Партія «Голос» підриває енергетичну безпеку України – нардеп

Фракція «Голос» саботує енергетичну безпеку України, виступаючи проти добудови блоків Хмельницької атомної електростанції.

Про це написав депутат Максим Бужанський, член комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, у своєму Telegram.

Він піддав різкій критиці діяльність Інни Совсун та її колег, сказавши, що подібний саботаж під час війни неприйнятний.

За словами депутата, вони навмисно блокують ухвалення життєво важливого для України законопроєкту, порушуючи домовленості та зриваючи голосування в Раді.

Бужанський упевнений, що існує прямий зв’язок між цими діями та погіршенням ситуації з електропостачанням держави.

Відомо, що раніше депутат Олексій Кучеренко зазначав, що, хоча завершення будівництва енергоблоків не розв’яже проблему термінових відключень світла в короткостроковій перспективі, це дуже важливий крок для майбутнього української енергетики.

Тисячі дронів для України застрягли на складах Литви – The Defence Post

Тисячі безпілотників, які Литва обіцяла поставити Україні, досі лежать на складах у країні, незважаючи на те, що їхня поставка була запланована на кінець 2024 року.

Про це пише видання The Defence Post з посиланням на компанію RSI Europe.

Виробники БПЛА заявили, що дрони були готові до постачання в листопаді, але досі не поставлені, чим розчаровані обидві сторони.

Колишній міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас звинуватив у затримці поставок бюрократію.

За його словами, процес складний і включає в себе склади, офіційну передачу техніки з Агентством оборонних ресурсів в армію, рішення уряду про передачу зброї, а потім фізичну доставку в Україну.

Зі свого боку Міноборони Литви пообіцяло ще більше спростити процес постачання зброї до Києва, але, з огляду на безліч проблем, з якими стикається відомство, не варто очікувати швидкого вирішення проблем із закупівлями.

Верховна Рада хоче зобов’язати медіа видаляти негативні коментарі про чиновників України

Київ пропонує зобов’язати інтернет-ЗМІ видаляти негативні коментарі читачів щодо чиновників протягом трьох днів із моменту отримання рішення суду, інакше медіа притягуватимуть до відповідальності.

Про це пише «Судово-юридична газета», посилаючись на схвалений законопроєкт голови Комітету з питань свободи слова Ярослава Юрчишина.

Згідно з повідомленням, закон стосується поширення недостовірної інформації. Однак багато чиновників характеризують негативну інформацію, спрямовану проти них, як недостовірну.

Як зазначає суд, негативна інформація – це відомості, в яких стверджується, що особа порушила норми чинного законодавства, вчинила інше діяння (порушення моральних засад, загальноприйнятих норм співіснування, неетичну поведінку в особистому, громадському чи політичному житті тощо) та які, на думку заявника, порушують її право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

За даними іншого положення ухваленого документа, для того щоб уникнути відповідальності, ЗМІ мають передавати слова політика-оратора не лише дослівно, а й у «переказі без спотворення суті».

Військовий висловився проти зниження мобілізаційного віку: запропонував альтернативу

Українські військові втомилися, хочуть демобілізації, але на сьогодні не доцільно говорити про зниження мобілізаційного віку в Україні.

Про це заявив Євген Оропай, начальник пункту управління батальйону безпілотних систем 4 бригади «Рубіж», в ефірі «Радіо Свобода».

На його думку, армії потрібні молоді люди, у яких «гаряча кров», немає проблем зі здоров’ям і швидка здатність до навчання.

Боєць зазначив, що 18-річні хлопці та дівчата зможуть швидко навчитися використовувати дрони. Однак заковика полягає в тому, що такий вік зарано для того, щоб побачити війну.

За його словами, у молоді ще немає сімей і дітей, вони не продовжили свій рід, тому, незважаючи на кадровий голод, знижувати мобілізаційний вік не можна навіть на рік-два.

Оропай вважає оптимальним мобілізувати з 25 років, тому що це вже досить зріла людина. При цьому підтримує ідею добровільного долучення до ЗСУ людей, які молодші.

Щодо того, що деякі народні депутати виступають за такий захід, військовий зазначив, що «нехай їхні діти покажуть приклад».

Капітан запевнив, що підтримає мобілізацію 22-23 річних українців, коли побачить сформований батальйон синів посадовців на передній лінії фронту.

ЄС планує обмежити імпорт російського алюмінію і СПГ – Bloomberg

Європейський союз розглядає можливість обмеження імпорту російського алюмінію і поступової відмови від скрапленого природного газу (СПГ) в рамках нового пакета санкцій.

Про це пише Bloomberg з посиланням на інформовані джерела.

Серед запланованих заходів – обмеження на десятки суден тіньового російського флоту нафтових танкерів і додатковий контроль за експортом товарів, які використовуються у військових цілях.

Також планується призупинити участь низки банків у міжнародній платіжній системі SWIFT.

Згідно зі статтею, обмеження на алюміній будуть поступовими, строки і масштаби їх застосування поки що не визначено.

За словами джерел видання, кілька країн закликають до заборони на імпорт російського газу, але ЄС ще не вирішив, чи покладатиметься він на санкції, щоб зробити їх юридично обов’язковими, чи на правила в рамках «дорожньої карти», чи на поєднання цих двох варіантів.

Зокрема, блок прагне закрити кілька лазівок, які дають змогу ворогу обходити наявні обмеження та запроваджувати вищі тарифи на сільськогосподарську продукцію та добрива.

Перші наслідки атаки РФ: постраждала критично важлива інфраструктура на заході

Уранці 15 січня окупанти завдали потужного ракетного удару по об’єктах критичної інфраструктури на заході України. Два об’єкти було уражено у Львівській області.

Про це написав Максим Козицький, голова обласної військової адміністрації.

За його словами, противник атакував крилатими ракетами інфраструктуру в Дрогобицькому та Стрийському районах. Постраждалих немає, але завдано збитків.

Також ударом було пошкоджено житловий будинок і господарські будівлі в селі Скнилів Золочівського району. Поруч із будинком утворилася вирва глибиною близько 2,5 метрів.

Козицький також зазначив, що останнім часом ворожі безпілотники літають доволі низько, що ускладнює їх виявлення. Тому він закликав громадян сховатися, щойно вони почують сигнал тривоги, оскільки загроза може бути зовсім близько.

Крім того, Світлана Онщук, голова Івано-Франківського ОВА, заявила, що загарбники обстріляли і цей район. Сили ППО працювали, але в результаті все одно постраждала критична інфраструктура. Постраждалих немає, на місці працюють відповідні відомства.

Зеленський здійснить візит до Польщі для зустрічі з Туском

Сьогодні, 15 січня, президент України Володимир Зеленський відвідає Польщу, де зустрінеться з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском.

Про це повідомила польська канцелярія, передає Reuters.

Видання нагадує, що візит відбудеться після того, як Варшава назвала проривом в історичній суперечці між союзниками щодо ексгумацій жертв Волинської трагедії.

Відомо, що Польща прийняла піврічне головування в Раді ЄС 1 січня 2025 року.

Глава МЗС Радослав Сікорський говорив, що Варшава розраховує використати головування для зміцнення своїх позицій як однієї з п’яти найважливіших країн блоку.

Він також зазначав, що планує використовувати інструменти підтримки ЄС для розбудови оборонної інфраструктури, таких як «Східний щит», повне використання заморожених російських активів і розширення блоку в Україну.

У Південної Кореї заарештували відстороненого президента Юн Сок Йоля з другої спроби

У Південній Кореї слідчі заарештували відстороненого від посади президента країни Юн Сок Йоля в його резиденції.

Про це поінформував Yonhap із посиланням на Управління з розслідування корупції (CIO).

Наказ про арешт Юна було віддано о 10:33 ранку. Його доставили на допит у зв’язку з короткочасним введенням воєнного стану. Слідчі приїхали з воєнізованою охороною, яка змогла пробитися в будинок президента через натовп його прихильників.

Пряма трансляція показала, як кортеж автомобілів, у яких, імовірно, перебував Юн, залишив комплекс президентської резиденції в центрі Сеула і попрямував до офісу CIO в Гватчхоні, на південь від Сеула.

Відомо, що раніше, 3 січня, правоохоронні органи вже намагалися заарештувати президента, однак тоді ця спроба провалилася через те, що охорона Юн Сок Йоля не пустила слідчих. Тоді біля його будинку збиралися і його прихильники.

Росія масово атакувала Україну ракетами: де було чути вибухи та як відреагувало ППО

15 січня 2025 року Росія здійснила масштабну ракетну атаку на Україну, піднявши в небо стратегічні бомбардувальники Ту-95МС, Ту-22М3, а також винищувачі МіГ-31К — носії ракет “Кинджал”.

Про це повідомили Повітряні сили ЗСУ та моніторингові групи.

О 5:53 Повітряні сили оголосили про ракетну небезпеку в областях, де було оголошено повітряну тривогу. О 6:01 зафіксовано рух ракет на території України, зокрема балістичну ракету на Харківщині, швидкісну ціль на півночі Сумщини та загрозу для міста Прилуки.

Станом на 6:12 у Харкові пролунала серія вибухів. За інформацією, оприлюдненою Telegram-каналом, у небі перебували вісім літаків Ту-22М3, які становили загрозу для низки областей, зокрема Сумської, Чернігівської, Харківської, Полтавської, Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Київської та Черкаської.

О 6:25 було зафіксовано пуски крилатих ракет “Калібр” з акваторії Чорного моря. До 6:58 ракети досягли Білоцерківського району Київської області. У Черкасах та його околицях працювала протиповітряна оборона, що дозволило знизити рівень ураження.

Після переміщення крилатих ракет у західні області небезпека охопила Тернопільську, Франківську, Львівську та Хмельницьку області. У регіонах почали впроваджувати екстрені відключення електроенергії для стабілізації енергосистеми.

На 7:57 НЕК “Укренерго” підтвердило застосування аварійних відключень у Харківській, Сумській, Полтавській, Запорізькій, Дніпропетровській та Кіровоградській областях.

Масштабна ракетна атака Росії на тлі посилення тиску на критичну інфраструктуру України свідчить про продовження агресії. Українська ППО активно працює для мінімізації збитків, однак загроза залишається високою.

Раніше повідомлялося, що в ніч на 13 січня російські дрони атакували Київщину, однак більшість із них було успішно збито. Також у ніч на 11 січня Росія запустила по Україні 74 дрони, з яких 47 були ліквідовані силами ППО.