Росія зробила спробу створити в Туреччині офшорний доларовий резерв

Росія направила до Туреччини через американські фінансові організації понад п’ять млрд доларів, начебто, для забезпечення фінансування проекту зі зведення атомної електростанції “Аккую”.

Про це пише The Wall Street Journal.

Через кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення в Україну 2022 року країна-агресор здійснила кілька великих фінансових транзакцій.

Метою цих платежів було фінансування будівництва АЕС “Аккую”, яке веде компанія “Росатом”. В операціях брали участь банки JPMorgan Chase і Citigroup, що привернуло увагу Міністерства юстиції США.

Американська влада заблокувала кілька транзакцій на загальну суму в два мільярди доларів. У 2024 році прокуратура розглядала можливість конфіскації цих коштів як доходів, отриманих унаслідок ухилення від санкцій. Однак адміністрація колишнього президента Джо Байдена відмовилася від цієї ідеї, побоюючись погіршення відносин із Туреччиною.

Анкара країна є важливим союзником США в різних питаннях, включно з обміном полоненими, боротьбою з тероризмом, стабілізацією ситуації в Сирії та припиненням війни в секторі Гази.

Наразі Міністерство юстиції Сполучених Штатів вважає, що до цієї схеми міг бути причетний один із ключових помічників президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана – Ібрагім Калін, який очолює Національну розвідувальну організацію Туреччини.

Туск – Орбану: гра у команді Кремля матиме наслідки

Дональд Туск, колишній прем’єр-міністр Польщі, зробив жорстку заяву щодо можливої блокади нових санкцій Євросоюзу проти Росії з боку Угорщини.

У своєму дописі в соціальній мережі “Х” він висловив занепокоєння тим, що дії угорського прем’єра Віктора Орбана можуть підірвати європейську єдність у ключовий момент війни.

“Якщо Віктор Орбан справді заблокує європейські санкції в ключовий для війни момент, стане цілком зрозумілим, що в цій великій грі за безпеку і майбутнє Європи він грає в команді Путіна, а не в нашій. З усіма наслідками, що випливають із цього факту”, – написав польський прем’єр.

У відповідь Петер Сійярто назвав Дональда Туска «агентом Сороса» й оприлюднив свій коментар.

“Може, агенту Сороса це складно зрозуміти, але коли справа доходить до команд, ми граємо в угорській команді. Ось чому ми представляємо інтереси Угорщини: ми відмовляємося платити ціну за чужі війни і нікому не дамо ставити під загрозу безпеку нашого енергопостачання”, – написав Міністр закордонних справ Угорщини у Facebook.

Нагадаємо, 27 січня у Брюсселі відбудеться зустріч глав зовнішньополітичних відомств держав-членів Євросоюзу.

Росія придбала військового обладнання на суму 18 млрд доларів – РЕБ

У період з 2023 року по липень 2024 року Росія придбала понад 22 тис верстатів з числовим програмним управлінням (ЧПУ-верстатів) та супутніх матеріалів на суму 18,2 млрд доларів.

Про це свідчить дослідження, проведене Радою економічної безпеки України.

Як наголошується, без обладнання з числовим програмним управлінням неможливе вироблення будь-якої зброї.

До початку повномасштабної військової операції в Україні частка верстатів із числовим програмним управлінням (ЧПУ), які Росія закуповувала за кордоном, становила від 70% до 90%. Для супутніх оригінальних компонентів цей показник був ще вищим – від 80% до 95%.

За інформацією про митні платежі, серед трьох основних постачальників обладнання для Росії виявилися:

– Китай — понад 62% від загального обсягу постачання на суму 2,6 млрд доларів;

– Тайвань – 8,9% від загального обсягу поставок на суму 371 млн доларів;

– Південна Корея – 5,47% від загального обсягу поставок на суму 228 млн доларів.

Крім того, значна частина російського імпорту була зроблена в європейських країнах: у Росію було ввезено понад десять тисяч верстатів із числовим програмним управлінням на суму 405 млн доларів.

Технологічні вироби були виготовлені в Італії (4459 верстатів на 168,8 млн доларів) та Німеччини (2849 верстатів на 139,9 млн доларів).

Як наголошується, країна-агресор купувала не тільки обладнання, а й комплектуючі та витратні матеріали до нього, загальна вартість яких перевищила 14 млрд доларів. Серед них продукцію на суму понад 7 млрд доларів було вироблено в Китаї, але також значний внесок зробили і європейські країни. Понад 20% компонентів на суму 2,6 млрд доларів було вироблено у Швейцарії, а 3,5% компонентів та матеріалів на суму 0,5 млрд доларів – у Німеччині.

У дослідженні наголошується, що з кінця 2023 року країни, які підтримують санкції, посилили заходи, спрямовані на обмеження доступу Росії до обладнання з числовим програмним управлінням.

Євросоюз запровадив суворі обмеження на експорт та реекспорт такого обладнання до Росії. Однак ці заходи не поширюються на дочірні підприємства європейських виробників у третіх країнах, таких як Туреччина, Китай, Індія та Малайзія.

Додатково у РФ з Китаю йдуть комплектуючі для обладнання, яке було випущено наприкінці 1990-х років і призначене для виробництва мікросхем.