що близько 4,3 млрд грн виділять Міністерству цифрової трансформації для закупівлі дронів, спецтехніки та обладнання, придатного для тестування в реальних бойових умовах, а також на гранти для підприємств, що працюють у сфері технологій для оборони.

Також 4,6 млрд грн підуть на забезпечення гарячим харчуванням школярів, які проживають поблизу лінії фронту. Ще 3,2 млрд грн призначено для закупівлі медикаментів державним коштом: йдеться про лікування раку, гепатитів, рідкісних орфанних захворювань і гемофілії.

Близько 1,5 млрд грн спрямують до місцевих бюджетів для розвитку мережі військових ліцеїв, де приділяють особливу увагу вихованню молоді. Ще 1,2 млрд грн передбачено для підтримки захисників України та їхніх родин.

Окремо депутати виділили 1 млрд грн на будівництво або капітальний ремонт житла для українців, вимушених покинути свої домівки через війну.

Підласа уточнила, що додаткові витрати компенсують за рахунок урізання інших цивільних видатків на 36,7 млрд грн, з яких більша частина коштів – це скорочення обслуговування держборгу.

Крім того, 8 млрд грн надійдуть до загального фонду держбюджету завдяки переспрямуванню частини податку на прибуток банків, що раніше залишалася в розпорядженні Києва.